Доступність посилання

ТОП новини
25 Вересень 2018, Київ 23:48

В окупованому Криму кримській татарці загрожує кримінальна справа за вірші проти війни


Кримськотатарська поетеса Аліє Кенжалієва

Підконтрольний Кремлю слідчий відділ Залізничного району окупованого Росією українського Сімферополя проводить перевірку щодо кримськотатарської поетеси Аліє Кенжалієвої, вірші якої 9 травня опублікувала газета «Кирим». Російські силовики шукають у поезії Кенжалієвої ознаки реабілітації нацизму. Сама автор і головний редактор газети дивуються, як антивоєнні вірші можуть підпадати під кримінальну відповідальність.

Писати на соціально-політичні теми Аліє Кенжалієва почала 2014 року: спершу були розповіді про депортацію кримських татар, потім – поезія. За словами дівчини, раніше вона публікувала вірші на більш «гострі» теми, ніж той, що з'явився на сторінках газети «Кирим». Тому інтерес із боку російських силовиків став для неї повною несподіванкою.

Мене хвилює питання неадекватного святкування Дня перемоги: прийнято переодягатися у військову форму, кричати пісні, танцювати
Аліє Кенжалієва

«Останні роки мене хвилює питання, на мій погляд, неадекватної святкування Дня перемоги (в Криму та сусідній Росії –​ ред.). Адже раніше ця дата не асоціювалася з веселощами –​ для багатьох сімей це сумний день: рідні загинули на війні, а ті, хто вижив, повернулися з пекла. Мене зачіпає, що зараз прийнято переодягатися в військову форму, кричати пісні, танцювати. Чому не можна пом'янути по-іншому? Принеси квіти на цвинтарі дідові, піди до церкви або мечеті», –​ пояснює поетеса.

За словами Аліє Кенжалієвої, її поезія –​ це реакція неприйняття культу війни.

«Вірші народилися від абсурдності цієї ситуації і від того, що тиснуть: йди, радуйся, святкуй. Мені здається, багато хто відчуває так само, просто не всі висловлюють. У поетів є така можливість. Це спосіб освіти. Хто як не ми? Адже театр –​ під контролем, школи –​ під ще більшим контролем», –​ каже дівчина.

Аліє Кенжалієва
Аліє Кенжалієва

27 червня до школи, де Кенжалієва викладає російську мову і літературу, подзвонив слідчий карного розшуку управління МВС Росії у Сімферополю. Він повідомив, що стосовно дівчини ведеться дослідча перевірка за статтею 354.1 Кримінального кодексу Росії («реабілітація нацизму»). «Треба, щоб ви все пояснили», – додав слідчий. Наступного дня дівчина прийшла в його кабінет.

«Одразу ж почав ставити серйозні запитання: чим мені не подобається День перемоги, чому так негативно ставлюся до свят, що хотіла сказати тим чи іншим рядком», – розповідає поетеса.

Вірш Аліє Кенжалієвої у випуску газети «Кирим» від 9 травня 2018 року
Вірш Аліє Кенжалієвої у випуску газети «Кирим» від 9 травня 2018 року

За словами Кенжалієвої, слідчий стверджував, що у її віршах відчувається «неповага до пам'ятних дат і героїв війни».​

Для мене День перемоги –​ не свято, а трагедія. Я поважаю загиблих і не хочу, щоб їхня смерть була приводом для свята
Аліє Кенжалієва

​«Я відповіла все, як думаю: що для мене День перемоги –​ не свято, а трагедія, що вірші –​ це ліричний твір, у них кожен може побачити те, що хоче. Я поважаю загиблих і не хочу, щоб їхня смерть була приводом для свята», –​ згадує Кенжалієва.

Дівчина додала, що слідчий оформив письмове пояснення з її слів і відпустив, а 2 липня подзвонив знову: «Підійдіть ще раз, виникли якісь запитання». Цього разу поетеса поцікавилася, звідки з боку російських силових структур з'явився інтерес до її творчості і якими можуть бути наслідки.

Читайте також: Вирок суду за вірш про Незалежність України. У Росії знову покарали поета Олександра Бившева​

На мене «настукали» у «Роскомнагляд», вони спустили на Слідчий комітет, а ті передали у карний розшук
Аліє Кенжалієва

​«Він сказав, що на мене «настукали» у «Роскомнагляд», вони спустили на Слідчий комітет, а ті передали у карний розшук, щоб знайшли автора», –​ каже поетеса.

Під час останньої зустрічі слідчий повідомив Кенжалієвій, що у супровідному листі з Слідчого комітету є інформація про висновки експерта з приводу її віршів. Той не побачив у поезії ознак «популярної» у Криму статті 282 Кримінального кодексу Росії («розпалювання ненависті або ворожнечі»), проте знайшов ознаки статті 354.1 («реабілітація нацизму»).

Аліє Кенжалієва
Аліє Кенжалієва

Із 2 липня російські слідчі органи більше не зв'язувалися з поетесою і про результати дослідчої перевірки не повідомляли. Після проведення консультацій з адвокатом 26 липня дівчина сама письмово звернулася у слідчий відділ Залізничного району Сімферополя з проханням надати інформацію про хід дослідчої перевірки. Однак досі відповіді не отримала.

Я не хочу займатися самоцензурою, але тепер кожен вірш обмірковую і оцінюю
Аліє Кенжалієва

​«Ось ми поговорили 2 липня, і з тих пір тиша. Невідомість вже більше ніж півтора місяця. Я не хочу займатися самоцензурою, але після того, як кожен рядок слідчому пояснюєш, то, хочеш – не хочеш, тепер кожен вірш обмірковую і оцінюю. Я не розумію, як можна взагалі забороняти. З іншого боку, це нормальна практика, майже вся російська література заборонена. Зараз у школі вивчають тих поетів і письменників, яких переслідували, садили, засилали, доводили до самогубств. Тепер це класика, Срібний вік», –​ проводить паралелі поетеса.

Людина пише про те, що її хвилює, і раптом виявляється, що вона підпадає під дію якоїсь статті – це просто приголомшливо
Бекір Мамутов

Головний редактор газети «Кирим» Бекір Мамутов також дивується, як можна було побачити у віршах Кенжалієвої щось, що підпадає під кримінальну відповідальність.

«Це її думки, її поетичний погляд на важливі події історії. Людина пише про те, що її хвилює, і тими словами, якими цю проблему відчуває, і раптом виявляється, що вона підпадає під дію якоїсь статті якогось закону –​ у ХХІ столітті це просто приголомшливо. Ми такого не очікували, звісно», –​ каже Мамутов.

Бекір Мамутов
Бекір Мамутов

Редактор підкреслює, що і в Росії поширені різні судження про Другу світову війну, в тому числі відмінні від позиції влади.

«Минулого року до 9 травня і 22 червня ми публікували уривки спогадів маршала Івана Конєва і виступ письменника-фронтовика Віктора Астаф'єва, в яких вони оцінюють війну набагато жорсткіше, ніж Аліє. Серед російських письменників, істориків, так і самих учасників бойових дій є люди, які міркують про війну зовсім не так, як ідеологічно подає влада, а так, як взагалі-то варто оцінювати будь-яку війну. Війна –​ це завжди страшно», –​ підсумовує Мамутов.

Читайте також: «Український фактор». Як у Росії карають за проукраїнські погляди​

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
Загрузка...

Recommended

XS
SM
MD
LG