Доступність посилання

ТОП новини
19 Липень 2019, Київ 19:44

Європарламент усвідомив, що небезпека від Росії значно зросла – Калніете 


Сандра Калніете в Європейському парламенті, 12 березня 2014 року

Брюссель – Цілковита підтримка Мінських угод і повернення поваги Росією до міжнародного права – такі, згідно з новим проектом резолюції Європарламенту, основні умови для відновлення нормальних відносин між ЄС та Москвою. Доповідач із цього питання латвійський євродепутат та колишній міністр закордонних справ Латвії Сандра Калніете пояснила Радіо Свобода, які цілі цього документа й що на її думку може допомогти припинити війну на Донбасі та нормалізувати відносини демократичного світу із Росією.

– Без повернення Росії до поваги до міжнародних норм і законів не може бути відновлення й нормалізації політичних відносин між Європейським союзом та цією країною. Такий основний сигнал ми хочемо надіслати Москві цією новою резолюцією.

– Резолюцій на тему відносин ЄС-Росія Європарламентом було ухвалено вже немало. Чим від попередніх документів відрізняється нинішня, яку щойно підтримав парламентський Комітет із закордонних справ?

Усвідомлення реальної небезпеки, яку становить Росія, значно зросла
Сандра Калніете

– Якщо ми порівняємо цю резолюцію із ухваленою в 2015-му році, то найвагомішим елементом є зміна розуміння й настроїв, що панують між членами Європарламенту. На той час чимало з них міркували так: «сталася тільки незаконна анексія Криму, а наступ та події у Східній Україні – лише випадковість, яку ми зможемо швидко вирішити. Тож наші стосунки з Росією згодом повернуться до колишнього стану». Тобто, думалося так, як це сталося після війни Росії з Грузією 2008 року. Тепер, після отруєння Скрипалів, втручань у вибори в США, у ситуацію в Каталонії, Брекзит та інші речі, усвідомлення реальної небезпеки, яку становить Росія, значно зросла. Тому в цьому звіті дуже чітко вказано на всі ті складнощі, які ми маємо з Росією, коли намагаємося знайти хоч якісь вибіркові сфери в яких нам слід було б продовжувати спілкування.

– Один з пунктів Вашої доповіді, що був підтриманий колегами-депутатами, стосується проекту «Північний потік-2». Як Ви оцінюєте те, як держави ЄС намагаються об’єднатися, аби не допустити реалізації цього газпромівського проекту?

Ми вважаємо, що «Північний потік-2» суперечить спільній енергетичній політиці Європейської співдружності
Сандра Калніете

– У цьому звіті та кількох попередніх, члени Європарламенту засвідчили свою спільну позицію: вони закликають називати цей проект не економічним, а політичним, тож треба припинити його реалізацію. Однак, країни-члени ЄС дуже поділені у питанні майбутнього газогону «Північний потік-2». Країни Балтії чітко закликають не допустити його прокладення. Ми вважаємо, що цей проект суперечить спільній енергетичній політиці Європейської співдружності.

– Виступаючи із презентацією доповіді щодо подальших європейсько-російських відносин, Ви закликали: «Час для гарних дипломатичних висловлювань завершився й настав момент називати речі своїми іменами»…

Допоки Росія продовжуватиме окупацію територій України та її агресивних дій щодо інших держав Європи, можливості для нормалізації відносин дуже обмежені
Сандра Калніете

– Так, починаючи із 2008 року, коли росіяни напали на Грузію, ця країна перетворилася з відповідального партнера на міжнародній арені, на небезпечну для довколишніх сусідів державу. Є чималом різноманітних поглядів на майбутнє російсько-європейських стосунків. Як на мене, до того часу, доки Росія продовжуватиме окупацію територій України та її агресивних дій щодо інших держав Європи, можливості для нормалізації відносин дуже обмежені. Слід продовжувати посилювати санкційний режим доти, доки Росія не повернеться до повної поваги міжнародних законів і не припинить агресію проти України.

– Що, на Вашу думку, окрім санкцій, також могло б сприяти стабілізації ситуації на сході України?

Слід продовжувати посилювати санкційний режим
Сандра Калніете

– Насамперед, треба щоб сама Росія проявила багато політичної волі. Гадаю, справі також могло б допомогти заснування контактної групи по обидва боки лінії розмежування, або навіть призначення посланця ЄС у справах конфлікту на сході України. Але жодне із наших зусиль не приноситиме справжніх результатів, якщо Росія не проявить доброї волі та рішучості для припинення війни. Ми не бачимо в найближчій перспективі бажання Москви змінити свою політику.

– Повне виконання Росією Мінських угод також є однією з передумов покращення відносин із Москвою. Однак, європейські оглядачі нині звертають увагу на те, що, цитую, «з «Мінськом» можна попрощатися», натомість, Єврокомісію та Європейську службу зовнішньої політики закликають «підготувати законодавчу ініціативу для ухвалення загальноєвропейського «списку Магнітського».

– Оглядачі цитують мої висловлювання, зроблені за рамками звіту. У документі цього не сказано, натомість, там є чітко визначені всі ті бар’єри, що заважають налагодженню контактів чи й можливого діалогу з Росією. Нині ситуація така, що жодних підстав для такого стратегічного діалогу з Москвою немає: ні «Мінські угоди», ні угода з Росією про стратегічне партнерство й співробітництво не виконуються.

– Що спонукає Європарламент вимагати європейського «списку Магнітського»?

– Нас дуже хвилюють систематичні порушення прав людини в Росії. Тому, до цього європейського «списку Магнітського» ми хочемо вписувати кожного порушника засадничих прав для того, щоб про них всі знали і щоб вони несли покарання.

Для довідки:

Доповідь, підготовлена Сандрою Калніете, на тему майбутніх політичних відносин між ЄС та Росією містить заклик відмовитися від стратегічного партнерства з Москвою доки не буде повної реалізації Мінських угод та, загалом, поваги російської влади до міжнародного права, які є передумовами нормалізації цих взаємин.

Європарламент звертається до Єврокомісії та Європейскої дипломатичної служби з вимогою «без зволікань підготувати законодавчу ініціативу для ухвалення загальноєвропейського «списку Магнітського».

Замість призупиненої угоди про стратегічне партнерство та співробітництво, документ пропонує вибіркову співпрацю з Росією виключно в тих сферах, які представляють «спільні інтереси».

Будівництво газогону «Північний потік-2» повинно бути зупинене, оскільки він посилює залежність ЄС від російського газу, йдеться у звіті.

Одним з ключових пунктів документа оснований на заклику: у випадку продовження незаконних дій, санкційний режим проти Росії повинен посилюватися.

Попри незаконну анексію Криму, держави ЄС також засудили російські дезінформаційні кампанії й кібернапади, здійснювані спецслужбами Росії для посилення напруженості й дестабілізації європейського суспільства.

Депутати ЄС піддали осуду вбивства й подальші порушення росіянами суверенітету європейських держав.

Згідно із однією із поправок до звіту, європарламентарі зауважують, що «конструктивний діалог із Росією потребує міцнішої єдності між державами-членами ЄС та чіткішого визначення «червоних ліній» з боку ЄС».

Доповідь про стан політичних відносин між ЄС та Росією була ухвалена парламентським Комітетом із закордонних справ Європарламенту 27 голосами «за» та 4 голосами «проти». Голосування Європарламенту у цілому складі щодо резолюції заплановане на березневе пленарне засідання у Страсбурзі.

Переклад твіту: Із зростанням напруженості у відносинах між ЄС та Росією, європарламентарі закликають до пітримки санкцій, відміни «Північного потоку-2» та ефективнішого реагування ЄС на кібернетичні загрози:

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

В ІНШИХ ЗМІ

Загрузка...
XS
SM
MD
LG