Доступність посилання

ТОП новини

Транзиту російського газу через Україну з початку 2020 року, скоріш за все, не буде – Юрій Вітренко


Гість програми «Ваша Свобода»: виконавчий директор НАК «Нафтогаз» Юрій Вітренко​.

Енергетика – одна з найважливіших галузей економіки України. Дехто каже, що саме вона може або поховати державу, або втримати її на гарному плаву. Чому досі не відбулося реформування «Нафтогазу»? Чому «Укрнафта» є лідером за податковою заборгованістю? Що з цим усім має зробити уряд від Зеленського? І як ми маємо готуватися до зими?

Ваша Свобода | Газ і політика: гість програми Юрій Вітренко
Будь ласка, зачекайте

No media source currently available

0:00 0:25:00 0:00
ЗАВАНТАЖИТИ

Інна Кузнецова: Пане Вітренко, кілька днів тому з’явилося повідомлення від «Нафтогазу» про те, що (воно стосується побутових споживачів, називається ця штука «газовий запас») пропонується усім людям заплатити за газ наперед з тим, щоб взимку було платити легше. Легше кому?

17,4 мільярда кубометрів газу вже є у сховищах наших. Ми продовжуємо накопичувати. До початку опалювального сезону плануємо, щоб у сховищах буде 20 мільярдів кубів

– Хто отримує субсидії, і далі будуть отримувати субсидії. І цей «газовий запас» розрахований, очевидно, не на них. Але є люди, які можуть заплатити за газ без субсидії. Для таких споживачів був запропонований такий продукт, коли вони сплачують за поточною ціною. Таким чином взимку у них буде газ, який вони купили за літньою, більш низькою ціною. Як кажуть в Україні, запас кишені не пропалить. Ми не очікуємо якусь значну суму, особливо що ці гроші йдуть не напряму, а через облгаззбути. І ще є питання, наскільки ці облгаззбути сплатять ці гроші «Нафтогазу»? Просто інтереси споживачів важливі самі по собі.

17,4 мільярда кубометрів газу вже є у сховищах наших. Ми продовжуємо накопичувати. До початку опалювального сезону плануємо, щоб у сховищах буде 20 мільярдів кубів. Це приблизно на 4 мільярди кубів більше, ніж у попередні роки. Ще літо, а вже у підземках набагато більше газу, ніж зазвичай у нас було за останні роки на початку опалювального сезону.

– Пане Вітренко, є небезпека того, що запрацює «Північний потік-2». Як почне працювати газове господарство у зв’язку з можливим припиненням транзиту?

Базовий варіант полягає в тому, що з 1 січня 2020 року транзиту російського газу через територію України не буде, і газ поступатиме не зі сходу на захід, а з заходу на схід

– На жаль, базовий варіант полягає в тому, що з 1 січня 2020 року транзиту російського газу через територію України не буде. Це означає, що вся система в межах української ГТС має бути повернута у так званий «фізичний реверс», і газ поступатиме не зі сходу на захід, а з заходу на схід. Ми робили це у 2009 році, але це були такі напіваварійні режими. Цього року ми готувалися до такого сценарію. Було модернізовано 5 компресорних станцій основних, так звана «обмотка». Зараз вони можуть працювати у двох напрямках. Із 1 січня вони працюватимуть у напрямку з заходу на схід. ГТС зможе забезпечувати всіх споживачів України достатньою кількістю газу, не дивлячись на те, що газ не поступатиме з території Росії.

(Повна версія програми)

Вже почався новий арбітраж, в якому вимагаємо від 11 до 14 мільярдів доларів без відсотків, як компенсацію за втрату транзиту

Наразі надходження від транзиту сягають до 3 мільярдів доларів на рік. Це майже 3% українського ВВП. Загальний ефект на валовий національний продукт становить приблизно 4 відсотки. 4% економіки України залежить від надходжень від транзиту. Їх не буде, скоріш за все. Впродовж наступного року ми плануємо, скоріш за все, і отримаємо компенсацію за рішенням міжнародного арбітражу у Стокгольмі. Це приблизно 3 мільярди доларів. Ближче до кінця року. І вже почався новий арбітраж, в якому ми вимагаємо від 11 до 14 мільярдів доларів без відсотків, як компенсацію за втрату транзиту. Рішення очікуємо у 2021 році. Можуть пройти роки, поки зможемо ці гроші отримати. Але у будь-якому разі ми ведемо мову про серйозну суму.

Для нас один із ідеальних варіантів, коли європейські компанії отримають газ на кордоні Україна-Росія, а потім бронюють потужності української ГТС

Зі свого боку, ми робимо все для того, щоб транзит був. Займаємо якомога більш конструктивну позицію на тристоронніх переговорах. Була пропозиція Єврокомісії – ми з нею погодилися. Ми готові на будь-які конструктивні варіанти, які захищають національні інтереси України. Єврокомісія також. Третя сторона – на жаль, ні. Зараз вони висувають неприйнятні вимоги. Прийняти їх – всупереч національним інтересам. Вони навіть самі розуміють, що їхня (російська – ред.) пропозиція настільки неконструктивна, що формально навіть її не озвучують.

Для нас один із ідеальних варіантів, коли європейські компанії отримають газ на кордоні Україна-Росія, а потім бронюють потужності української ГТС. Ми транзит робитимемо для європейських компаній, а не для «Газпрому». Ми над цим варіантом вже працюємо 5 років. «Газпром» категорично відмовляється навіть такий варіант розглядати. Ми звернулися до антимонопольного органу Єврокомісії . Вони зараз розглядатимуть це питання, щоб примусити «Газпром» так робити.

– Скільки людей отримали премії після перемоги у Стокгольмському арбітражі? І чи правомірним було те, що всі отримали ці премії? Наскільки відповідає корпоративній культурі отримання таких премій?

– Приблизно 40. Це рішення правління. Мені його складно коментувати. Кількість людей, які безпосередньо працювали, тобто ті люди, які провели тижні у Стокгольмі на слуханнях або які готували відповідні документи, дійсно була невеличка. Була команда економічна і юридична, які були невеликі в межах самого «Нафтогазу». Але, з іншого боку, інші люди готували відповідні дані, документи, робили відповідний аналіз. Ми зверталися до різних служб «Нафтогазу», щоб допомагали нам у цьому процесі, який тривав 4 роки.

Юрій Вітренко
Юрій Вітренко

Я працював у західних компаніях. У компаніях комерційних, а «Нафтогаз» є комерційною компанією, хоча і належить державі (якраз європейські стандарти і полягають у тому, і в Конституції України написано, що незалежно від форми власності, всі компанії мають працювати однаково), керівники оцінюються за загальний якийсь результат. Є випадки, коли є премії і за надзвичайні досягнення. В «Нафтогазі» ще дотепер немає такої системи, коли чітко оцінюється результат фінансовий конкретного керівника, який від нього конкретно залежить... Наприклад, моя команда, яка працювала над зміною відносин із «Газпромом» – за рахунок цих змін фінансовий ефект, який вже отриманий, 56,7 мільярда доларів.

– Пане Вітренко, питання «Укрнафти». Був час, коли пан Коболєв і ви говорили про те, що потрібно розділити газовий і нафтовий активи Укрнафти». Потім це трошечки затихло. На якому етапі це перебуває зараз? Тому що «Укрнафта» є найбільшим боржником сплати податків.

Ми хотіли розділити активи, тому що розуміли, що бути акціонером «Укрнафти» в ситуації, коли іншим акціонером «Укрнафти» є так звана «група «Приват», така ситуація не є продуктивною і не є комфортною

– Ми хотіли розділити активи, тому що розуміли, що бути акціонером «Укрнафти» в ситуації, коли іншим акціонером «Укрнафти» є так звана «група «Приват», в якої був конфлікт з державою, а ми – державна компанія. Така ситуація не є продуктивною і не є комфортною. Коли «пани» сваряться, нам здавалося, що краще в такій ситуації розійтися, щоб «холопи» не терпіли. У даному випадку, на жаль, страждає нафтогазова галузь – «Укрнафта» не може розвиватися.

Щоб ці активи розділити, потрібно, щоб держава надавала згоду на переоформлення ліцензії і все інше. Держава сказала: ні! Не було політичної готовності, щоб розділяти цей бізнес. Був знайдений інший варіант – «Нафтогаз» сплачує за своїми боргами за газ, який «Укрнафта» реально видобула і поставила в систему, а за рахунок цих грошей «Укрнафта» погашає свій податковий борг.

Тут не питання президента і Коломойського. Це питання більш серйозне і формальне. Має бути зроблено цивілізовано, у прозорий спосіб, а не щоб хтось щось «порєшав».

– Пане Вітренко, чи бачите ви в даний момент себе в уряді від Зеленського?

– Для мене особисто було б краще і для моєї родини, щоб я, навпаки, повернувся працювати в бізнес. Наскільки я потрібен своїй державі, що я можу зробити і наскільки це критично необхідно для держави – це інше питання. Воно обговорюється. Поки я його не коментую. Але в мене немає особистих амбіцій бути великим начальником, можновладцем, чиновником і все інше.

  • Зображення 16x9

    Інна Кузнецова

    Була керівником Київського бюро Радіо Свобода впродовж останніх 14 років життя (30.03.1963 – 16.09.2023). Закінчила факультет журналістики Київського Національного університету імені Тараса Шевченка. Працювала кореспондентом, політичним оглядачем Національного радіо, головним редактором Радіо Ера FM.

ВИБІР ЧИТАЧІВ

XS
SM
MD
LG