Доступність посилання

ТОП новини
19 Липень 2019, Київ 01:19

За вбивства 2 травня 2014-го досі ніхто не відповів – ООН


Громадський порядок в п'яту річницю травневних подій охоронятимуть 2400 правоохоронців

Що відбулося 2 травня 2014 року і хто винний в смертях як українських активістів, так і проросійськи налаштованих одеситів – офіційної відповіді немає навіть через п’ять років після подій. Щороку правоохоронці посилюють охорону громадського порядку напередодні цієї дати, а у саму річницю проходять мирні акції – за Україну та в пам’ять про загиблих. Розслідування і судові справи тягнуться повільно або взагалі застрягли. За вбивство 6 людей в центрі міста і за смерть ще 42 в Будинку профспілок до відповідальності ніхто не притягнутий, говорять в Моніторинговій місії ООН з прав людини. На п’яту річницю травневих подій міжнародна організація оприлюднила спеціальний звіт.

30 квітня в Одесі починається із шикування правоохоронців поблизу Будинку профспілок – кілька сотень людей в формі та камуфляжі, броньовані автомобілі та службові автівки, підрозділи К-9, собаки для пошуку вибухівки та навіть робот для розмінування. Такий традиційний огляд-шикування проводять перед кожною річницею трагічних подій.

Поліція та прикордонники перед Будинком профспілок
Поліція та прикордонники перед Будинком профспілок

П’ять років тому, ввечері 2 травня 2014 року, тут загинуло 42 людини – внаслідок зіткнень між проукраїнськими та проросійськими активістами. Так звані «куликовці» (наметове містечко проросійських активістів стояло на Куликовому полі поблизу Будинку профспілок – ред.) загинули в пожежі, що охопила величезну будівлю. Деяких від вогню рятували проукраїнські активісти, деякі намагалися втекти від пожежі і стрибали з вікон.

За офіційними даними, ввечері 2 травня 2014 року 32 людини загинули всередині палаючої будівлі, ще 10 – від смертельних травм, які вони отримали внаслідок вистрибування чи падіння з вікон. Вранці та вдень під час зіткнень в центрі міста смертельні вогнепальні поранення отримали шестеро людей – двоє перших загиблих були проукраїнськими активістами. Взагалі поранення і ушкодження, тільки за офіційною інформацією, отримали близько 250 осіб. Із 2014-го до 2019 року допитали понад 1300 свідків, проаналізували дані про більш ніж 3000 осіб та провели більше від двох сотень експертиз. 34 з них, що стосуються причин смертей в Будинку профспілок, планують провести ще раз із залученням іноземних експертів.

Через п’ять років після зіткнень за головування голови Одеської поліції Олега Беха зібралися підрозділи патрульної поліції, спецпризначенців «Корд» і «Омега», мобільний загін Державної прикордонної служби, поліцію діалогу та інших правоохоронців. Поряд стоять працівники Державної служби з надзвичайних ситуацій. Генерал Бех, якого призначили керувати одеськими правоохоронцями лише 24 квітня, говорить про необхідність підтримати порядок в місті та законні методи роботи поліції. Всього на патрулювання одеських вулиць 2 травня 2019-го заступить близько 2400 правоохоронців, деякі приїдуть з інших регіонів.

Спецпідрозділ Національної гвардії
Спецпідрозділ Національної гвардії

Щодо тих, хто командував ДСНС та поліцією в травні 2014 року, сьогодні тривають суди – колишнього керівника ГУ МВС України в Одеській області Петра Луцюка підозрюють в тому числі у бездіяльності, що призвела до загибелі людей, а працівників ДСНС в Одеській області Віктора Губая, Юрія Швиденка та Світлану Коєву – у залишенні в небезпеці. Судові розгляди цих справ проходять вкрай повільно.

Також правоохоронці розслідують дії колишнього керівника регіонального відділу ДСНС Володимира Боделана та його заступника Руслана Великого. Останнього затримували в липні 2017 року, але майже одразу суд випустив його з під варти. В травні 2015 року Боделан вже говорив Радіо Свобода, що не вважає себе винним в тому, що сталося. Боделана було відсторонено майже одразу після пожежі, пізніше він намагався відновитися на посаді, але потім взагалі поїхав з України. Зараз колишній керівник перебуває в міжнародному розшуку, а за даними деяких одеських ЗМІ, навіть певний час працював в окупованому Криму. Слідство щодо нього веде головне слідче управління Національної поліції разом із Генеральною прокуратурою, говорить Радіо Свобода адвокат Боделана Володимир Мацко. У жовтні 2018-го він звернувся до правоохоронців, заявивши, що колишній рятувальник готовий давати свідчення.

Початок пожежі в Будинку профспілок
Початок пожежі в Будинку профспілок

«Ми розкрили місцезнаходження Володимира Боделана, але у відповідь нам заявили, що нібито невідомо, де той знаходиться. Зараз ми підготували всі матеріали, щоб зняти його з міжнародного розшуку, займаємось перекладом. В кримінальному провадженні у Боделана немає статусу обвинуваченого. Нібито є статус підозрюваного, але серед документів немає повідомлення про підозру. Сама підозра є, а повідомлення про вручення або відправлення немає», – говорить адвокат. За його словами, Боделан зараз перебуває в Росії і не надавав слідству ніякої інформації, оскільки слідчий орган не став нічого робити.

У вересні виправдали 19 обвинувачених, 2 заарештували знову

Найбільш серйозним і відомим судовим вироком зі «справ 2 травня» залишається виправдання у вересні 2017 року 19 проросійськи налаштованих активістів – їх звинувачували в організації масових заворушень. З самого початку на лаві підсудних було 22 людини, але під час суду дехто втік в Росію, дехто – в Крим. Рішення Іллічівського міського суду про виправдання викликало тоді неабияке обурення українських активістів.

Як повідомили Радіо Свобода в прес-службі Одеської обласної прокуратури, виправдувальний вирок розглядається Апеляційним судом в Миколаєві, але через неявку усіх фігурантів розгляд регулярно відкладається, прокуратура навіть ініціювала можливість приводу вказаних осіб до суду.

Двох з сімнадцяти виправданих одразу після оголошення вироку затримали знову – одесита Сергія Долженкова, якого вважають одним із лідерів «куликовців»​, і громадянина Росії Євгена Мефьодова. Нову підозру обом висунули за посягання на територіальну цілісність України, а саме за участь в антидержавницьких заходах в Миколаєві. Як наголосив в коментарі Радіо Свобода адвокат Мефьодова Валентин Рибін, його клієнт лише на шість секунд з’являється у відеозаписі, який представила в суді прокуратура, причому не на самому мітингу, а раніше.

Сергій Долженков
Сергій Долженков

«Станом на сьогодні під час засідань провели допит деяких свідків, а захист надав висновки експертів, які не знайшли ані в промовах, ані в діях учасників автопробігу того, що можна було б охарактеризувати як посягання на територіальну цілісність чи заклики до повалення законної влади в Україні. Обвинувачення не проводило фотопортретну експертизу щодо мого підзахисного, лише допитали одну людину, яка нібито впізнала Євгена Мефьодова. Але це впізнання проводилося із порушеннями», – говорить Рибін і додає, що швидко ця справа не закінчиться. На його думку, українська влада таким чином демонструє своє ставлення як до цих двох обвинувачених, так і до інших, хто протистояв Майдану в Одесі.

Євген Мефьодов
Євген Мефьодов

Засідання проходять нерегулярно, досі не закінчений етап допиту свідків обвинувачення, а їх в справі – близько півсотні, продовжує адвокат. В грудні 2017 року його клієнт мав стати одним з тих, кого тоді «міняли» на українських полонених, але перед самим виїздом Мефьодова та інших російських громадян залишили під вартою. Новообраний президент Володимир Зеленський анонсував обмін «всіх на всіх», але чи погодяться на нього Мефьодов або Долженков?

«Вони вже п’ять років знаходяться в СІЗО, тобто за «законом Савченко» вже десять років. Це максимальна санкція по обвинуваченню, яке їм висунули. Тому обидва можуть розраховувати на звільнення, але шляхи до нього можуть бути різні», – вважає Рибін.

За участь в масових заворушеннях засуджено 4 людини – прокуратура

В прес-службі обласної прокуратури Радіо Свобода розповіли, що загалом за результатами досудового розслідування статус обвинувачених мали 29 осіб. 14 підозрюваних – досі у розшуку, справи щодо шести учасників подій слухаються у суді, а стосовно чотирьох осіб вже винесені обвинувальні вироки за частиною 2 статті 294 Кримінального кодексу – масові безлади, що призвели до загибелі людей або інших тяжких наслідків.

Одним з цих чотирьох був Євген Гур’єв – в лютому 2018 року проросійський активіст отримав три роки умовно. Три інші засуджені також з числа проросійських активістів, всі вони визнали себе винними і отримали умовні терміни. Знайти їхні імена у відкритих джерелах Радіо Свобода не вдалось.

В одному з одеських судів зараз розглядається справа Сергія Ходіяка – 2 травня він виступив на боці українських активістів. Ходіяка обвинувачують в активній участі у масових заворушеннях, що відбулися в центрі міста, умисному вбивстві людини та посяганні на життя працівника правоохоронного органу. Вирок буде визначати колегія суддів разом із присяжними. Прокуратура вже заявляє про тиск на суд – за останні два роки справа чотири рази змінювала суд, десять суддів взяли самовідвід і двічі обвинувальний акт повертали в прокуратуру.

26 квітня 2019 року справу мали почати слухати по суті, але знову відклали – судді мають розглянути клопотання адвоката Карпіщенка про визнання особи потерпілим. Ця особа також побажала надавати покази в суді за допомогою відеоконференції, каже, що побоюється самого Ходіяка та його прихильників. Наразі потерпілими визнали двох людей – правоохоронця Євгена Умрихіна, який постраждав під час зіткнень 2 травня, а також Луку Лосинського – батька Євгена Лосинського, проросійського активіста, який 2 травня брав участь в сутичках, отримав вогнепальне поранення та помер в лікарні. Як повідомляють в центрі правового моніторингу «Гідність», матері ще двох загиблих проросійських активістів Геннадія Петрова та Олександра Жулькова хочуть, щоб їх визнали потерпілими.

Сам Ходіяк в коментарі Радіо Свобода стверджує, що обвинувальний акт – це «брехня», яка базується на «нікчемних доказах», і наголошує, що зацікавлений у якнайшвидшому розгляді справи в суді. Раніше слідчі розслідували дії ще одного проукраїнського активіста, Всеволода Гончаревського, втім, пізніше не встановили в його діях складу злочину. Активіста обвинувачували в тому, що він наносив удари по «куликовцю», який вистрибнув з вікна Будинку профспілок.

Спеціальний звіт щодо подій 2 травня 2014-го представили експерти ООН

За п’ять років після подій 2 травня 2014 року в Одесі ніхто не притягнутий до відповідальності ані за вбивства шести чоловіків в центрі міста, ані за смерті 42 людей після того, як в Будинку профспілок спалахнула пожежа, говорять в Моніторинговій місії ООН з прав людини в Україні.

2 травня 2019 року голова місії Фіона Фрейзер приїхала в Одесу спеціально для представлення аналітичної записки про відповідальність за вбивства та насильницькі смерті 2 травня 2014-го. Документ підсумовує п’ятирічну роботу місії – деякі одеські працівники місії безпосередньо спостерігали за тим, як розвивалися події на вулицях міста.

Фіона Фрейзер
Фіона Фрейзер

«За останні п'ять років ми б хотіли побачити більше розслідувань стосовно як окремих правопорушників, що чинили злочини, які стали причинами смертей в центрі міста, так і стосовно дій, які призвели до насильницьких смертей на Куликовому полі. Наразі нам відомо про справу щодо тільки одного з можливих правопорушників (Ходіяка – ред.). Ми також хочемо зробити акцент на неправомірних діях правоохоронців і пожежників. Зокрема, поліція зробила недостатньо для того, щоб запобігти і захистити, а потім відреагувати на насильство, в першу чергу в центрі міста, а потім на Куликовому полі. Проблемою також було недостатньо оперативне реагування рятувальників – вони потребували близько 40 хвилин, щоб прибути на місце події після перших повідомлень про пожежу», – наголошує Фрейзер.

Це дуже складна справа, визнає голова місії, але дуже показова. Вона стосується і доступності правосуддя для жертв, і відповідальності правопорушників, і довіри громадян до судової системи, особливо в умовах реформи. Справедливий і остаточний розгляд «справ 2 травня» в судах, каже вона, може стати запорукою для відновлення суспільної єдності в Україні. Експерти ООН називають «куликовців» не проросійськими активістами, а прихильниками федералізму і говорять, що наразі слідство має ознаки упередженого, оскільки судять переважно тільки прихильників федералізму, хоча за насилля 2 травня відповідальність несуть обидві сторони конфлікту.

Ще одна проблема, на думку представників місії ООН, – це затримки у судовому розгляді, причини яких вони бачать в наступному: по-перше, низька якість обвинувальних актів, які судді повертають в прокуратуру, по-друге, нестача суддів, в тому числі внаслідок судової реформи, що триває, а по-третє, тиск на суд, адвокатів і підсудних.

«В результаті судді не хочуть розглядати «справи 2 травня» і часто беруть самовідвід. Наприклад, справа Ходіяка обійшла всі чотири районні суди Одеси, а розгляд по суті досі не розпочався. Зараз ми також бачимо, що радикальні прихильники обвинуваченого чинять тиск на адвоката, який представляє інтереси жертв, а поліція не може гарантувати його безпеку, отже, не всі сторони можуть взяти участь в судовому розгляді. Ми вважаємо, що це ставить під загрозу принцип справедливого суду і відповідальності за злочини», – стверджує Фрейзер. Відсутність відповідальності за насильницькі злочини та смерті говорить про відсутність політичного інтересу штовхати розслідування «справ 2 травня» вперед, вважає вона.

Масові акції до річниці проводять щороку

На 2 травня в Одесі заплановано щонайменше дві масових акції. Спочатку загиблих «куликовців» вшанують на Куликовому полі, а потім в центрі міста проведуть так званий «Марш українського порядку» – патріоти згадають своїх загиблих побратимів. Минулого року такий марш вже проходив, в ньому навіть взяв участь лідер ВО «Свобода» Олег Тягнибок. Маршрути і локації акцій були вибудувані таким чином, щоб активісти із різних таборів не перетиналися.

Близько тижня тому одеські журналісти випадково побачили, що на задньому подвір’ї Будинку профспілок встановили цегляний мангал та альтанку. Будівля досі перебуває на балансі обласної федерації профспілок і її голова В’ячеслав Буратинський тоді заявив журналістам, що не бачить у шашлику на цьому подвір'ї нічого поганого. Станом на 30 квітня мангалу там вже не було, втім, альтанка залишилася – за словами охоронця, для будівельників, який ремонтують Будинок профспілок.

Як розповіли Радіо Свобода у федерації профспілок, в лівому і правому крилах будівлі вже засідають комітети профспілок, але щоб закінчити ремонт в центральній частині, грошей поки немає. А коли ремонт закінчать, то приміщення будуть знову здавати в оренду, каже Буратинський Радіо Свобода.

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

В ІНШИХ ЗМІ

Загрузка...
XS
SM
MD
LG