Доступність посилання

ТОП новини

Економічна блокада та виплата пенсій: що українці думають про реінтеграцію Донбасу


Перетин лінії розмежування біля КПВВ «Майорське» на Донбасі.
Перетин лінії розмежування біля КПВВ «Майорське» на Донбасі.

Економічна блокада зі збереженням гуманітарних відносин, пересуванням людей, виплатою пенсій, водопостачанням та енергопостачанням. Такі форми збереження зав’язків із мешканцями непідконтрольної території підтримують опитані українці. Крім того, громадяни України підтримують надання пільг для людей, що приїжджають з тимчасово окупованих територій на територію, що контролюється українським урядом, та пільги дітям з непідконтрольних територій для вступу до вищих навчальних закладів на вільній українській території. Такі дані дослідження, які провела компанія GfK Ukraine на замовлення об’єднання аналітиків «Кальміуська група».

Дослідження щодо бачення українців реінтеграції Донбасу проводили за допомогою телефонних інтерв’ю в усіх областях України за винятком непідконтрольної частини Донецької та Луганської областей та Автономної Республіки Крим.

Українців запитували про економічні та гуманітарні відносини з непідконтрольними територіями, сценарії збереження робочих місць певних категорій людей у разі відновлення Україною контролю у непідконтрольних частинах Луганської і Донецької областей та політичні уподобання респондентів.

Торгівля, формування суду і поліції після реінтеграції

Опитування показало, що більшість опитаних підтримує збереження зв’язків із мешканцями непідконтрольної території. Українці віддають перевагу економічній блокаді зі збереженням гуманітарних відносин, пересуванням людей, виплатою пенсій, водопостачанням та енергопостачанням.

35% опитаних вважають, що органи місцевої влади на непідконтрольних територіях Донбасу мають призначати у Києві або ж їх має обрати місцеве населення після процесу реінтеграції.

48% респондентів вважають, що у разі відновлення контролю над непідконтрольними територіями Донбасу сформувати муніципальну поліцію має центральна влада у Києві, як це організовано по всій Україні. 14% опитаних вважають, що Донбасу потрібно надати спеціальний статус і поліцію має сформувати місцева влада.

Так само більшість опитаних (54%) вважають, що центральна влада у Києві після повернення територій має сформувати там судові органи. 27% переконані, що керівний склад суду має призначати Київ, а середні та нижні ланки – місцева влада.

Робочі місця лікарів, вчителів та керівників самопроголошених республік

Крім економічних та політичних питань у опитуванні йшлося про збереження робочих місць та амністію у разі відновлення Україною контролю над непідконтрольними територіями.

Більшість (68%) опитаних вважають, що після реінтеграції лікарям, фахівцям середньої та нижньої ланки охорони здоров’я потрібно дозволити зберегти свої робочі місця. 45% опитаних мають таку ж думку щодо лікарів, фахівців керівної ланки охорони здоров’я.

52% вважають, що свої робочі місця мають зберегти і педагоги, фахівці середньої та нижньої ланки сфери освіти. Більшість людей також згодні, що свої посади мають зберегти фахівці керівної ланки сфери освіти.

Опитані переважно погоджуються, що роботу слід зберегти співробітникам соціальної сфери та комунальних послуг.

У той же час більшість людей впевнені, що фахівці середньої та нижньої ланок органів влади самопроголошених республік та керівники цих утворень не можуть зберегти свої робочі місця.

Пільги для дітей та право голосу

54% опитаних вважають, що діти з непідконтрольних територій мають отримувати пільги для вступу до вищих навчальних закладів на українській території. Такі ж настрої у опитаних щодо дітей внутрішньо переміщених осіб (переселенців).

Схвально українці ставляться також до виплат із бюджету для переселенців, які створюють невеликі підприємства в приймаючій громаді.

Понад половина опитаних (54%) вважають, що внутрішньо переміщені особи мають отримати право голосу на місцевих виборах у приймаючій громаді.

Потрібно також сприяти можливості людям голосувати. У влади завжди є питання, чи будуть вони голосувати за владу. Але важливо не те, як переселенці голосуватимуть, а сама можливість це робити
Василь Гуменюк

Василь Гуменюк, суддя Верховного суду України вважає, що Україна має розробити нормативні акти щодо повернення людей Донбасу в українське суспільство.

«Перші кроки, це сприяти переміщених особам у отриманні робочих місць, діти мають навчатися у вищих навчальних закладах, потрібно також сприяти можливості людям голосувати. У влади завжди є питання, чи будуть вони голосувати за владу. Тому обмежуються права простих громадян. Але в даному випадку для суспільства важливо не те, як переселенці голосуватимуть, а сама можливість це робити», – каже Гуменюк.

Поняття «реінтеграція» та «амністія»

Тетяна Дурнєва, виконавчий директор громадської організації «Група впливу» вважає, що у разі повернення Донбасу неможливо передбачити, що всі переселенці повернуться додому. Тому зараз важливо надати їм право голосу.

«Люди інтегрувалися в громади, а ті, в свою чергу, оцінюють позитивний вплив переселенців на розвиток цих громад», – каже Дурнєва.

Експерт Центру інформації про права людини Альона Луньова вважає, що в суспільстві не достатньо обговорюють поняття реінтеграції та амністії загалом.

Альона Луньова
Альона Луньова

«Є певне нерозуміння людей про слова «реінтеграція» та «амністія». Для громадських організацій важливе завдання побудова такого словника. Якщо говорити про амністію, то важливе обговорення і широкі дискусії щодо примирення. Не буде так, що держава запропонує варіант і всі з ним житимуть. Громадяни мають поділити цю відповідальність з державою. Обговорення та прописування правил гри після припинення війни зможуть приблизити час її завершення. Люди на непідконтрольних територіях можуть відчувати страх від того, що буде з ними після повернення. Тому ми повинні будувати зв’язки», – каже Луньова.

Міжнародна місія на Донбасі та досвід Хорватії

Радник Міністра з питань тимчасового окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб України, екс-посол України у Хорваті Олександр Левченко наголошує, що позиція Міністерства – реінтеграція нині непідконтрольних територій Донбасу.

Люди, які виступають проти реінтеграції – це люди проти державних інтересів України
Олександр Левченко

​«Люди, які виступають проти реінтеграції – це люди проти державних інтересів України. Є два види реінтеграції: військова і мирна. Військова небезпечна, тому що в нас є 400 кілометрів неконтрольованого кордону. Через годину після початку якоїсь акції туди може зайти необмежена кількість російських військових без нашивок, які назвуть себе бойовиками першого чи другого корпусу і переломлять хід цього військового процесу. Крім того, військовий шлях засуджує міжнародна спільнота», – розповідає радник міністра.

Олександр Левченко
Олександр Левченко

За словами Левченка, як приклад можна розглядати війну у Хорватії у 1991 році, де відбувалася реінтеграція і військова, і мирна.

«Частина території країни була звільнена у військовий спосіб. Це була малонаселена територія, гірська і дуже далеко знаходилася від межі з Республікою Сербією. На тій території жило населення у сто разів менше, ніж зараз на Донбасі і в Криму. Інша часина Хорватії реінтегрувалася політично. Там ще були й інші речі: сепаратисти посварилися з лідером Сербії, звичайно, цим можна було користуватися. Це так, якби Захарченко посварився з Путіним», – каже Левченко.

Міжнародна місію сама нічого не вирішує, тільки на чолі з перехідною адміністрацією, яка з має взяти владу і підготувати цю територію для передачі в конституційно-правове поле України
Олександр Левченко

Радник міністра вважає, що мирна реінтеграція має відбутися через Мінський документ, який має багато схожого з тогочасним хорватським.

«Мінський документ зараз не працює, тому йде дискусія про міжнародну місію, але сама вона нічого не вирішує, тільки на чолі з перехідною адміністрацією, яка з першого дня має взяти владу в свої руки і підготувати цю територію для передачі в конституційно-правове поле України», – розповів Левченко.

Водночас, наголошує Левченко, відповідно до міжнародного права, всі, хто скоїв військовий злочин, мають постати перед судом.

  • Зображення 16x9

    Наталія Патрікєєва

    Журналіст, репортер. У 2017 році перемогла у конкурсі на стипендіальну програму Радіо Свобода Regional Reporting Fellowship і приєдналася до редакції. Народилася у місті Христинівка Черкаської області. Випускниця Інституту журналістики КНУ імені Тараса Шевченка та магістерської програми з медіакомунікацій Українського католицького університету. Фіналіст конкурсу професійної журналістики «Честь професії» 2017, 2019 років.

ВИБІР ЧИТАЧІВ

XS
SM
MD
LG