Доступність посилання

ТОП новини
15 Липень 2018, Київ 23:02

​«Війна» на людських кістках між Польщею і Україною


Місце пам’ятника воїнам УПА на сільському цвинтарі у Грушовичах, що неподалік Перемишля

Львів – 24 і 25 травня цього року Інститут національної пам’яті Польщі планує археологічний пошук на сільському цвинтарі у Грушовичах, що неподалік Перемишля. Метою дослідження є з’ясувати, чи у місці, де до 26 квітня 2017 року був пам’ятник воїнам УПА, лежать їхні останки. На сьогодні не відомо, чи українські дослідники поїдуть у Польщу на ці роботи. Як в Україні розцінили рішення польської інституції?

Інститут національної пам’яті повідомив посольство України і українське товариство в Польщі про свої плани дослідити місце, де був пам’ятник воїнам УПА, і запросив їхніх представників до участі у праці як спостерігачів.

26 квітня 2017 року на цвинтарі у Грушовичах, що поблизу Перемишля, представники польських націоналістичних організацій, у футболках з «антибандерівською» символікою, демонстративно зруйнували пам’ятник воїнам УПА, який був зведений українцями у 1994 році. На ньому був напис: «Героям УПА. Слава борцям за волю України», перелічені назви чотирьох підрозділів УПА, які розташовувались у регіоні Перемишля, написані псевдо командирів куренів. Польські націоналісти дозвіл на демонтаж пам’ятника мали лише від місцевої влади, яка рештки від нього використала для ремонту дороги. До слова, пам’ятник розібрали за два дні до вшанування у Перемишлі 70-х роковин операції «Вісла», і українці Польщі висловили своє обурення щодо акту вандалізму. Пам’ятник у Грушовичах неодноразово нищили, а українська громада Польщі його постійно відновлювала.

Представники польської влади тоді заявили, що пам’ятник встановлений нелегально, прославляв УПА, що немає доказів, що на цьому місці поховані українські військові.

Ситуація з ліквідацією українського пам’ятника стала небезпечним сигналом для польсько-українських відносин. По суті, польська влада дала неофіційне добро на руйнування пам’ятників українським воїнам, які встановлені без погодження з Польщею. Український інститут національної пам’яті не забарився з відповіддю і одразу ж припинив легалізацію польських пам’ятників в Україні, яких є понад 100. Це викликало невдоволення у польської влади.

«Ідентифікувати упівців буде складно»

На сьогодні не відомо, хто з представників України спостерігатиме за пошуковими роботами на цвинтарі у Грушовичах. Державна міжвідомча комісія у справах увічнення пам’яті жертв війни та політичних репресій не отримала офіційного повідомлення від польського інституту про наміри проводити пошукові роботи на кладовищі. Про це Радіо Свобода повідомив голова комісії Святослав Шеремета, який внесений у список українців, яким заборонений в’їзд у Польщу. Досвід проведення пошукових і ексгумаційних робіт мають фахівці комунального підприємства «Доля» зі Львова.

«Важливо, щоб під час таких робіт були фахівці, які б дали оцінку щодо проведення робіт. Якщо це дискусійне питання про місця поховання, то має бути позиція обох сторін і фаховий висновок. Адже поховання на кладовищі – це дуже складний аспект у пошуку. А коли ми говоримо про воїнів УПА, то маємо розуміти, що вони не мали типового однострою. Часто воїнів УПА ховали і в цивільному вбранні. Навряд чи можемо знайти той супровідний матеріал, який дозволить ідентифікувати воїнів Повстанської армії. Польська сторона хоче проводити дослідження без думки українських фахівців», – каже Святослав Шеремета.

За інформацією української сторони, у Грушовичах на цвинтарі спочивають близько 12 упівців, які загинули у боях в околицях Перемишля у 1945–1946 роках. За словами Шеремети, про те, що на цвинтарі в Грушовичах поховані українські вояки УПА, українці дізнались від старожилів. Саме літні люди вказали місце братньої могили воїнів. Але встановити точне місце поховання вояків дуже складно.

«Свідчення людей у нас нотаріально завірене польським нотаріусом. Тоді очевидці розповіли і, зокрема, упівці, які жили на цих теренах чи під Балтійським морем. Ми не можемо чітко сказати, що тоді старші люди правильно вказали на місце, де був пам’ятник, але останки можуть лежати за 5–20 метрів від цього місця, однозначно на цьому цвинтарі поховані вояки УПА, тому має бути намогильний пам’ятник. Більшість упівців, які поховані на Закерзонні, є жертвами комунізму. Вони загинули переважно у боях з НКВС, які у 1945 році без проблем переходили кордон, а також у боротьбі з польськими комуністичними структурами чи військовими підрозділами», – наголосив Святослав Шеремета.

Державна міжвідомча комісія у справах увічнення пам’яті жертв війни та політичних репресій вважає, що польська сторона, яка запланувала пошукові роботи на кладовищі у Грушовичах, порушила Угоду між урядом України і Польщі «Про збереження місць пам’яті і поховання жертв війни та політичних репресій», яка підписана у 1994 році, а почала діяти через два роки.

«Ексгумація, зміна місця поховання тлінних останків загиблих чи закатованих може проводитись на підставі рішення відповідних органів влади, на території якої вони розташовані. При цьому треба поінформувати іншу сторону. Ексгумація проводиться спільно представниками обох країн. Польський інститут пам’яті говорить про те, що це лише пошукові роботи. Але це передумова ексгумації», – говорить Святослав Шеремета.

Повідомлення про пошукові роботи на грушовицькому кладовищі негативно сприйняли і представники товариства «Надсяння» у Львові, які вважають, що це має політичне підґрунтя, а ніяк не бажання шукати людські останки.

Якщо польська сторона некоректно себе поведе, то українській нічого не залишається, як розпочати аналогічні дослідження, заявив Радіо Свобода голова Державної міжвідомчої комісії у справах увічнення пам’яті жертв війни та політичних репресій Святослав Шеремета. Мова про пошукові роботи на місці встановлення пам’ятників воякам польської Армії крайової у Ратнівському районі Волинської області і жертвам війни у колишньому селі Гута-Пеняцька Львівської області.

  • 16x9 Image

    Галина Терещук

    В ефірі Радіо Свобода з 2000 року. Закінчила факультет журналістики Львівського національного університету імені Франка. Має досвід роботи на телебаченні і в газеті.

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
Загрузка...
XS
SM
MD
LG