Доступність посилання

ТОП новини
16 Вересень 2019, Київ 09:53

«Слуга народу» Юраш про Зеленського, Порошенка, Медведчука і свого батька


Святослав Юраш, народний депутат від «Слуги народу»

Хоча політики старого штибу складають лише чверть складу нової Верховної Ради України, вони намагаються перешкоджати її роботі. Але попри Медведчуків і Порошенків парламент працюватиме, підкреслив в інтерв’ю Радіо Свобода депутат від «Слуги народу» Святослав Юраш. Він розповів про основні законопроекти, які передусім розгляне нова Рада, про необхідність скоротити число нардепів до 300, позбавити їх недоторканності. Також Святослав Юраш пояснив як він, активіст Майдану, нагороджений орденом експрезидентом Порошенком, став членом команди Володимира Зеленського.

Святослав Юраш – наймолодший депутат Верховної Ради 9-го скликання. Має 23 роки. Львів’янин. Спочатку вчився на міжнародника у Польщі, потім – в Індії. Але перервав навчання і повернувся в Україну під час Революції гідності. Заснував прес-центр Євромайдану, який розповідав про події в Україні сімома мовами. П’ятий президент Петро Порошенко нагородив Святослава Юраша державним орденом «За заслуги».

Від початку російської агресії на Донбасі пів року висвітлював ситуацію на окупованих територіях для американського телеканалу Fox News. Працював секретарем Громадської ради при парламентському комітеті у закордонних справах та заступником директора Світового конгресу українців у Києві. Ексголова комунікацій творчого об’єднання Babylon'13. У команді Зеленського відповідав за зовнішню політику і діджитал-напрям. Батько Андрій Юраш – відомий релігієзнавець.

– Були помилки чи ні, пане Юраш, у довідці про вас?

– Digital-напрямок я не курував.

– Ну, міжнародний напрям.

– Тепер віце-прем’єр, пан Федоров очолював цей напрямок. Мене просто чомусь через список, який надали пресі перший з штабу Зеленського людей, які працювали з нами, так інтерпретували цю версію. Тепер вона гуляє.

– Міжнародка все одно точно вже.

– Міжнародка – так. Але центральне моє завдання в кампанії – був діалог і спілкування з громадським суспільством, з організаціями, людьми у ньому, пояснення наших цілей, наших завдань і нашої роботи.

– Але у Верховній Раді працюватимете в Комітеті в закордонних справах?

– Саме так.

– І знову ж таки ви – наймолодший депутат. Тут є різні тлумачення. Судячи з усього ледь не наймолодший в історії цих вже 9-ти скликань парламенту 28 років незалежності України. Зараз буде 9-е скликання Ради. Яна Зінкевич – їй 24 роки. Вона в липні 1995 року. Хоча тут рекорд на рекорді. Наймолодший президент України Володимир Зеленський – 41 рік. Буквально вчора разом, коли ви складали присягу, з’явився і уряд новий, і новий прем’єр. Йому 35 років. Олексій Гончарук. Рекорд на рекорді. Як себе відчувати у такому статусі? Брак досвіду, знаєте, закинуть. Так, енергії вдосталь, але.

– Перш за все ваші колеги казали мені, що наймолодший в історії взагалі. Вони там казали мені прізвища різноманітні. І всі вони виявлялися, що ні.

Для мене зрозумілим фактом є те, якщо ми говоримо про парламент як про репрезентативне тіло, то у ньому потрібно, щоб були представлені всі українці. І для мене це змога показати, що люди мого віку здатні не тільки працювати, а й виражати своєю працею і відповідати на запит, який в нас в України є, для трансформації всього і вся.

Я дуже радий, що у нас багато рекордів для початку. Але я впевнений, що ці рекорди будуть народжувати інші рекорди – рекорди діяльності, рекорди трансформації, будуть бачити, що дочекалися. 28 років ми чекали на зміну всього і вся. Нарешті маємо і кабмін, і президента, і парламент, які готові працювати і змінювати цю країну. Бо надто довгий час це була какофонія наших органів влади, які між собою ніяк не могли поділити мандати, гроші й все інше.

Святослав Юраш
Святослав Юраш

– Розкажіть, як ви познайомилися з Володимиром Зеленським, тоді тільки кандидатом у президенти України?

Мав змогу через друзів в шоу-бізнесі спрямувати свій запит до Зеленського. І через певний час я мав можливість зустрітися з Бакановим

– Історія полягає в тому, що я шукав кандидата, до якого приєднатися на ці вибори. Тому що через Майдан я не хотів, щоб пан Порошенко, який так знехтував можливістю, яку дав Майдан, щоб все поміняти, продовжив своє президенство. І пан Зеленський, коли він мав хоробрість оголосити свій похід у президенти, зацікавив дуже сильно мене. Я мав змогу через друзів в шоу-бізнесі спрямувати свій запит про свої життєві кроки і користь можливу для кампанії до нього. І через певний час я мав можливість зустрітися з паном Бакановим, тепер головою СБУ. І в діалозі з паном Бакановим ми і зрозуміли напрямки діяльності...

– Це коли відбулося, можете сказати?

– Це було в лютому цього року. Після оголошення паном Зеленським у січні, 1 січня похід у президенти. І якраз після цієї бесіди з паном Бакановим була змога представитися вже іншим членам команди і почати працю.

– І от ви в новій Раді. Не знаю, чи до вчорашнього дня ви були у стінах Верховної Ради...

– Був.

– Але в якості депутата ще не були. Які ваші відчуття? Поряд ходять той же Порошенко, з іншого боку – Медведчук. Так, три чверті нові обличчя, але одна чверть – люди вже давно відомі. Той же Шуфрич... Не буду всіх перелічувати. Які ваші відчуття, як воно бути під куполом вже в якості людини, яка дійсно працює, не людини-гостя, а повноправного учасника процесу?

– Відповідально перш за все. Тому що це феноменальна можливість бути в цьому моменті з цією хвилею змін, яку пан президент оголошував, обіцяв і зараз робить. І ми будемо в цьому з ним. Попри всіх медведчуків і порошенків в Раді, які там кричать, блокують і стараються знаходити варіанти маніпуляції процесом, ми будемо працювати якомога швидше.

Учора я йшов до Верховної Ради вперше як народний депутат. І перед входом до Верховної Ради стояли люди. У всіх у них був запит один – робіть це, робіть це швидше, робіть це краще, робіть це так, щоб всі інші, ті, хто були перед вами, не заблокували вас на цей раз. І ми будемо, враховуючи той запит народу, який існує на зміни, який в цих виборах і показав себе, працювати.

– Повідомляла преса про те, що Володимир Зеленський проводив закриту зустріч із депутатами «Слуги народу» перед тим засіданням, коли уряд затвердили, прем’єр-міністра, знову ж таки пан Баканов очолив СБУ, Загороднюк – Міноборони... Можна перелічувати всі ці кадрові призначення. Ви брали участь в цій зустрічі з президентом?

– Так. Так, я брав участь.

– Можете поділитися, якщо це можливо, про що йшлося?

– Звичайно. На ній йшлося саме про консолідацію позицій щодо нового уряду і щодо першого пакету законопроектів, які почали своє життя у Верховній Раді. Це, звичайно, тільки перше читання, ще багато кроків до завершення законопроектів саме, але це початок того шляху, який ми маємо пройти якомога швидше.

Святослав Юраш
Святослав Юраш

– Що основне? Імпічмент – так, вже оголошено цей законопроект зокрема...

– Сьогодні преса якраз починає по цьому всьому проходитися. Я візьму різноманітні варіанти. Перше – це початок шляху недоторканності, що називається, щоб вона нарешті пропала. Усі обіцяли, усі ті, хто перемагав вибори до Верховної Ради, обіцяли зняти її і чомусь ні разу не робили цього. Ми врешті почали цей процес. Як ви бачили, у Верховній Раді доволі однозначне голосування було навіть з тими, хто опонував нам у всьому, тому що вони наобіцялися вже цього. І нарешті мають змогу виконати цю обіцянку. Ми даруємо їм таку змогу разом з нами. І вони нею скористалися.

Далі ми маємо розуміти, що, крім цього, дивилися на численні економічні зміни, про які треба говорити, що у нас як не як з кампанії президентської (всі ви бачили) наші різноманітні зібрання експертів, які якраз і розповідали про плани, кроки, які потрібно робити що в енергетиці, що в транспортній сфері і так далі, численні ці законопроекти в першому читанні були вчора поставлені до роботи.

Якщо розуміти далі, то треба визнавати, що у нас всі такі нібито нішеві, але теж важливі питання, як там реформа космічної сфери. У нас за законом є реальність, що ця сфера обмежується тільки для держави, що тільки держава може нею займатися. Тобто Ілон Маск не може в Україні працювати хіба заховано.

Святослав Юраш
Святослав Юраш

– Тобто немає приватної ініціативи?

– Немає можливості за законом це робити. І тому нарешті треба це поміняти. І дозволити і цій сфері розвиватися. Але знову ж таки це в роздобір. Там знову ж таки перш за все питання ті, які турбують українців. І для цього ми й голосували так швидко по всьому цьому, щоб почати процес. І сьогодні вже в комітетах бачилися ми також і говорили про різноманітні питання, які турбують.

– Коли уряд затверджували, чимало було дискусій. Наприклад, Арсен Аваков залишився міністром внутрішніх справ. Яка ваша оцінка цього?

– Арсен Аваков – людина, з якою я познайомився на Майдані. Це для початку. Потім був 2014 рік. 2014 рік – я був у Донецьку в цей час і бачив жах, який там почався.

– Це вже так звана «русская весна»...

– Це була «весна», яка була привезена до нас. І в Донецьку захоплювали будівлі, поліція розсипалася. І правда була в тому, що Донецьк не мав тієї рішучості зі сторони саме правоохоронних структур, щоб відбитися від цього. Але в Харкові була інша ситуація. У Харків теж приїжджали ці «туристи», у Харкові теж брали адмінбудівлі, у Харкові теж були ці так звані «русские весны»...

– Але так званої «Харківської народної республіки» так і не вийшло.

– Тому що була рішучість у цьому сенсі. Я це пам’ятаю, коли думаю про питання Арсена Авакова.

Також я пам’ятаю питання ваших колег, які працювали для того, щоб показати нам численні корупційні історії, в яких дуже багато фактів, які змушують думати два і три, і чотири, і п’ять разів про пана Авакова. Це не просте рішення, але про нього треба думати у комплексі з усіма вадами і з усіма кроками, які він зробив щодо України.

– Ви підтримуєте?

– Я підтримав новий Кабмін. Бо, нагадаю, Кабмін голосувався разом як команда, яка може працювати і можна зберегти від численних людей, які стараються ситуацію в Україні дестабілізувати.

– Певна інтрига була, хоча доволі відносна, хто ж буде прем’єром. Олексій Гончарук – яка ваша оцінка? Ви знайомі з паном Гончаруком?

Гончарук – це тріумф громадянського середовища

– Я знайомий з паном Гончаруком. Моя оцінка про нього – що це тріумф громадянського середовища. Він у ньому знаний, працював у BRDO, у структурі, яка саме дерегулювала українську економіку і є показником того, що буде робити цей уряд. Він буде полегшувати реальність для українців і для бізнесу що українського, що міжнародного роботи в Україні, щоб досягнути того економічного росту, який дозволить українцям отримати нові, добре оплачувані роботи.

– Дійсно, дуже багато ініціатив з боку президента Зеленського. От у п’ятницю стало відомо, що зокрема глава держави пропонує зменшити склад Верховної Ради до 300 депутатів, запровадити суто пропорційну виборчу систему, щоб нарешті позбутися цієї мажоритарки з підкупом, з «гречкою» і так далі. Яка ваша оцінка цього?

– Давайте глянемо перш за все на чисельність депутатів. Ми розуміємо, що, на превеликий жаль, українське населення з 1991 року не зростало, навпаки. У нас ситуація така, що ми не знаємо до кінця наше населення, тому що останній перепис був у 2001 році. Зараз треба адекватизувати число депутатів, які представляють населення України. І, звичайно, це теж питання, яке універсально обіцяється майже всіма Верховними Радами і усіма кандидатами, які зараз прийшли у Верховну Раду. І ми будемо дуже раді втілити один із запитів українського народу саме на адекватизацію кількості їхніх представників у Верховній Раді.

– Ми згадували у довідці про вас, пане Юраш. «Вавілон’13» – неформальне кінооб’єднання. Володимир Тихий, Іван Сауткін, Крістіан Жерегі є відомі люди. За твердженням інтернет-видання «Главком», нібито (зараз маєте змогу спростувати чи підтвердити) Юраша виключили з цього об’єднання через критику мовного закону та реформ, що проводить МОЗ на чолі з Уляною Супрун (уже колишнім в.о. міністра). Фактично «новоспечений нардеп почав повторювати риторику верхівки партії (тобто «Слуги народу»), самого президента Зеленського, які неодноразово заявляли, що українізацію треба проводити не «батогом», а «пряником». Що ви скажете?

– Це була моя позиція завжди, що якщо ми говоримо про українізацію, вона є ефективнішою «пряником», а не «батогом». Що я маю на увазі? Я маю на увазі, що в цьому законі вписана у тому числі адміністративна відповідальність для офіціантки, яка до мене звернеться не державною мовою. І не питання, що я можу прохати її перейти на українську, і вона на неї може перейти. А те, що звернулася до мене не державною мовою. Але, наприклад, у цьому законі виведено з-під дії народних депутатів України. Я не вважаю, що закон, який карає офіціанток потенційно і дозволяє депутатам, що називається, говорити, як хоче і де хоче – це є ідеальний закон. Тому я дозволив собі таку річ, як критику цього закону.

Я вважаю, що перш за все на цю тему спекуляції спрямовані лиш на одне, щоб збити нашу увагу з фундаментальних питань українців, які турбують їх щодня. Ми знаємо, які були слогани Петра Олексійовича, і ми знаємо, які у нього були результати. Тому на ці теми спекулювати сенсу немає.

Святослав Юраш
Святослав Юраш

– «Армія. Мова. Віра».

– Треба рухатися далі, щоб втілити ті запити українців, які дуже добре продемонстровані що виборами президента, що парламенту.

– Пане Юраш, а саме закон про мову? Ви зараз можете нам сказати як народний депутат, Закон про мову буде зараз скоригований чи скасований?

– Якщо ми зараз говоримо про той список питань, який ми піднімали в кампанії президентській, парламентській, саме законопроектів, які ми підготували, то там цього питання не вникало.

Ще раз. Я назвав мою критику особисту, погляд особистий на це питання. І я саме як львів’янин, саме того, що я прожив все своє життя в Україні і бачив те, як українська мова завойовує Україну, тому що я говорив з діаспорянами, які сюди приїжджали в 1991 році, і які зараз сюди приїжджають, яка у них різна реальність навколо них, я розумію, що українська мова є сильна і є та мова, яка може сама довести свою неймовірну силу, перевівши за пару поколінь Україну на українську мову. І без «батогів».

– Тобто буде коригування закону? Чи ні?

– Я не сказав такого. Я сказав, що у нас в планах цього (коригування «мовного» закону – ред.) немає.

– «Вавілон’13». Справедливі такі твердження «Главкому»? Чи це перекручування?

– «Вавілон’13» як громадське об’єднання має повне право сходитися на зустріч свою, за статутом і за всім іншим... Я допоміг цей інститут створити. Там доволі однозначно написано, що вони можуть зібратися і прийняти таке рішення у тому числі. Там була позиція доволі однозначна щодо пана Зеленського. На превеликий жаль. Там була саме така.

– Критична м’​яко кажучи.

– Негативна. Максимально негативна. І на це теж у нас є повне право. І тому моя співпраця з ним і та, яка продовжилася у всій силі, була відрефлексована цим, мені рідним в якомусь сенсі, об’єднанням так.

– Ви вже критикуєте і в нашій студії Петра Порошенка. Це ваша позиція, ви ніколи її не приховували. А ваш батько Андрій Юраш (мав честь з ним не один ефір провести, не один коментар у нього брати). Один із найкращих релігієзнавців в Україні. Це без перебільшення. У нього, наскільки можна судити, інша позиція. Як тут?

– Мій батько – голова Департаменту релігійних і етнічних меншин при Міністерстві культури. І знову ж таки він цю роль отримав опісля Майдану. І став одним із тих феноменів нашої політики, що називається, люди, які прорвалися на хвилі майданівській до нашої реальності владної, знайшли свій кут і в ньому робили якесь своє добро. Знову ж таки мій батько був однією із ключових людей в процесі отримання томосу Україною. Знову ж таки у цьому процесі були задіяні багато гравців, Петро Олексійович у тому числі. Саме тому його... як повного прихильника Петра Олексійовича... Хоча мій батько бачив реальність Петра Олексійовича теж дуже добре, тому має теж думку і абсолютну щодо нього.

Андрій Юраш
Андрій Юраш

– Це абсолютно право вашого тата і вас. Просто цікаво, якщо можете це зараз сказати в ефірі, у вас немає, скажімо так, непорозумінь, конфліктів з татом?

У нас плюралізм в сім’ї завжди був

– Ні. Чомусь взагалі ця історія між мною і моїм батьком стала однією із тем ключових медійних. Я завжди просто відповідаю на це питання. У нас плюралізм в сім’ї завжди був. І різноманітність думок – це завжди нормальність для нас була, є і буде.

– Щодо вашої родини. Зараз не про тата, а про вашу дружину. Софія її звати, якщо не помиляюся?

– Так.

– Цікавий факт. От зараз ви згадали отримання Україною томосу, до якого дійсно доклав свої зусилля і ваш тато – Андрій Юраш. У Стамбулі, в Константинополі на Фанарі у вас було вінчання. Так? Буквально у травні цього року. Розкажіть.

– Історія в тому, що я одружився державним шлюбом давніше. Я одружився на початку 2018 року. І відповідно через майже рік з того часу хотілося вельми закріпити це питання. Плюс державний шлюб був в таких обмежених умовах – у Державному сервісному центрі. Тільки я і дружина. А тут, що називається, хотілося зробити з сім’єю, з друзями подію, яка дійсно буде варта тієї історичної хвилі, якою для мене є шлюб. І тому цей формат був обраний мною і дружиною. І, на щастя, була змога це організувати.

– Все це на тлі, коли українська церква отримала автокефалію?

Ми – перша пара, яка була одружена саме у Константинополі в ПЦУ

– Саме так. І ця якраз змога з’явилася через це. І відповідно я мав честь бути... Я так розумію, ми – перша пара, яка була одружена саме у Константинополі в ПЦУ.

– Пане Юраш, коли стало відомо про вашу позицію, найвідоміший, напевне, приклад цієї виборчої кампанії – те, що від Олега Барни.

– Завжди людина має право в нашій країні, на щастя, на думку, на свободу слова. Але саме історія з Олегом Барною дуже показова в сенсі недоторканності. Те, що народний депутат України, побачивши ефір в студії якісь, де він не присутній...

– Що цікаво!

– ...може захотіти прийти і влаштувати, що називається, ось цю «чехарду» . Це показовий приклад тієї абсолютної бездумності, яку недоторканність створює у народних обранців. Саме тому ми її будемо знімати. Це дуже показово для мене було. Щодо Барни – це його давня історія. Тут немає нічого нового.

– Щоб у майбутньому нові барни не з’явилися. Адже той же Барна, про якого я не дарма згадав, зокрема став відомий не лише конфліктами зі своїми політичними опонентами, а й зокрема обматюкав журналіста Ігоря Колтунова у кулуарах Верховної Ради. На це тоді відреагував Володимир Зеленський. Звісно, тоді він ще не був президентом України, на своїй сторінці у «Фейсбук».

Й історія буквально свіжа. Я не буду називати прізвище цього депутата від «Слуги народу», який назвав журналістку... Не буду цитувати зайвий раз. Йдеться про Ольгу Духніч. Бачите, такі так чи інакше моменти у тому чи іншому вигляді і вже зараз виникають. Як цьому запобігти? Як щоб цього не було?

– Ми рефлексували на цю історію. І, пробачте, слова пана Барни прямо в камеру, прямо у Верховній Раді і пост у «Фейсбук» – це різні реальності.

– Не проводите знак рівняння?

– Та ні. Далі ще раз. Ми офіційну заяву на цю тему мали, де ми почали саме з вибачення за цю історію і з окреслення недопустимості ситуації в українській політиці. Тобто ми дали повну оцінку, з якою я солідарний абсолютно.

– Нібито, як повідомило джерело інтернет-видання «Лівий берег», як сказав один із керівників фракції (прізвища не називають у «Лівому березі»), у «Слузі народу» обрали лише трьох спікерів, які можуть говорити що вважають за потрібне з пресою. Мовляв, «готовлять щоденно тези для коментування». Це я цитую твердження у «Лівому березі». Зі свого боку народний депутат Микита Потураєв, якому теж приписують участь у підготовці цих тез, категорично це спростував. Є якісь обмеження у «Слузі народу» вас як народного депутата у спілкуванні, наприклад, із Радіо Свобода?

– Ми з вами спілкуємося давно, добре і активно. І на всі питання ми з вами говоримо вільно. Я не бачу ніяких обмежень ні з якої сторони.

Звичайно, що є, на щастя, у нас прес-офіс, який допомагає координувати роботу з журналістами і принципі і допомагає нам ось цей потік запитів якось фільтрувати. Але треба розуміти, що такі закиди, що там є якісь банальності минулого, як там «темники», не варто.

– Про це і близько немає. Так? Наполягаєте?

– Так.

ПОВНІСТЮ РОЗМОВА З СВЯТОСЛАВОМ ЮРАШЕМ У ВІДЕОВАРІАНТІ ІНТЕРВ’​Ю

  • 16x9 Image

    Олександр Лащенко

    На Радіо Свобода – з березня 2005 року. До того працював три роки на Громадському радіо. Народився 1969 року в Києві. Закінчив Київський національний університет імені Тараса Шевченка.

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

В ІНШИХ ЗМІ

Загрузка...
XS
SM
MD
LG