Доступність посилання

ТОП новини
21 Липень 2019, Київ 22:39

Українська економіка: зростання і «привиди» кризи


Інвестори не поспішають в Україну перед виборами

Зростання української економіки дещо прискорилося, і головний внесок у це зробили аграрний сектор, торгівля, окремі реформи та … українські заробітчани за кордоном. Такі висновки зробив Світовий банк у своєму останньому звіті. Водночас експерти банку вважають цей стан нестабільним: вони говорять про ризики, які зростають і всередині держави, і у світовій економіці загалом. У цих умовах Світовий банк підготував рекомендації українському урядові, виконання яких могло би зберегти темпи відновлення української економіки і в наступному році. Частина ж економістів більше схиляються до песимістичного сценарію, за якого дві виборчі компанії 2019 року спонукатимуть політиків до більшого популізму і до згортання реформ.

Цього року українські аграрії виростили та зібрали великий і ранній врожай, звичайні українці після підвищення зарплат і пенсій стали купувати більше українських товарів, а заробітчани – збільшили потік валюти з-за кордону. Такі причини прискорення економічного зростання називає Світовий банк. За підсумками першого півріччя 2018 року український ВВП виріс на 3,5% в річному вимірі, відтак він має показати зростання на 3,5% у 2019 році, й на 4 – у 2020, ідеться в оприлюдненому днями прогнозі Світового банку.

Проте цей сценарій є оптимістичним, і він можливий лише за умови відсутності значних потрясінь та продовження реформ українським урядом і Нацбанком, заявив під час презентації прогнозу Світового банку його провідний економіст, керівник проектів банку в Україні, Білорусі та Молдові Фарук Хан.

Завдячуємо врожаям, зростанню гірничовидобувної галузі... Зарплата і пенсія стали вищими, зросли перекази від українців, які працюють за кордоном.
Фарук Хан

«У першій половині 2018 року економічне зростання в Україні склало 3,5 % (у річному вимірі – ред.). Це дуже добрий результат, і ми завдячуємо ним раннім і високим врожаям, зростанню гірничовидобувної галузі, яка змогла відновитися попри бойові дії на Донбасі. Додаймо сюди зростання споживання, тому що зарплата і пенсія стали вищими, і зросли перекази від українців, які працюють за кордоном. Але якщо ми подивимося глибше, то ми побачимо декілька слабких місць», – визнає провідний економіст Світового банку.

У цих умовах зберегти нинішню тенденцію до зростання можна лише завдяки реформам, які можуть заохотити зарубіжних інвесторів та завдяки подвльшій співпраці з міжнародними донорами, передовсім – з Міжнародним валютним фондом, наголошує Фарук Хан.

Сату Кахконен
Сату Кахконен

Українські економічні успіхи та зроблене на шляху реформ – вражають, однак це все треба зберегти в умовах наростання зовнішніх та внутрішніх ризиків, заявила під час презентації прогнозу директор Світового банку в Україні Білорусі та Молдові Сату Кахконен.

Ціни на сировинні товари стали менш вигідними для України. У цих умовах критично важливо продовжити співпрацю з МВФ, прискорити реалізацію реформ і затвердити адекватний бюджет на 2019 рік
Сату Кахконен

«Збільшення росту ВВП до 3,5% (проти 2,5 % у 2017 році) – це позитивні новини, однак якщо подивитися на прогнози подальшого росту, то є три причини для непевності. По-перше, міжнародні фінансові ринки вже надають менше можливостей для запозичень такими країнами, як Україна. При цьому Україна має величезні потреби у додатковому фінансуванні, які вона має задовольняти. І ціни на сировинні товари стали менш вигідними для України. У цих умовах критично важливо продовжити співпрацю з МВФ, прискорити реалізацію реформ і затвердити адекватний бюджет на 2019 рік», – наголосила очільниця Світового банку в Україні, Білорусі та Молдові.

На основі аналітики Світового Банку та оцінок українських економістів Радіо Свобода спробувало підсумувати:про які ризики для української економіки наразі йдеться, та що можна зробити для їхнього зменшення.

Українські дефіцити, або навіщо тут МВФ

Світовий банк вибудував оптимістичний прогноз для України (3,5% зростання у 2019 році) на основі розробленого урядом проекту бюджету, стверджує економіст банку Анастасія Головач. Але, як показує практика, депутати і пов’язані з ними представники великого бізнесу щоразу намагаються закласти до головного фінансового документа свої «забаганки» і цим збільшити видаткову частину – на етапі внесення правок. У цих умовах дефіцит зведеного бюджету не повинен перевищувати 2,6% від ВВП, щоб утримати фінансову стабільність, закликають у Світовому банку.

Навіть у попередньому, досить збалансованому проекті бюджету є потенціал для скорочення видаткової частини, проте дуже ймовірно, що замість зменшення бюджетного дефіциту його покриватимуть за рахунок «танення» золотовалютних резервів, збільшення інфляції та подорожчання кредитів для бізнесу, визнає економіст.

Окрім бюджетного дефіциту, в Україні зростає дефіцит платіжного балансу (різниця між експортом та імпортом та іншими виплатами за кордон і до України з-за кордону-ред.), констатує Фарук Хан.

Він прогнозує, що за підсумками року цей показник сягне 2, 9% від ВВП. Причина – в тому, що Україна стала більше витрачатися на імпортні товари (зокрема, нафта, і нафтопродукти які імпортують, подорожчали), а експорт став приносити менші доходи – через падіння цін на світових ринках та через логістичні проблеми, які Росія створює Україні на Азовському морі, пояснюють у Світовому банку.

До двох дефіцитів (бюджету і платіжного балансу) додається і третій чинник: цього року Україна має повертати значні суми попередніх зовнішніх позик. Тільки для того, щоб повернути борги, Україна має додатково залучити 7,7 мільярдів доларів, констатує Фарук Хан.

Олег Устенко
Олег Устенко

Виконавчий директор фонду Блейзера в Україні Олег Устенко наголошує, що нині поведінка західних інвесторів змінюється, і замість країн, що розвиваються, вони більш охоче вкладають свої кошти у такі собі «тихі гавані», щоб перечекати кризові явища.

Відтак, на думку експерта, за кошти інвесторів та кредиторів Україні тепер «доведеться поборотися».

Схожі оцінки ситуації дають і у Світовому банку. Тому альтернативою є продовження співпраці України з МВФ, наголошує Анастасія Головач. У цьому випадку з Україною погодяться співпрацювати й інші міжнародні кредитори, відсотки по нових кредитах зменшаться,а довіра інвесторів підвищиться; якщо ж цього не станеться, уряд буде змушений скорочувати бюджет, пояснює Анастасія Головач.

На сьогодні приплив іноземних інвестицій (1,2% від ВВП) є в рази меншим за ті додаткові витрати, які очікують Україну через потребу повертати борги та перекривати бюджетний дефіцит. З іншого боку, кредити від МВФ, які фонд надає в обмін на проведення тих чи інших реформ, даються під найнижчі у світі відсотки – трохи більше 3%. Ці кошти значною мірою надходять до золотовалютних резервів, і таким чином допомагають втримати фінансову стабільність і опосередковано – повернути попередні, більш дорогі кредити. Але тоді можна розраховувати не лише на суму траншу Міжнародного валютного фонду.

Ціла низка західних донорів та інвесторів ухвалюють рішення «заходити» до певної країни одразу ж після того, як їй вдається домовитися з МВФ, наголошують економісти.

Наразі ж, до надання траншу МВФ Україні, кредитні ресурси на міжнародних ринках є дорогими: нещодавню невеличку позику довелося брати більш ніж під 9% річних, тоді як розвинені держави у той самий час позичають менш ніж під 1%, констатує виконавчий директор Економічного дискусійного клубу Олег Пендзин.

Серед основних вимог Міжнародного валютного фонду для надання траншу у 2018 році є створення Вищого антикорупційного суду та встановлення ринкової ціни на газ в Україні для всіх споживачів. Саме про це йшлося на переговорах між урядом і місією МВФ, яка перебувала в Україні у вересні. Наразі фактично виконано лише вимогу щодо антикорупційного суду.

Хвороби росту: які галузі відстають та як їх стимулювати?

Аналізуючи українську економічну динаміку, фахівці Світового банку визнали: в Україні цього року жваво зростала внутрішня торгівля (на 4,5%), і навіть гірничовидобувний сектор виріс на півтора відсотки (в річному вимірі) після минулорічного падіння. Але лідирує – АПК, показуючи 11% зростання, і частково перекриваючи негативні економічні тенденції в інших галузях. Водночас промислове виробництво, будівництво і транспорт уповільнюють зростання у порівнянні з минулим роком.

Як стверджують аналітики – через погіршення настроїв інвесторів та несприятливу ситуацію на зовнішніх ринках, на які Україна експортує свої товари.

Якщо зростання української економіки впаде менше 3 % і не збільшуватиметься, то Україна наздоганятиме розвинені держави близько 100 років
Сату Кахконен

​«Хворобою росту» України є те, що основними для неї залишаються сировинні галузі з низькою доданою вартістю. В цих умовах реформи мають передовсім стимулювати ті сектори, де можна виробляти продукцію з високою доданою вартістю, а Україна – мала би приєднуватися до світових виробничих ланцюжків, які генерують високу додану вартість, стверджує Сату Кахконен.

«Якщо зростання української економіки впаде менше 3 % і не збільшуватиметься – то, за нашими розрахунками, Україна наздоганятиме розвинені держави близько 100 років. Тому вам треба зосередитися на реформах, що прискорюють економічне зростання: ринок землі, боротьба з корупцією, передовсім це антикорупційний суд, поліпшення інвестиційного клімату тощо», – заявила Сату Кахконен, відповідаючи на запитання Радіо Свобода.

Зараз Україна ще не почала «наздоганяти Захід»: вона зростає приблизно так само, як і решта світу. Так, у липні МВФ прогнозував зростання світового ВВП на 3,9%, але через збільшення кризових явищ у світі цей прогноз коригують у бік зменшення.

Банки не можуть повернути кредитів

На цю ситуацію вказує Фарук Хан. За його словами, близько половини кредитів в українських банків – є проблемними, а у державних банках ця частка подекуди сягає 70%. Причому цей тягар великою мірою лежить на державі: після націоналізації «Приватбанку» у державних руках опинилася половина банківського сектору в Україні.

Представник Світового банку іронізує, що така ситуація аж ніяк «не є рецептом успіху». Відтак він закликає забезпечити зміни законодавства для кращого захисту кредиторів (передовсім банківських установ), зменшити державну частку у банках а також реформувати роботу судів у секторі повернення кредитів.

Вибори і популізм «ходять поруч» і лякають інвесторів?

Для успішного економічного розвитку обсяг інвестицій в Україні мав би зростати на 10% щороку, наголошує Анастасія Головач. Однак західні інвестори сприймають президентські, а потім і парламентські вибори як фактор невизначеності: нова влада може суттєво змінити правила гри для бізнесу, причому не обов’язково – у кращий бік.

Андрій Новак
Андрій Новак

Щодо цього голова Комітету економістів України Андрій Новак закликає зважати не на оптимістичну, а на реалістичну частину прогнозу Світового банку. Адже на його думку, вибори супроводжуватимуться скоріше популізмом, ніж економічними реформами.

Оптимістичний сценарій Світовий банк пов’язує з проведенням в Україні справжніх економічних реформ. Але оскільки їх не було у попередні чотири роки, то розраховуватина них зараз ми не можемо: у 2019 році мають відбутися дві великі виборчі кампанії
Андрій Новак

«Прогноз Світового Банку щодо розвитку української економіки складається з двох частин: оптимістичний та реалістичний сценарії. Оптимістичний сценарій Світовий банк пов’язує з проведенням в Україні справжніх економічних реформ. Але оскільки їх не було у попередні чотири роки, то розраховуватина них зараз ми не можемо: у 2019 році мають відбутися дві великі виборчі кампанії (президентська і парламентська), а у виборчий період економічні реформи, як правило, не проводяться, – стверджує Новак. – Тому більш реальним виглядає другий сценарій розвитку української економіки (реалістичний), за яким зростання ВВП в Україні в найближчі роки знаходитиметься у межах 2 %.

Це означатиме, що країна фактично стоїть на місці. Тобто економічна ситуація у найближчі роки нічим особливо не відрізнятиметься від ситуації у цьому та у попередньому році», – стверджує Новак.

Зі свого боку, провідний економіст Світового банку Фарук Хан закликає українців, як владу, так і громадян, враховувати, що реформи мають на меті саме поліпшення життя людей.

Реформи в Україні робляться для того, щоб полегшити життя людей. Щоб старше покоління не зазнало зменшення пенсій. Щоб люди в Україні, як і в усьому світі, отримували гідні кошти за свою землю, а не копійки, які мають зараз
Фарук Хан

«Реформи в Україні робляться не для того, щоб громадяни страждали, а для того, щоб в перспективі полегшити життя людей. Щоб старше покоління не зазнало зменшення пенсій. Щоб люди в Україні, як і в усьому світі, отримували гідні кошти за свою землю, а не копійки, які мають зараз. Щоб зростав рівень охорони здоров’я та освіти», – заявив Фарук Хан, коментуючи Радіо Свобода можливе небажання влади продовжувати економічні реформи напередодні виборів.

Український уряд має дбати про реформи та про залучення інвестицій не лише для того, щоб поліпшити економічні показники, а й для розв’язання проблеми бідності, наголошує Устенко.

Наразі річний обсяг прямих іноземних інвестицій в Україну Європейська бізнес-асоціація оцінює в 1,5 мільярда доларів.

У вересні Європейська бізнес-асоціація (ЕВА) презентувала опитування інвесторів, у якому виділила найбільші, на їхню думку, перешкоди для ведення бізнесу в Україні.

35% інвесторів, опитаних під час дослідження ЕВА, готові вкладати кошти в Україну після парламентських виборів, 28% – після президентських, 25% – до виборів. Ще понад 10% – не зацікавлені інвестувати в Україну, ідеться в дослідженні.

  • 16x9 Image

    Євген Солонина

    На Радіо Свобода працюю журналістом з 2008 року.  Народився 1979 року в місті Мелітополь Запорізької області. Закінчив факультет журналістики Запорізького Національного університету. Як журналіст найбільше цікавлюся економічною, екологічною та соціальною тематикою. На дозвіллі захоплююся садівництвом та альпінізмом.

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

В ІНШИХ ЗМІ

Загрузка...
XS
SM
MD
LG