Доступність посилання

ТОП новини
13 Грудень 2018, Київ 20:49

Путін намагається повернути ідеологічний контроль над армією (світова преса)


Брюссель Деякі європейські видання тему України висвітлюють, аналізуючи, чому цій державі за часи кредитування Міжнародним валютним фондом вдалося отримати тільки половину грошей. Інші звертають увагу на те, що лише Київ відреагував на зухвале та, за оцінками експертів, доволі провокаційне рішення президента Путіна дати назви європейських міст своїм бронетанковим дивізіям. Одна із найбільших газет Польщі, тим часом, розповідає, як українські заробітчани піднімають польську економіку

Уповільнення реформ в Україні як продовження національної традиції: згідно із даними дослідження Reuters, починаючи від 1994 року менше половини коштів Міжнародного валютного фонду, які могли б надійти до держави, отримані не були. Це систематично відбувається на тлі послаблення перетворень у країні, у той час як економічні показники покращуються, – пише брюссельське інтернет-видання Euractiv.

Час, коли Київ може отримати допомогу від МВФ ще до закінчення терміну дії поточної програми у 17,5 мільярдів доларів, витікає.

З квітня 2017 року Україна не отримала від цієї фінансової установи ніяких грошей, а тим часом, темпи реформ за минулий рік сповільнилися.

«Хоча уряд країни твердить, що переговори щодо надання Україні наступних траншів фінансової допомоги тривають, незрозуміло, чи зможе Київ задовольнити вимоги МВФ щодо підвищення ціни на газ і тримати під контролем дефіцит бюджету. Особливо, з огляду на вибори наступного року», – пише видання, цитуючи колишнього прем’єр-міністра України Юрія Єханурова, який каже, що «лідери України, багато з яких є бізнесменами, ставляться до питання переговорів із МВФ, як до бізнесової угоди… Вони повинні вижити зараз і не цікавляться тим, що буде завтра чи через два роки, тому вони беруть на себе зобов’язання, які практично виконати неможливо».

У рамках поточної програми Київ отримав лише 8,7 мільярда доларів позики з передбачених 17,5 мільярда доларів США, а тим часом, боргові зобов’язання України в 2018-2020 роках сягнуть свого максимуму.

Агенство Reuters підрахувало, що від моменту отримання першого траншу від МВФ у 1994 році й донині Україна із можливих 73,15 мільярда доларів змогла отримати тільки близько 31,5 мільярда, а деякі проблеми, через які це сталося, лишаються актуальними й нині.

Популярна бельгійська французькомовна газета Le Soir розповідає про те, як президент Росії Володимир Путін повертає ідеологічний контроль, гідний сталінських часів, над своєю армією.

«Зухвалий Путін дає назви європейських міст бронетанковим дивізіям», називається репортаж від московського кореспондента газети Еманюеля Ґриншпана.

«Російські танкові та артилерійські полки називають «Берлін», «Варшава» та «Львів», як за часів Сталіна, до того ж, президент Путін відновлює ідеологічний контроль над армією», – пише автор, зауважуючи, що таким чином лідер Росії «нагадує військовим про свої європейські завоювання, хоча цю ініціативу сусідні країни сприймають як чергову провокацію».

Газета пише, що президент Росії наказав перейменувати одинадцять моторизованих полків (бронетанкових та піхотних), назвавши їх іменами великих міст, що розташовані за межами кордонів Росії.

«З 11 механізованих полків, перейменованих Володимиром Путіним, 3 носять імена білоруських міст, 3 мають назви українських міст, 2 носять назву Берліна. Останні 3 називаються Померанія (Німеччина та Польща), Трансильванія (Румунія) та Варшава», – розповідає газета. При цьому «виданий інший «указ», який воскрешає ідеологічний контроль армії», заохочуючи «культ перемоги в 1945 році, завдяки позитивній фігурі Сталіна, де Захід зображений ворогом. Все це дає підстави виправдовувати непророрційно великі витрати на військові потреби відносно невеликих економічних показників».

Газета звертає увагу, що цю ініціативу країни-сусіди проігнорували, за винятком Генерального штабу України, який словами його голови Віктора Муженка заявив, що «росіяни продовжують давню традицію викрадення історії та слави інших», а «російські армійські традиції являють собою дивну суміш російсько-імперських та радянських міфів».

Як українці допомагають зростанню польської економіки – пише польська щоденна газета Rzeczpospolita, яка є лідером серед економічних видань країни.

У матеріалі під назвою «Українці в Польщі: цінні співробітники, привабливі споживачі» йдеться про те, що українські трудові мігранти є одним із факторів росту польської економіки. Саме на цьому наголошує експерт, професор-економіст Варшавського університету Малгожата Старчевська-Кшиштошек.

Хоча українські заробітчани, пише автор, зазвичай у першу чергу фінансово підтримують свої сім’ї в Україні, вони також витрачають все більше й більше в самій Польщі. «Більшість із них має у нас стабільну роботу, що також впливає на їхнє рішення щодо здійснення покупок.

«28-річний спеціаліст-комп’юьтерник зі Львова Руслан живе в Польщі впродовж п’яти років. Поки що в орендованій квартирі, але в нього вже є власний телевізор і нова модель PlayStation, придбана декілька тижнів тому. Він також має польський мобільний телефон, рахунок у одному з місцевих банків і планує придбати мотоцикл», – розповідає видання. З Приклад не є винятком: згідно з останніми дослідженнями, більшість українців, які перебувають у Польщі, витрачають гроші не лише задля оплати елементарних речей. «Окрім їжі вони в Польщі також купують електронну й побутову техніку і все частіше думають про придбання квартир», – зазначає газета. Про те, що українці на території Польщі не лише працюють, а й усе більше купують та інвестують, свідчать дані наведених газетою соціальних досліджень: автомобіль там придбав уже кожен четвертий українець-заробітчанин, за останні 5 років аж п’ять відсотків із них уже придбали нерухомість, а зробити такі покупки в майбутньому за кредити місцевих банків серед українців Польщі планують іще 45 відсотків осіб.

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
Загрузка...

Recommended

XS
SM
MD
LG