Доступність посилання

ТОП новини
05 квітня 2020, Київ 03:11

Дмитро Козак налаштований на беззастережну капітуляцію України – московський професор (огляд преси)


Учасники акції «Зеленський, отямся! Росія – ворог!» біля будівлі Офісу президента України. Київ, 20 лютого 2020 року

Кремлівський довгожитель Владислав Сурков нарешті пішов із посади помічника президента Росії. Анонсована місяць тому відставка все-таки відбулася, констатує в газеті «День» професор із Москви Борис Соколов. Тепер цей напрям в адміністрації президента Росії курирує заступник голови адміністрації Дмитро Козак, із яким у Суркова завжди були напружені стосунки.

Дописувач зазначає, що сьогодні важко зрозуміти, в чому курс Козака щодо України відрізняється від курсу Суркова. Із цього приводу залишається тільки здогадуватися. Так, у минулому Дмитро Козак відзначився планом повернення Молдові Придністров’я. Цей план майже вдався, але в останній момент уже парафований документ відкинув тодішній молдовський президент Володимир Воронін. Навіть для цілком проросійськи налаштованого комуніста «план Козака» видався надто вже кабальним і фактично таким, який позбавляє Молдову суверенітету.

В рамках «плану Козака» Росія не лише зберігала свій фактичний контроль над Придністров’ям і легалізовувала перебування там російських військ, але і в рамках федералізації Молдови здобувала контроль над молдовською зовнішньою політикою.

Дописувач переконаний: «Стосовно України Козак намагатиметься здійснити подібний же план і включити до її складу «ДНР» і «ЛНР» («ДНР» і «ЛНР» – угруповання, що діють на окупованій частині за підтримки Росії – ред.) зі збереженням на окупованих територіях Донбасу російських військ і місцевих збройних формувань і з наділенням «сепаратистських республік», в рамках української Конституції, правом блокувати ті кроки центрального уряду в Києві у ділянках зовнішньої і внутрішньої політики, які їх не влаштовують».

Фактично це якраз та програма, яку намагався реалізувати Сурков, залишаючись на посаді помічника президента у справах Абхазії, Південної Осетії й СНД і займаючись переговорами з урегулювання конфлікту в Донбасі.

Можливо, єдина суттєва різниця полягає в тому, що Владислав Сурков усе-таки допускав, що план щодо впихування «сепаратистів» до складу України може зазнати невдачі, й альтернативно не виключав заморожування конфлікту на Донбасі. А ось Дмитро Козак налаштований лише на беззастережну капітуляцію України і заради цього готовий воювати з нею у формі уповільненої війни скільки завгодно довго. І провокація в Золотому це доводить. На цьому наголошується в статті «Сурков «помер», нехай живе Сурков!»

На тлі збільшення намагань чинної влади врегулювати ситуацію на Донбасі з офіційних промов зникає тема Криму. Разом з тим пом’якшується політика світових гравців щодо Росії в сподіванні вмовити Володимира Путіна припинити військові дії на Донбасі. Прикладом цього, як переконує газета «День», слугує повернення російської делегації в ПАРЄ без виконання умов стосовно звільнення окупованого півострова.

Чому про Крим на міжнародних майданчиках згадується все рідше? Якою має бути державна політика щодо Криму? Про це на шпальтах видання розповідає лідер кримськотатарського народу Мустафа Джемілєв. Він констатує, що тема Криму останнім часом відійшла на задній план, а в стані правлячої партії подеколи лунають дуже неприйнятні голоси.

Сьогодні вже мало хто сумнівається в тому, що кримськотатарський чинник, чинник корінного народу Криму в плані деокупації Криму є найважливішим. Це добре розуміють і росіяни, адже невипадково більш як 85% в’язнів у тюрмах окупантів – кримські татари, понад 90% обшуків у Криму у кримських татар, хоча вони становлять усього близько 13% населення півострова.

Окупанти роблять відчайдушні спроби, не гребуючи ніякими методами й засобами, створити з їхнього числа колону прибічників анексії Криму, витрачають величезні кошти для створеного ними пропагандистського каналу «Міллет», який вважається кримськотатарським, хоча більш як 90% співробітників там росіяни, точніше позаштатні співробітники або інформатори ФСБ, наголошує Джемілєв. Але в Україні, на його думку, належного розуміння важливості цього питання поки немає. Стаття називається «Шість років окупації…»

Коментуючи активність народних обранців, зокрема, розгляд численних поправок до законопроєкту про відкриття ринку землі у другому читанні, газета «Україна молода» зазначає, що вишенькою на парламентському торті тижня, що минає, буде звіт Кабінету міністрів 21 лютого.

Згідно з документом, успіхи уряду Гончарука класифіковано за кількома категоріями, котрі більше нагадують слогани передвиборчої агітації: «здорова та освічена нація», «електронна країна», «комфортна країна», «багатий громадянин – багата держава», «не боротьба з корупцією, а перемога над нею», «безпека особи, безпека країни», «справедливість і рівність усіх перед законом».

Чимала частина звіту присвячена економічній і фінансовій ситуації в країні, що цілком пояснюється недавніми даними про зростання ВВП за підсумками 4-го кварталу 2019 року на 1,5%, що стало найгіршим результатом iз 2016 року, а показники 1-3 кварталів не знижувалися нижче 4%.

Аналітики видання переконані, що Кабмін Гончарука навіть негатив подає як позитив. Про це йдеться в статті «Кабмiн iз рожевими окулярами: довга дорога в дюнах ринку землі».

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

В ІНШИХ ЗМІ

Загрузка...

Recommended

XS
SM
MD
LG