Доступність посилання

ТОП новини

Місто без особливого статусу. Що чекає на Севастополь після можливих змін до Конституції України?


Із тексту Конституції України планують прибрати згадку про особливий статус Севастополя. Це випливає із законопроекту, опублікованого на сайті Верховної Ради України – її 133 стаття регламентує адміністративно-територіальний устрій держави. Там, як і раніше, окремо згадується існування Автономної Республіки Крим, а також міста Києва, про Севастополь в новій редакції Основного закону не сказано нічого. Які наслідки можуть мати подібні зміни і як до них ставляться політики та експерти в нині окупованому Севастополі, Києві та у Росії?

Законопроект №2598 був опублікований на офіційному сайті Верховної Ради України 13 грудня. Там же зазначено, що через кілька днів документ був маркований президентом України як невідкладний. Ні парламентарії, ні Володимир Зеленський попередньо не говорили про те, що місто Севастополь, згідно з новою редакцією Основного закону, буде позбавлений особливого статусу. Публічною ця інформація стала лише після того, як на неї звернули увагу ЗМІ.

«Статті 118–120, 132, 133, 140–144 викласти в такій редакції [...] Систему адміністративно-територіального устрою України складають адміністративно-територіальні одиниці: громади, округи, області, Автономна Республіка Крим [...] Правовий статус міста Києва як столиці України визначається окремим законом», – зазначено в тексті оновленої 133 статті Конституції.

Особливий статус Севастополя – як міста республіканського підпорядкування – був введений у 1948 році постановою Ради Міністрів СРСР. Таке рішення ухвалили насамперед у зв’язку з необхідністю прискореного відновлення міста, яке зазнало серйозних руйнувань у роки Другої світової війни. Наявність такого статусу в вищих нормативних актах радянської держави і його точна дефініція донині є предметом дискусії передовсім українських російських істориків.

Росія регулярно використовує республіканський статус Севастополя, аргументуючи незаконність його передачі до складу УРСР у 1954 році разом із Кримською областю. Навіть президент Росії Володимир Путін на зустрічі з мером Москви Сергієм Собяніним заявив, що «... юридично Севастополь завжди був у складі Росії». При цьому, зазначають експерти, спроб скасувати особливий статус для Севастополя ні в роки існування СРСР, ані в України раніше не виникало.

«Севастополь мав особливий статус ще з радянських часів, – згадує ексголова севастопольської державної адміністрації в 1991–1994 роках Іван Єрмаков. – І ні тоді, ні пізніше, коли місто було в складі України, ніяких розмов про позбавлення його особливого статусу не велося. Ще в 1991 році під час референдуму про статус Криму (мається на увазі референдум про державний і правовий статус Криму – ред.) ми до них ніякого стосунку спочатку не мали, але потім – у результаті переговорів – ми ухвалили рішення про те, що готові взяти участь у цьому референдумі і делегували депутатів у Верховну раду Криму. Тоді Севастополь у кримському парламенті представляли 28 парламентаріїв».

Радянські наративи

Після оприлюднення інформації про скасування особливого статусу Севастополя в українських сегментах провідних соціальних мереж, стала з’являтися інформація про те, що автори законопроєкту просто забули про Севастополь як про окрему адміністративну одиницю. Погіршував ситуацію той факт, що лише два місяці тому сталася аналогічна ситуація, коли Севастополь уже був «випущений» з уваги українських законодавців при ухваленні одного з документів, необхідних для роботи Кабміну. Тоді парламентарії заявляли про «технічну помилку», що сталася на етапі підготовки нормативного акту.

Версію про те, що українські депутати просто забули про існування Севастополя, артикулювали в тому числі і російські експерти. За словами голови робочої групи з міжнародно-правових питань Представництва Криму при президенті Росії Олександра Молохова, за останні 6 років, Україна «звиклася» з життям без [окупованого і анексованого Росією] Криму.

«З моєї точки зору, мала місце звичайна технічна помилка: люди, відповідальні за написання цього законопроєкту, просто забули про Севастополь і без будь-якого злого умислу не включили його до переліку регіонів, що мають суб’єктність. У цьому, в принципі, немає нічого дивного, враховуючи, що Україна без малого 6 років тому втратила Крим. За цей час законодавці забули про особливий статус міста Севастополь. Крім того, я вважаю, що такі документи свідчать про вкрай низький рівень законотворчості в Україні та про деградацію тих функціонерів, які їх пишуть», – сказав Молохов Радіо Свобода.

Під час акції «Червоні лінії для Зе». Київ, 8 грудня 2019 року
Під час акції «Червоні лінії для Зе». Київ, 8 грудня 2019 року

Втім, українські офіційні особи спростували тезу про «чергову машинальну помилку» при написанні законопроєкту, пов’язаного з окупованим Росією Кримом. Представник президента України в Криму Антон Кориневич на своїй сторінці в соціальній мережі «Фейсбук» написав, що про Севастополь ніхто не забув, але Україні, за його словами, необхідно відійти від російського і радянського наративу.

«Переконаний, в Україні не повинно бути особливого статусу ні для яких міст», – додав Кориневич.

Спроба змінити адміністративно-територіальний поділ України, зачепивши при цьому територію Криму або Севастополя не послабить позиції України на міжнародній арені, впевнений колишній член комісії щодо внесення змін до розділу 10 Конституції України Арсен Жумаділов, оскільки в даному випадку вона реалізує своє суверенне право на зміну внутрішніх кордонів, що ніяк не корелює з питанням міжнародного визнання приналежності Севастополя. Однак, за його словами, ухваленню таких серйозних рішень повинна передувати широка публічна дискусія, якої нинішня влада вважала за краще уникнути.

«Всі розмови на предмет того, що Україна «злила» Севастополь, я вважаю безпідставними. Однак рішення про включення Севастополя до складу Криму, з моєї точки зору, було ухвалене, що називається, з плеча. Не було обговорення цього питання зі стейт-холдер, з міжнародними партнерами і так далі. Майбутній статус Севастополя – це предмет широкої дискусії. Те, що така дискусія була відсутня – це, звичайно, серйозний мінус», – каже Жумаділов.

Чи вирішений статус?

Іван Єрмаков уважає, що спроби української влади змінити статус Севастополя не зможуть ні на що реально вплинути, оскільки всі ці нормативні документи «…відірвані від реального життя».

«Я чесно не знаю, навіщо вони це роблять. Мені це нагадує якусь дитячу гру у пісочниці. За великим рахунком вони можуть ухвалити будь-який документ: чи то про входження України до складу США, чи то про скасування статусу Севастополя, неважливо. Тому що існує реальне життя, а ці документи йому суперечать. В реальному житті статус Севастополя вже вирішений», – сказав Єрмаков.

Інші експерти, зі свого боку, акцентують увагу на тому, що особливий статус Севастополя є радянським рудиментом, який лише ускладнював життя городянам.

Так, юрист і політик, голова організації «Сила права» Андрій Сенченко вважає, що жителі Севастополя були позбавлені права на вибір мера міста саме через особливий статус, який обумовлював спеціальний підхід до формування органів державної влади. І скасування цього статусу, додає експерт, посприяє розширенню прав жителів, а не їхнє обмеження.

Після звільнення Криму і Севастополя, в місті буде реалізована практика економічної децентралізації, яка вже реалізована по всій Україні
Андрій Сенченко

«Я пропрацював у кримських органах влади декількох скликань і можу сказати, що користі особливий статус Севастополя, за фактом, нікому не приносив – за винятком якихось вузьких груп, яким цей статус грів душу, мовляв, ми такі особливі. У майбутньому, після звільнення Криму і Севастополя, в місті буде реалізована практика економічної децентралізації, яка вже реалізована по всій Україні, і, крім того, жителі Севастополя, як і всіх інших міст України зможуть обирати собі мера», – зазначив Сенченко.

У той же час, за його словами, реалізувати зазначені економічні чи політичні права вдасться не відразу. Цьому, говорить політик, повинен передувати значний перехідний період.

«Розумієте, пірнути з-під окупації відразу в вибори не вийде. Потрібен перехідний період, за який люди, як мінімум, повинні визначитися, громадянами якої країни вони себе вважають і чи мають вони здати російський паспорт, чи ж залишити його собі і позбутися пасивного виборчого права в правовому полі України», – підсумував Сенченко.

Міжнародні організації визнали окупацію і анексію Криму незаконними і засудили дії Росії. Країни Заходу запровадили економічні санкції. Росія заперечує анексію півострова і називає це «відновленням історичної справедливості». Верховна Рада України офіційно оголосила датою початку окупації Криму і Севастополя Росією 20 лютого 2014 року.

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

ІНШЕ З МЕРЕЖІ



Загрузка...
XS
SM
MD
LG