Доступність посилання

ТОП новини

Дім Януковича виглядає як «російський пряниковий котедж» (світова преса)


Резиденція «Межигір'я». 2017 рік

Оглядач-міжнародник Леонід Рагозін в статті для видання Bloomberg пояснює, чому через чотири роки після Євромайдану, на його думку, в Україні все ще панує безлад. У статті аналітичного центру Emerging Europe йдеться про необхідні Україні кроки для досягнення свого повного економічного потенціалу. А на сторінках видання The New York Times, тим часом, лунають думки щодо того, чому судовий процес над Полом Манафортом – колишнім радником екс-президента України Віктора Януковича, екс-головою виборчого штабу Дональда Трампа – є також і судовим процесом над президентом США.

Оглядач-міжнародник Леонід Рагозін у статті для видання Bloomberg зазначає: через чотири роки після Євромайдану в Україні все ще панує безлад.

Рагозін звертає увагу на будинок в резиденції «Межигір’я», який побудував колишній президент України Віктор Янукович після приходу до влади в 2010 році. Цей дім «виглядає як російський пряниковий котедж на стероїдах», вважає автор.

Сьогодні там живе Петро Олійник, який раніше володів маленьким продуктовим магазином у Львові. Він призначив себе доглядачем будинку президента-втікача і, схоже, ніхто цьому не заперечував.

Минуло більш ніж чотири роки, а Олійник все ще очікує на завершення націоналізації будівлі урядом. Після тривалої бюрократичної тяганини процес, схоже, нарешті добігає кінця. Але ця ситуація є нагадуванням про те, наскільки повільним є процес ухвалення реформ в Україні, переконаний автор.

«Велику роль в уповільненні відіграла анексія Криму Росією та продовження бойових дій на сході України. Але здебільшого все залежало саме від України, тому її громадяни та західні фінансові прихильники проявляють ознаки нетерпіння», – зауважує Рагозін. Він посилається на слова Михайла Мінакова, дослідника з Інституту Кеннана у Вашингтоні, який вважає, що війни зазвичай стимулюють прогрес, але не в цьому випадку.

Навіть попри те, що Україні вдалося покращити свої позиції в рейтингах сприйняття корупції Transparency International з 2013 року, вона все ще посідає 130 місце серед 180. Багато інших пострадянських республік, в тому числі авторитарна Білорусь, значно випереджають Україну в цьому списку, мовиться у статті.

Автор звертає увагу на створення НАБУ як одного з найбільших досягнень у запровадженні реформ та наголошує, що для заснування антикорупційного суду знадобилися роки – українська влада продовжувала відкладати ухвалення цього закону, доки Україну не поставили перед ультиматумом про відкладання фінансової допомоги МВФ.

У 2017 році МВФ все ще описував високі рівні корупції в Україні та зауважував, що саме вона є причиною, чому економіка України втричі менша за економіку сусідньої Польщі.

Економіка України також відстає від економіки Росії, де ВВП на душу населення приблизно більше в чотири рази, а середня заробітна плата більша більш ніж удвічі, наголошує автор. «Це, в кінцевому підсумку, усуває спроможність України протистояти російській агресії та бути прикладом для інших країн регіону, що прагнуть більш тісних зв’язків із Заходом», – йдеться в статті.

Олійник також розповів, що до революції його бізнес у Львові постійно ставав «жертвою» різних дрібних чиновників, які хотіли отримати хабара. Зараз ситуація, на його думку, трохи краща: «Принаймні ми можемо досягти чогось через протест, і поліція не вдереться у магазин, розтрощуючи все, як це роблять в Росії».

Тим не менш, його оцінка українського керівництва після Майдану є вкрай негативною – він не бачить різниці між колишнім і теперішнім урядом, йдеться у статті.

У статті для аналітичного центру Emerging Europe йдеться про необхідні Україні кроки для досягнення повного економічного потенціалу. Автор статті, експерт з Міжнародної фінансової корпорації (група Всесвітнього банку) Джеорджина Бейкер наголошує: попри те, що уряд вже четвертий рік запроваджує амбітну програму реформ і вже досяг певних успіхів, цього недостатньо.

Реструктуризація енергетичного сектору та відновлення банківського сектору, безсумнівно, сприяла більшій впевненості інвесторів. Але для посилення економіки та підвищення стандартів життя, країні необхідно «постійно з’являтися на радарах глобальних інвесторів», наголошує Бейкер.

Згідно із нещодавніми опитуваннями Міжнародної фінансової корпорації, найголовнішими трьома факторами для привернення уваги міжнародних інвесторів є політична стабільність та безпека, чесне та передбачуване нормативно-правове середовище та розмір ринку.

«Україна має великий внутрішній ринок і є близькою до інших привабливих експортних ринків. Однак їй необхідно поліпшити свій інвестиційний клімат. Країна вже не може затримувати більш рішучі дії щодо зниження рівня корупції, підвищення прозорості у державному та приватному секторах та захисті прав власності. Без цих дій зростання приватного сектору залишатиметься повільним, запобігаючи досягненню Україною свого величезного потенціалу», – мовиться у статті.

Наразі близько половини економіки України залишається під контролем держави – уряду слід підштовхнути приватизацію та забезпечити розвиток ринку землі, вважає автор. Слід також завершити реформування банківського сектору. Сектори інфраструктури та енергетики також є пріоритетними.

У той час, як в американському штаті Вірджинія триває суд над Полом Манафортом, колишнім радником екс-президента України Віктора Януковича і екс-головою виборчого штабу Дональда Трампа, на сторінках видання The New York Times лунають припущення щодо того, що цей судовий процес насправді також є і судом над президентом США. В розділі «Точка зору» оглядач видання припускає, що про президента можна цілком судити, виходячи із його оточення.

Ім’я американського президента навряд чи згадають в залі суду, проте автор переконаний: «Судове засідання у справі Манафорта стосовно звинувачень у банківських та податкових злочинах, які випливають з політичного консалтингу в Україні, що передував кампанії Трампа 2016 року, має багато спільного з президентом і має великий потенціал завдати йому шкоди».

Манафорт є нагадуванням про те, якою була кампанія американського президента, переконаний автор.

«Можна стверджувати, що кидати клеймо Трампа до Манафорта є несправедливим, тому що Манафорт також працював і на інших президентів і був офіційно задіяний у кампанії Трампа протягом п’яти місяців. Тут моя відповідь буде: Майкл Коен (колишній особистий юрист президента США Дональда Трампа, який перебуває під федеральним слідством)», – зазначає автор.

У понеділок спецпрокурор подав до суду скаргу про те, що Манафорт заробив понад 60 мільйонів доларів на консультуванні проросійських політиків та політичних партій в Україні. Щоб уникнути податків, він пустив гроші через офшорні рахунки, згідно з кримінальними обвинуваченнями проти нього. Це допомогло заплатити за щедрий гардероб з індивідуальних костюмів, мультимільйонну колекцію нерухомості, поліпшити будинок водоспадом та зеленню, придбати три автівки Range Rover і Mercedes-Benz», – йдеться у статті.

На думку автора, Трамп має схожі схильності, але лише час покаже, чи його очікуватиме така ж доля, як і Манафорта.

  • Зображення 16x9

    ​Тетяна Савчук

    Приєдналася до Української редакції Радіо Свобода у 2017 році. Здобула ступінь магістра з міжнародних відносин та дипломатії в Англо-американському університеті у Празі. Продюсерка соціальних мереж. 

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

ІНШЕ З МЕРЕЖІ



Загрузка...
XS
SM
MD
LG