Доступність посилання

ТОП новини
20 листопада 2019, Київ 16:55

Нестор Махно намагався поєднати два ідеали: анархії та Запорозької Січі – дослідник


Нестор Махно (1888–1934)

Сто років тому – у жовтні 1919 року – Нестор Махно на чолі Революційної повстанської армії України захопив величезні території у південно-східних регіонах України, вибивши звідти російських білогвардійців. На цій території «батько» Махно вдався до спроби побудувати свою анархістську державу. Відтак на частині територій сучасних Дніпропетровської, Запорізької, Луганської і Донецької областей постала так звана Південноукраїнська трудова федерація. Вона проіснувала недовго, бо з усіх боків була оточена ворожими силами.

Про особливості державотворення по-махновськи Радіо Свобода поговорило з дослідником історії махновського руху Данилом Ковалем.

Історична Свобода
Будь ласка, зачекайте

No media source currently available

0:00 0:20:00 0:00
ЗАВАНТАЖИТИ

– Деякі історики кажуть, що назву Південноукраїнська трудова федерація придумали вже постфактум. Зрештою, в історії так буває. Якої позиції ви дотримуєтеся – це автентична назва чи її потім додумали?

Дослідник історії махновського руху Данило Коваль
Дослідник історії махновського руху Данило Коваль

– Це назва, яку потім додумали. Справжня назва – Вільний район. Саме так він існує у спогадах Нестора Махна і в «Історії махновського руху» Петра Аршинова.

– Наскільки ця назва, якщо її додумали, відповідає суті?

– Повністю відповідає. По-перше, вона була розташована на Півдні України, по-друге, в основі будівництва органів місцевого самоврядування лежав трудовий принцип, по-третє, в основі лежав федеративний принцип. Був поділ на волості, волості збиралися на з’їзди представників різних місцевих рад, також збиралися загальні з’їзди селян, робітників і повстанців Вільного району. Усього було п’ять таких з’їздів. Тому загалом коректно.

– У цього Вільного району був постійно діючий орган влади?

– Безумовно. Була утворена Військово-революційна рада – як постійний діючий орган Вільного району.

«Смерть всім, хто на пиришкоді добутья вільності трудовому люду». Прапор махновців, 1920 рік
«Смерть всім, хто на пиришкоді добутья вільності трудовому люду». Прапор махновців, 1920 рік

– Це законодавчий, виконавчий чи який орган?

– Законодавчим органом були ці з’їзди, а це був як виконавчий орган. Але в процесі своєї діяльності він, можна сказати, узурпував частину повноважень з’їздів. Військово-революційна рада складалася з 21 особи: 12 представників від села і 9 представників від армії та з міст. Але в процесі розвитку вона то збільшувалася, то зменшувалася. Врешті, у травні 1920 року командувач Революційно-повстанської армії України Нестор Махно очолив Військово-революційну раду, об’єднавши у своїх руках і військову, і цивільну владу. Таким чином він підтвердив звинувачення керівника конфедерації анархістських організацій України «Набат» Арона Барона, який звинувачував Махна у відході від анархізму й побудові власної держави.

Нестор Махно (1888–1934), політичний та військовий діяч, командувач Революційної повстанської армії України, керівник селянського повстанського руху 1918–1921 років, відомий анархіст і тактик ведення партизанської війни. 1919 рік
Нестор Махно (1888–1934), політичний та військовий діяч, командувач Революційної повстанської армії України, керівник селянського повстанського руху 1918–1921 років, відомий анархіст і тактик ведення партизанської війни. 1919 рік

– Справді, Махно проголошував анархістські гасла. А анархія, в теорії, заперечує державу. І тут він встановлює якусь владу, а влада – це держава.

– Для розуміння потрібно знати, що у Махна було два ідеали. Перший ідеал з’явився у Спілці бідних хліборобів, коли він був молодим терористом. Це було запорозьке козацтво. Тому що керівник Спілки бідних хліборобів казав, що вони є нащадками запорозьких козаків і продовжують їхню справу.

– А що це за Спілка бідних хліборобів?

– Об’єднання анархо-комуністів Гуляйполя. Свою політичну кар’єру Махно починав з Української соціал-демократичної партії. Та оскільки вона тільки роздавала газети в Гуляйполі, то йому це набридло. І невдовзі він подався до анархістів.

Весь час Махно намагався поєднати два ідеали: ідеал анархії та ідеал Запорозької Січі

Треба розуміти, що весь час Махно намагався поєднати два ідеали: ідеал анархії та ідеал Запорозької Січі. Він у своїх спогадах називає збори селян Гуляйполя у 1917 році справжньою Запорозькою Січчю.

Якщо подивитися риторику офіційних видань махновського руху, то вона дуже змінюється. У 1919 році з’являється питання, що потрібно сформувати єдиний орган, який представляв би волю селян і робітників. Як писав Мирослав Ірчан у праці «Махно і махновці», Нестор Махно казав, що має бути єдиний представницький орган, який пропише повністю закони для всієї України.

У процесі формування цього Вільного району вони відходять від майже всіх засад анархізму й анархо-комунізму

До речі, у 1919 році махновський рух переростає свою регіональну природу й стає всеукраїнським. Махно про це заявляв у своїй газеті «Путь к свободе». У процесі формування цього Вільного району вони відходять від майже всіх засад анархізму й анархо-комунізму. Наприклад, у січні 1920 року в спільному зверненні Військово-революційної ради й командирів Революційно-повстанської армії України йдеться про те, що метою боротьби є знищення більшовицької диктатури, буржуазно-поміщицького ладу і побудова справжнього соціалістичного ладу. Але соціалістичний лад передбачає наявність держави! В лютому 1920 року вони пишуть, що повинні відбутися Всеукраїнські установчі збори, на яких мають бути виписані закони, за якими буде жити вся Україна.

– А Махно мислив в українському контексті чи у загальноросійському? Адже з Петлюрою у нього було епізодичне спілкування, а з більшовиками – постійне. Махно з Москвою значно інтенсивніше спілкувався.

– Основна дата – це 20 вересня 1919 року, коли у Жмеринці була підписана угода про об’єднання петлюрівського й махновського рухів навколо ідеї самостійної Української народної республіки з автономним районом, де діяла би влада безпартійних вільних рад.

А в листопаді Махно укладає союзну угоду з боротьбистами – це були українські націонал-комуністи. Головна мета – побудувати українську радянську республіку.

Нестор Махно очима художника Юрія Журавля
Нестор Махно очима художника Юрія Журавля
Махно ніколи офіційно не проголошував розриву угоди з Петлюрою

Цікаво, що після того, як шляхи Петлюри й Махна розійшлися – бо армія УНР відступала на захід, а махновці наступали на схід – Махно ніколи офіційно не проголошував розриву цієї угоди з Петлюрою. Ба більше, прописуючи у 1921 році нову концепцію махновського руху, він зазначав, що його метою є побудова української радянської держави з всеукраїнським з’їздом рад – як законодавчою владою, і всеукраїнським центральним виконавчим комітетом – як виконавчою владою. Також він прописував, що вони будуть діяти спільно з повстанцями УНР. У 1919-1921 роках Махно співпрацював з отаманами петлюрівської орієнтації, якщо вони були в цій місцевості.

– Але він із більшовиками так само співпрацював. Союз із петлюрівськими отаманами не заважав йому мати справу з Червоною армією та з більшовиками.

– Дуже цікаво, що Махно на початку 1920 року відмовився йти допомагати захоплювати Польщу, яка була в союзі з УНР. Адже йти на Польщу означало йти проти УНР.

– Повернімося до цього Вільного району. Як там діяли органи влади?

– Була Військово-революційна рада, як представництво 32 волостей. Вона об’єднувала представників селянських сходів, представників робітничих організацій, профспілок і військових частин.

Матеріали виставки, присвяченої Нестору Махну в Дніпровському історичному музеї імені Дмитра Яворницького. Дніпро, 7 листопада 2018 року
Матеріали виставки, присвяченої Нестору Махну в Дніпровському історичному музеї імені Дмитра Яворницького. Дніпро, 7 листопада 2018 року

– Тобто, делегували колективи.

– Колективи делегували своїх представників, які з’їжджалися на з’їзди селян, робітників і повстанців, оновлювали Військово-революційну раду й давали їй певні завдання. Ці завдання виконували комітети й комісії, які діяли при Військово-революційній раді.

Планували створити децентралізовану банківську систему, на основі народних банків

Наприклад, у них була комісія, яка займалася, зокрема, освітніми справами. Вони виділили один мільйон карбованців на шкільну освіту. Планували створити децентралізовану банківську систему, на основі народних банків, напівкооперативних.

– А як це – народний банк?

– Наприклад, те що було на початку ХХ століття на Галичині, де на основі кооперативів формувалися фінансові спілки. Таким чином це було щось близьке до спілок фінансової взаємодопомоги.

– Це кредитні спілки. А які у них тоді були в обігу гроші?

Був спеціальний курс валют: радянського рубля до керенок, до карбованців УНР і так далі. Найбільше цінувалися керенки, а найменше – радянські рублі

– Це дуже цікаво. У Катеринославі махновці захопили великі суми грошей. На 70% це були радянські рублі. Білаш, начальник штабу армії Махна, у своїх спогадах наводить, що був спеціальний курс валют: радянського рубля до керенок, до карбованців УНР і так далі. Найбільше цінувалися керенки, а найменше – радянські рублі. І коли вони витратили все, окрім радянських рублів, які ніхто не хотів брати, то довелося видати окрему постанову: той, хто відмовляється приймати радянські рублі у представників махновської влади, буде оголошений ворогом махновського руху і його майно може підлягати конфіскації.

Револьвер і печатка Нестора Махна
Револьвер і печатка Нестора Махна
Хотіли у Катеринославі друкувати власні гроші, але у них не вийшло, бо банально не знайшли потрібної фарби

До речі, анархісти мають виступати за знищення грошей взагалі, а вони навпаки – змушували. Відомо, ніби махновці ставили на ці гроші свої штампи, але фахові історики кажуть, що більша частина таких штампів – це пізніша підробка. Також хотіли у Катеринославі друкувати власні гроші, але у них не вийшло, бо банально не знайшли потрібної фарби. Тож, ходили різні гроші. У них був дуже складний валютний курс і намагалися в ньому лавірувати, щоб не завалити економічну систему.

– А хто цим займався? Це ж якась потрібна фінансова комісія чи міністерство.

Вчителі ходили делегаціями до Нестора Махна, і він публічно видавав їм гори грошей для розвитку шкільної справи

– Безумовно. Був окремий комітет при Військово-революційний раді, який займався цими питаннями. Бюджету у них не було, тому, наприклад, вчителі ходили делегаціями до Нестора Махна, і він публічно видавав їм гори грошей для розвитку шкільної справи.

Вони не встигли зробити повноцінну фінансову систему, а відтак не змогли нормалізувати економічні зв’язки села і міста. Село перейшло на самозабезпечення. У Катеринославі, Олександрівську – зараз це Дніпро та Запоріжжя – були заводи, які виробляли до Першої світової війни аграрну техніку. Але село перейшло на технології XVII-XVIIIстоліття: воли, плуги. Це була проблема.

Махно заохочував місцеве самоврядування і в селах, і в містах. Але інколи Військово-революційна рада ухвалювала рішення і спускала їх у волосні ради.

Пам’ятник Нестору Махну в місті Старобільськ Луганської області. Із цього балкону Махно виступав у 1920 році
Пам’ятник Нестору Махну в місті Старобільськ Луганської області. Із цього балкону Махно виступав у 1920 році

– Виходить, там було й центральне керівництво?

– Так. Військово-революційну раду обирали з’їзди селян, робітників і повстанців. Але, наприклад, у листопаді та в грудні 1919-го Нестор Махно двічі самостійно переформатовував її склад. Він усунув анархіста Всеволода Воліна з посади голови Військово-революційної ради. Відправив його в Кривий Ріг займатися агітацією. А на його місце поставив менш амбітну людину.

– Ви кажете: робітники, селяни й повстанці. А ті ж учителі, інші інтелігентські прошарки як делегували?

У 1917 році у першій гуляйпільській раді з 28 представників шестеро були вчителями. Махно приділяв велику увагу вчителям

– Якщо це були вчителі міст – ішли по квоті міст, якщо вчителі села –йшли по квоті села. До речі, в 1917 році у першій гуляйпільській раді з 28 представників шестеро були вчителями. Махно приділяв велику увагу вчителям. І коли махновці заходили в Катеринослав чи в Олександрівськ, то були окремі відозви до учительства: мовляв, не бійтеся нас, формуйте школи, селянину і робітникові потрібна українська школа. Тому вони були відкриті до української інтелігенції.

– Наскільки УНР і махновська Вільна територія могли співіснувати в одному державному утворенні, в одних кордонах?

Махно еволюціонував від анархізму до соціалізму, але його соціалізм був безпартійним

– УНР була соціалістичною державою, часом навіть переходила у радикальну соціалістичну течію. В основі владного принципу УНР лежав трудовий принцип, на початку 1919 року скликали Трудовий конгрес. Такий самий трудовий принцип лежав в основі самоврядування Вільного району Махна. І Махно еволюціонував від анархізму до соціалізму, але його соціалізм був безпартійним. Махно казав, що партії – це отруйні формування.

– На початку цього року з’явилася інформація про те, що родичі Нестора Махна погодилися на його перепоховання в Україні. Зараз його поховано в Парижі, де він опинився в еміграції. На вашу думку, чи доцільно його перепоховати? І якщо так, то де саме?

– Безумовно, його доцільно перепоховати в Україні. Адже Махно себе позиціонував себе як українець. У 1922 році в листі до Томаша Масарика він писав, що махновський рух бився за соціальне і національне визволення України. Тому його варто перепоховати в Україні, найкраще – у Гуляйполі.

  • 16x9 Image

    Дмитро Шурхало

    Співпрацюю з Радіо Свобода, був кореcпондентом і редактором (2008–2017), зараз веду програму «Історична Свобода». Спеціалізуюсь на політиці та історії. Народився в 1976 році у Сумах. Закінчив факультет журналістики Львівського університету імені Івана Франка. Працював у газетах «Пост-Поступ», «Київські відомості», «Вечірні вісті», журналі «Власть дєнєг». Автор книжок «Українська якбитологія», «Міфи Другої світової війни» та «Скоропадський, Маннергейм, Врангель: кавалеристи-державники».

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

В ІНШИХ ЗМІ

Загрузка...
XS
SM
MD
LG