Доступність посилання

ТОП новини

Експорт вугілля з Білорусі в Україну виріс у 980 разів. Як таке можливо?


Вагони з вугіллям, ілюстративне фото
Вагони з вугіллям, ілюстративне фото

Олесь Дащинський
Олена Литвинова
ЖН

Згідно зі статистикою білоруського «Белстату», експорт кам’яного вугілля з Білорусі в сусідню Україну виріс за рік у 980 разів, антрациту – у 340 разів. Білоруська служба Радіо Свобода спробувала розібратися, як таке можливо, якщо в Білорусі немає родовищ цих корисних копалин.

Неймовірне зростання експорту

Білорусь не має своїх родовищ кам’яного вугілля і антрациту, тільки бурого вугілля (загальний обсяг – близько 150 мільйонів тонн). Проте минулого року почала активно експортувати ці копалини. Принаймні, згідно з даними офіційної статистики.

Як повідомляє «Белстат» (PDF), експорт (продаж) кам’яного вугілля з Білорусі у 2018 році склав 853,9 тисячі тонн (у 2017-му – 164,9 тисячі тонн) на суму 74,9 мільйона доларів. Із них:

  • в Україну пішло 588,5 тисячі тонн (проти 0,6 тисячі тонн у 2017 році) на 50,3 мільйона доларів (63 тисячі доларів у 2017-му),
  • у країни Євросоюзу – 265,4 тисячі тонн (у 2017-му – 163,4 тисячі тонн),
  • у тому числі в Польщу – 261,9 тисячі тонн (у 2017-му – 163,3 тисячі тонн).

Імпорт кам’яного вугілля в Білорусь склав 2018 року 1648,5 тисячі тонн, у тому числі:

  • із Казахстану – 374,9 тисячі тонн,
  • із Росії – 1273,5 тисячі тонн,
  • із України – 69,9 тонни.

Антрациту з Білорусі експортували у 2018 році 107,3 тисячі тонн на суму 9,3 мільйона доларів (у 2017 році експорт становив лише 0,3 тисячі тонн).

  • Із цієї кількості 102,2 тисячі тонн на 8,8 мільйона доларів було поставлено в Україну (у 2017 році – 0,3 тисячі тонн).

Імпорт антрациту в Білорусь, за даними «Белстату», склав у 2018-му 173 тисячі тонн.

  • Із Росії з того – 172,8 тисячі тонн.
  • Із України поставок, згідно зі статистикою, не було.

Україна має потребу в першу чергу в антрациті

Антрацит відрізняється від кам’яного вугілля підвищеним вмістом вуглецю, це добре паливо з підвищеною тепловіддачею. У доменних печах і для котелень використовують саме антрацит.

Україна має потребу в першу чергу в антрациті, який видобувають на територіях, захоплених угрупованнями «ЛНР» і «ДНР». Українські енергокомпанії почали переводити блоки ТЕС, які раніше працювали на антрациті, на газові марки вугілля. Але його видобуток не встигає за зростанням споживання газового вугілля, тому виник дефіцит і цього різновиду палива.

Держоргани Білорусі вугіллям «не займаються»

У Міністерстві антимонопольного регулювання і торгівлі Білорусі кореспондентові Радіо Свобода сказали, що вугіллям не займаються.

Так само відповіли й у Міністерстві енергетики Білорусі.

«Ми з вугіллям не працюємо. Наскільки я знаю, мізерну кількість ввозить залізниця, якісь обсяги вугілля ввозять облвиконкоми через опалювальні об’єднання «Облопалення». Але це знову ж таки не Міністерство енергетики. У нашого міністерства вугільних станцій немає і немає потужностей, що працюють на вугіллі», – сказав Радіо Свобода заступник начальника відділу зовнішньоекономічної діяльності і міжнародного співробітництва Міненерго Білорусі В’ячеслав Сас.

Слід «ЛНР»-«ДНР»

У серпні 2018 року в білоруських ЗМІ висловлювалися підозри, що в Європу через Білорусь потрапляє вугілля від донбаських сепаратистів в обхід офіційних органів України. Основним споживачем цього вугілля називали Польщу. Також висловлювалися припущення, що Білорусь виступає транзитною країною для цієї сировини.

Володимир Семашко заперечував торгівлю вугіллям із «ЛНР»
Володимир Семашко заперечував торгівлю вугіллям із «ЛНР»

​У 2017 році представники угруповання «ЛНР» заявляли, що з білоруською стороною ведуться переговори про постачання вугілля. Але тодішній віце-прем’єр Білорусі Володимир Семашко заперечив цю інформацію і заявив журналістам, що переговорів із «ЛНР» про закупівлю вугілля уряд Білорусі не веде.

Представник однієї компанії з енергетичного сектору в розмові з кореспондентом Радіо Свобода висловив версію, що поставками вугілля займаються комерційні структури. Нібито в Україну везуть вугілля переважно українські компанії, а в Європу – російські. Вони мають статус резидентів Білорусі, але білоруського капіталу в них немає.

За словами цього бізнесмена, можливо, вугілля з Донбасу і потрапляє до Польщі.

«Але якщо хтось возить, то за документами вугілля російське. А яке воно де-факто – донецьке чи російське, – я не знаю», – сказало джерело.

В українській статистиці білоруського вугілля немає

За інформацією Державної служби статистики України, 2018 року українські компанії купували кам’яне вугілля у країнах Євросоюзу, Африки і американського континенту, а також тільки у трьох країнах СНД – Казахстані, Молдові і Росії.

Імпорт кам’яного вугілля в Україну 2018 року. Державна служба статистики України
Імпорт кам’яного вугілля в Україну 2018 року. Державна служба статистики України

Антрацитове вугілля, що використовується в теплоенергетиці, поставляли з Росії, Великої Британії, Німеччини, Польщі, Південної Африки. Причому найбільший обсяг і кам’яного, і антрацитового вугілля минулого року ввозився саме з Росії – відповідно 15,009 мільйона тонн на 1,8 мільярда доларів і 3,624 мільйона тонн на 387,3 мільйона доларів.

Імпорт антрациту в Україну 2018 року. Державна служба статистики України
Імпорт антрациту в Україну 2018 року. Державна служба статистики України

Чому у статистиці не відображені поставки вугілля з Білорусі, в Державній службі статистики України відмовилися коментувати і рекомендували звернутися до них із офіційним запитом «у зв’язку з таким важливим питанням».

Згідно із законодавством, державний орган має на відповідь п’ять робочих днів.

Директор енергетичних програм Центру світової економіки і міжнародних відносин Національної академії наук України Валентин Землянський вважає, що вугільні поставки з Білорусі в Україну у 2017 році дійсно могли не потрапити в офіційну статистику з причини незначного обсягу – лише 600 тонн.

«Але якщо поставки досягли 600 тисяч тонн, то вони обов’язково повинні були бути відображені в статистиці. Адже це майже п’ята частина від загального обсягу потреб українських компаній», – зазначив експерт.

За його словами, мова радше йде про те, що білоруська компанія в даному разі могла виступити реекспортером вугілля, закупленого в Росії.

Хто купував вугілля в Білорусі

В Україні є два найбільші споживачі вугілля. Це приватна компанія «ДТЕК», що належить олігархові Рінату Ахметову, і поки ще державна компанія «Центренерго» (минулого року її планували приватизувати, але конкурс скасували, бо після виключення білоруської компанії «Нафтобітумний завод» залишився тільки один претендент). Обидві ці компанії – найбільші з тих, що займаються генерацією електроенергії і тепла.

У компанії «ДТЕК» Радіо Свобода сказали, що не робили поставок вугілля з Білорусі і не мають ніяких білоруських компаній-контрагентів.

«Хочу звернути увагу, що вугілля є різних видів – те, що використовується в металургії, і те, що використовується в енергетиці. Наскільки мені відомо, ми не імпортували вугілля з Білорусі», – сказав Радіо Свобода керівник департаменту з корпоративних комунікацій «ДТЕК» Максим Асауляк.

У «Центренерго» на запит Радіо Свобода на момент виходу публікації не відповіли. У першій половині 2019 року компанію повинні приватизувати – це закріплено у схваленому минулого року у грудні меморандумі з Міжнародним валютним фондом.

Сліди ведуть до оточення Порошенка?

За даними українських ЗМІ, «Центренерго» зараз контролюється Ігорем Кононенком – багаторічним діловим партнером президента Петра Порошенка. У 2016 році компанія опинилася в центрі скандалу, коли з’ясувалося, що вона через російського контрагента купувала вугілля на тимчасово окупованих територіях Донецької області під маркою вугілля з Південної Африки.

Українські експерти не виключають, що саме після цього скандалу компанія змушена була переформатувати схеми поставки вугілля з Донецької і Луганської областей – пустивши його через білоруську компанію. Таким самим шляхом вугілля в Білорусі могли купувати і дрібні теплоелектроцентралі.

Можливо, новий механізм певним чином планувалося пов’язати і з приватизацією «Центренерго». Після виключення з конкурсу білоруської компанії «Нафтобітумний завод», що належить білоруським бізнесменам Олександрові Шакутіну і Миколі Вороб’ю, залишався тільки один учасник – компанія «Укрдонінвест». Її власник, виходець із Донбасу Віталій Кропачов, уже за президентства Петра Порошенка викупив «вугільні» активи сина Віктора Януковича – Олександра.

Як свідчать результати розслідування українського проекту Радіо Свобода «Схеми», Віталій Кропачов неодноразово зустрічався з Ігорем Кононенком, якого українські ЗМІ називають куратором усього енергетичного сектору України.

Примітно, що приватизація компанії повинна була відбутися в період, коли в 10 областях України було запроваджено воєнний стан. Тоді Сергій Лещенко, колишній журналіст інтернет-видання «Українська правда», а нині депутат Верховної Ради (причому потрапив він до парламенту за списком «Блоку Петра Порошенка»), звинуватив президента України в намірі викупити державне підприємство на підставних осіб.

Оригінал публікації – на сайті Білоруської редакції Радіо Свобода

ВИБІР ЧИТАЧІВ

XS
SM
MD
LG