Доступність посилання

ТОП новини

Три групи активістів, які стають жертвами безкарних нападів в Україні (світова преса)


Активісти протестують під Міністерством внутрішніх справ України після нападу на українську активістку Катерину Гандзюк. 31 липня 2018 року.
Активісти протестують під Міністерством внутрішніх справ України після нападу на українську активістку Катерину Гандзюк. 31 липня 2018 року.

В статті для видання OpenDemocracy йдеться про систематичні та безкарні напади на активістів. Автор пояснює, які саме групи в Україні стають об’єктами цих нападів. Український президент Петро Порошенко, тим часом, розповідає міжнародному виданню Financial Times про вибори наступного року. Між тим в статті на сайті Climate Home News є пояснення, чому перехід на відновлювані джерела енергії в Україні допоможе стати дійсно енергетично незалежною державою від Росії.

В статті онлайн-видання OpenDemocracy йдеться про систематичність тиску на громадянське суспільство в Україні – на активістів нападають, а правоохоронні органи відмовляються належним чином розслідувати ці випадки. Автор пояснює: об’єктами нападу стають три групи активістів.

Перша – це антикорупційні активісти. Їхня мета – прозорість бюджету та боротьба із корупційними схемами. Друга група – екологи. Це люди, які борються проти вирубки лісів, виступають за збереження парків та виявляють нечесних забудовників. Третя ж група, яка підлягає насильницьким діям – це ЛГБТ-активісти. За останній рік в Україні правозахисна організація Amnesty International зареєструвала 30 випадків нападів з боку праворадикальних груп.

Особливість цих нападів в тому, що зловмисників зазвичай не карають або ж не розслідують їхні справи, йдеться у статті. Список нерозслідуваних справ, за словами автора, бере свій початок з того дня, як у Києві вбили журналіста Павла Шеремета влітку 2016 року.

Так, напад на Катерину Гандзюк в Херсоні став останньою краплею для українського громадянського суспільства, переконана автор. 31 липня невідомий чоловік облив її сірчаною кислотою біля її будинку. Жертва нападу потрапила в лікарню з більш ніж 30% опіками тіла. Гандзюк при цьому має підстави вважати, що підозрюваний, якого зрештою затримала поліція, – не справжній нападник, а просто пересічна людина.

В той самий день в Бердянську вбили Віталія Олешка – ветерана АТО та активіста, який мав напружені відносини із місцевим політиком. Раніше в червні в Есхарі молодого активіста Миколу Бичка знайшли повішаним у лісі. Його товариші переконані – вони не вірять в самогубство і справа в його громадській діяльності.

Також активісти стають жертвами дискредитаційних кампаній. Ба більше, у червні у Верховній Раді зареєстрували новий закон «проти іноземного впливу». Він передбачає, що благодійні та неурядові організації, що фінансуються з-за кордону, повинні декларувати свої джерела грошових надходжень.

Наближення виборів, тим часом, має погіршити ситуацію із свободою слова в Україні. А довіра до правоохоронних органів у суспільстві, тим часом, падає, зауважує автор.

Видання Financial Times публікує інтерв’ю з українським президентом Петром Порошенком, записаним напередодні Дня Незалежності України. Весь процес прозахідних реформ перебуває у небезпеці через втручання Росії в українські вибори, які мають відбутися наступного року, попередив президент.

Він також наголосив, що конфлікт з Росією та проросійськими сепаратистами на Донбасі – тяжке випробування для єдності країни. Проте попри наміри російського президента Володимира Путіна, Україна стає сильнішою та більш проєвропейською державою, зауважив Порошенко.

Всі основні здобуття за часи його президентства – серед яких спрямування України на європейську та трансатлантичну інтеграцію, відкидання російського тиску за запровадження реформ в різних сферах – тепер можуть опинитися під загрозою.

«Однозначно, процес реформ не є незворотнім», – зауважив виданню український лідер. І справа, за його словами, в Росії, яка вже вжила чимало заходів в умовах гібридної війни для повернення України в свою сферу впливу.

Прибічники Порошенка говорять, що він позиціонуватиме себе як найбільш надійний гарант української незалежності та стабільності. Проте на виборах наступного року може бути кілька десятків кандидатів, а згідно із опитуваннями, підтримка самого Порошенка становить близько 10 відсотків. Вона може піднятися, коли він офіційно заявить про свою кандидатуру, йдеться у статті.

Пан Порошенко також визнав ризик появи нетрадиційних кандидатів, серед яких український комедійник і рок-зірка, які можуть виграти від суспільного невдоволення політичним устроєм, економікою та війною. Серед інших конкурентів українського президента – Юлія Тимошенко.

Уряди західних країн, які підтримують Україну з 2014 року, стурбовані тим, що хто б не переміг на наступних виборах, вплив надбагатих олігархів на політичну систему не зменшиться, а корупція продовжить завдавати шкоди економіці, зауважує автор.

Колишній член німецького парламенту від Партії зелених Ханс-Йозеф Фелл разом із українською співачкою та політиком Русланою Ліжичко в статті для Climate Home News пояснюють, чому перехід на відновлювані джерела енергії в Україні допоможе стати дійсно енергетично незалежною державою від Росії.

Економіка України є однією з найбільш енергетично інтенсивних у Європі. Імпорт газу з ЄС слугує лише короткостроковим рішенням, оскільки ЄС сам залежить від поставок російського газу. Український уряд планує збільшити видобуток місцевого газу, проте це забруднюватиме клімат із високим викидом метану і потребуватиме чималих грошей. Більш того, Україна все ще залежить від ядерної енергії, а більшість реакторів є застарілими, мовиться у статті.

Найкраще рішення – швидкий перехід до безпечних та чистих вітчизняних поновлюваних джерел енергії та підвищення енергоефективності, переконані автори.

В останні роки Україна вже ухвалила низку важливих енергетичних реформ: скоротила енергетичні субсидії, припинила прямий імпорт газу з Росії та запровадила низку інших заходів з підвищення енергоефективності. Проте з її великим потенціалом в сонячній енергетиці та інших видах відновлюваної енергетики вона може і повинна зробити більше.

Автори також звертають увагу на те, що часто розмови про перехід на відновлювані джерела енергії отьмарюють різноманітні стереотипи, мовляв, це дорого і ненадійно, що не є правдою.

Річ у тім, що у минулому тарифи на зелену енергію в Україні були пристосовані до прибутку групи заможних олігархів, що призвело до викривленого іміджу відновлюваних джерел енергії у суспільстві, мовиться у статті.

Насправді ж перехід на відновлювані джерела енергії – це чудова можливість для України стати енергетично незалежною. Ба більше, такий перехід допоможе подолати конфлікти за ресурси на сході України та принести в країну довгоочікуваний мир.

  • Зображення 16x9

    ​Тетяна Савчук

    Приєдналася до Української редакції Радіо Свобода у 2017 році. Здобула ступінь магістра з міжнародних відносин та дипломатії в Англо-американському університеті у Празі. Продюсерка соціальних мереж. 

ВИБІР ЧИТАЧІВ

XS
SM
MD
LG