Доступність посилання

ТОП новини
21 Липень 2019, Київ 22:08

Правозахисники про інцидент у Рівному: поліція має не забувати, чому був Майдан


Двоє молодих людей вийшли у Рівному із плакатами за імпічмент президенту Зеленському, 25 травня 2019 року

Україна – вільна демократична країна і її громадяни мають право на все, що не забороняє закон. Це право українці підтвердили під час Революції гідності. Поліція не мала права забирати у відділок двох молодих людей, які стояли у Рівному з плакатами про вимогу імпічменту президента Володимира Зеленського, й складати адміністративні протоколи щодо їхніх дій – наполягають правозахисники. Радіо Свобода зібрало усію інформацію про цей інцидент та реакції на дії поліції.

Тисячі людей прийшли на майдан Незалежності у Києві, щоб згадати події 2013 року. Україна, 29 листопада 2014 року
Тисячі людей прийшли на майдан Незалежності у Києві, щоб згадати події 2013 року. Україна, 29 листопада 2014 року

Що сталося у Рівному?

25 травня 2019 року двоє молодих людей – 20-річний юнак і 16-літня дівчина – стали на центральній площі Рівного із плакатами: «Імпічмент президенту», «Україна – поза законом», «Не кумівство, а по-братськи». Вони поводили себе спокійно і не порушували громадського порядку.

Як пояснила Дар'я Коцюруба пізніше, вони вийшли на цю акцію через невдоволення призначенням «кварталівців» на керівні посади та використання президентом Володимиром Зеленським російської мови під час публічних виступів. За словами дівчини, вони думали, що постоять трохи і підуть. Але до них підійшла перехожа і почала їм погрожувати. Згодом прийшов поліцейський і запропонував піти до відділку та написати пояснення.

У відділку хлопця та дівчину протримали кілька годин і склали адміністративний протокол про проведення несанкціонованого мітингу.

Про те, як з ними поводилися у відділку, Дарина написала на своїй сторінці в мережі Facebook. Вона повідомила, що поліцейські на неї чинили психологічний тиск – залякували адміністративною і кримінальною відповідальністю за «повалення конституційного ладу», натякали, що «можуть знайти наркотики».

Із матір’ю дівчини, яка прийшла у відділок, теж поводилися грубо. На неї склали адмінпротокол про «неналежне виховання дітей».

Все це, каже Дарина, довело її до сліз.

Цей інцидент викликав різку реакцію правозахисників і отримав розголос у соціальних мережах та ЗМІ.

Що каже поліція?

28 травня у Києві, під час презентації керівництвом МВС проекту «Поліцейський офіцер громади»​, журналісти запитали голову Національної поліції України Сергія Князєва про інцидент у Рівному. Князєв сказав, що це вже трохи «заполітизована історія», але наголосив, що, на його думку, поліція не порушила закон.​

​Перед цим начальник поліції Рівненської області Валерій Самчук повідомив, що проводиться комплексна службова перевірка «щодо складання адмінматеріалів працівниками поліції Рівненського відділу стосовно учасників мирної акції 25 травня, участь в якій взяла і неповнолітня».

Самчук описав інцидент так: «Близько 12 години (25 травня – ред.) під час несення служби поліцейським Рівненського відділу поліції на Майдані Незалежності обласного центру було виявлено двох молодих людей із плакатами політичного спрямування. Для встановлення їхніх осіб, дівчині та хлопцеві було запропоновано пройти до відділу поліції, на що обоє погодилися. При цьому жодним чином їхня свобода та пересування не обмежувались. Перевірку складених адмінпротоколів, а також Книгу доставлених і запрошених до відділу поліції здійснювала Рівненська місцева прокуратура, яка порушень з боку поліцейських не виявила».

Начальник Головного управління Нацполіції у Рівненській області запевняє, що «поліцейські Рівненського відділу поліції діяли в рамках покладених на них законодавством обов’язків».

Поліція області поважає думку громадськості та вважає, що для недопущення конфліктних ситуацій із мешканцями міста, які мають іншу громадянську позицію, доцільніше було б обмежитись профілактичною бесідою
Начальник ГУНП Валерій Самчук

Валерій Самчук також наголосив: «Поліція області поважає думку громадськості та вважає, що для недопущення конфліктних ситуацій із мешканцями міста, які мають іншу громадянську позицію, доцільніше було б обмежитись профілактичною бесідою у дотриманні вимог законодавства при проведенні подібних акцій. Остаточна правова оцінка вказаному факту та діям поліцейських буде надана за результатами комплексної службової перевірки».

Керівник поліції Рівненської області повідомив, що «з метою недопущення подібних інцидентів особовому складу поліції області буде доведено та наголошено на необхідності застосування перш за все методів комунікації з громадянами під час вчинення ними дрібних правопорушень».

Як відреагував президент України Володимир Зеленський?

Не вживати заходів проти політичних протестувальників, якщо люди не порушують правопорядок
Президент Володимир Зеленський

26 травня 2019 року на інцидент у Рівному відреагував і президент Володимир Зеленський. Він закликав поліцію «не вживати заходів проти політичних протестувальників, якщо люди не порушують правопорядок».

На своїй офіційній сторінці у мережі Facebook Зеленський написав, що з'ясував ситуацію «щодо нібито затримання хлопця та дівчини, які влаштували проти мене протест у Рівному». «Ніякого затримання не було, але правоохоронці могли діяти м’якше», – зазначив він.

«Затримання – було. Порушення прав – було»

Правозахисники, натомість, наполягають: «затримання було» і порушення прав та законодавства з боку поліції теж мало місце.

Так, зокрема, вважають правозахисники «Правозахисної ініціативи». Вони пояснюють, що Конституція та закони України не передбачають таких понять, як «санкціонований мітинг» або «несанкціонований мітинг». А органи державної влади та органи місцевого самоврядування та їхні посадові особи в Україні зобов'язані діяти лише на підставі Конституції та законів України (ч. 2 ст. 19 Конституції).

Україна – це не Росія, наголошують правозахисники.

В Російській Федерації та на окупованих Росією частинах України де-факто діє саме дозвільний порядок проведення мирних зібрань
Михайло Лебедь

«Більше того – слова «непогоджені», «незаконні», «недозволені» та «несанкціоновані» щодо мирних зібрань притаманні лексиці російського інформаційного простору, характерні для російського і радянського законодавства. Термін «санкція» (від лат. sanctio – освячення) вживається у значенні слова «дозвіл». А в Російській Федерації та на окупованих Росією частинах України де-факто діє саме дозвільний порядок проведення мирних зібрань – для того, щоб провести зібрання, потрібно спершу отримати на це дозвіл у тамтешньої влади», – пише на своїй сторінці у Facebook член правління у ГО «Правозахисна Ініціатива» Михайло Лебедь.

Правозахисник пояснює, що в Україні дозвільний порядок проведення мирних зібрань існує лише під час воєнного стану – військове командування разом із військовими адміністраціями (у разі їх утворення) можуть самостійно або із залученням інших органів влади забороняти проведення мирних зборів, мітингів, походів і демонстрацій, інших масових заходів (п. 8 ч. 1 ст. 8 Закону «Про правовий режим воєнного стану»).

Поза правовим режимом воєнного стану Конституція передбачає повідомчий (декларативний) характер проведення зібрань – мирні зібрання можуть бути або обмежені, або необмежені в судовому порядку (ч. 2 ст. 39 Конституції, ч. 1 ст. 280 Кодексу адміністративного судочинства).

«Правозахисну ініціативу» також вкрай обурило, що за інформацією матері протестувальниці, поліція також відмовилась повідомити про затримання державні центри з надання безоплатної вторинної правової допомоги, що також є порушенням законодавства (ст. 261 КУпАП, Постанова КМУ № 1363 від 28.11.2011).

Тривогу правозахисників викликає також інформація матері, що в регіональному центрі з надання безоплатної вторинної правової допомоги при Міністерстві юстиції відмовились допомагати після дзвінків матері і самої протестувальниці.

Правозахисники кажуть, що їх вкрай насторожили «погрози з боку працівників поліції щодо можливості відкриття кримінального провадження за ст. 109 ККУ («Дії, спрямовані на насильницьку зміну чи повалення конституційного ладу або на захоплення державної влади»)», оскільки це нагадує поведінку поліції під час Революції гідності.

Одиночний пікет із зображенням рівненських активістів влаштувала виконавча директорка Amnesty International Україна Оксана Покальчук.

«Мене ця ситуація вкрай обурила. Двоє вийшли на мирний протест. При цьому поліція та представники влади на всіх рівнях поводяться і висловлюються так, ніби вони (і навіть їхні батьки!) вчинили правопорушення. Мені навіть незручно нагадувати про такі елементарні речі, але... політична позиція чи гасла будь-кого, хто проводить мирне зібрання, не повинна мати жодного значення для працівників поліції. Їхнє завдання – забезпечувати громадський порядок. Тобто представники поліції мали би ввічливо поцікавитися, чи все гаразд у протестувальників, та захищати їх, якби виникли конфліктні ситуації з іншими громадянами, незалежно від політичних поглядів. Це прямий обов’язок поліції», – наголосила представниця впливової світової правозахисної організації.

Оксана Покальчук також підтвердила, що «відсутність сповіщення органів влади про намір провести мирне зібрання не є правопорушенням в Україні. Воно не є «порушенням порядку організації або проведення» мирних зібрань, бо в Україні не існує «порядку організації або проведення зборів, мітингів, вуличних походів і демонстрацій». Ця правова колізія вже була успішно оскаржена у Європейському суді з прав людини, який постановив, що притягнення до адміністративної відповідальності за такі «порушення» саме по собі є порушенням статті 7 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Щодо чутливості громадян на дії поліції, то, як вважає, координаторка проектів Центру громадянських свобод та член правління Адвокатської дорадчої групи Марина Ліліченко, після Революції гідності громадяни нашої держави стали більш свідомими та обізнаними.

«Ми знаємо наші права. І знаємо, що їх не можна порушувати. А особливо, якщо ці права порушує держава. Стаття 3 Конституції України гарантує права і свободи людини та громадянина. Тішить те, що активне громадянське суспільство миттєво реагує на порушення прав і свобод людини та громадянина. І якщо поліція діє проти закону, суспільство відразу спонукає державу до дій», – вважає Марина Ліліченко.

Проте, зазначає правозахисниця, держава не завжди відповідним чином реагує на подібні заклики, а порушення прав людини досі залишаються буденною справою.

Кожен поліцейський має розуміти положення закону України «Про національну поліцію» який визначає, що поліція у своїй діяльності керується принципом верховенства права
Марина Ліліченко

«Найгірше, те що поліція та інші правоохоронні органи фактично пристосовуються до політичної ситуації в країні (конформісти) і грають за правилами політики, а не за правилами закону. Тоді коли держава бездіє, громадяни реагують на кричущі порушення закону та самостійно захищаються. Що мають пам'ятати співробітники поліції? Щонайменше, що людина – це не ворог поліції. Більш того, поліція це не той орган, який встановлює правила гри на свій розсуд, а лише той, що контролює виконання правил. Поліція зобов'язана знати, що кожна людина має право на прояв особистої позиції та на мирний протест. А кожен поліцейський має не просто знати, а розуміти положення закону України «Про національну поліцію», який визначає, що поліція у своїй діяльності керується принципом верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями й визначають зміст і спрямованість діяльності держави», – нагадує Ліліченко.

Координаторка Центру громадянських свобод, як і інші правозахисники, нагадує, що базовим принципом діяльності поліції є дотримання прав і свобод, «гарантованих Конституцією та законами України, а також міжнародними договорами України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України», і сприяння їх реалізації (ст. 7).

Відповідно до чинного законодавства, обмеження прав і свобод людини допускається виключно на підставах і в порядку, визначених Конституцією та законами України.

Конституція України. Конституційний суд України

Стаття 39 Конституції України каже: «Громадяни мають право збиратися мирно, без зброї і проводити збори, мітинги, походи і демонстрації, про проведення яких завчасно сповіщаються органи виконавчої влади чи органи місцевого самоврядування».​

Конституційний Суд України у своєму рішенні №№ 4/01, 6/16 наголосив, що «тривалість строків завчасного сповіщення має бути у розумних межах і не повинна обмежувати передбаченого статтею 39 Конституції України права громадян на проведення зборів, мітингів, походів і демонстрацій. Такі строки мають слугувати гарантією реалізації цього права громадян».

Майдан 2013–14 років (Революція гідності) розпочався після того, як спецпризначенці полку МВС «Беркут» жорстоко побили і затримали протестувальників, які проводили мирну акцію на майдані Незалежності в Києві, вимагаючи руху України до асоціації із Європейським союзом.

Майдан. Це було тут
Будь ласка, зачекайте

No media source currently available

0:00 0:01:04 0:00

Оскільки тогочасний президент Віктор Янукович, як гарант конституційних прав громадян, а також тогочасне керівництво МВС України, не покарали правоохоронців, які брутально порушили права людей, інцидент вилився у тривале протистояння із численними людськими жертвами, як серед «майданівців», так і серед правоохоронців. В результаті Віктор Янукович втік із країни, чи не усі правоохоронці на кілька днів зникли із Києва. Правопорядок у столиці забезпечувала Самооборона Майдану, що дало можливість відновити роботу державних органів та парламенту, а пізніше – провести нові демократичні вибори.

  • 16x9 Image

    Ірина Штогрін

    Редактор інформаційних програм Радіо Свобода з жовтня 2007 року. Редактор спецпроектів «Із архівів КДБ», «Сандармох», «Донецький аеропорт», «Українська Гельсінська група», «Голодомор», «Ті, хто знає» та інших. Ведуча та редактор телевізійного проекту «Ми разом». Автор ідеї та укладач документальної книги «АД 242». Автор ідеї, режисер та продюсер документального фільму «СІЧ». Працювала коментатором редакції культура Всесвітньої служби Радіо Україна Національної телерадіокомпанії, головним редактором служби новин радіостанції «Наше радіо», редактором проекту Міжнародної організації з міграції щодо протидії торгівлі людьми. Закінчила філософський факультет Ростовського університету. Пройшла бімедіальний курс з теле- та радіожурналістики Інтерньюз-Україна та кілька навчальних курсів «IREX ПроМедіа». 

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

В ІНШИХ ЗМІ

Загрузка...
XS
SM
MD
LG