Доступність посилання

ТОП новини
23 Травень 2019, Київ 00:01

Російська агресія на морі: де чекати удару в 2019 році


Чого очікувати і чим захищатиметься Україна у 2019 році?

Азовське море в 2018 році стало ще однією гарячою точкою в Україні. Пік кризи припадає на 25 листопада. Росіяни атакують українську корабельну групу в районі Керченської протоки, захоплюють моряків і три судна. Коли вдасться повернути військових? Чим захищатиметься Україна? І на що перетвориться конфлікт на морі в 2019-му? Про це – у матеріалі журналістів спеціального проекту Радіо Свобода «Донбас.Реалії».

Напад росіян в районі Керченської протоки і захоплення 24-х українських військовослужбовців – апогей наростаючої російської агресії на морі в 2018 році.

З кінця листопада моряків тримають в московському слідчому ізоляторі «Лефортово». Їх звинувачують в незаконному перетині кордону і загрожують позбавленням волі на строк до шести років.

Написав у листі матрос ВМС України Андрій Ейдер
Написав у листі матрос ВМС України Андрій Ейдер

Захисники українських військовослужбовців поки не готові сказати: як і коли моряки зможуть повернутися додому. Російська сторона не поспішає починати переговорний процес.

Ці люди не повинні утримуватися у слідчому ізоляторі
Еміль Курбедінов

«Ці люди не повинні утримуватися у слідчому ізоляторі. Як мінімум, ці люди повинні утримуватися в таких умовах, в яких вони проходили службу у себе на батьківщині. Тобто це має бути якийсь військовий табір, де вони вільно можуть переміщатися, спати в загальних бараках і так далі. Тільки цим може бути обмежена їхня свобода», – наголосив адвокат захопленого моряка Богдана Небелиці Еміль Курбедінов.

Еміль Курбедінов
Еміль Курбедінов

Моряки вимагають вважати себе військовополоненими і один за одним відмовляються давати свідчення. У російського президента власний сценарій цієї історії.

«Пан Медведчук за дорученням Порошенка постійно цим займається. І зовсім недавно приїжджав до Москви і ставив питання про звільнення українських військових. Але ці питання можна буде вирішувати після завершення кримінальної справи», – зазначив президент Російської Федерації Володимир Путін.

Попри провал морської операції 25 листопада, українське військове командування планує повторити прохід суден ВМС через Керченську протоку. Цього разу хочуть взяти на борт міжнародних спостерігачів. Наприклад, представників ОБСЄ, щоб довести – ніяких порушень не допускають.

Рівень мілітаризації Криму

Росія, тим часом, продовжує нарощувати сили в Азовському морі. Українські прикордонники підрахували – в жовтні флот Російської Федерації на Азові виріс до 120 одиниць, більше 30 катерів і кораблів – озброєні.

«Кораблі перекидаються навіть з Баренцева моря. Це означає, що обстановка в Баренцевому морі, з точки зору Москви, простіша, не дивлячись на те, що зовсім недавно там пройшли найбільші навчання НАТО за участю авіаносців вперше за довгі роки. Проте Росія вважає, що в Азовському морі все може бути крутіше», – зауважив російський військовий оглядач Сергій Іщенко.

Сергій Іщенко
Сергій Іщенко

Так, нещодавно в район Азовського моря і Керченської протоки росіяни перекинули чотири прикордонні сторожові кораблі проекту «Світляк». На борту кожного: артилерійські знаряддя і кулемети.

В районі Керченського мосту також чергують прикордонні сторожові кораблі проекту «Мисливець», озброєні 30-міліметровими гарматами.

В акваторії курсують катери «Соболь» і «Мангуст». І на цьому Російська Федерація не зупиняється.

Поява тральщика в Азовському морі означає, що Росія допускає появу мінної небезпеки в Азовському морі
Сергій Іщенко

«Днями туди увійшов тральщик «Віце-адмірал Захар’їн». Що, до речі, саме по собі дуже симптоматично, тому що поява тральщика в Азовському морі означає, що Росія допускає появу мінної небезпеки в Азовському морі», – каже Сергій Іщенко.

На безпеку морської акваторії впливає і мілітаризація Криму. Після анексії на півострові вперше з’явилися російські зенітно-ракетні комплекси. Саме через них, кажуть у військово-морських силах, під час нападу на катери, ВСУ не змогли використати бойову авіацію.

«Протягом чотирьох років Крим – вже не те що насичений, він перенасичений засобами протиповітряної оборони. Це комплекси С-400, комплекси С-200. Долати систему ПВО було б дуже тяжко», – прокоментував командувач ВМС України Ігор Воронченко.

Ігор Воронченко
Ігор Воронченко

Вже через чотири дні після нападу на українську корабельну групу в окупованому Джанкої, це в 20-ти кілометрах від адміністративного кордону з Україною, Росія розмістила четвертий за рахунком в Криму дивізіон зенітно-ракетних комплексів С-400.

Чим захищатиметься Україна?

У свою чергу, в Україні активно тривають випробування крилатої ракети «Нептун». Розробники обіцяють: вона зможе вражати кораблі супротивника на відстані до трьохсот кілометрів. Останній запуск провели 5 грудня на узбережжі Чорного моря.

«Ракета змогла точно знищити ціль на відстані 280 кілометрів. Українські ракети здатні надійно захищати рубежі Чорного та Азовського морів», – заявив секретар РНБО Олександр Турчинов.

Вважати, що у нас з’явиться ракета і ми зможемо всіх топити – це дуже наївно. Але треба розуміти, що наявність можливості топити – це теж створює фактор стримування для противника
Тарас Чмут

У ВМС береговий комплекс з ракетою чекають вже весною 2019-го. Але, як кажуть експерти, панацеєю «Нептун» вважати все одно не варто.

«В корабель вкладають кошти і його готують, щоб він відбивав ці ракети. Відбивав їх багато, відбивав в залпі, з різних напрямків, з різних носіїв. І при цьому топив або знищував ті сили, які становлять загрозу. Тому вважати, що у нас з’явиться ракета і ми зможемо всіх топити – це дуже наївно. З іншого боку, треба розуміти, що наявність можливості топити – це теж створює фактор стримування для противника. Тому що він вже не так безкарно почувається в наших водах» – каже голова правління «Українського мілітарного центру» Тарас Чмут.

Тарас Чмут
Тарас Чмут

А ось український флот в 2019 році зможуть поповнити десантно-штурмові катери «Кентавр». Два таких в листопаді прибули до Одеси на випробування. Вони можуть розвивати швидкість до 90 кілометрів на годину, перевозити більше тридцяти десантників, на озброєнні – дві 80-міліметрові реактивні системи залпового вогню. Експерти називають «Кантавр» більш вдалим проектом порівняно з катерами «Гюрза». Саме такі захопили росіяни в районі Керченської протоки.

«Кентаври» позиціонуються як такі МБАК 2.0. Більш підходящі під концепцію москітного флоту за рахунок швидкості, за рахунок значно кращих морехідних властивостей і більшого функціоналу. Тобто він може і морпіхів доставляти, і евакуйовувати групи спецназу, і протидиверсійну оборону забезпечувати, і патрулювати», – зазначає Тарас Чмут.

Міжнародна допомога Україні

Опитані «Донбас.Реалії» експерти вважають: в 2019-му Україна може розраховувати на значну допомогу від міжнародних партнерів. У Держдепартаменті США вже заявили – виділять ВМС додатково 10 мільйонів доларів на розвиток флоту.

Вже протягом 2-3 місяців ви почуєте про рішення США виділити додаткову військову допомогу
Джон Гербст

В оборонному бюджеті США на 2019 рік для України передбачено 250 мільйонів доларів, 50 з яких можна буде витратити на летальне озброєння.

«Є достатньо аргументів для поставок протикорабельних ракет, патрульних кораблів, можливо, що і іншого військового обладнання. Думаю, вже протягом 2-3 місяців ви почуєте про рішення США виділити додаткову військову допомогу», – зазначив посол США в Україні (2003-2006) Джон Гербст.

Джон Гербст
Джон Гербст

У вересні в Балтіморі українській стороні передали два 30-метрових катери типу «Айленд», виведені зі складу Берегової охорони США. В Україну вони повинні потрапити в кінці року. На ремонт, транспортування і підготовку екіпажів витратять близько 10 мільйонів доларів.

«Зброя буде встановлюватися в Україні. В Балтиморі катери будуть приведені до стану «як нові». Зі встановленням навігаційного обладнання, відновленням механічної частини, систем безпеки плавання та комплексів зв’язку», – розповів начальник управління кораблебудування ВМС України Василь Радчук.

Василь Радчук
Василь Радчук

Крім цього, США готові передати Україні фрегати «Олівер Хазард Перрі». Але в командуванні ВМС поки не вирішили – чи потрібні флоту 130-метрові фрегати.

«Він хоч і буде передаватися безкоштовно, оскільки це секонд-хенд і він знімається з консервації, то для того, щоб його розконсервувати, модернізувати і привести до бойового стану, це коштуватиме від 60 мільйонів доларів – один корабель», – зазначив заступник директора Центру дослідження армії, конверсії і роззброєння Михайло Самусь.

Михайло Самусь
Михайло Самусь

​«Це чудові кораблі. Це дійсно в класі фрегатів напевно найкращі протичовнові кораблі і для свого часу, і за останні два десятиліття. Але як вони зараз вписуються в нашу концепцію захисту берега і дванадцятимильної зони? Як ми це вирішимо фрегатами? Вони завеликі і задорогі зараз для нас», – додає Тарас Чмут.

Наступна можлива мішень Росії

Ще одним інструментом тиску на Російську Федерацію через агресію на морі в 2019-му можуть стати міжнародні санкції. Президент Петро Порошенко вже виступив з пропозицією – заборонити вхід російських суден у порти США і країн-членів ЄС.

Але, як відзначають в Інституті світової політики, більш реальними зараз виглядають персональні санкції щодо тих, хто причетний до атаки на українські кораблі в Чорному морі.

«Це неможливість отримати візи і арешт будь-яких активів, які були за кордоном. Тобто тут якраз виникає проблема: їх легше буде прийняти, але їхній ефект буде значно менший», – каже заступник директора Інституту світової політики Микола Белесков.

Микола Белесков
Микола Белесков

Через значну перевагу флоту Російської Федерації, вважають експерти, в 2019 році агресія на морі продовжиться.

Наступним об’єктом атаки може стати острів Зміїний, площа якого усього 17 гектарів, а відстань від нього до Одеси – 120 кілометрів.

Заблокувати український порт Одеса та інші порти. Це буде катастрофа для галузей в економіці України
Михайло Самусь

«Заблокувати український порт Одеса та інші порти. Завдати економічної шкоди величезної. Це буде катастрофа для цілих галузей в економіці України. Спецназу Росії нічого не завадить туди висадитися, поставити якісь вогневі засоби. Засоби протиповітряної оборони, наприклад, і, фактично, окупувати цей острів. І потім вже здійснювати блокаду акваторії», – констатує Михайло Самусь.

Відкрита агресія, на яку вперше пішли російські військові в районі Керченської протоки в 2018-му, насторожує українських експертів. Тепер, вважають в Центрі дослідження армії, конверсії і роззброєння, ховатися росіянам немає чого і не виключено, що наступного разу атака може бути набагато масштабнішою.

ДИВІТЬСЯ ПОВНИЙ ВИПУСК ПРОГРАМИ «ДОНБАС.РЕАЛІЇ»:

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

В ІНШИХ ЗМІ

Загрузка...
XS
SM
MD
LG