Перемишль – У польському прикордонному місті відбулась багатолюдна хода до українського військового цвинтаря у селі Пикуличі. Там у 1918–1921 роках розташовувався табір для військовополонених Української Галицької армії (УГА), вояків армії Української Народної Республіки (УНР). Сотні з них через умови утримання, які називають нелюдськими, померли там. Потім на тому цвинтарі були поховані і воїни Української повстанської армії (УПА). Попри те, що поодинокі представники антиукраїнських організацій Польщі намагались перешкодити проведенню заходів, марш відбувся без провокацій.
Традиційно у греко-католицькому соборі святого Івана Хрестителя у Перемишлі відбулось богослужіння за загиблими українськими вояками, які боролись за незалежну Україну. Опісля вулицями Перемишля хода, в якій узяли участь сотні людей, пройшла до Пикулицького цвинтаря у супроводі військового оркестру Академії сухопутних військ зі Львова.
Вперше марш на честь українських воїнів відбувся у першу неділю після свята Трійці у 1921 році за ініціативи греко-католицького єпископа Йосафата Коциловського. У радянський час комуністична влада заборонила вшанування загиблих українських воїнів. Лише у 1990 році представники громадськості зі Львова та Перемишля знову відродили ходу.
Для українців Польщі, а також для тих, хто був примусово виселений у 40- роки з Польщі в Україну, це не просто відродження традиції, але українське національне свято.
Тут щороку більше українців і друзів УкраїниСвятослав Шеремета
«Тут поховані воїни УГА, УНР, УПА. Це важливе місце пам’яті. Коли говоримо про вшанування воїнів на території «Надсяння», то, безумовно, Пикуличі мають значення. Тут щороку більше українців і друзів України», – зауважив Святослав Шеремета, секретар Державної міжвідомчої комісії у справах увічнення жертв війни.
До української ходи приєднались поляки, приятелі України, які вважають, що про історичну пам’ять треба говорити лише мовою порозуміння, а не ненависті.
Важливо те, щоб польський і український народи, які роками жили поруч, поєдналисьМарта Полтовіч-Бобак
«Важливо те, щоб польський і український народи, які роками жили поруч, поєднались, щоб ми вміли далі жити як приятелі, як брати. Моя родина пов’язана історично зі Сходом. Довгі роки мешкала на Волині і мусила звідти виїхати через драматичну ситуацію, бо була вислана у Сибір. Це спогади моєї бабці і тата про спільне життя поляків і українців. Але це не відповідає тим маніпуляціям, які намагаються втовкмачити так звані «правдиві патріоти»», – каже діяч із Польщі Марта Полтовіч-Бобак.
Президент Перемишля заборонив акцію
Заходам на честь українських вояків у Перемишлі передував скандал. Президент міста Перемишль Войцех Бакун (президент міста в Польщі – представник органу виконавчої влади, якого обирають на 4 роки – ред.) заборонив проведення у Перемишлі 22 червня перформансу. Ідея акції була у тому, щоб кожен мешканець міста міг сісти за стіл і порозмовляти про українсько-польське порозуміння і спільну історичну пам’ять із Петром Тимою, головою Об’єднання українців у Польщі. Ініціатива перформансу належить польському інтелектуалу Анні Домбровській. Вона оскаржила заборону мера Перемишля у судовій інстанції, яка визнала рішення президента Перемишля незаконним.
То була дуже гарна акція. Це мало сенсАнна Домбровська
«22 червня Петро Тима сів за стіл у Перемишлі, на площі Ринок. А друге крісло було вільне і перемишляни могли сісти, щоб говорити про українсько-польське порозуміння. То була дуже гарна акція, кільканадцять осіб таки сіли і дискусія відбулась. Це мало сенс», – говорить Анна Домбровська.
Однак не обійшлось і без проблем. Якийсь чоловік, щоб завадити проведенню акції, вмикав пісні антиукраїнської тематики. Польський активіст Томаш Грабовський назвав це «польським фашизмом», за це його заарештувалаполіція Перемишля.
«Я спеціально приїхав на перформанс і сьогодні беру участь у ході. Мені висунули статтю за образу польського народу. Але я лише говорив про польський фашизм», – розповів Радіо Свобода Томаш Грабовський.
Поодинокі представники польських радикальних організацій у різних місцях на вулицях Перемишля під час ходи стояли з плакатами – «Жодних символів бандерівців і УПА на теренах Польщі», «Волинь пам’ятаємо. Людиновбивство, здійснене ОУН, УПА». Поліція Перемишля не допустила до жодного конфлікту і провокації. Однак значно більше мешканців міста, аніж у попередні роки, дивились за ходою українців із вікон і балконів своїх будинків або ж зупинялись на вулицях.
На цвинтарі відбулась панахида
На цвинтарі у Пикуличах відбулась панахида за українськими вояками. У 1919 році у таборі перебували близько 30 тисяч військовополонених. Щодня через жахливі умови утримання вмирали до 100 осіб. Антисанітарні умови і хвороби серед полонених були загрозою для місцевого населення, яке вимагало закриття табору. У 1921 році його ліквідували. Там знайшли вічний спочинок від до 2 до 3 тисяч вояків УГА, петлюрівців, які відступили з польським маршалом Юзефом Пілсудським з України перед приходом більшовиків. Це були інтерновані вояки, тобто примусово затримані і роззброєні.
Питання історичної пам’яті останні роки конфліктогеннеПетро Тима
«Питання історичної пам’яті, могил, кладовищ, особливо на цій території Перемишильщини, останні роки конфліктогенне, що спричинило до деякої кризи у відносинах Польщі та України. Сьогодні ця криза, яка досягла свого піку у 2016 році, коли нашу ходу до Пикулич заатакували, минула, [вона залишилась] за нами. Наша присутніть, велика кількість людей показує – коли у нас є друзі, взаємовідносини, то кожну кризу можна подолати», – зазначив у своєму виступі під час заходів Петро Тима.
У ході вулицями Перемишля і в панахиді взяли участь представники дипломатичних установ України у Польщі, керівництво Львівської обласної ради та адміністрації, товариств «Надсяння», «Лемківщина», рідні петлюрівців, які померли у таборі, українське Об’єднання українців у Польщі. Однак не було жодного представника місцевої влади Перемишля.
