Доступність посилання

ТОП новини
14 Грудень 2018, Київ 18:40

Напередодні виборів необхідне об'єднання патріотичних сил (огляд преси)


Учасник війни України з Росією у шпиталі під час голосування на парламентських виборах. Київ, 26 жовтня 2014 року

Шанси «кандидата від Росії» і загроза прокремлівського реваншу – це лише одна з політичних сюжетних ліній, за перебігом яких українці стежитимуть у передвиборчий сезон. Однак, цю загрозу не варто ігнорувати, наголошує в газеті «День» політолог Антоніна Колодій. Хоча, на її думку, проблема реваншу постане сильніше під час парламентських виборів. Щодо президентських виборів, то у колишніх регіоналів є і завжди були непогані технологи, які, зрозуміло, підкажуть їм, що шансів на виграш вони не мають, а програш може понизити їхні рейтинги. Яблуком розбрату є й прізвище кандидата, бо «приєднані опозиціонери», скоріш за все, не погодяться висунути Юрія Бойка у президенти. Отже, це об’єднання, на думку політолога, суперечливе і крихке, створене, скоріш за все, під тиском зовнішніх сил. Партія «За життя», керована тепер Віктором Медведчуком, матиме інші амбіції й претендуватиме на більшу роль в об’єднанні, ніж це було б із Вадимом Рабіновичем. Група Ріната Ахметова в «Опоблоці» опирається об’єднанню, адже її лідери, як і їхній спонсор, так само бажають грати першу скрипку в будь-якому блоці. Тож повернення до щасливих для цих політиків часів Януковича навряд чи відбудеться. Однак на парламентських виборах «Опоблок» і «За життя» – разом чи окремо – представлятимуть значну силу, якщо цьому не стануть на заваді результати президентських виборів. Вона буде націлена на створення великої фракції та проштовхування до влади свого прем’єра. Утім, зараз головне – розрубати гордіїв вузол розпорошеності демократичних, патріотичних політичних сил уже на цих виборах. І це можна зробити, вважає експерт. – Насамперед створенням виборцями своєрідних комітетів (на зразок американських PACs – political action committees) або зрозуміліших українцям платформ, рухів виборців, здатних не лише ідейно та організаційно, а й фінансово підтримати певні політичні сили. Докладніше про це йдеться в статті «Про завдання для виборців».

Сьогодні західний світ пожинає плоди за недостатній тиск у проведенні десталінізації в Росії. Про те, якими можуть бути наслідки для Москви після чергової агресії проти України від світу, аналізує газета «День». Видання пише, що реальною перевіркою для цивілізованого світу його реакції на російську агресію проти України в Чорному морі стане саміт «Групи двадцяти» (G20), який пройде в Аргентині 30 листопада–1 грудня. Йдеться не про традиційні занепокоєння і заклики, що також важливо, а про конкретні дії. Президент США Дональд Трамп вже заявив, що може скасувати заплановану зустріч з президентом Росії Володимиром Путіним на саміті G20. Газета стверджує, що чим слабшою буде реакція Заходу, тим нахабнішим ставатиме Кремль. Як давня історія, так і події останніх років це підтверджують. Безумовно, є питання до дій чинної української влади, однак це не означає, що Росія має піддавати ревізії світовий устрій, загарбуючи території й убиваючи людей. Цивілізований світ має зупинити злочинця, наголошують газетярі. І це не тільки Путін та його оточення. Останні мають підтримку більшості населення Росії, хай навіть зомбуючи певну її частину. В 1990-х роках, після розпаду Радянського Союзу, західний світ мав можливість дотиснути Росію, яка робила перші кроки в демократії, для проведення десталінізації еліт та суспільства. Від цього виграв би і світ, і самі росіяни. Однак цього не було зроблено, тому вже на початку 2000-х Москва почала поступово повертатися до імперської політики. Як результат – напад на Грузію 2008-го, а потім і на Україну 2014-го. Більш того, навіть після цього, протягом вже майже п’яти років, ніхто серйозно не наважується зупинити Росію. Таким чином, Захід фактично розплачується за недостатній тиск у проведенні десталінізації в Росії. На цьому наголошується в статті «Відтермінований платіж».

Ефективною протидією Росії може бути лише посилення міжнародних санкцій, переконує експерт тижневика «Країна». Путін не піде на компроміс. Його мета – панування над Україною і Заходом. Закордонні спецслужби й аналітики добре розуміють найслабше місце Кремля. Це активи російської еліти за кордоном, критична залежність від західних фінансових запозичень і технологій. Також для Росії важливе постачання газу й нафти в Європу. Треба тиснути на ці ахіллесові п’яти Москви, наголошує експерт.

В Україні вже другий тиждень не вщухають дискусії про чергові наміри деяких народних депутатів запровадити кримінальну відповідальність за критику на їхню адресу. Резонанс від поданого законопроекту був настільки потужним, що відлуння докотилося навіть до країн Євросоюзу. Як нагадує газета «Сегодня», минулого тижня троє депутатів зареєстрували законопроект, за допомогою якого пропонують ввести кримінальну відповідальність (до 3 років ув’язнення) за наклеп, а фактично хочуть придбати імунітет від публічної критики, отримати незалежність від громадського обговорення їхньої діяльності. Такі норми медіа-експерти вважають аналогічними тим, які були прописані членами Партії регіонів у «диктаторських» законах 16 січня 2014 року. І тому вимагають від парламентаріїв терміново відкликати цей документ про покарання за наклеп. Заголовок статті – «Небезпечна норма для ЗМІ».

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
Загрузка...

Recommended

XS
SM
MD
LG