Доступність посилання

ТОП новини
17 Листопад 2018, Київ 19:41

Популізм та егоїстичний націоналізм – «діти» фінансової кризи 2008 року?


Брюссель – Рівно десять років тому з банкрутством Lehman Brothers світ поринув у найглибшу фінансову кризу, за своєю потужністю, схожу хіба на банківську лихоманку й депресію, яку планета пережила в 30-х роках минулого століття. Деякі оглядачі переконані, що саме ця фінансова криза дала поштовх поширенню популізму та егоїстичного націоналізму. Чи стали нинішні банки більш надійними? Чи припинили працювати із ризикованими фінансами? Та й чи убезпечена сьогоднішня банківська система від нового кризового удару?

На перший погляд, за 10 років після банківсько-фінансової кризи, виглядає, що банки стали надійнішими, однак, далеко не на 100 відсотків. Вони тепер зобов’язані збільшити свої грошові резерви, на випадок, якщо буде потреба в капіталах для пом’якшення можливих втрат. Банківська система, порівняно з тою, що діяла до 2008 року, стала набагато краще «озброєною» для подолання непередбачуваних загроз. Хоча так звані «токсичні капітали» й не пропонують пересічним клієнтам, як стверджують фінансові експерти, вони далі існують та перебувають в обігу між спеціалізованими установами, зокрема, в інвестиційних банках.

Найпозитивніший елемент засвоєних уроків фінансової кризи 10 річної давності – споживачі банківської сфери нині набагато краще захищені від втрат. Зокрема, у разі банкрутства банківських установ Бельгії чи Франції, заощадження клієнтів застраховані на суми до 100 тисяч євро (до кризи ця сума становила 20 тисяч євро). Тепер користувачам банківських послуг надають значно кращі консультації та поради. І нарешті, банки нині зобов’язані пропонувати клієнтам ті продукти, що найкраще відповідають їхньому профілю, хоча, застерігають аналітики, перевірити дотримання цього правила доволі складно.

Не знаємо, звідки й коли може прийти наступна криза – Лаґард

Крістін Лаґард
Крістін Лаґард

То чи можливі нові кризи фінансів? На думку голови Міжнародного валютного фонду Крістін Лаґард, так, від нових ударів ця сфера не застрахована. Зокрема, до цього може призвести надмірно жорстка політика національних центральних банків, що подекуди призводить до гальмування світового економічного зростання. Наслідки цього можуть бути дуже болючими, особливо для країн, що розвиваються.

Занепокоєння полягає у нинішньому гальмуванні світового економічного росту через торговельні обмеження
Крістін Лаґард

«Таке моє перше природнє інтуїтивне занепокоєння. Інше занепокоєння полягає у нинішньому гальмуванні світового економічного росту через торговельні обмеження, викликані підняттям митних тарифів чи обмеженнями, які впроваджують деякі держави в торговельній сфері та інвестиціях», – пояснила Лаґард, натякаючи, зокрема, на політику нинішньої американської адміністрації.

Вірогідність нової кризи ще й доволі висока через швидке неконтрольоване поширення нових технологій, зокрема в сфері фінансів.

Ми не знаємо звідки й коли може прийти наступна криза, тож слід далі бути пильними
Крістін Лаґард

«Ми не знаємо звідки й коли може прийти наступна криза, тож слід далі бути пильними, – зауважує Крістін Лаґард. – Особливо, щодо «тіньової» банківської галузі чи ролі фінансових електронних технологій. Не йдеться про те, щоб обмежувати розвиток нових технологій, а про те, щоб постійно переслідувати мету збереження стабільності».

На європейському рівні, як стверджують предтавники регуляторних установ, нові кризи у сфері фінансів не лише можливі, але й неминучі. Однак, нинішні банки ЄС значно краще підготовлені для відбиття чи пом’якшення їхнього впливу.

Криза фінансів дала початок іншим кризам?

На думку П’єра Нотона, одного з бельгійських адвокатів, який у розпал кризи захищав інтереси акціонерів банків, що опинилися на межі банкрутства, нинішня система стала надміру зарегульованою, а малі банки змушені платити за прорахунки великих.

Невеликі банки змушені «зливатися» з великими, бо їх за останні роки завантажили податками й правилами
П’єр Нотон

«Невеликі банки змушені «зливатися» з великими, бо їх за останні роки завантажили податками й правилами, що позбавляють можливості існувати, – пояснює Нотон, – Ті невеликі банки, що могли функціонувати 10 років тому, нині цього собі дозволити не можуть. Вони об’єднуються, а це створює нові великі структури, на кшталт, Lehman Brothers, про який тоді казали, «він надто великий, щоб збанкрутувати», а саме це й сталося, залишивши в світовій фінансовій системі величезну діру, яка втягнула й інші численні банки у різних державах».

Тим часом велика грошова криза 2008 року не пройшла безслідно й для ліберально-демократичного світу. Міжнародні оглядачі звертають увагу на те, що після банкрутства Lehman Brothers із дивною послідовністю сталися й інші «удари», на кшталт «брекзиту» та приходу до влади Дональда Трампа. Відсутність реальних реформ у економічних системах держав, зокрема, пише Financial Times, посилює відчуття несправедливості широких верств населення, які, через це стають все більше прислухатися до популістських лідерів та політичних рухів, що сповідують егоїстичний націоналізм.

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
Загрузка...
XS
SM
MD
LG