Доступність посилання

ТОП новини
24 Квітень 2019, Київ 14:55

«Він говорить: «Мамо, це я». А в мене сльози течуть» ‒ Людмила Сенцова про розмову з сином


Людмила Сенцова

21 серпня виповнилося рівно 100 днів із того моменту, як український режисер Олег Сенцов оголосив голодування в російській колонії. У Криму його звільнення чекає мати Людмила Георгіївна. 12 липня вона відзначила ювілей ‒ їй виповнилося 75 років. Привітати жінку приїхав кримськотатарський активіст Наріман Джелял, який привіз подарунки від українських кінематографістів. За зустріччю спостерігали кореспонденти Крим.Реалії.

У день народження Людмилі Сенцовій було не до свята. Її син Олег понад три місяці голодує в колонії російського міста Лабитнангі, вимагаючи звільнення всіх українських політичних в'язнів.

У цей нелегкий час підтримати жінку вирішила українська актриса Римма Зюбіна, яка живе та працює в Києві. Вона познайомилася з Олегом Сенцовим ще 2012 року, після арешту кінорежисера активно листується зі своїм колегою і бере участь у громадській кампанії за його звільнення. Зюбіна зібрала коробку з подарунками для Людмили Георгіївни та дітей Олега ‒ 15-річної Аліни та 12-річного Влада, яких зараз виховує бабуся. У картонний бокс актриса поклала ікону з ангелом-хранителем, крем, прикрасу з перлів, дитячу сумочку та настільні підставки з символікою книг про Гаррі Поттера, які Зюбіна вважає хорошим матеріалом для виховання дітей.

Час змінюється, зло змінюється. Кожен із цим злом бореться по-своєму. Олег бореться по-своєму, так, як може
Римма Зюбіна

«Ми не можемо зараз виховувати дітей на тих героях, які були 300 років тому. Час змінюється, зло змінюється. Кожен із цим злом бореться по-своєму. Олег бореться по-своєму, так, як може. У цій ситуації, в якій він опинився, більшого не можна собі уявити», ‒ розповіла Зюбіна.

Разом із подарунками актриса зі своїми колегами Тетяною Міхіною, Ганною Кузиною та Андрієм Маєм зібрали для сім'ї Олега Сенцова гроші. Кошти та коробку з презентами артисти передали на півострів через кримськотатарських активістів. Поки посилка їхала, грошова сума в ній збільшилася ‒ кошти сім'ї режисера також пожертвував народний депутат України Мустафа Джемілєв.

17 липня коробку з подарунками Людмилі Георгіївні передав кримськотатарський активіст Наріман Джелял. Кореспонденти Крим.Реалії, які спостерігали за зустріччю, користуючись нагодою, поставили матері Олега кілька запитань.

‒ Людмило Георгіївно, наскільки я знаю, вам вдалося поговорити з Олегом.

Він каже: «Мамо, це я». Вірите чи ні, говорити не можу, я ж його давно не чула
Людмила Сенцова

‒ Так, ви знаєте, це така радість. Він каже: «Мамо, це я». Вірите чи ні, говорити не можу, я ж його давно не чула. У мене все трясеться, сльози течуть, що говорити ‒ взагалі не знаю. Потім уже заспокоїлася. Він хотів із Аліною (дочкою ‒ ред.) поговорити, а Аліна в нас у роз'їздах. Поговорили. Потім він уже почав мені говорити, що робити Аліні, що робити... Я так засміялася, кажу: «Синку, зараз я зрозуміла, що це ти, що ти живий...». Якщо вже вказівки нам почав давати (сміється – ред.). Усе нормально.

‒ Ви написали лист президентові Росії Володимиру Путіну про помилування Олега. Розкажіть, що вам відповіли?

Відповідь прийшла, що лист надіслали до табору. І там написано, що процес помилування почнеться, коли засуджений напише прохання на ім'я президента
Людмила Сенцова

‒ Прийшла якась відповідь, що лист перенаправлений в адміністрацію президента (Росії ‒ КР). Друга відповідь прийшла, що лист надіслали до табору, виправної колонії. І там написано, що помилування, процес помилування почнеться, коли засуджений напише прохання про помилування на ім'я президента.

‒ Тобто Олег особисто має його написати?

‒ Особисто, він має написати.

‒ Як ви думаєте, Олег піде на такий вчинок?

‒ (Негативно хитає головою). Він і мене сваритиме, це точно. Мені навіть знайомий журналіст телефонував і каже: «Як, ви думаєте, Олег до цього поставиться?». Ну, а що робити, кажу. Я вирішила, що так краще буде, що треба спробувати. А з Олегом помиримося якось.

‒ Ви, напевно, знаєте, що минулого тижня з'явилася інформація про те, що літак із Олегом нібито вилетів з Салехарда.

‒ А я впала ж чому (Людмила Сенцова показує свої руки, на яких видно великі синці ‒ ред.), тому що мені вночі зателефонували теж. Із цього дня я ще ніяк не можу до тями прийти. Мені потім телефонували, попросили вибачення. Так, я все розумію, ну, буває. Я не знаю, чому так сталося.

‒ Чи відчуваєте ви підтримку від людей? Немає відчуття, що ви покинуті?

‒ Ні. Упродовж останніх двох років, не перестаючи, хтось приїжджає. Хтось тисячу передає. Іду дорогою, кажуть: «Треба вам або дітям 500 рублів?». Так у нас є гроші, розумієте?

Люди приїжджають, бачать мій старий будинок і, напевно, всім хочеться допомогти. Не треба нам допомагати, розумієте (сміється – ред.). Добре, дуже добре до нас ставляться. Наташа заїжджала, продюсер, дружина режисера Сергія Мокрицького. Приїжджала з такою підтримкою!

І телефонують дуже часто. Два роки ніхто не знав мій номер телефону. Наташа (двоюрідна сестра Олега Наталя Кочнєва (Каплан) ‒ ред.), звичайно, не давала, ми так домовилися. І тиша була, звичайно.

Й іноді було страшно, я ж телевізор не дивлюся, бо там моторошно. А зараз хлопці, кримські татари, приїхали, поміняли мені тюнер. Зараз у мене українські канали є. Знаю, що тепер просто можу щось дивитися іноді, слухати хоча б.

‒ Зараз іде велика міжнародна кампанія на підтримку Олега. Чи сподіваєтеся ви, що вона принесе результат?

‒ Мені здається, що щось має все-таки відбутися. Але як можна вже, тільки Господь Бог не просив ще, напевно. Який сенс тримати хлопців стільки? Я взагалі не розумію цього. І водночас не віриться...

До теми: «Він людина дуже сильна»: чого чекати після 100 днів голодування Сенцова

Мама Саші Кольченка (кримський анархіст, засуджений разом з Сенцовим на 10 років колонії ‒ ред.) Лариса заїжджає до мене, я ж нікуди не їжджу. Вона якось усе чекає. Вона мені телефонує, каже: «Припиніть, не треба, все буде добре, ми хлопчиків дочекаємося, ми поїдемо до Києва, ми їх зустрічати будемо».

Зустріч матерів Олега Сенцова та Олександра Кольченка (відео)
Будь ласка, зачекайте

No media source currently available

0:00 0:01:58 0:00

Вона приїжджала зі своєю онукою якраз на день народження, вони не знали, просто приїхали. Племінниця Мустафи Джемілєва приїхала та вони. Вона – теж оптимістка повна! Каже: «Та ви що? Ми ж зі сміхом зараз усе згадуємо! Ось батьки сідають, згадують, як обшуки проходили, регочуть! І ми дочекаємося таких часів!». Так вона каже.

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

В ІНШИХ ЗМІ

Загрузка...
XS
SM
MD
LG