Доступність посилання

ТОП новини
15 Жовтень 2019, Київ 09:16

Викрадення у Києві. Депортація у відповідь на прохання про притулок


Муродалі Халімов. Київ, 2018 рік

Вранці 22 травня в передмісті Києва семирічний Мухаммад забіг до помешкання, яке винаймали його батьки, з криком: «Тата вкрали!». Його мати, дружина шукача притулку Муродалі Халімова розповідає, що, за словами дитини, чоловіка викрали четверо осіб, які приїхали на сірій «шкоді», один із них був у масці. «Просто біля під’зду силоміць запхали до своєї машини, а хлопчика, який хотів стрибнути навздогін за батьком, відтрутили», – розповіла Сітора Халімова кореспонденту Радіо Свобода. Вона одразу повідомила чоловіка сестри, а той – адвоката Олексія Скорбача, який готував документи Халімова для повторного звернення до Державної міграційної служби України (ДМСУ).

2017 року Муродалі Халімов вже звертався із заявою, в якій просив ДМСУ надати йому притулок в Україні, проте отримав відмову. Спроба оскаржити негативне рішення в судах була безуспішною. Над ним з 2017 року висів дамоклів меч екстрадиції: таке рішення ухвалила Генеральна прокуратура України за запитом таджицьких спецслужб. Проте, поки тривала процедура в міграційній службі і судах, за українським законодавством шукач притулку не може бути виданий до країни походження. На батьківщині Халімова звинувачують у причетності до так званої «Ісламської держави».

2017 року Халімова разом з іншим таджиком утримували під екстрадиційним арештом у Харківському СІЗО для подальшої відправки на батьківщину. Товариша Муродалі видали, а його не встигли – у справу втрутився адвокат Олексій Скорбач, який побачив у роботі слідчих та міграційників численні процесуальні порушення. Звернення адвоката до суду загальмувала справу про екстрадицію на два роки.

На останньому етапі судової тяганини проти міграційної служби у Халімова були адвокати за програмою безоплатної правової допомоги. В лютому касаційна інстанція – Верховний суд – відмовився розглядати скаргу на рішення апеляційного суду про відмову надати статус біженця. В таких випадках рятівною для шукача притулку є повторне звернення до міграційної служби. Для цього мають бути викладені у заяві додаткові причини для звернення, які виникли з моменту подачі першої аналогічної заяви. Такі причини у Халімова були, каже Олексій Скорбач. Напередодні викрадення він зустрічався з клієнтом.

Порушено право на отримання притулку в Україні, адже центральні органи ДМСУ та ГПУ були повідомлені про подачу заяви через нові обставини
Олексій Скорбач

«…Я зустрівся із Муродалі і ми підготували заяву. Вона залишилася у нього на руках. Приблизно в обід 22 травня дізнався про його викрадення невідомими особами. Одразу звернувся до міграційної служби та від свого імені, як представник та адвокат, надав нову заяву на захист із аргументами. Із документами про отримання заяви звернувся до Генпрокуратури, де надав адвокатський запит із вимогою негайного повідомлення про місце перебування Муродалі Халімова. Я також повідомив ГПУ про подачу нової заяви та надав копію супровідної до ДМСУ», – сказав Скорбач у коментарі Радіо Свобода. Ввечері того ж дня адвокат побував у обласному та київському міському управліннях національної поліції, проте свого підзахисного там не знайшов.

Адвокат констатує порушення прав Халімова: «Порушили право на правову допомогу та захист. Окрім цього, порушено право на отримання притулку в Україні, адже центральні органи ДМСУ та ГПУ були повідомлені про подачу заяви через нові обставини». Зрозумівши, що його звернення в Україні ігноруються, Скорбач вдався по допомогу до Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ): він попросив терміново застосувати правило 39 регламенту суду про негайну зупинку екстрадиції. Але відповідь зі Страсбурга надійшла адвокатові лише через два дні – на той час Халімова в Україні вже не було. Як повідомила Радіо Свобода його дружина Сітора, чоловік потелефонував їй з невідомого номера і сказав, що він у Таджикистані. І попросив якомога скоріше разом із дітьми вертатися на батьківщину. «Сказати, в якій в’язниці перебуває він не встиг, схоже було, що в нього відібрали телефон», – зазначила Халімова.

Генпрокуратура, яка ухвалила рішення про екстрадицію, не коментує обставини видворення громадянина Таджикистану. «Процедура ЄСПЛ передбачає автоматичне надходження рішення про заборону екстрадиції адвокатові і до Мін’юсту, звідки кур’єром має негайно передати рішення суду Генпрокуратурі, яка його виконує», – сказав Радіо Свобода правозахисник Борис Захаров.

Проте, заступнику міністра юстиції – уповноваженому з питань ЄСПЛ Іванові Ліщині невідомо про справу Халімова. «Я тільки із Страсбурга повернувся, нічого не знаю про таке рішення», – сказав він Радіо Свобода.

«Небезпечні» таджики

Муродалі Халімов не є політичним чи релігійним активістом, в поле зору спецслужб він потрапив через свої родинні зв’язки з раніше засудженими братами, один отримав за звинуваченням в тероризмі 15 років, інший – 17, говорить його адвокат. Одна з типових рис роботи тамтешніх силовиків – переслідування не за конкретні дії, а за приналежність до родини, члени якої мають конфлікт із режимом.

Бачу дві причини. Перша – звиклі до радянського режиму «полковники» і «генерали» тягнуть Україну назад до СРСР, друга – протистояння старої і нової команд в українській владі
Ма’руф Махмудов

Таджикистан, який послідовно проводить проросійську політику і голосує в міжнародних організаціях на підтримку Росії, не є союзником України. Тому таджицький експерт з міграційної політики Ма’руф Махмудов, який мешкає в Києві, радить причини екстрадиції Халімова шукати в київських владних кабінетах. «Я не бачу тут тенденції, хоча ситуація доволі сумна. Бачу дві причини. Перша – звиклі до радянського режиму «полковники» і «генерали» тягнуть Україну назад до СРСР, друга – протистояння старої і нової команд в українській владі. Після заяви нового президента Зеленського про звільнення генпрокурора, його прибічники вирішили зробити підлість і порушили всі можливі закони, тепер Києву доведеться пояснювати свої дії в ЄСПЛ», – зазначив Махмудов у коментарі Радіо Свобода. Водночас адвокат Халімова Олексій Скорбач висловив переконання, що екстрадиції його клієнта передували політичні домовленості Душанбе і Києва.

У Росії викрадення таджицьких опозиціонерів, розшукуваних тамтешніми спецслужбами, давно стала повсякденням. Україна затримує розшукуваних таджиків, але дотепер екстрадиція звинувачуваних в тероризмі (а це стандартне звинувачення для всіх опозиціонерів) була радше винятком. У березні суд звільнив з-під екстрадиційного арешту проповідника Абдукодіра Носірова, якого звинувачують у причетності до легального в більшості країн салафізму. Навесні 2013 року в Борисполі за запитом таджицьких спецслужб був заарештований колишній прем’єр-міністр країни Абдумалік Абдулладжанов, що постійно мешкає в США. Невдовзі його відпустили. Екстрадиція Халімова – друга до Таджикистану за останні два роки.

Міжнародні правозахисні організації (зокрема у щорічних доповідях Human Rights Watch та «Міжнародної Амністії» в розділах про Таджикистан) регулярно називають у своїх звітах режим Емомалі Рахмона як системного порушника прав людини. В цій країні практикуються переслідування опозиції – включно з опозиціонерами, які перебувають за кордоном, також практикуються тортури та вироки опозиціонерам в закритих для преси судових засіданнях. Нормою є вироки за недоведені злочини у двадцять і більше років ув’язнення. За останній рік доведені до відчаю в’язні двох таджицьких колоній повставали. Обидва повстання були придушені з численними людськими жертвами. Влада Таджикистану не допускає незалежних спостерігачів для моніторингу місць позбавлення волі.

Будівля Генеральної прокуратури України
Будівля Генеральної прокуратури України

Півроку тому екстрадували інгуша Тумгоєва

Попередня екстрадиція з України сталася півроку тому: Генпрокуратура видала до Росії інгуша Тімура Тумгоєва, який, як стверджують, воював на Сході України проти російських гібридних сил. Обіцянки Генпрокуратури розслідувати обставини екстрадиції бійця лишилися невиконаними. Заступник генпрокурора Євген Єнін, який підписав рішення про його екстрадицію, не був відсторонений від виконання обов’язків і допрацював до відставки за власним бажанням. Генпрокуратура зобов’язувалася стежити за дотримання прав екстрадованого інгуша в російських місцях позбавлення волі. Від родини Тумгоєва відомо, що його було кілька разів жорстоко побито в СІЗО, проте жодної реакції Києва на ці повідомлення не було.

Єдиним важелем тиску тут може бути Європейський суд з прав людини, який ухвалює рішення про фінансову компенсацію
Геннадій Токарєв

Керівник Центру стратегічного захисту Харківської правозахисної групи Геннадій Токарєв у коментарі Радіо Свобода відзначив, що варто очікувати подальших екстрадицій шукачів притулку. «Єдиним важелем тиску тут може бути Європейський суд з прав людини, який ухвалює рішення про фінансову компенсацію, порушником у нас є орган, який сам має стежити за дотриманням законів, то ж прогноз невтішний», – відзначив адвокат у коментарі журналістам.

Керівник проектів Харківської правозахисної групи Борис Захаров вважає, що різка реакція громадянського суспільства проти екстрадиції Тумгоєва дозволила запобігти подібним крокам щодо інших втікачів із Північного Кавказу. Проте загальна ситуація з правами людини в Україні погіршується, відзначає правозахисник.

«Нова влада ще не затвердилася, стара вже йде, то ж ситуацію під контроль взяли люди в погонах, які діють за звичними для них схемами, в тому числі і в тому, що стосується співробітництва з авторитарними режимами», – сказав він у коментарі Радіо Свобода.

На думку Бориса Захарова, адекватне покарання посадовців, які припускаються порушень прав вразливих категорій, а серед них і шукачі притулку, може запобігти поширенню практики екстрадицій переслідуваних авторитарними режимами.

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

В ІНШИХ ЗМІ

Загрузка...
XS
SM
MD
LG