Доступність посилання

ТОП новини

Росія відповість за війну у Грузії і війну в Україні – Катамадзе


Українські та грузинські активісти під час акції протесту проти агресії Росії в Україні. Нью-Йорк, 13 квітня 2014 року
Українські та грузинські активісти під час акції протесту проти агресії Росії в Україні. Нью-Йорк, 13 квітня 2014 року

Рівно десять років тому Росія вперше застосувала воєнну силу проти сусідньої держави­ зі вторгненням на її територію. Як наслідок, ця держава, Грузія, не маючи військової потуги, як у Росії, змушена була втратити контроль над значною частиною своєї території. У Москві досі називають свої дії «принуждением к миру». Як заявляє тодішній президент Росії під час тих подій Дмитро Медведєв, «ми змогли захистити своїх громадян – їх багато, громадян Російської Федерації, які живуть і в Абхазії, і в Південній Осетії». А як наголосив заступник держсекретаря США у 2008-му році Метью Брайза, «відносно м’яка відповідь США і союзників по НАТО створила для президента Путіна велику спокусу – спробувати зробити щось і в Україні».

Ваша Свобода | Війна Росії з Грузією – репетиція Криму і Донбасу?
Будь ласка, зачекайте

No media source currently available

0:00 0:25:00 0:00
ЗАВАНТАЖИТИ

Олександр Лащенко: Пане Катамадзе, на ваш погляд, що ж було рівно 10 років тому?

Не було і немає ніякого «внутрішнього конфлікту». У 1991-му з домівок в Абхазії було вигнано більше ніж 350 тисяч осіб
Грігол Катамадзе

Грігол Катамадзе: Я три роки був заступником міністра оборони Грузії (у 1998–2000 роках). Я дуже добре пам’ятаю, що залишила Росія після себе в Грузії, з військової точки зору, які кроки Росія робила по щодо Грузії. Дуже помилково говорити, що війна почалася 8 серпня 2008 року. Російсько-грузинська війна почалася у 1991 році. Розпадався СРСР – Росія почала військові дії у Грузії (в Абхазії, у Південній Осетії). Але російська пропаганда говорила, що це «внутрішній конфлікт». Не було і немає ніякого «внутрішнього конфлікту». Коли у 1991-му почалася російсько-грузинська війна, з власних домівок в Абхазії було вигнано більше ніж 350 тисяч осіб. Перша хвиля, коли були біженці з Південної Осетії – більше ніж 35 тисяч. Друга хвиля у серпні 2008-го – близько 50 тисяч біженців.

Вигнати уряд Грузії на чолі з президентом – головна мета для російського істеблішменту на той час і зараз
Грігол Катамадзе

Із 1991-го по 1993 рік був геноцид грузинського народу. Але ніхто, в тому числі наші європейські партнери, не піднімає це питання. Коли не піднімаєш, відбувається те, що відбулося у 2008-му. У 2008-му Росія вторглася на територію Грузії, а до цього місяць проходили навчання у Росії. Вигнати, пробачте за це слово, уряд Грузії на чолі з президентом – це була головна мета для російського істеблішменту на той час і зараз. Не вийшло – ми вдячні і будемо вдячні завжди (у нас довга пам’ять), коли наші партнери стали поруч з нами.

І вони зрозуміли, що немає політичних сил у Грузії, на які можна ставити, прогнавши існуючу владу. Учора голова Республіканської партії Давид Усупашвілі, який на той час був в опозиції до президента Грузії, сказав, що коли зібралася опозиція, домовилися, що повинні прийти до канцелярії президента і стати поруч із ним.

Грігол Катамадзе
Грігол Катамадзе

У 2008-му говорили, що наступною може бути Україна
Грігол Катамадзе

Ми всі ці роки говорили, що це не «внутрішній конфлікт», це не «громадянська війна», а це вторгнення Російської Федерації на територію Грузії. Нас, на жаль, не чули. Фахівці у 2008-му говорили, що наступною може бути Україна. Якщо би у Бухаресті на саміті НАТО у квітні 2008-го наші партнери, коли нас і США, всі практично підтримували, окрім Німеччини і Франції, щоб надати Грузії і Україні ПДЧ... Такими діями НАТО дав такий сигнал Російській Федерації, що Україна і Грузія – це зона впливу Росії. А Росія зону впливу розуміє так: грубою військовою силою, що вона й зробила. Тоді треба було вивчати українським політикам події 2008-го.

Росія обов’язково відповідатиме за дії у 2008-му, і в Україні. Це буде суд
Грігол Катамадзе

Порушені всі норми міжнародного права. І я переконаний, що Росія обов’язково відповідатиме за ці дії, які були у 2008-му, і сьогодні відбуваються в Україні. Це буде суд.

– Пане Огризко, крім самих подій 8 серпня 2008 року, були ще події 11 серпня, коли була реальна загроза того, що російські війська візьмуть столицю Грузії – Тбілісі. Про це в той день заявив президент Грузії Міхаїл Саакашвілі. Відразу до Тбілісі прибули президенти кількох країн, зокрема України Віктор Ющенко, Польщі Лех Качинський, президенти країн Балтії. Що тоді відбувалося у Тбілісі?

Володимир Огризко: Війна насправді була не 5 днів і продовжується з першого моменту розвалу СРСР. Російська Федерація не помінялася. Змінилася форма цієї війни – де можна тримали в руках країни без грубої воєнної сили, там робиться без неї, де народи кажуть чітко, що ми хочемо європейського розвитку, там починаються Придністров’я, Абхазія, Південна Осетія, Крим, Донбас.

Володимир Огризко
Володимир Огризко

Ми в стані перманентної війни. Що в Грузії вона тривала 5 днів – це просто те, що вдалося тоді зусиллям дипломатії. Я дуже радий, що зробив свій, хоч малесенький, але невеличкий внесок, щоб російська агресія зупинилася.

Росія є загрозою не лише для України і Грузії. Починається процес усвідомлення
Володимир Огризко

Керівники п’ятьох держав стали живим щитом тоді у Тбілісі. Завдяки їхній роботі, завдяки втручанню тодішнього головуючого в ЄС, президента Франції Саркозі вдалося домовитися і припинити агресію.

Ми повинні разом з грузинськими друзями до свідомості наших партнерів донести, що така Росія є загрозою не лише для України і Грузії, а й для них так само, маємо об’єднати зусилля, щоб спільно поставити край російській агресії. Починається процес усвідомлення. Він повільний.

На жаль, західні партнери дозволили Росії у своїх країнах створити «п’яті колони». Тепер активізувалися
Володимир Огризко

На превеликий жаль, західні партнери дозволили Росії у своїх країнах створити «п’яті колони», які чудово себе почували, використовуючи принади демократичного розвитку на шкоду цьому ж демократичному суспільству. Тепер активізувалися. І це велика загроза для західної демократії. Але я чую, бачу і знаю, що тепер на питання, хто є агресором, немає відповіді: у вас «громадська війна». Всі розуміють: агресором є Росія. Перевести це визнання у практичні дії – у нас з вами тут ще дуже багато роботи.

– Пане Мамулашвілі, війна 10 років тому Росії проти Грузії і війна зараз на Донбасі – які аналогії, є вони?

Грузія і на сьогодні стоїть перед загрозою війни з Росією
Мамука Мамулашвілі

Мамука Мамулашвілі (переклад): Паралелі дуже чіткі. Ми всі добре бачимо сценарій, який прописаний Кремлем. У 2008-у це було просто продовження війни, яку розпочали у Грузії у 1990-х роках. Це не було кульмінацією і до сьогодні це не кульмінація – Грузія і на сьогодні стоїть перед загрозою війни з Росією. Так як повзуча окупація просувається з кожним днем, з кожним кроком. Грузія і на сьогодні перебуває, можна сказати, у воєнному стані.

Мамука Мамулашвілі
Мамука Мамулашвілі

Україна проходить один із еволюційних періодів, який пов’язаний з відходом від Російської імперії
Мамука Мамулашвілі

Було збито 11 бойових літаків у 2008-му.

В Україні самі бачите прописаний сценарій. На сьогодні Україна проходить один із еволюційних, так би мовити, періодів, який пов’язаний з відходом від Російської імперії.

Бачимо ту ж агресію, ті ж наслідки, людські жертви. Росія навмисне і в Грузії, і в України бомбить мирне населення, щоб вселити всі жахіття війни в першу чергу людям. Людський ресурс в України набагато більший, ніж в Грузії. Я думаю, Україна цю війну виграє.

  • Зображення 16x9

    Олександр Лащенко

    На Радіо Свобода – з березня 2005 року. До того працював три роки на Громадському радіо. Народився 1969 року в Києві. Закінчив Київський національний університет імені Тараса Шевченка.

ВИБІР ЧИТАЧІВ

ФОТО ТА ВІДЕО

XS
SM
MD
LG