Доступність посилання

ТОП новини
23 Квітень 2018, Київ 13:10

У Польщі шукають російський слід у погіршенні стосунків із Україною


Ілюстраційне фото

Варшава – Чи є надія на відлигу в польсько-українських стосунках після їхнього зимового загострення? Протягом останніх днів кілька відомих польських політиків із провладного табору заявили, що норми польського закону про Інститут національної пам’яті, які викликали обурення в Україні, треба змінити. Водночас польські високопосадовці наголошують на посиленій діяльності російських спецслужб, яка спрямована на те, аби натравити поляків на українців і навпаки. Та як застерігають польські аналітики, ці позитивні тенденції може зупинити ініціатива групи депутатів Верховної Ради України щодо особливого статусу червоно-чорного прапора.

Критики як такої з приводу закону про Інститут національної пам’яті, зокрема щодо його «української» частини, у Польщі не бракувало й раніше. Утім, критикували його, передусім, у тих середовищах, що опозиційні до польської влади, яка цей закон підтримала. Про шкідливість норми закону, згідно з якою Польща кримінально переслідуватиме тих, хто заперечує «злочини українських націоналістів проти польського народу» говорили опозиційні політики, представники інтелігенції ліберальних поглядів та деякі історики.

Ситуація змінилася протягом останніх днів березня. Критичні заяви щодо суперечливого закону прозвучали з уст впливових політиків правлячої у Польщі партії «Право і справедливість». Досить однозначно з цього приводу висловився професор Ян Жарин, історик і депутат Сенату. Цей сенатор має великий вплив на погляди польських консервативних середовищ у питаннях історичної політики. Він припускає, що суперечливий закон доведеться змінити.

Цілком можливо, що Конституційний суд вирішить, що норми, включені у закон на етапі його розгляду в Сеймі, які стосуються кримінального переслідування «бандеризму», потрібно змінити або уточнити
Ян Жарин

«Цілком можливо, що Конституційний суд вирішить, що норми, включені у закон на етапі його розгляду в Сеймі, які стосуються кримінального переслідування «бандеризму», потрібно змінити або уточнити. Цей запис сформульовано незграбною мовою. Невідомо, про що насправді йдеться, чи про тих, хто пропагує ідеї українського націоналізму, покликаючись на Бандеру чи іншого лідера УПА», – коментував Жарин для польського порталу WPolityce.pl.

Це положення вимагає окремих, додаткових записів, які були б пов’язані з теперішнім станом польсько-українських стосунків
Ян Жарин

Ян Жарин твердить, що він говорив про непотрібність суперечливого запису в законі ще на етапі його обговорення в парламентській комісії. «Це положення вимагає окремих, додаткових записів, які були б пов’язані з теперішнім станом польсько-українських стосунків. Я не думаю, що на цьому етапі це потрібно кримінально переслідувати», – розмірковує Жарин.

Сумніви щодо необхідності записів у Законі про Інститут національної пам’яті, які стосуються українського націоналізму має Збіґнєв Зьобро, генеральний прокурор і водночас міністр юстиції Польщі. Він оприлюднив свою оцінку суперечливого закону, згідно з якою «універсальність покарання за заперечення злочинів українського націоналізму» є неконституційною.

Як пояснює віце-міністр юстиції Марцін Вархол, неможливо вимагати від мешканців різних країн знань про «злочини українського націоналізму», тому зміни в законі суперечать польській конституції.

«Проблема полягає в тому, що під час розгляду в парламенті змінилося це положення. Оригінальний проект стосувався лише німецьких злочинів, а потім його доповнили злочинами українських націоналістів, скоєних в 1925-1950 роках. У цьому випадку Міністерство юстиції з самого початку зазначало, що ці два справи не повинні поєднуватися, хоча й виступало за покарання за заперечення злочинів українських націоналістів», – зазначив Вархол.

Антиукраїнські випади у Польщі провокує Росія?

Вкрай критичний щодо суперечливого положення у законі про Інститут національної пам’яті професор Пшемислав Журавський вел Ґраєвський, радник міністра закордонних справ Польщі. Він не виключає, що за цим скандальним законом стоїть Росія. В інтерв’ю для інтернет-видання Stop Fake PL аналітик зазначив, що перебіг ухвалення нововведень дає підстави до таких підозр.

Безперечно, цей фрагмент є життєво важливим інтересом Росії. Необхідно здійcнити перевірку безпосередніх юридичних чи історичних експертів, які підказували депутатам такі формулювання
Пшемислав Журавський вел Ґраєвський

Професор розмірковує про «український» фрагмент закону: «Безперечно, цей фрагмент є життєво важливим інтересом Росії. Необхідно здійcнити перевірку безпосередніх юридичних чи історичних експертів, які підказували депутатам такі формулювання, вивчити їхні зв’язки і, якщо такі підозри підтвердяться, потрібно не тільки покарати їх належним чином, а й запровадити процедури на майбутнє, щоб до роботи над жодними законодавчими актами у польському Сеймі не допускали осіб, які не гарантують дотримання інтересів польської держави. Кожна нормальна країна повинна захищатися від такого втручання».

Про вплив російської агентури на погіршення польсько-українських відносин говорять і в польському парламенті. Комісія з питань спецслужб польського Сейму розглянула питання про неочевидні на перший погляд причини погіршення двосторонніх стосунків. Засідання було закритим, але, як розповідає Марек Опьола, голова цієї комісії, на ній ішлося про те, що відбувається навколо поляків в Україні та навколо українців у Польщі. Депутати запитували представників спецслужб про те, чи за недавніми антиукраїнськими та антипольським провокаціями можуть стояти російські спецслужби. Як наголошує Опьола, щорічні звіти польських спеціальних служб, які надходять у парламенську комісію, підтверджують, що діяльність російських шпигунів у Польщі посилюється.

Починаючи з 2014 року, тобто з моменту агресії Росії в Україні, активність російських служб зросла в цілій Європі
Марек Опьола

«Я вважаю, що починаючи з 2014 року, тобто з моменту агресії Росії в Криму, в Україні, активність російських служб зросла у цілій Європі», – сказав польський депутат в ефірі телеканалу TVN24 . Опьола звертає увагу на те, що висилання з Польщі чотирьох російських дипломатів супроводжувалося ще однією промовистою подією: арештом «російського шпигуна» – польського чиновника, який займався питаннями енергетики. Голова парламентської комісії зазначає, що за останні роки це далеко не перший арешт підозрюваного у шпигунстві і роботі на Росію у Польщі.

Польщі та Україні для взаєморозуміння потрібна «мяка сила» Заходуаналітик

Польські аналітики, які займаються питаннями стосунків з Україною, кажуть, що останні заяви провладних політиків – це сигнали про готовність до діалогу з сусідами на історичні теми. Водночас, вони звертають увагу на нову обставину, яка може загальмувати цей процес.

Адам Лельонек
Адам Лельонек

Президент Фонду «Центр аналізу пропаганди та дезінформації»​Адам Лельонек каже, що перепоною для потепління у двосторонніх стосунках може стати проект закону «Про Прапор Національної Гідності», який має на меті врегулювати використання червоно-чорного прапора. Цей законопроект запропонували низка позафракційний депутатів та члени фракції Радикальної партії та депутатського об'єднання «Воля народу».

Лельонек говорить: «На жаль, це відбувається в невдалий час, коли у Польщі триває обговорення щодо відкликання поправки до Закону про Інститут національної пам’яті, та ще й після того, як критичні заяви щодо цього закону пролунали із середовищ близьких до «Права і справедливості». Враховуючи напружену ситуацію на міжнародній арені, оцінка таких дій українських депутатів у Польщі може бути лише негативною». Аналітик побоюється, що ворожі Києву та Варшаві сили можуть використати ініціативу партії «Свобода» як на інформаційному, так і на психологічному рівні. За словами аналітика, протягом останнього року польсько-українські відносини нагадують синусоїду, в якій переважують негативні тенденції.

Коли відбувається щось позитивне або видно шанси на зміни, негайно з’являється якась ініціатива або політичні дії «невідомих зловмисників», радикальних активістів
Адам Лельонек

«Це дуже небезпечно. Складається враження, що кожного разу, коли відбувається щось позитивне або видно шанси на зміни, негайно з’являється якась ініціатива або політичні дії «невідомих зловмисників», радикальних активістів, зрештою, політиків-популістів по одному чи іншому боці кордону. Останні, на жаль, думають лише про внутрішні справи та власний електорат, ігноруючи ширший геополітичний контекст. Це інструментальне вирішення питань безпеки», – зазначає експерт.

На думку Лельонека, цю негативну тенденцію можна зупинити «м’якою силою» НАТО і Європейського Союзу, які через різні дипломатичні канали сприяли б зміцненню польсько-українських відносин. «Це обмежило б можливість втручання і дестабілізації Кремля в польську та українську інформаційну сферу, що підвищило б рівень безпеки в усьому регіоні. Шкода, однак, що ми не можемо зробити це самостійно», – підсумовує польський аналітик.

Даріуш Матерняк
Даріуш Матерняк

Схожі міркування у Даріуша Матерняка, редактора інтернет-порталу PolUkr. За його словами, ініціатива депутатів Верховної Ради України щодо використання червоно-чорного прапора матиме негативний вплив на польсько-українське сусідство. Особливо, зважаючи на те, що у стосунках двох держав триває криза, якої не було від моменту встановлення між ними дипломатичних відносин. На думку аналітика, ця криза спричинена тим, що кожна із сторін не розуміє суті історичних дискусій, які точаться у сусідній державі.

Червоно-чорний прапор – один із символів Революції гідності в Україні – у Польщі асоціюють, передусім, із УПА
Даріуш Матерняк

«Брак цього розуміння стосується й символіки, яку використовують українські праві. Червоно-чорний прапор – один із символів Революції гідності в Україні – у Польщі й надалі асоціюють, передусім, із УПА та злочинами, скоєними проти поляків на Волині. І хоча таке узагальнення можна вважати несправедливим, це небагато міняє у сприйнятті цього питання переважною більшістю польського суспільства», – каже Матерняк.

Аналітик не має сумнівів, для того, щоб поляки та українці знайшли спільну мову у питанні символіки УПА, потрібні роки. Та наразі, вважає він, ідея українських депутатів щодо червоно-чорного прапора може лише посилити напругу між двома державами.

«Звісно, Україна має право ухвалювати рішення про особливий статус цього прапора, але варто пам’ятати, що на даний момент цей непродуманий крок, тобто такий, яких останнім часом було чимало і у Варшаві, і в Києві, може тільки погіршити польсько-українські відносини, а виграє на цьому Москва», – наголосив Даріуш Матерняк.

В Україні низка районних, міських і обласних рад ухвалили рішення про вивішування поруч із синьо-жовтим прапором червоно-чорного у визначені дні. Зокрема, 27 березня таке рішення ухвалила Хмельницька обласна рада. Перед цим схожі рішення ухвалили на Львівщині, Житомирщині. 28 березня десять народних депутатів внесли на розгляд Верховної Ради проект закону «Про Прапор Національної Гідності», який має на меті врегулювати використання червоно-чорного прапора на загальноукраїнському рівні.

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
Загрузка...
XS
SM
MD
LG