Запоріжжя – Запорізька область – одна з тих, де реалізується спеціальна програма «Вивчай і розрізняй: інфомедійна грамотність». В її рамках учнів 8-9 класів навчають, як працювати з інформацією з медіа – аналізувати і перевіряти її, розрізняти фейки тощо. Навчаються цьому школярі під час уроків із вже існуючих дисциплін. Як це відбувається побачило Радіо Свобода.
Запоріжжя. Колегіум «Елінт». Урок всесвітньої історії в 9-му класі. Тема заняття: «Британське панування в Індії». Починається урок з повторення раніше вивченого учнями матеріалу. Спільними зусиллями пригадують, що це за явище колоніалізм, яку політику вели європейські метрополії у своїх заокеанських колоніях, який соціальний устрій мало індійське суспільство у ХІХ сторіччі тощо.
На перший погляд звичайний шкільний урок з історії, втім, це не так. Замість розповіді вчителя упродовж більшої частини уроку – практичні вправи з основ медіаграмотності, якій вчаться на історичному матеріалі. На п’яти робочих столах роздаткові матеріали, з якими вчителька пропонує працювати дітям. Спочатку читають та аналізують вірш «Тягар білої людини» відомого британського поета та прозаїка Редьярда Кі́плінга, що народився в Індії:
Ви білої Людини
Тягар важкий прийміть.
Навчить цьому повинні
Синів з дитячих літ.
Нехай ідуть служити
Своїм рабам вони,
Бо ті й самі, мов діти,
Хоч зовні – дикуни…
Вчителька історії Олександра Лихолай пропонує учнями знайти в поезії Кіплінга слова, які описують британських колонізаторів та тубільне населення, та на їхній основі визначити, які тогочасні стереотипи представлені у літературному творі. Таким чином дітей на історичному прикладі знайомлять з поняттям «мова ворожнечі».
Учениця на ім’я Олександра після заняття зізнається, що про «мову ворожнечі» чує вперше, а ось її однокласник Данило вже знає, що це таке. Юнак розповідає, що для нього це явище більш асоціюється з виступами, різними заявами лівих та ультраправих політичних сил.
Втім, Данило з легкістю пригадує і приклади мови ворожнечі, які можна зустріти в соцмережах: «Коли людей на основі їхньої етнічної приналежності чи національності так би мовити критикують; коли євреїв називають жидами, чорних – неграми і кажуть, що вони менше інтелектуально розвинені…»
Ще одна вправа – аналіз і обговорення однойменної карикатури Віктора Гіллама, оприлюдненої в американському сатиричному журналі Judge у 1899 році.
«У нас попередня робота також стосувалася карикатур, і ми також розбирали її. Я після цього почала звертати увагу на деталі в карикатурах – там багато позначень, які цікаво розбирати, чому саме так їх позначив автор», – каже учениця 9-го класу Олександра.
І на завершення заняття дітям пропонують спробувати себе у стратегічному плануванні. На основі історичного матеріалу учні вчяться застосовувати SWOT-аналіз. Клас ділять на групи, кожна з яких має індивідуальне завдання: визначити сильні та слабкі сторони перебування Індії у Британській імперії, які це можливості й загрози несло для населення Індії та Великої Британії.
«У власному житті я не пробував, але вважаю, що це гарний метод, щоб можна були зрозуміти, які будуть з чогось наслідки, плюси і мінуси», – каже школяр на ім’я Назар.
А ось однокласник Назара, Кирило вже намагається читати новини в інтернеті, розглядаючи їх через призму SWOT-аналізу, аби зрозуміти наслідки тих чи інших процесів.
«З останнього – ситуація з коронавірусом. Вона дуже актуальна на наш час. І мне зацікавив такий момент: після закінчення епідемії як це може вплинути на світ і сучасний Китай. Наприклад, є позитивні сторони, що можуть заборонити ринки нетрадиційної медицини та ринки диких тварин. Це буде гарно для самих тварин, для біологічного фонду, але в той же час є і загроза, що таким чином може знищитися культурний спадок китайської нації, бо це частина їхньої культури», – ділиться міркуваннями Кирило.
Коли вчителі теж стають учнями…
Заняття з медіа грамотності у запорізькому колегіумі «Елінт» проводяться в рамках всеукраїнської програми «Вивчай і розрізняй: інфомедійна грамотність». Її реалізує Рада міжнародних наукових досліджень та обмінів (IREX) за підтримки посольств Великої Британії та США, у партнерстві з Міністерством освіти і науки України та Академією української преси. По всій Україні у проєкті беруть участь 400 шкіл та 1200 вчителів.
«Його мета – сформувати навички критичного сприйняття інформації в учнів, і робимо ми це не вводячи окремий якийсь предмет, а інтегруючи вправи в наявні дисципліни. Це історія України, всесвітня історія, українська мова і література, і мистецтво», – розповідає координатор проєкту у Запоріжжі Олександра Усенко.
Та перш, ніж самим навчати дітей медіаграмотності, вчителі теж проходять відповідний курс. Вчителька історії з колегіуму «Елінт» Олександра Лихолай розповідає, що після подібного навчання стала більш прискіпливо ставиться до інформації, що зустрічає у ЗМІ та соцмережах.
«Я, з одного боку, враховувала завжди як медіа впливають, але мабуть не звертала дійсно уваги на багато деталей. І вже зараз, скажімо, по самому заголовку стає зрозуміло мені, в якому напрямку може бути далі направлений текст. З заголовку зрозуміло, чи він емоційний, чи він констатує факт. Також стала більше звертати увагу на те, яку інформацію треба поширювати, а яку не треба. Зараз дуже багато інформації: люди поширюючи її, часто не перевіривши, самі стають провідником неправдивої інформації, також емоційної інформації, яка часто шкодить державам», – каже Олександра Лихолай.
Курс навчання для вчителів має дві складові. Спочатку вчителів самих знайомлять з такими поняттями, як фейк, пропаганда, тролі та навчають перевіряти інформацію тощо.
«Проходять тренінг із медіаграмотності, де можуть навчитися таким штукам, як що таке фейк, що таке пропаганда, як треба перевіряти інформацію, нащо треба звертати увагу в соцмережах – на ботів, на тролів. Тобто все-все, що стає в пригоді сучасній людині в умовах потоку інформації такого потужного, – пояснює Олександра Усенко. – Після тренінгу з медіаграмотності вчителі проходять навчання з інтерактивних інструментів і інтерактивних вправ, щоб вони могли самі адаптувати їх під свої потреби. І після цього вони отримують доступ до розроблених уроків нашою командою з залученням різноманітних експертів – тих же вчителів і науковців. В цих уроках розписаний так час, що вчитель може або весь матеріал використовувати, або робити як конструктор, адаптувати під свою авдиторію».
Розраховані такі заняття, розроблені в рамках програми, на учнів 8-9 класів. У Запоріжжі в проєкті вже беруть участь 18 шкіл та 50 вчителів. А до 25 лютого в рамках програми «Вивчай і розрізняй: інфомедійна грамотність» включно триває набір нових слухачів тренінгів для вчителів зі всієї Запорізької області.
