Про розірвання угоди з Росією щодо Азовського моря «не може бути й мови». Про це під час наради керівників закордонних дипломатичних представництв заявила заступник міністра закордонних справ України з питань європейської інтеграції Олена Зеркаль. «Це дасть можливість Російській Федерації заявити про територіальний спір», – пояснила вона.
Як заяву українських дипломатів і взагалі потенційну можливість денонсації документа з боку України в односторонньому порядку оцінюють юристи з міжнародного права?
«Будь-які держави вкрай рідко визнають наявність між ними територіального спору, бо це вимагає його подальшого вирішення. Зокрема, через звернення обох сторін до міжнародних судових інстанцій», – зауважила Радіо Свобода віце-президент Української асоціації міжнародного права, доктор юридичних наук Ольга Буткевич.
«Скажімо, Міжнародний суд ООН практично не ухвалює рішення на користь винятково однієї із сторін у міждержавних справах. Такий собі «принцип збалансованості», і його Україна свого часу вже відчула на собі. В рішенні 2009 року щодо острова Зміїного Міжнародний суд ООН прийняв аргументи України, що Зміїний – не скеля, а саме острів, проте ресурсні райони на шельфі відвів Румунії», – згадала вона.
Читайте також: Вітроенергетичний клондайк без вітряка – парадокси острова Зміїний
Загострення давньої проблеми
Проект постанови з пропозицією денонсації укладеного у 2003 році Договору між Україною і Російською Федерацією щодо співробітництва у використанні Азовського моря і Керченської протоки Верховна Рада зареєструвала на початку липня цього року.
Документ дає можливість заявляти про порушення з боку Російської Федерації у Міжнародному трибуналі з морського праваОльга Буткевич
Професор Ольга Буткевич вважає, що розривати договір Україні не варто. Вона пояснює, що «документ дає можливість заявляти про порушення з боку Російської Федерації у Міжнародному трибуналі з морського права» (International tribunal for the law of the sea (ITLOS) – незалежний судовий орган, який розглядає правові суперечки на основі положень Конвенції з морського права).
Згоден із нею і колега – професор кафедри міжнародного права та міжнародних відносин Одеської юридичної академії Тимур Короткий.
Україна позбавиться правової основи, на підставі якої зможе закликати Росію до відповідальностіТимур Короткий
«Денонсувати договір в односторонньому порядку Україна потенційно може. Так, процедура непроста, але можлива. Проте я би обережно ставився до цього питання, оскільки тоді Україна позбавиться правової основи, на підставі якої зможе закликати Росію до відповідальності, оцінювати протиправність її дій», – зазначив він Радіо Свобода.
Тимур Короткий нагадав, що двосторонній договір про співробітництво у використанні Азовського моря і Керченської протоки (документ підписано в грудні 2003 року, а чинності він набув в квітні 2004 року) свого часу з’явився «під тиском» конфлікту щодо острова Тузла, спричиненого спорудженням Росією дамби в Керченській протоці.
«Вже тоді лунали певні побоювання, що згода про делімітацію внутрішніх вод Азовського моря не буде ухвалена. Врешті-решт, так і сталося: кілька десятків раундів двосторонніх переговорів нічим не завершились», – зазначив він.
Читайте також: Криза на Азовському морі: Росія продовжує блокувати українські порти
При тому, що необхідність розмежування лінії державного кордону на Азовському морі у договорі від 2003 року зазначена, упродовж принаймні десяти років – аж до окупації Криму – Росія цей процес саботувала, а після 2014 року фактично «заморожена» проблема загострилась, додає він.
Ситуацію в Азовському морі розглядатиме РНБО
«Ми повинні враховувати позицію, озвучену Міністерством закордонних справ, дипломатичне відомство має для неї підґрунтя. Існує позов до арбітражу при Міжнародному трибуналі з морського права. Зміст документа в цілому є конфіденційним. Але із тих заяв, які раніше робило наше МЗС, можна припустити, що у позові йдеться не тільки про Чорне, а й про Азовське море і Керченську протоку. Зрозуміло, що наші дипломати занепокоєні ймовірним ускладненням юридичних проваджень як у згаданому позові, так і в інших перспективах. З іншого боку, маємо також враховувати точку зору на проблему в Азовському морі інших уповноважених органів влади. Це – міністерства оборони, інфраструктури, Державна прикордонна служба, Державне агентство рибного господарства України тощо», – зауважив в інтерв’ю Радіо Свобода постійний представник президента України в Автономній Республіці Крим, юрист-міжнародник Борис Бабін.
Читайте також: Наразі Азовське море повністю контролюють росіяни – Чмут
Ситуацію в Азовському морі розглядатимуть на засіданні Ради Національної безпеки і оборони України. Про відповідне доручення повідомив президент України Петро Порошенко. В свою чергу МЗС має підготувати пропозиції щодо забезпечення інтересів України у акваторії Азовського моря.
Також, за словами міністра інфраструктури України Володимира Омеляна, Україна проводить переговори зі США та країнами Європи про запровадження санкцій проти Росії за блокаду Азовського моря.
Читайте також: Колись Босфор перекривали від козаків, а тепер Росія перекриває мостом Керченську протоку – Омелян
Міжнародне правосуддя не є швидким, моментальним, утім, воно неминучеОльга Буткевич
«Оскільки зараз ми є свідками того, що дії Росії є комплексними, системними по розвалу фактично всієї створеної після Другої світової війни Ялтинсько-Потсдамської системи міжнародних відносин, то і відповідь на нинішню агресію Росії триває по кількох фронтах – на економічному (це санкції), дипломатичному, юридичному», – пояснює віце-президент Української асоціації міжнародного права Ольга Буткевич.
Вона впевнена: «Все це обов’язково дасть результат – в комплексі, згодом. Міжнародне правосуддя не є швидким, моментальним, утім, воно неминуче».
Кремль прокоментував ідею розриву договору
Тим часом речник президента Росії Дмитро Пєсков, коментуючи ідею розриву Договору про дружбу між країнами заявив, що двосторонні відносини України та Росії перебувають у ситуації, «яку буде важко чимось зіпсувати».
«Двосторонні відносини перебувають безперечно в ситуації, яку буде важко чимось зіпсувати. Двосторонні відносини перебувають у глибокій кризі. Поки що немає жодних факторів, які свідчили б про наявність перспектив у нинішній ситуації до їх нормалізації», – сказав Пєсков.
Водночас, на його думку, «навіть в умовах цієї глибокої кризи було б нерозумно робити якісь кроки, які завдадуть додаткової шкоди народам двох країн».
Читайте також: Від «давно пора» до «виборча технологія»: реакції на ідею розриву «великого» договору з Росією
