Доступність посилання

ТОП новини
05 квітня 2020, Київ 02:56

Сергій Тігіпко: чи може екссоратник Януковича стати новим прем'єром замість Гончарука?


Як політик Сергій Тігіпко встиг попрацювати буквально з усіма: з Кучмою, з Ющенком, з Тимошенко, з Януковичем

25 лютого у ЗМІ з'явилася інформація про те, що ветеран української політики Сергій Тігіпко може замінити Олексія Гончарука на посаді прем'єр-міністра України. Наскільки реальною є така перспектива? Що каже про неї президент Володимир Зеленський, нинішній очільник уряду, монобільшість і сам ймовірний претендент? Та чим уже встиг запам'ятатись Тігіпко?

Якщо вам менше від 20 років, то ви навряд знаєте (тим паче детально), хто такий Сергій Тігіпко. Забути про нього вже встигли навіть ті, хто колись про нього знав.

У публічному просторі Тігіпко не з’являвся настільки давно, що минулого року з цього приводу навіть почали з’являтися меми.

Але минуло якихось кілька місяців і заговорили про те, що саме Тігіпко може стати новим прем'єром. Інформація про це 25 лютого з'явилась у виданні KyivPost, журналісти якого стверджують: таку новину їм повідомило одразу три джерела в уряді.

У політиці Сергій Тігіпко дуже давно: пам’ятає ще часи Черненка і СРСР.

Сам він у одному з інтерв'ю розповідав, що «в студентський час, чим тільки не займався».

Починав Тігіпко у 1984-му як секретар комітету комсомолу, далі був завідувачем відділу пропаганди і агітації, а згодом дослужився і до місця у Центральному комітеті Компартії України.

Сам він свій кар'єрний злет характеризував так: «Я завжди був активний, щось пробував шукати нове».

Із приходом незалежності Сергій Тігіпко встиг попрацювати буквально з усіма: з Кучмою, з Ющенком, з Тимошенко, з Януковичем.

Заради останнього у 2003-му він навіть пожертвував власними президентськими амбіціями: відмовився від балотування та до початку Помаранчевої революції очолював виборчий штаб Януковича.

Майже через 10 років по тому – у 2012-му, – Тігіпко вже пожертвував політичними амбіціями власної партії, фактично об’єднавши її з Партією регіонів.

Прем’єр-міністр України Микола Азаров, співачка Таїсія Повалій, віцепрем’єр-міністр – міністр соціальної політики Сергій Тігіпко, секретар РНБО Андрій Клюєв, голова парламентської фракції Партії регіонів Олександр Єфремов (зліва направо) на 14-му з’їзді Партії регіонів. Київ, 30 липня 2012 року
Прем’єр-міністр України Микола Азаров, співачка Таїсія Повалій, віцепрем’єр-міністр – міністр соціальної політики Сергій Тігіпко, секретар РНБО Андрій Клюєв, голова парламентської фракції Партії регіонів Олександр Єфремов (зліва направо) на 14-му з’їзді Партії регіонів. Київ, 30 липня 2012 року

Через це тоді ще журналіст «1+1» Роман Вінтонів (нині більше відомий, як Майкл Щур) потролив Тігіпка, запитавши, чи збирається він «у зв’язку зі злиттям «Сильної України» і Партії регіонів змінити прізвище на «Янукович» чи залишиться на дівочому?». На це політик відповів лише: «Дякую», і пішов геть.

У Партії регіонів Тігіпко очолював так звану «групу Фірташа», але запевняв, що «практично не лобіював» інтересів олігарха.

«Одне було питання колись: питання по ПДВ, по газу, яке дійсно цікавило, в тому числі, і його (Фірташа –​ ред.), але воно просто руйнувало ситуацію по заводах, які в якості сировини використовували газ. Це просто зупиняло робочі місця, ми ставали просто як країна неконкурентні по певному продукту. Оце один раз, коли була дискусія. наскільки пам'ятаю я. Все. Після цього я нічого не бачив», – розповідав Тігіпко в інтерв'ю Мустафі Найєму у березні 2014-го.

На початку 2014-го любов із Партією регіонів у Тігіпка закінчилась: вона не лише не підтримала його як кандидата в президенти, але і закликала знятися з виборів.

На що сам Тігіпко відреагував нецензурною лайкою, яка потрапила в об'єктив телекамер.

На цьому Партія регіонів та Сергій Тігіпко і розпрощались, а після президентських виборів 2014-го, які він програв, Тігіпко і зовсім пішов у тінь.

За час відсутності у публічній площині він встиг викупити у Петра Порошенка «Кузню на Рибальскому», у Дмитра Фірташа – торгово-бізнесовий центр у серці столиці, а ще – вдруге розлучився.

Широко згадали про Тігіпка тоді, коли влітку 2019-го кілька його колишніх підлеглих (зокрема, Євгенія Кравчук (працювала директоркою з комунікацій у штабі партії «Сильна Україна» та Сергія Тігіпка під час виборів у 2014-му) та Микита Потураєв (допомагав Тігіпку під час президентських та парламентських виборів 2014-го), стали народними депутатами, а ще один – Дмитро Разумков (працював із Сергієм Тігіпком у 2010-2014 роках), – навіть очолив Верховну Раду.

Сам Разумков в інтерв'ю Дмитру Гордону розповів: «Так, я зустрічався і зустрічаюсь з Сергієм Леонідовичем. У мене з ним, як мені здається, дуже хороші стосунки. І я вдячний йому, що під час роботи з ним, у мене з’явились багато-багато додаткових можливостей і знань, які сьогодні мені дуже стають в нагоді».

І ось тепер заговорили про ймовірне долучення до ЗЕ!команди і самого Тігіпка.

Президент Зеленський вже підтвердив факт зустрічі з ним. Щоправда, не уточнив, чи стосувалась вона кадрових ротацій в уряді.

Чи справді Тігіпко може стати наступним прем’єром? І у чому для нього може бути вигода в отриманні такого статусу?

Відповідь на ці запитання Радіо Свобода спробувало отримати від самого Сергія Тігіпка. Однак за номерами, якими колись користувався бізнесмен і політик, нам відповіли інші люди. Вони зазначили, що той віддав їх їм кілька років тому.

Тим часом у «Слузі народу» Радіо Свобода підтвердили: наразі кандидатура Тігіпка розглядається Офісом президента «найбільш серйозно».

При цьому додали, що зміна прем’єра великою мірою ініціатива нового голови Офісу президента Андрія Єрмака.

Головні причини: відсутність чіткого плану у нинішнього очільника уряду Олексія Гончарука, погіршення рейтингів партії та президента, а також зв’язок Гончарука з Андрієм Богданом.

Окрім Тігіпка, розглядаються й інші кандидатури, однак не так серйозно. Та й загалом охочих, за словами співрозмовників Радіо Свобода, нині не так багато, як було в серпні, одразу після перемоги «Слуги народу» на виборах.

Якщо кандидатуру Тігіпка винесуть на голосування до Ради, то монобільшість готова її підтримати. Однак, якщо це буде інша людина, наприклад Валерій Хорошковський (з яким, як стверджують, теж велися розмови), то є «слуги», які готові чинити супротив і навіть відмовляти колег по фракції від голосування за такого прем'єра.

Тим часом чинний очільник уряду Олексій Гончарук заявив: «жодних заяв про звільнення не писав і з президентом таких тем не обговорював».

«Я пана Сергія Тігіпка, дійсно, бачив, я з ним зустрічався, як і з багатьма іншими. Я за останній місяць «подивився» близько 20 осіб, нам, дійсно, потрібне підсилення радниками, можливо, на якусь посаду в уряді, людьми, які дуже добре розуміють, що таке промисловість», – наголосив Гончарук 26 лютого.

Загалом голосування за зміну прем’єра наразі може відбутися лише після особистої заяви Гончарука про відставку та її схвалення парламентом (адже нині Рада не може самостійно ініціювати його звільнення через імунітет останнього). І, як стверджують у «Слузі народу», цей сценарій є доволі реалістичним і може втілитись уже «найближчим часом».

Однак, конкретної дати співрозмовники Радіо Свобода не поспішають назвати. Єдине, що додають: для цього скличуть позачергове засідання парламенту.

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

В ІНШИХ ЗМІ

Загрузка...

Recommended

XS
SM
MD
LG