Голосування Верховної Ради за збільшення кількості членів Центральної виборчої комісії з 15 до 17 може поставити під сумнів діяльність нової ЦВК та результати прийдешніх виборів, вважають одні експерти. Водночас, інші кажуть, що рішення можна вважати компромісом, який дозволить розблокувати процес оновлення складу Центрвиборчокому, що спізнився вже на 4 роки.
Збільшення складу ЦВК – це шлях до розхитування державного ладу, вважає директор Інституту практичної політики Богдана Бабич. Таке рішення загрожує знищити рештки довіри населення до виборів як таких, та до їхніх переможців, зауважує політолог у розмові з Радіо Свобода.
Президент активно готується до виборів. Я розумію, що перед виборами хочеться мати більше своїх людей, щоб мати більш гарантовані голосування, але ж мають бути нормиБогдана Бабич
«Президент активно готується до виборів. Йому потрібна гарантія, що в нього є свої люди в Центральній виборчій комісії і він зможе захистити свій тил. Коли збільшується таким чином склад ЦВК, то виникає багато побутових питань, наприклад, де їх розмістити, тих двох додаткових людей. Коли заявили про те, що вони будуть працювати на громадських засадах, то виникли питання, чи не будуть вони заохочуватись до іншої праці за інші гроші. Є багато питань і, однозначно, це не сприяє довірі до виборів, дає якомусь можливому опоненту, який програє вибори, апелювати до того, що рішення було неправильним. Тобто це створює нестабільну атмосферу. Я розумію, що перед виборами хочеться мати більше своїх людей, щоб мати більш гарантовані голосування, але ж мають бути норми, має дотримуватися процедура. Тим часом довіра до державних інституцій на низькому рівні, а такі дії ще більше її підривають. Вже люди не хочуть ходити на вибори, а такі перестановки цю «діжку» недовіри все більше заповнюють. Держава зникає, вона не ефективна, апарат не ефективний, витрачається багато грошей, утримуються багато чиновників», – наголошує Бабич.
«Опоблок» хоче два місця у ЦВК»
Сумніви щодо доречності додавання до складу Центрвиборчкому ще двох посадовців, які працюватимуть безоплатно, висловлює і заступник голови ЦВК Андрій Магера.
«Схоже, 2 із 17 членів ЦВК мають працювати на громадських засадах і, звісно, стануть найнезалежнішими у своїй діяльності. Все це нагадує аукціон», – пише він на своїй сторінці у Facebook.
Утім, рішення про збільшення кількості членів ЦВК має шанс зрушити з місця процес оновлення складу комісії, який мав бути вирішений ще 4 роки тому, зауважує голова правління Центру прикладних політичних досліджень «Пента» Володимир Фесенко. Можливо, вже цього тижня Верховна Рада призначить новий Центрвиборчком, припускає політолог у коментарі Радіо Свобода.
Одне місце, я так розумію, будуть пропонувати «Опоблоку». Але «Опоблок» хоче два місця у складі в ЦВКВолодимир Фесенко
«Це новий варіант компромісу за рахунок збільшення на 2 місця кількості представників у ЦВК. Зникає проблема із «зайвою» кандидатурою, адже було 14 кандидатів на 13 вакантних місць. Одне місце, я так розумію, будуть пропонувати «Опоблоку». «Опоблок» хоче два місця у складі ЦВК, але йому можуть зараз дати лише одне. Виходить відносний компроміс. Але нейтралізується ризик, що можуть не проголосувати за когось із кандидатів від малих фракцій чи депутатських груп. Навіть, як того вимагали міжнародні організації, всі фракції та депутатські групи можуть мати своїх представників у ЦВК», – каже Фесенко.
«Рішення приймають з порушенням регламенту»
Якнайшвидшого оновлення ЦВК після рішення парламенту про збільшення кількості членів цього органу очікує і голова правління громадянської мережі «Опора» Ольга Айвазовська. Водночас, зауважує вона, відповідний закон не змінює і не уточнює порядку процедур Центральної виборчої комісії, тобто в цій частині не враховує зміни кількісного складу. Зрештою це може поставити під сумнів рішення нової ЦВК, вважає експерт.
«Рішення, яке не є красивим, але прийнятним, щодо збільшення чисельності, приймають з порушенням регламенту, а число членів комісії не ділиться, щоб визначити 2/3, наприклад. Натомість, законопроект 9090 вносить зміни лише щодо чисельності комісії, але не враховує решту процедур, які відбуватимуть за похідним принципом від кількісного складу. Процедура прийняття даватиме можливість оскаржити закон у Конституційному суді», – зауважує Айвазовська.
За законопроект №9090 про внесення змін до закону «Про Центральну виборчу комісію» проголосували 236 депутатів, проти – 27. Утрималися 25 законотворців.
У лютому цього року президент України Петро Порошенко вніс на розгляд Верховної Ради подання щодо 14 кандидатур на посади нових членів Центральної виборчої комісії. Це: Алла Басалаєва («Відродження»), Наталія Бернацька («Народний фронт»); Михайло Вербенський (БПП), Андрій Євстигнєєв («Батьківщина»), Ірина Єфремова («Народний фронт»), Ольга Желтова (БПП), Олег Конопольський (БПП), Світлана Кустова (БПП), Ольга Лотюк (БПП), Віталій Плукар (БПП), Євген Радченко («Самопоміч»), Тетяна Сліпачук («Воля народу»), Леонтій Шипілов («Народний фронт»), Тетяна Юзькова («Радикальна партія Ляшка»).
1 червня 2014 року сплив семирічний термін повноважень 12 із 15 членів ЦВК.
