Доступність посилання

ТОП новини

Реформа державного управління: чи завершить Зеленський те, що не зробив Порошенко


Виконувач обов'язків міністра охорони здоров'я Уляна Супрун фотографується з учасниками акції на її підтримку. Київ, 15 лютого 2019
Виконувач обов'язків міністра охорони здоров'я Уляна Супрун фотографується з учасниками акції на її підтримку. Київ, 15 лютого 2019

За останні кілька років українська система державного управління помітно наблизилася до європейської – після ухвалення закону «Про державну службу», формулювання відповідної стратегії та створення в українському уряді офісу реформ. Українці стали отримувати адміністративні послуги онлайн або за принципом «єдиного вікна». Частину посад у міністерствах отримали професіонали, які перемогли на конкурсах, і які змогли змінити державну політику у своїх сферах: найпомітнішими ці зміни виявилися в медицині та в освіті. Водночас напередодні виборів темп адмінреформи уповільнився. Експерти, причетні до розробки стратегії реформи державного управління, представники Євросоюзу та інших донорів закликають нову владу продовжити цю роботу. Вони ж – говорять про ризики, які можуть поставити подальше реформування під сумнів.

«В Україні без цієї реформи всі інші приречені на провал»,– так оцінює важливість перебудови державного управління в Україні за західним зразком експерт групи «Реформа публічної адміністрації» «Реанімаційного пакету реформ» Сергій Сорока. Він говорить про опір системи, який існував за минулої влади та, не виключає він, може продовжуватися і за нового президента і парламенту.

Після того, як на виборах президента 2019 року переміг Володимир Зеленський, а потім і пропрезидентська партія «Слуга народу» отримала більшість у новому парламенті, продовження реформ залежить тільки від волі нової влади та від «виробничої етики» посадовців, визнає проектний менеджер офісу реформ Кабінету міністрів України Кирило Клименко. З іншого боку, якщо у владі надумають зупинити чи скасувати певні реформи, то не варто покладати великих надій на якісь юридичні «запобіжники», попереджає Клименко.

Кирило Клименко
Кирило Клименко

За наявності монобільшості у парламенті, будь-яку реформу, вигадану будь-яким урядом, можуть скасувати одним рішенням. І запобіжники теж можуть бути скасовані
Кирило Клименко

«За наявності монобільшості у парламенті, будь-яку реформу, вигадану будь-яким урядом, можуть скасувати одним рішенням. І запобіжники, які можна закласти у закон «Про державну службу», за наявності більшості в парламенті можуть бути скасовані. Отже, вони не є запобіжниками. Запобіжником є напрацьована культура державного управління, умовно кажучи «європейська виробнича етика». Вона починається з простого якісного виконання своєї роботи там, де ніхто не стоїть над головою і не стежить за тобою… Якщо ця правова культура та виробнича практика стануть традиційними, то це і буде єдиним запобіжником від того, щоби «скасувати все», – наголошує представник офісу реформ.

Він додає, що експерти, зі свого боку, намагаються достукатися до нової влади та запропонувати прогресивні ідеї. Чи їх почують – залежить від нової влади, яку обрав український народ, констатує Кирило Клименко.

Втім, уже зараз є зміни в державному управлінні, які можуть помітити звичайні українці.

Що встигли зробити?

  • Українці можуть отримати онлайн близько 130 видів адміністративних послуг
  • Послуги, які досі треба отримувати особисто (отримання паспорту оформлення землі та іншого майна, надання екологічних дозволів) досить швидко надають майже 800 Центрів надання адмінпослуг
  • За швидкістю розкриття державних даних Україна посіла друге місце у світі
  • При міністерствах створені «директорати» – підрозділи, які відповідають за певні напрямки, понад 600 їхніх посадовців набрали за конкурсом, який перевищив 24 особи на місце
  • В Україні діє ІТ-система для оцінки виконання плану дій Кабміну – вона, зокрема, оцінює вплив урядової політики на суспільство.
  • Вчителі всіх початкових класів пройшли перекваліфікацію, школярі здобувають навички, потрібні в житті, а не «зубрять» теорію https://www.radiosvoboda.org/a/rik-u-novii-ukraiinskii-shkoli/30035506.html
  • Медичні виші перейшли на міжнародну систему тестування IFOM, яка, на думку МОЗ та міжнародних експертів, мінімізувала корупцію в медичній освіті
  • Держава закуповує більше ліків від цілої низки хвороб, при цьому вони обходяться значно дешевше до бюджету.
  • В Україні запрацювала система сімейної медицини, зарплати лікарів виросли в рази.

Що ще потрібно зробити?

  • Забезпечити українцями «життя без довідок», замість цього державні органи самі обмінюватимуться даними онлайн
  • Доповнити реформу державного управління технологією «держава у смартфоні».
  • Підвищити ефективність управління посадовцями - за допомогою електронної системи «ПоКлик»
  • Запустити прозору систему оплати праці посадовців, яка відповідає їхній ефективності.
  • Чітко розподілити повноваження у структурі уряду, скоротити кількість членів уряду в півтора рази - відповідно до середньої кількості міністрів у країнах ЄС
  • Перетворити міністерства із центрів створення нормативних актів на центри формування та координації державної політики у конкретних сферах.

Починаючи з 2015 року реформа державного управління (за обсягом ухвалених рішень) виконана більш ніж на 40%, за оцінкою кінцевого позитивного ефекту – на 20-30%, наголосив у коментарі Радіо Свобода один з її ідеологів, голова міжнародної Дорадчої групи ЄС з реформування державного управління в Україні, колишній міністр публічної адміністрації Словенії та ексспікер парламенту цієї країни Грегор Вірант.

Але він бачить ознаки того, що нова українська влада зацікавлена у спрощенні процедур та в інших елементах реформи державного управління.

Найуспішнішим елементом є створення мережі Центрів надання адмінпослуг
Грегор Вірант

«Реформу публічної адміністрації в Україні розпочали у 2015 році, й деякі з її елементів вже є досить успішними. Найуспішнішим елементом є створення мережі Центрів надання адмінпослуг (ЦНАПів), які зробили державний сервіс значно ближчим до потреб громадян. Водночас у багатьох інших секторах реформа державного управління рухається дуже повільно. І дуже багато роботи доведеться виконати новому уряду в усіх сферах: від надання публічних послуг і сфери суспільних відносин до електронного урядування та спрощення всіх процедур. Як я розумію, нова владна команда, зокрема, новий президент приділяють значну увагу спрощенню процедур і для громадян, і для бізнесу, їхній доступності онлайн», – припускає один з ідеологів українських реформ.

Тим часом Сергій Сорока наводить більш детальні розрахунки успішності реформи за 2-15-18 роки: так виконано 74,5% заходів урядової стратегії реформи державного управління у секторі «Державна служба і управління людськими ресурсами».

Напрямок «Стратегічне планування і координація політики» – 41,7%, «Реформа уряду і центральних органів виконавчої влади» – 37,5%, «Адміністративні послуги та процедури» – 39,3%. Найпрогресивнішим виявилося «Електронне урядування та розвиток відкритих даних» – виконано 90,5% від усіх запланованих кроків, підсумовує експерт.

Міністерства-лідери

За оцінками «Реанімаційного пакету реформ» та експертів Офісу реформ при Кабміні, є міністерства, які не показують значного прогресу в управлінській реформі. Але є і трійка лідерів:

  • Міністерство охорони здоров’я
  • Міністерство освіти і науки
  • Мінсоцполітики

У цих відомствах реформували структуру – наблизили її до стандартів ЄС, оновили кадри за рахунок професіоналів, які подолали конкурс, і змінили пріоритети роботи: відомства тепер орієнтуються на визначення найважливіших проблем та їхнє розв’язання з максимальною ефективністю. Серед прикладів називають повну зміну підходів у початковій освіті та реорганізацію державних закупівель ліків, які тепер виконують міжнародні організації, мінімізувавши «фармацевтичну» корупцію.

Читайте ще: Нефьодов заявив, що електронна митниця може запрацювати через рік

Позиції у світі

За Індексом глобальної конкурентоспроможності, який враховує зокрема й ефективність державного управління, Україна посідає 83-е місце зі 140 країн-учасниць, поліпшивши свої торішні результати на шість позицій. Попри це, у світовому вимірі, цей результат залишається «нижче середнього», а державне управління – недостатньо ефективним,визнають експерти.

Рейтинг містить низку критеріїв, кожен з яких визначає місце країни у світі. Так, за рівнем державних інститутів Україна знаходиться на 110-му місці, за інфраструктурою – на 57-му, за рівнем адаптації технологій – посідає 77 місце.

Продовження реформи державного управління було елементом програми майже всіх партій, які пройшли до Верховної Ради 9 скликання. Так, пропрезидентська сила «Слуга народу», що має власну більшість у парламенті, обіцяла перед виборами проведення аудиту державних функцій та подальше скорочення державних органів, перевести всі податкові та митні процедури у цифровий формат, скоротити кількість процедур у відкритті та закритті бізнесу, будівництві та відведенні землі.

Схожі тези про завершення адмінреформи містять програми партій «Голос» та «Європейська солідарність».

Водночас концепцію «держава у смартфоні» з чинної урядової стратегії реформ повторював у своїй передвиборчій програмі чинний президент України Володимир Зеленський.

Між тим, частина експертів говорить про «відсутність потужних запобіжників» проти згортання адмінреформи, якщо в ньому виявляться зацікавленими групи впливу у новій владі.

Читайте ще:

Якою хочуть бачити Україну молоді управлінці і що заважає прогресу?

Розчаровані реформатори: «робота над помилками»​


  • Зображення 16x9

    Євген Солонина

    На Радіо Свобода працюю журналістом з 2008 року.  Народився 1979 року в місті Мелітополь Запорізької області. Закінчив факультет журналістики Запорізького Національного університету. Як журналіст найбільше цікавлюся економічною, екологічною та соціальною тематикою. На дозвіллі захоплююся садівництвом та альпінізмом.

ВИБІР ЧИТАЧІВ

XS
SM
MD
LG