Росія не була зацікавлена в обміні, бо не отримала гарантій впихання окупованих територій у тіло України. Москва розуміла цей крок як аванс. Розраховує, що Зеленський проштовхне особливий статус Донбасу, стверджує в тижневику «Країна» правник Марк Фейгін. Він вважає, що путінський режим став жорсткіший. Закручують гайки. Залишився один крок до масових репресій. Путінізм – авторитарна персоналістська система на зразок класичної фашистської. Якщо раніше це була корпоративна диктатура, то зараз олігархи підпорядковані владі. Путін призначає олігархів, а не вони контролюють владу, як раніше. Слабке місце – у внутрішніх проблемах режиму, які важливіші за зовнішній тиск. Населення бідніє. Влада більше тисне. Кількість грошей зменшується. Велику частину тих, хто був владою, Путін викинув. Врешті, ображені та знедолені можуть одного дня повстати, прогнозує правник. Стаття називається «Путін почав зміну еліти. Губернаторами стають його 20-30-річні охоронці».
Саме від України, її готовності до боротьби за свої інтереси залежить, чи зможе Путін домогтися поставлених цілей і перетворити Україну на сателіта, на кшталт Білорусі, пише газета «День». Авторка статті Лариса Волошина вважає, що моновлада набирає темп і дедалі відкритіше йде на поступки щодо задоволення забаганок Кремля. На тлі розгубленості патріотичної спільноти спостерігаються системні та напрочуд продумані процеси. Де-факто прощення поплічників Януковича, кримінальні справи проти організаторів Майдану, одностороннє відведення українських військ та обіцянки поширити цю практику на всю лінію розмежування. З усіх-усюд надходять повідомлення про згортання військових програм із переозброєння армії. Та ж відмова від реформи СБУ, демонтажу славнозвісного відділку «К» (що є вимогою для посилення співпраці з НАТО) свідчить про наміри української влади щодо НАТО. Публікація називається «Перевірка на НАТО».
Упродовж пленарного тижня 18-20 вересня Верховна Рада ухвалила низку резонансних законопроектів – у цілому та за основу в першому читанні. Парламент і далі працює в прискореному законотворчому темпі, який журналісти «Голосу України» називають «турборежимом». Нерідко за підсумками голосування на електронному табло висвітлюється цифра у понад 300 голосів. Проте з’являються і перші політичні тертя. Так, нещодавно виникли проблеми та складнощі із проходженням президентських законодавчих ініціатив – навіть у досі одностайній пропрезидентській фракції «Слуга народу». Зокрема, вже другий тиждень поспіль у «зеленій» фракції шукають компроміс щодо закону про імперативний мандат – позбавлення депутатів мандата за порушення та перехід до іншої фракції. Хоча документ внесений до парламенту главою держави як невідкладний, а запровадження імперативного мандата було однією з передвиборчих обіцянок президента Зеленського. Про те, що передбачає цей документ, і які законопроекти не мають одностайної оцінки у Зе-команди, йдеться в статті «Законодавча кухня працює у турборежимі»
Україні нав’язують роль аграрної наддержави, під тиском Європи та МВФ активно проводиться деіндустріалізація, стверджує експерт тижневика «Країна» економіст Тарас Загородній. Тим часом українці виїжджають за кордон – і держава втрачає демографічний, інтелектуальний ресурс. Єдиний плюс – економіка урізноманітнилася й переорієнтувалася на європейський ринок. Але глобальних проблем це не вирішує. Національний банк завищує облікові ставки, тому Україна стала місцем для спекулятивного капіталу (капітал, що вкладають для отримання максимального доходу). Це загрожує нестабільністю, бо спекулятивні гроші як прийшли, так і пішли. Треба запроваджувати розумний протекціонізм, тобто економічну політику держави, спрямовану на обмеження міжнародної торгівлі. Підтримувати індустріальні парки, щоб мати промисловість, і нарощувати несировинний експорт, наголошує економіст.
