Зневажливе спілкування Володимира Зеленського з ветеранами АТО обурило українців, які протестують проти капітуляції, пише газета «Україна молода».
Закидають Зеленському не лише побутове хамство, яке не личить верховному головнокомандувачу під час спілкування із захисниками України, їх також обурює, що той воліє не помічати акції протесту під гаслом «Ні капітуляції!», які відбуваються в різних містах України, а також те, що у питаннях відведення ЗСУ від лінії розмежування той керується думкою місцевих мешканців Золотого (серед яких вистачає прихильників «русского мира»), а не державними інтересами, ще й постійно переходить на російську, щоб «бути почутим» на Донбасі.
Газетярі зазначають, що Банкова готувала картинку про доброго президента, який разом iз місцевими хоче миру з одного боку, і про поганих «понаїхавших» добровольців, які щось тут роблять зі зброєю в руках – з іншого. Саме тому спілкування Зеленського з добровольцями біля похиленої хатини знімали з різних точок кілька телекамер, а вже у неділю ввечері Банкова передала на кілька телеканалів готовий 24-хвилинний документальний фільм про поїздку до Золотого, в якому між рядкiв проглядається головний посил авторів: є президент, який хоче миру разом із мешканцями Золотого, а є люті, озброєні до зубів добровольці, які хочуть крові. Про це йдеться в статті «Золоте: личило б мовчання».
Розведення військ та інші мирні ініціативи влади погано підготовлені. Мають багато ризиків для українців у «сірій зоні», стверджує в «Газеті по-українськи» політолог Олександр Кочетков. Він пише, що якщо ЗСУ відійдуть, у «сіру зону» має зайти Національна гвардія. Без важкого озброєння, але з достатньою кількістю техніки та засобів. Щоб у разі чого протистояти диверсійним групам бойовиків. Без вирішення таких безпекових питань від розведення Україна отримає ще більші втрати, наголошує політолог.
Він погоджується, що, можливо, перебування озброєних ветеранів у прифронтовій зоні доцільне з політичної точки зору, але порушує закон. Вони демонструють протест проти політики Зеленського. Та навряд він переросте у відкрите протистояння. Усі розуміють, що від цього виграє тільки ворог.
Щоби знизити ризики, влада повинна ухвалити закон про територіальну оборону. Добровольці та ветерани увійдуть до її складу. Будуть навчатися самі та передавати досвід. Допомагатимуть Збройним силам. Якби таке рішення вже було, вони могли б легально діяти у «сірій зоні». Про це наголошується в статті «Від протистояння Зеленського з ветеранами виграє ворог».
Інший експерт «Газети по-українськи» громадський активіст Дмитро Снєгирьов вважає, що Станицю Луганську, Золоте і Петровське Кремль обрав не просто так.
Адже відведення військ у Станиці загрожує окупацією міста Щастя і втратою Луганської теплоелектростанції, яка живить ОРЛО і підконтрольну Україні частину Луганщини.
Вихід українських сил із Золотого дозволяє агресору окупувати промисловий трикутник Луганщини – Лисичанськ, Сєверодонецьк, Рубіжне.
Україна ризикує залишитися виключно із сільськогосподарськими районами Слобожанщини. Петровське – це степовий танконебезпечний район. Якщо війська відійдуть, це відкриє Москві шлях на Маріуполь.
Західні партнери були наївні щодо Зеленського. Як і майже весь український народ, який за нього голосував. Очікування не збігаються з реальністю, наголошує в «Газеті по-українськи» аналітик Інституту Євроатлантичного співробітництва Володимир Горбач.
Він вважає, що зв’язок Андрія Богдана з одним із олігархів (керівник Офісу президента був адвокатом бізнесмена Ігоря Коломойського) для ЄС багато що пояснює. Він стає «токсичним» для Зеленського. Фактично Україна залишається сам на сам із російською агресією. Західний світ умив руки, його допомога може стати формальною.
Запропоновані владою зміни по суті є скасуванням попередніх реформ. І не лише медичної. А ці зміни були умовами безвізового режиму з ЄС. Офіс президента діє без оглядки на зобов’язання країни, що на реформи виділялися кошти європейських платників податків. Демонстративно нехтують цією підтримкою. Наслідком може стати призупинення фінансової допомоги, попереджає експерт у матеріалі «Очікування Заходу щодо Зеленського не виправдалися».
