Доступність посилання

ТОП новини
22 Жовтень 2019, Київ 19:33

Після звільнення В'ятровича в українського суспільства з'явилося нове завдання (огляд преси)


Декомунізація – одна із «червоних ліній» для влади. Під час акції протесту під гаслом «Не перетинай червону лінію!». Київ, 4 липня 2019 року

«Газета по-українськи» коментує звільнення Володимира В'ятровича з посади керівника Українського інституту національної пам’яті. Зараз велика загроза повернення до радянського, зазначає видання. Усе залежить від того, хто після В’ятровича буде опікуватись цією сферою. Експерт газети – політолог Олександр Палій – вважає, що гуманітарна політика не зміниться, але на ній менше акцентуватимуть. Бо до влади прийшли люди, які не розуміють її вагомості. Завдання суспільства – не допустити цього. Гуманітарна політика чітко окреслює кордони держави, народу. Якщо вони розмиті, у прогалини влазить ворог, наголошує політолог. В’ятровичу вдавалося на системній основі піднімати історію визвольних змагань початку та середини ХХ століття. Так звану «бандерівщину». Мало який народ протистояв одночасно двом великим імперіям. Крім українців, у Європі такі тільки литовці. Про це йдеться в публікації

Газета «День» коментує рішення Банкової створити Раду з питань свободи слова та захисту журналістів при президентові України. Персональний склад тимчасової Ради та процес його обрання вже викликав купу зауважень, зазначає видання. У газетярів є питання і до принципу відбору, і до конкретних персоналій, і до ЗМІ, які представлені в цьому переліку. Журналісти вважають, що реальних змін у галузі можна буде досягти, якщо влада напряму домовиться з тими, хто вкладає в медійний напрямок гроші і таким чином його контролює. Якщо цього не зробити, Громадська рада має всі шанси повторити сумну долю всіх подібних попередніх рад і від неї не буде жодної користі. Ба більше, вона може стати джерелом негативу – скандалів, як це вже сталося після першого засідання ініціативної групи в ОПУ. Про це йдеться в статі «Журналісти в гостях «у Зеленського».

Після повiдомлення про те, що під Києвом згорів будинок ексголови Нацбанку Валерії Гонтарєвої та звинувачень у бiк Ігоря Коломойського, епопея почала набирати нових обертів, констатує газета «Україна молода». Видання нагадує, що за останні три тижні це вже третій інцидент, який трапився з Гонтарєвою. 30 серпня у Лондоні, де вона проживає, її збила машина, а за кілька днів підпалили автівку її невістки в Києвi. Тепер ущент згорів будинок під Києвом. У поліції пообіцяли знайти не лише виконавців, а й замовників злочину. Проте сама Гонтарєва підозрює в замовленнi нападiв i пошкодження свого майна олігарха Ігоря Коломойського. Коломойський, в свою чергу, заперечує такі твердження про його причетність до автопригоди, в якій постраждала Гонтарєва. Водночас олігарх зазначив, що готується подати до суду на колишню голову Нацбанку через звинувачення в організації нападів на неї. Коломойський заявив, що має намір через суд захистити свою честь і гідність. Докладніше про взаємні звинувачення Гонтарєвої та Коломойського і про ймовірних винуватців підпалу розповідається в матеріалі «Без будинку і без притулку».

У вересні експерти Центру Разумкова оприлюднили результати дослідження про масштаби та причини невиконання суддівських рішень. Вони шоковані масштабами невиконання рішень в Україні. Як наголошує газета «День», виконання рішень входить у право людини на справедливий суд за ст. 6 Європейської конвенції з прав людини. Це також необхідна умова принципу верховенства права, закріпленого в ст. 8 Конституції. Немає сенсу в правосудді, якщо рішення судів не виконуються, пише газета. Це неабияк поглиблює недовіру до судової гілки влади і влади загалом. Видання пропонує рецепти від українських та закордонних експертів щодо того, як змусити боржників виконувати рішення суддів.

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

В ІНШИХ ЗМІ

Загрузка...
XS
SM
MD
LG