Доступність посилання

ТОП новини
15 Листопад 2018, Київ 07:51

Шуфрич і війна. Яка відповідальність за заперечення факту агресії Росії проти України?


Окупація українського Криму. Російські військові у селі Перевальне, 6 березня 2014 року

Користувачі соціальних мереж бурхливо відреагували на виступ народного депутата Верховної Ради від політичної партії «Опозиційний блок» Нестора Шуфрича в ефірі одного з телеканалів, у котрому політик заперечував факт агресії Росії проти України. Чи передбачає українське законодавство відповідальність за такі висловлювання?

Проросійські медіаресурси перецитували заяву українського парламентаря від політичної партії «Опозиційний блок» Нестора Шуфрича в ефірі програми «Український формат» телеканалу NewsOne від 5 вересня 2018 року.

«Це війна між українцями, це конфлікт між українцями. Ми весь час чуємо про присутність російських військових. Але там постійно моніторингова група ОБСЄ працює, спеціальний комісар ООН, і ніхто з них не зафіксував офіційно присутність російських військ на Донбасі. Ми 4 роки воюємо: де полонені російські солдати? Де загиблі російські солдати? Регулярних російських військ на Донбасі немає», – сказав Нестор Шуфрич.

На цю заяву Нестора Шуфрича відреагували і соціальні мережі. Проросійські користувачі Facebook підтримали її, а проукраїнські юзери почали вимагати покарання для народного депутата.

Чи передбачає законодавство покарання за таке?

Радіо Свобода опитало правників стосовно того, чи містить чинне українське законодавство норми про покарання за публічне заперечення факту агресії Росії проти України.

Микола Сірий, старший науковий співробітник Інституту держави і права імені Корецького НАН України

Микола Сірий у студії Радіо Свобода. Київ, 27 січня 2014 року
Микола Сірий у студії Радіо Свобода. Київ, 27 січня 2014 року

– Було б бажано мати такі інструменти захисту держави Україна на 5-му році війни. Ця потреба об’єктивно обумовлена. Але проблема задіяння таких інструментів прямо пов’язана з наявністю юридичного визначення ситуації щодо агресії.

Конституція передбачає захист держави, а стаття 1 Закону про правовий режим воєнного стану прямо каже, що «воєнний стан – це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності».

Маємо ситуацію, коли покарати за факт заперечення війни з Росією не можна, бо сама держава Україна чітко не визнала її факт
Микола Сірий

Це означає, що навіть у разі загрози агресії керівник держави може запровадити воєнний стан. І це, наголошую, зовсім не означає початок «гарячої війни», а насправді означає переведення юридичної системи держави в інший правовий режим, це стосується системи обов’язків і вимог до громадян та державних установ.

Я вже говорив і ще раз повторю, що це зовсім не означає неможливості проведення виборів у демократичний спосіб. Чесні вибори проводити можна – зловживати воєнним станом для встановлення диктатури не можна.

Звісно, що в умовах воєнного стану забезпечити вільні демократичні вибори складніше, але якби міжнародні спостерігачі погодилися приїхати й повністю контролювати процес, то це можливо.

Наразі ж ми маємо ситуацію, коли покарати за факт заперечення війни з Росією не можна, бо сама держава Україна чітко не визнала її факт.

Ірина Кресіна, доктор політичних наук, професор, член-кореспондент Національної академії правових наук України, академік Української академії політичних наук

– Проблема в тому, в ухваленому цього року так званому «законі про деокупацію» визнається факт агресії проти України, але немає норми, яка б передбачала покарання за заперечення цього факту.

Тому поки що за подібні публічні висловлювання може наступити тільки політична відповідальність, тобто втрата довіри виборців і, як наслідок, випадання зі влади й політичного життя країни.

Мені здається, що подібні заяви політиків таки рано чи пізно зведуть їхній рейтинг до нуля. Але наявність відповідних законодавчих норм дала б Україні можливість захищати свій суверенітет ефективніше.

Володимир Василенко, суддя Міжнародного кримінального трибуналу з колишньої Югославії (2001–2005), представник України в Раді ООН з прав людини (2006–2010), надзвичайний та повноважний посол України, юрист-міжнародник

Володимир Василенко, юрист-міжнародник. Київ, 20 січня 2014 року
Володимир Василенко, юрист-міжнародник. Київ, 20 січня 2014 року

– Прямої норми кримінального покарання за заперечення факту агресії Росії проти України немає. В ухваленому 18 січня 2018 року законі «Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України над тимчасово окупованими територіями в Донецькій та Луганській областях» – так званому «законі про деокупацію чи реінтеграцію» – Росія визнається країною-агресором, що здійснює тимчасову окупацію частини території України, але норми, яка передбачає покарання за заперечення цього немає.

Прямої норми кримінального покарання за заперечення факту агресії Росії проти України немає
Володимир Василенко

Це, до слова, так само, як із Законом про Голодомор. Там записано про відповідальність за заперечення факту Голодомору, але норми, яка визначає цю відповідальність, немає. Вона була, але Олександр Мороз, шантажуючи тим, що його фракція не голосуватиме, добився, щоб цю норму вилучили.

Тож наразі треба вносити доповнення у Кримінальний кодекс України і запровадити санкції – покарання за заперечення і факту Голодомору, і факту агресії Росії проти України.

Сам парламент цього не зробить, на нього треба тиснути. Громадськість має проявити активність і вимагати від народних депутатів ухвалити ці необхідні для захисту країни зміни до законодавства.

Зараз тільки реакція людей, тільки суспільний тиск можуть впливати на політиків та держслужбовців, які демонструють антидержавницькі погляди.

Що пропонує парламентський Комітет з питань свободи слова?

Законопроект №9068 щодо запровадження штрафів для телеканалів за трансляцію висловів, які виправдовують чи визнають правомірною окупацію території України, зареєстрували у парламенті минулого тижня. Його напрацював Комітет з питань свободи слова, який очолює Вікторія Сюмар.

Суть цих законодавчих пропозицій пояснила в ефірі 5-го телеканалу член цього комітету, народний депутат Ольга Червакова.

Ольга Червакова пояснює, які саме вислови опиняться під забороною, якщо парламент ухвалить законопроект. Це висловлювання, які суперечать нормам закону про деокупацію Донбасу. А нормами є: Російська Федерація чинить злочин агресії проти України і здійснює тимчасову окупацію частини її території. Так званий «референдум» у Криму був проведений не легітимно, і ні Україна, ні міжнародне співтовариство не визнають зміни статусу Автономної Республіки Крим. На окупованих територіях Донбасу воюють ніякі не «ополченці», а збройні формування Російської Федерації, які незаконно вдерлися на територію суверенної України, порушивши норми міжнародного права. На сході України відбувається ніяка не громадянська війна і не внутрішній конфлікт, а збройна агресія Російської Федерації.

Цей законопроект, як розповідає Ольга Червакова, пропонує стягувати штрафи з телеканалів у розмірі від 5 до 25% від розміру ліцензійного збору, якщо на них транслюються заклики до насильницької зміни конституційного ладу України, заклики до розв’язування агресивної війни або її пропаганди та/або розпалювання національної, расової чи релігійної ворожнечі та ненависті, а також за трансляцію телепередач, виготовлених після 1 серпня 1991 року, що містять популяризацію або пропаганду органів держави-агресора та їхніх окремих дій, що виправдовують чи визнають правомірною окупацію території України.

Поки ж зміни до Кримінального кодексу не внесені і законопроект не пройшов ухвалення парламентом, можлива тільки реакція громадянського суспільства, громадський осуд та несприйняття, пояснюють правники.

  • 16x9 Image

    Ірина Штогрін

    Редактор інформаційних програм Радіо Свобода з жовтня 2007 року. Редактор спецпроектів «Із архівів КДБ», «Сандармох», «Донецький аеропорт», «Українська Гельсінська група», «Голодомор», «Ті, хто знає» та інших. Ведуча та редактор телевізійного проекту «Ми разом». Автор ідеї та укладач документальної книги «АД 242». Автор ідеї, режисер та продюсер документального фільму «СІЧ». Працювала коментатором редакції культура Всесвітньої служби Радіо Україна Національної телерадіокомпанії, головним редактором служби новин радіостанції «Наше радіо», редактором проекту Міжнародної організації з міграції щодо протидії торгівлі людьми. Закінчила філософський факультет Ростовського університету. Пройшла бімедіальний курс з теле- та радіожурналістики Інтерньюз-Україна та кілька навчальних курсів «IREX ПроМедіа». 

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
Загрузка...
XS
SM
MD
LG