Доступність посилання

ТОП новини
16 Грудень 2018, Київ 06:03

Як в Естонії модернізували «хрущовки». Досвід для України від міста Раквере


Будинки на вулиці Семінарі в Раквере

Оновити не можна зруйнувати. Де поставити кому, якщо йдеться про будинки, зведені за радянських часів? Наприклад, в Естонії, таких будівель більшість. Основу житлового фонду країни становлять забудови 1950-1970 років, так звані «хрущовки». Після тривалих експертиз та дискусій «за» і «проти», на початку 2000-х країні взяла курс на тотальну реновацію старих радянських будинків. Однак, масового розквіту реновація в Естонії набула протягом останніх п'яти років, відколи в країні запрацювали програми компенсації витрат від Європейського Союзу. При виконанні певних умов, власники квартирних будинків можуть отримати відшкодування у розмірі 40% від загальних витрат на реновацію дому.

Будівлі в Естонії модернізують цілими вулицями, кварталами і навіть містами. Прикладом реновації цілого міста можна сміливо назвати естонське Раквере. Це невелике містечко на півночі Естонії з населенням у 16 тисяч жителів. За останні три роки у Раквере модернізували понад 90% житлового фонду.

Дім після реновації

Плями на стелі, грибок на стінах, сирість. Мір'ям Люкме, жителька Раквере, гортає старі фотографії на своєму комп’ютері і показує, як раніше виглядала її квартира. Помешкання розташоване на останньому поверсі будівлі кінця вісімдесятих. Дім потребував нового перекриття. На зборах квартирних власників, мешканці вирішили не латати вчергове дах, а взяти кредит і здійснити повну реновацію будівлі. Будинок отримав нове оздоблення ззовні, нову систему опалення, нові, енергоефективні вікна з балконами. В кожній квартирі встановили вентиляцію. Будинок Мір’ям був серед перших модернізованих у естонському Раквере.

Вентиляція - обов'язковий елемент під час реновації старої будівлі.
Вентиляція - обов'язковий елемент під час реновації старої будівлі.

Загальні витрати на оновлення дому становили 300 тисяч євро. Європейський Союз компенсував 100 тисяч євро. Решту грошей мешканці дому взяли в кредит. Свою позику Мір’ям оформила на 20 років. Після реновації, витрати на опалення зменшились втричі, однак, каже Мір'ям, для гаманця це не відчутно, оскільки додався кредит. Щомісяця, за кредит і комунальні разом узяті вона платить ті ж 100 євро, які раніше з’їдала сама лише комуналка.

«У нашому місті ми були першопроходцями. Багато розмов точилося довкола реновації, але загалом люди боялися брати кредити. Навіть у нашому будинку не всі були «за». Один мешканець виступив категорично «проти». Довелося вирішувати справу в суді», – розповідає Мір'ям.

Один з перших модернізованих будинків в естонському місті Раквере
Один з перших модернізованих будинків в естонському місті Раквере

Хто проти?

За естонськими законами, щоб зробити комплексну реновацію дому, достатньо мати 50 % голосів мешканців плюс один голос. «Найважче рішення про реновацію ухвалюється там, де більшість мешканців дому – люди похилого віку. Вони, як правило, бояться змін, бояться чогось нового, невідомого донині», – каже депутат міської ради Раквере Аллан Якус.

Щоб знайти не оновлений будинок у Раквере, доводиться об’їхати усе місто. На околиці стоїть тьмяна п'ятиповерхівка, яку відразу помітно серед сусідніх будинків. Дім Тетяни Іллістратової – чи не єдиний на всю вулицю, не оновлений. Забракло голосів мешканців. На зборах квартирних власників, Тетяна, як і більшість мешканців голосувала проти реновації. По-перше, каже, лякала невідомість. Люди боялися брати кредити. По друге, хотіла подивитися чим завершиться реновація у сусідів.

Тепер, коли дім ліворуч оновили, а праворуч — оновлюють, замислилася і Тетяна з сусідами. «Гроші від Євросоюзу будуть лише у 2020 році. Така у нас інформація. А оновлювати лише за свій рахунок не хочемо», — каже Тетяна.

Тетяна Іллістратова голосувала проти реновациї свого дому
Тетяна Іллістратова голосувала проти реновациї свого дому

Гранти Європейського Союзу

У період з 2015-2017 років Євросоюз частково профінансував реновацію 400 квартирних будинків в Естонії, повідомив Лаурі Суу, менеджер з надання грантів на реновацію, співробітник фінансової установи Kredex, яка розподіляє гранти Євросоюзу на оновлення споруд в Естонії.

Щоб отримати відшкодування, Європейський Союз висуває умови. «Рік зведення будинку має бути не раніше ніж 1903-й. Відшкодування витрат отримує той будинок, де мешканці роблять одразу комплексний ремонт. Чим більше роблять, тим більша допомога надається. Максимальна частка компенсації становить 40 відсотків від загальних витрат, хтось отримує 25%, хтось 15%», – каже Лаурі Суу.

Колишній мер міста Раквере Андрес Ядла
Колишній мер міста Раквере Андрес Ядла

Протягом останніх трьох років, з півсотні квартиних будинків, у Раквере модернізували 43 будівлі, включно з будівлею міської ради та дитячого садка. Це понад 90% фонду. Реновацію у Раквере розпочав колишній мер міста Андрес Ядла. Нині він обіймає посаду голови правління союзу квартирних товариств Естонії.

Каже, найтяжче було заохотити людей до дії. «Більшість розмірковувала так: нащо мені це треба? А чому я це маю робити? Я все життя прожив у такому домі і вже якось доживу. Найважче було змінити мислення людей, правильно пояснити, що ніхто про них більше не попіклується, крім них самих. Минули ті часи, що замість них приймала рішення держава. Все, немає тих часів! Тепер вони самі мають ухвалювати рішення. І так потихеньку пішло-поїхало. Один будинок оновили, другий. А потім почали виникати питання: чому я плачу за опалення 200 євро, а сусід 70? Я теж так хочу. І тоді вже почалася масова реновація у всьому місті», – розповідає Андрес Ядла.

Будинки на вулиці Семінарі в Раквере
Будинки на вулиці Семінарі в Раквере

Тепер місцеві жартують, реновація в Раквере нагадує ланцюгову реакцію. Деякі будинки оновлювали цілими вулицями, із залученням дизайнерів та архітекторів.

Наприклад, на вулиці Семінарі всі будинки виконані в одному стилі та одній кольоровій гамі, де переважають відтінки сірого та зеленого. Складається враження, що вулиця зведена в один час і одним архітектором. Насправді ж 18 будинків належать до восьми різних типів забудов, починаючи від «хрущовок» і закінчуючи панельними будинками зведеними наприкінці 1980-х.

Завдяки реновації, у Раквере збільшилася і вартість житла. Мешканці кажуть – на 20-30%, в залежності від будинку.

Оновити не можна зруйнувати

Нині в Естонії близько 20 тисяч квартирних будинків. Більшість із них – це радянські забудови. Знести старе і збудувати нове, не так просто як здається, каже Лаурі Суу.

«В нас і досі точаться суперечки, щодо необхідності реновації. Але якщо ми говоримо про Естонію, то тут, наприклад, багато пенсіонерів. Літні люди не одразу й на реновацію погоджуються, не те що на відселення. Крім того, Естонія маленька, південна, холодна країна. Куди, як і на скільки відселяти людей? На ці всі питання так ніхто і не дав відповіді. Так само ніхто не рахував скільки грошей доведеться витратити на зведення нового житла. Тому реновація, поки що найоптимальніший метод поліпшення умов життя людей», – каже Лаурі Суу.

Шляхом Естонії пішла ще одна балтійська країна – Латвія. Там також масово оновлюють радянські будівлі.

Що в Україні?

У Законі «Про комплексну реконструкцію кварталів (мікрорайонів) застарілого житлового фонду» прописана обов’язкова згода 100% мешканців дому на реновацію забудови. На практиці отримати стовідсоткову згоду мешканці на знесення дому чи його реновацію – практично не реально.

Як повідомив заступник Міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства Лев Пархаладзе в ефірі Громадського радіо, наразі Український державний науково-дослідний інститут проектування міст «ДІПРОМІСТО» імені Ю.М.Білоконя працює над першою редакцією нового законопроекту, який дозволить розпочати реконструкцію застарілого житла на практиці.

За словами Пархаладзе, новий закон може бути проголосований уже в 2019 році.

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
Загрузка...

Recommended

XS
SM
MD
LG