Доступність посилання

ТОП новини
31 травня 2020, Київ 11:04

«Розстріляне відродження». Роман Валер’яна Підмогильного «Місто» вийшов у перекладі чеською мовою


Фрагмент палітурки першого видання роману Валер’яна Підмогильного «Місто». Харків, 1928 рік

Прага – Ще одна книжка українського автора побачила світ у Чехії. Відтепер роман Валер’яна Підмогильного «Місто» можна прочитати і чеською мовою. Валер’ян Підмогильний (1901–1937) – один із найвизначніших прозаїків українського «Розстріляного відродження», був страчений в урочищі Сандармох 3 листопада 1937 року до 20-річного ювілею більшовицького перевороту.

Автор перекладу твору – журналіст і перекладач Мірослав Томек, відомий своїм інтересом до української сучасної літератури, зокрема до творчості Сергія Жадана і Юрія Андруховича. Про роботу над перекладом роману «Місто» Мірослав Томек розповів Радіо Свобода.

Чеський журналіст і перекладач Мірослав Томек
Чеський журналіст і перекладач Мірослав Томек

– Чим вас притягнув Валер’ян Підмогильний, чому ви обрали саме його «Місто» для роботи над перекладом?

Чеське видання роману Валер’яна Підмогильного «Місто». Перекладач Мірослав Томек. Автор обкладинки – Микола Алексеєв
Чеське видання роману Валер’яна Підмогильного «Місто». Перекладач Мірослав Томек. Автор обкладинки – Микола Алексеєв

– Я цього письменника завжди любив, ще з тих часів, коли учився (Мірослав Томек закінчив україністику на філософському факультеті Карлового університету в Празі – ред.), це один з моїх найулюбленіших українських письменників.

Коли я вперше прочитав роман «Місто», тоді ще на третьому чи четвертому курсі, я відразу подумав, що хотів би цей твір перекласти на чеську мову.

Мене привабило якесь таке тонке відчуття гумору, таке іронічне ставлення до героїв, яке певною мірою не типове для українських авторів, української літератури взагалі.

– Що для вас було найтяжчим у роботі над перекладом? У творі, наприклад, є багато міської говірки, діалектизмів?

У Підмогильного дуже багата мова, багатий лексичний запас

– Найтяжчим? По-перше, у творі є навіть примітки для українців. Наприклад, я читав видання для українських школярів, де дається до деяких слів тлумачення. Крім того, в мене був великий українсько-чеський словник, також була редакторка Тереза Хланьова з видатним знанням української мови. І ще я звертався за допомогою до українців – носіїв мови. Але не це було найважчим у перекладі – якісь окремі слова.

Валер'ян (Валеріян) Підмогильний (1901–1937)
Валер'ян (Валеріян) Підмогильний (1901–1937)

У Підмогильного дуже багата мова, багатий лексичний запас. Я хотів би підкреслити, що важко перекладати його довгі складні речення, складні конструкції, побудову речень важко передати чеською мовою. З цим було важко впоратися, перекладати так, щоб можна було читати чеською мовою, зокрема, й тому, що в нас вже вийшли з активного вжитку дієприслівники.​

– Сьогодні Валеріана Підмогильного вже знають, його твори перевидаються, однак за радянського режиму письменник був під забороною, його не оминула доля українського «Розстріляного відродження». Літературознавці нині сходяться на думці, що його роман «Місто» – це перша ластівка літератури ексзистенціалізму, чим Підмогильний випередив на два десятиліття, скажімо, Альбера Камю, чи Жана Поля Сартра. Чи ви погоджуєтесь з такою тезою?

– Я взагалі себе не вважаю літературознавцем. Я зустрічав таку тезу, що він був схожий на Камю, що він випередив його. Але я не беруся судити, чи це є дійсно так, я можу сказати, що мені якраз подобається саме те, що він пише про будні людського життя, людського існування і цим він теж відрізняється від інших письменників свого часу.

На нього впливали скоріше французькі письменники кінця 19-го – початку 20-го століття. Я не наважуюся сказати, що він когось випередив. Є така думка, що роман «Місто» Підмогильного повторює сюжет роману «Любий друг» Ґі де Мопасана, який саме Підмогильний переклав на українську мову. Тут я вбачаю справжнє джерело натхнення письменника.

Валер'ян Підмогильний (у центрі зліва) й учні Ворзельського школи, 1921 рік
Валер'ян Підмогильний (у центрі зліва) й учні Ворзельського школи, 1921 рік
Урочище Сандармох (Карелія, Росія). Під час вшанування вбитих режимом СРСР українців. Сандармох, 5 серпня 2012 року
Урочище Сандармох (Карелія, Росія). Під час вшанування вбитих режимом СРСР українців. Сандармох, 5 серпня 2012 року

– Як ви ставитесь до думки Підмогильного щодо пошуку шляхів людського існування, що «людськість хитається мiж дикунством i культурою, а їх треба поєднати, не протиставити!»

Письменника цікавила передусім сама сутність людського існування

– Я б сказав, що вже в романі «Місто» винесене мотто з Талмуду, це свідчить про те, що письменника цікавила передусім сама сутність людського існування і також питання, які виникають, про те, чим є культура для людини, чим є природа для людини, чи в людині більше культури, чи більше природи.

Меморіальна дошка письменнику Варер’янові Підмогильному (1901–1937), встановлена 2011 року в місті Дніпрі на стіні нинішнього будинку музею «Літературне Придніпров’я», де він свого часу працював
Меморіальна дошка письменнику Варер’янові Підмогильному (1901–1937), встановлена 2011 року в місті Дніпрі на стіні нинішнього будинку музею «Літературне Придніпров’я», де він свого часу працював

– Яким сьогодні є інтерес чехів до української літератури? Чи вони більше тяжіють до класики, чи до сучасних авторів?

Важливо перекладати класичну літературу, бо це сприяє вже глибшому розумінню історії української літератури

– Я все ж таки майже впевнений, що більше тяжіють до сучасних авторів.

Звісно, що коли може приїхати автор, виступити, коли він є якоюсь непересічною особистістю, таким чином він може істотно підвищити інтерес до своїх творів. А твори класиків – ними цікавляться одиниці.

Попри те, що я так вважаю, важливо працювати на цій ниві, важливо перекладати класичну літературу, бо це сприяє вже глибшому розумінню історії української літератури. Це, наприклад, важливо для студентів, які ще не досконало володіють мовою.

Члени літературного об'єднання «Ланка». Зліва направо: Борис Антоненко-Давидович, Григорій Косинка, Марія Галич, Євген Плужник, Валер'ян Підмогильний, Тодось Осьмачка. 1925 рік
Члени літературного об'єднання «Ланка». Зліва направо: Борис Антоненко-Давидович, Григорій Косинка, Марія Галич, Євген Плужник, Валер'ян Підмогильний, Тодось Осьмачка. 1925 рік
Перше видання роману Валер’яна Підмогильного «Місто». Харків, 1928 рік
Перше видання роману Валер’яна Підмогильного «Місто». Харків, 1928 рік

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

ІНШЕ З МЕРЕЖІ

Загрузка...

ВАС МОЖЕ ЗАЦІКАВИТИ

XS
SM
MD
LG