Доступність посилання

ТОП новини
28 лютого 2020, Київ 23:50

ПАРЄ і Росія. Поступка Путіну здатна потягнути за собою інші поступки з принципових для України питань


Учасники пікету біля посольства Німеччини в Україні на знак протесту проти рішення Парламентської асамблеї Ради Європи про повернення представників Росії у ПАРЄ. Київ, 25 червня 2019 року

(Рубрика «Точка зору»)

Постанову парламентського комітету з питань зовнішньої політики і міжпарламентського співробітництва про участь української делегації в січневій сесії Парламентської асамблеї Ради Європи можна трактувати по різному.

Але в міжнародній політиці прийнято користуватися підходами політичної доцільності.

У цьому сенсі потрібно чітко розмежувати колишнє рішення не брати участь в сесіях ПАРЄ, і нинішнє рішення взяти участь в сесіях ПАРЄ.

Оскільки рішення не брати участь ухвалювала ще стара президентська команда, а нинішнє рішення – це рішення команди президента Володимира Зеленського.

Ця нова команда має своє бачення міжнародної ситуації, і тому цілком закономірно, що вона ухвалює рішення, які докорінно відрізняються від рішень команди експрезидента Порошенка.

Але, якщо подібне рішення ухвалене, то очевидно, що воно є частиною плану більш лояльного ставлення українського керівництва до Росії.

Хоча будь-які дискусії Росія завжди буде намагатися перевести в русло, яке вигідне виключно для неї.

Тому розраховувати на те, що «лоялістам» вдасться на політичному майданчику ПАРЄ переконати Москву припинити агресію стосовно України, не доводиться.

У Кремлі повторюватимуть свою «політичну мантру

У Кремлі й далі будуть повторювати свою «політичну мантру», що на Донбасі триває «внутрішній політичний конфлікт», тому новій українській владі доведеться або погодитися з цим, або ж еволюціонувати в позиції з цього питання до тієї, яка буде досить близькою до позиції, яку намагалася відстоювати українська дипломатія часів президента Петра Порошенка.

В цьому світлі рішення не брати участь в осінній сесії, яку українська делегація проігнорувала через повернення в ПАРЄ росіян, виглядає цілком переконливо.

Оскільки в ПАРЄ явно підіграли Росії в цьому питанні, в той час, коли Москва не виконала, та й не збиралася виконувати жодного рішення ПАРЄ, які стосувалися гібридної війни Росії з Україною.

Учасники пікету біля посольства Італії в Україні на знак протесту проти рішення Парламентської асамблеї Ради Європи про повернення представників Росії у ПАРЄ. Київ, 25 червня 2019 року
Учасники пікету біля посольства Італії в Україні на знак протесту проти рішення Парламентської асамблеї Ради Європи про повернення представників Росії у ПАРЄ. Київ, 25 червня 2019 року

Складна політична дилема

І тут виникає складна політична дилема: в разі, якщо б українська делегація продовжувала дотримуватись позиції не брати участі в сесіях ПАРЄ, то самоізоляція позбавила б Україну можливості доносити свою позицію на солідному міжнародному майданчику.

Але, з іншого боку, все упирається в те, кому доносити цю позицію України?
Адже повернувши делегацію Росії, ПАРЄ продемонструвала цим, що європейські цінності стосуються не всіх.

І що у випадку з Україною їх взагалі можна просто проігнорувати.

Присутність української делегації поруч із делегацією країни-агресорки Росії буде лише в зайвий раз підкреслювати двояку позицію України, яка своєю появою в ПАРЄ ніби легітимізує правильність рішення про незаконне повернення російської делегації.

Тому навряд чи можна буде дивуватися, якщо, наприклад, в кінці 2020 року в ПАРЄ ще й проголосують за повне або часткове зняття санкцій з Росії.

Адже поступка європейців кривавому диктатору Путіну з одного питання, цілком здатна потягнути за собою поступки з інших принципових для України питань.

Віктор Каспрук – незалежний політолог

Оригінал публікації

Думки, висловлені в рубриці «Точка зору», передають погляди самих авторів і не конче відображають позицію Радіо Свобода

  • 16x9 Image

    Віктор Каспрук

    Політолог, журналіст-міжнародник, публіцист. Закінчив Таврійський національний університет імені В. І. Вернадського. Працював завідувачем відділу політики в газеті В’ячеслава Чорновола «Час-Time». Автор понад 2500 статей. Спеціалізується на висвітленні проблем України, Росії, Білорусі, Близького Сходу, арабського світу, Латинської Америки та Південно-Східної Азії. Лауреат премії журналу «Сучасність» та Ліги українських меценатів за 2006 рік за цикл статей, присвячених проблемам внутрішньоукраїнської і світової політики, а також за інтерв’ю із провідними діячами білоруської опозиції.

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

В ІНШИХ ЗМІ

Загрузка...
XS
SM
MD
LG