Доступність посилання

ТОП новини
19 Березень 2019, Київ 09:50

«Рівні можливості»: театральна трупа, що ламає стереотипи


Для Анни Борзенко це перший досвід підготовки спектаклю

Запоріжжя – Трупа, що ламає стереотипи, в ній грають як звичайні люди, так і з особливими потребами, що пересуваються за допомогою інвалідних візків чи милиць. Театральна група «Рівні можливості» існує вже чотири роки та має у репертуарі два спектаклі, які вже презентували у Запоріжжі. Щонеділі трупа проводить репетиції у «Єврейському общинному центрі» Запоріжжя. Упродовж останніх двох місяців актори працюють над новою постановкою – планують представити її наступного року.

«Наша трупа працює вже 4 роки. Ідея прийшла мені в голову років 5 тому. Я просто з дитинства мріяла бути акторкою, але в силу того, що я не можу ходити, то я розуміла, що ця мрія навряд зможе реалізуватися. А потім після низки якихось подій, де ми перемагали, досягали чогось, я зрозуміла, що це не обмеження, що можна при бажанні це зробити. І тоді я вирішила: якщо хочеш стати актором – створи трупу», – розповідає жителька Запоріжжя Маріанна Смбатян.

«Якщо хочеш стати актором – створи трупу» – засновниця та режисер трупи «Рівні можливості» Маріанна Смбатян (ліворуч)
«Якщо хочеш стати актором – створи трупу» – засновниця та режисер трупи «Рівні можливості» Маріанна Смбатян (ліворуч)

Трупа «Рівні можливості», створена Маріанною, об’єднує акторів-аматорів, в складі якої – як звичайні люди, так і з особливими потребами. В репертуарі театральної групи – скетчі та два спектаклі. Автор сценаріїв та постановник спектаклів – Маріанна Смбатян.

Перший свій спектакль театральна група «Рівні можливості» презентувала у жовтні 2016 року. Його показали у Запоріжжі та Львові. Наступну свою роботу трупа представила вже у червні цього року.

«Не скільки через авторство, а через те, що саме треба адаптувати під людей з інвалідністю, з урахуванням їхніх фізичних можливостей, тому я пишу сценарії сама, щоб всім було зручно. Перший спектакль я ставила з дівчиною-студенткою. Ми разом були режисерами, але я зрозуміла, що я не хочу обмежень, – каже керівниця театральної групи. – Вона намагалась діяти за канонами, що вже існують. У мене ж у спектаклі були прописані моменти, що виходять за ці рамки. Я вирішила, що я не хочу дотримуватися рамок, я хочу сама готувати на своїй кухні».

Зараз учасники трупи працюють на третім спектаклем – побутовою драмою, що розповідає про проблеми, з якими люди стикаються у повсякденному житті і як долають їх. Серед учасників постановки – як актори, задіяні у попередніх спектаклях, так і новачки. Всі актори грають на волонтерських засадах.

Перша велика сцена

Алла Даниленко спеціально приїхала з Дніпра на проби на роль однієї з героїнь у новій постановці. Розповідає, що дізналась про трупу через соцмережі.

«Я була в Америці. Дивлюсь там Facebook, пост – Маріанна запрошує актрису на роль в спектаклі. Я почитала. Ось пишу, що прилечу 22-го і приїду до Запоріжжя з Дніпра на пробу на роль. І ось я тут. Жодного акторського досвіду нема. Працювати, так працювати. Працювати я звикла», – розповідає жінка.

Проба на роль. Алла Даниленко спеціально приїхала з Дніпра на проби
Проба на роль. Алла Даниленко спеціально приїхала з Дніпра на проби

Це – перший акторський досвід гри і для Анни Борзенко. Дівчина пересувається на візку. Каже, що її і раніше запрошували до трупи, однак погодилась вона спробувати себе в ролі актриси лише зараз. Відтепер планує кожен свій тиждень так, щоб залишити неділю вільною – для репетицій.

У нас на репетиціях завжди нові якісь емоції, нові сценки. Завжди весело і цікаво
Анна Борзенко

«Роль Каті, подружки головної героїні, дуже такої оптимістичної, весь час на емоціях. Не складно. Гарний колектив. Актори всі підібрані. Весело. У нас, швидше, весело. У нас на репетиціях завжди нові якісь емоції, нові сценки. Щось вже програємо, тому завжди весело і цікаво», – ділиться своїми враженнями Анна.

За допомогою інвалідного візка пересувається і Марія Корхова. Каже, що героїня, яку вона грає у новій постановці трупи «Рівні можливості», не схожа на неї в повсякденному житті.

Моя героїня страждає від надмірної опіки батьків
Марія Корхова

«Моя героїня страждає від надмірної опіки батьків, і це заважає її особистому життю, і взагалі вона не може стати самостійною. Це – головна проблема, з якою вона і хоче боротися, але ще не може казати батькам «ні», що вона вже доросла. Ця роль мені не дуже підходить, бо я більш самостійна: я живу з чоловіком, окремо від батьків», – каже Марія.

Для Марії Корхової це вже друга постановка трупи «Рівні можливості», у якій вона бере участь: «До цього я навіть не думала, що зможу виступати перед великою публікою. І потім я зрозуміла, що це не так і страшно» (ліворуч)
Для Марії Корхової це вже друга постановка трупи «Рівні можливості», у якій вона бере участь: «До цього я навіть не думала, що зможу виступати перед великою публікою. І потім я зрозуміла, що це не так і страшно» (ліворуч)

Для неї це вже другий досвід участі у театральній постановці. У червні цього року Марія Корхова дебютувала у другому спектаклі трупи «Рівні можливості» під назвою «Чи бувають чудеса?!».

Це була моя перша велика сцена. Це дає більше впевненості в собі
Марія Корхова

«Це була моя перша велика сцена, навіть взагалі перша сцена. До цього я ніколи взагалі не виступала на публіці. І було дуже незвично. Маріанна давно запрошувала мене взяти участь. Я мала брати участь в цьому спектаклі, але в минулому вийшло, що я мала замінити інших акторів, які не змогли взяти участь, – розповідає акторка. – Це дає більше впевненості в собі, в подоланні страху. І взагалі до цього я навіть не думала, що зможу виступати перед великою публікою. І потім я зрозуміла, що це не так і страшно».

«Я такий самий»

Другий спектакль це і для Олександра Шелудька. Чоловік брав участь у першій постановці трупи «За кілька кроків від щастя» у жовтні 2016 року. Ділиться досвідом спільної акторської роботи з людьми з особливими потребами: «Я такий самий. Я – не професійний актор. Я – може, навіть гірший, ніж хтось обдарований, тому жодних складнощів».

Ще одна постійна учасниця трупи – Наталя Гаврилюк. Студентка навчається на психолога. Вона вже виконувала епізодичну роль у черві цього року в спектаклі «Чи бувають чудеса?!».

Наш театр домагає показати, що тут ви можете втілити всі свої мрії в реальність
Наталя Гаврилюк

«Я не бачу якихось таких великих відмінностей, що людина абсолютно здорова, що людина з якимось обмеженими можливостями. Це – людина особлива, і вона відчувається абсолютно по-іншому. Іноді буває, що такі люди краще вживаються у роль, і від цього так класно грати, – розповідає Наталя Гаврилюк, як їй працюється над постановками в рамках трупи «Рівні можливості». – Людей з обмеженими можливостями, їх багато, але після якоїсь аварії, після якогось нещасного випадку людина зазвичай замикається в собі. Я, навчаючись на психолога, можу сказати, що людина в собі замикається, і вона не бачить взагалі якогось продовження свого життя. А от наш театр, навпаки, домагає показати, що ні, тут ви, навпаки, можете втілити всі свої мрії в реальність. Це дійсно так необхідно».

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

В ІНШИХ ЗМІ

Загрузка...
XS
SM
MD
LG