Доступність посилання

ТОП новини

Богдан Хмельницький хотів бачити Білорусь у складі України – білоруський історик


Мапа Гадяцької унії і фрагмент картини на тему Переяславської ради, колаж

У багатовіковій історії Білорусі був період, коли значна її частина могла опинитися в складі так званого Великого князівства Руського – або, говорячи сучасною мовою, в складі України. Було це в середині XVII століття. Точка відліку – 1648 рік, коли в Україні почалося козацьке повстання проти панування поляків.

Журналіст білоруської редакції Радіо Свобода, автор програм на історичну тему, доктор історичних наук, письменник Сергій Абламейко розповів в ефірі програми «Свобода за тиждень» про імовірність такого розвитку подій і про що саме свідчить ця точка відліку?

Українські козаки перенесли свої бойові дії на південь і схід Білорусі, вони вважали білорусів своїми православними братами, і тому хотіли їх так само визволити

Сергій Абламейко: Тоді почалася визвольна війна українців, українських козаків проти поляків, проти Речі Посполитої. Це був 1648 рік. Українські козаки перенесли свої бойові дії на південь і схід Білорусі, вони вважали білорусів своїми православними братами, і тому хотіли їх так само визволити. Козаків активно підтримали білоруські селяни і нижні верстви міщан.

І ось та козацько-селянська війна тривала три роки і закінчилася в 1651 році перемогою військ Великого князівства Литовського на чолі з Янушем Радзивіллом.

Але козаки все одно не заспокоювалися, бойові дії проти поляків тривали аж доки в 1654 році гетьман Богдан Хмельницький, за умовами Переяславської ради, приєднав Україну до Московського царства. І тоді цар московський Олексій Михайлович змінив свій титул на правителя «всея Великия и Малия России Самодержца».

Богдан Хмельницький хотів бачити Білорусь у складі України, бо Малою Росією тоді називалася здебільшого територія Київської митрополії, до якої, в розумінні козаків, належала й Білорусь

У тому ж році Москва напала на Велике Князівство Литовське і через рік, у 1655 році, влітку захопила Мінськ і Вільнюс. Тоді цар вирішив приєднати Білорусь безпосередньо до Московського царства і в чергове змінив свій титул на «Всея Великия, и Малия, и Белия России Самодержца».​

– Це напевно викликало обурення Богдана Хмельницького?

– Так, звичайно. Богдан Хмельницький хотів бачити Білорусь у складі України, бо Малою Росією тоді називалася здебільшого територія Київської митрополії, до якої, в розумінні козаків, належала й Білорусь. Богдан Хмельницький запротестував, відвернувся від Москви і навіть уклав договір із кримським ханом.

Облога козаками Бобруйська, 1649 рік
Облога козаками Бобруйська, 1649 рік

У наступні роки в козацькій державі змінювалися гетьмани, відбувалися різні конфлікти внутрішні, далі точилися воєнні дії, аж поки гетьман Іван Виговський не підписав із поляками так звану Гадяцьку унію (договір) у 1658 році. За її умовами створювалося Велике Князівство Руське у складі воєводств Київського, Брацлавського і Чернігівського, а Річ Посполита – відповідно – перетворювалась у державу «трьох народів», складену з трьох часток – Корони, Великого Князівства Литовського і Русі. А Білорусь – відповідно – залишалася в складі Великого Князівства Литовського.

– Але чому цей договір не був реалізований?..

Той період дуже цікавий можливістю того, що Білорусь могла стати часткою України і претензіями України на Білорусь

– Це сталося і через негативну позицію польського Сейму, який не захотів затверджувати цю угоду, і через протести частини козацьких полковників.

Не було спокійно у гетьманській Україні в ті часи, багато хто хотів так само зайняти місце гетьмана, і ось через ці конфлікти той договір не вдалося реалізувати. Але з погляду історії, з пункту погляду осмислення історії – той період дуже цікавий можливістю того, що Білорусь могла стати часткою України і претензіями України на Білорусь.

Річицький замок (нині територія Гомельської області Білорусі), 1649 рік
Річицький замок (нині територія Гомельської області Білорусі), 1649 рік
Якби селянсько-козацька війна 1648–1651 років закінчилася перемогою козаків, значна частина нинішньої Білорусі могла опинитися у складі іншої держави – Гетьманської України зі столицею в Києві

Якби селянсько-козацька війна 1648–1651 років закінчилася перемогою козаків, значна частина нинішньої Білорусі південно-східної – увесь південь і весь схід – могла б опинитися у складі іншої держави – Гетьманської України зі столицею в Києві.

І тут треба дуже добре розуміти – напевно українці це знають, у Білорусі, наприклад, це знають менше – що перші 100 років існування якби в складі московської держави Україна була фактично незалежною державою і активно українізовувалася. Скажімо, 100 років була митниця між країнами, а понад 100 років Україна не платила податків у казну Росії (лише згодом, у часи Катерини ІІ, у 1762–1796 роках, тобто вже у другій половині XVIII століття).

А польовий, а пізніше великий гетьман Януш Радзивілл, який у той складний час перейняв управління військами Великого князівства Литовського від постарілого великого гетьмана Яна Кишки, став тією людиною, завдяки якій Литва-Білорусь залишилася неподільною.

Гетьман Януш Радзивілл
Гетьман Януш Радзивілл

– Але цікаво, якби той план об’єднання України й Білорусі тоді був реалізований, якою б мовою ми зараз із вами розмовляли?

– Я думаю, що українською. Бо у той час – XVI – початок XVII століття – етнічної свідомості не було, то була у значній мірі конфесійна свідомість, але реально, бачите – тільки біднота і селянство підтримували козаків, а багатші верстви, освічені, не підтримували. Тому та війна скінчилася на користь Великого князівства Литовського. Але якби залишилися [разом] – це було би цікаво. Я не знаю, може би і мова виявилася якоюсь змішаною, середньою такою білорусько-українською, але це цікаво, звичайно.

Генеральна карта України французького військового інженера та картографа Гійома Левассера де Боплана, 1648 року. Назва: Delineatio generalis Camporum Desertorum vulgo Ukraina: cum adjacentibus provinciis. (Щоб відкрити мапу у більшому форматі, натисніть на зображення)
Генеральна карта України французького військового інженера та картографа Гійома Левассера де Боплана, 1648 року. Назва: Delineatio generalis Camporum Desertorum vulgo Ukraina: cum adjacentibus provinciis. (Щоб відкрити мапу у більшому форматі, натисніть на зображення)

(Відео Білоруської редакції Радіо Свобода мовою оригіналу)

  • Зображення 16x9

    Людмила Ваннек

    Людмила Ваннек На радіо Свобода від 1993 року, в українській редакції – від 1995 року. Закінчила Київський національний університет театру, кіно і телебачення ім. Карпенка-Карого, працювала на сцені українських та німецьких театрів та на телебаченні. Переможниця міжнародного конкурсу поп-музики в Сараєво. Редакторка і ведуча програм «Світ у новинах», «Міжнародний щоденник», «Виклик», «Свобода сьогодні». Авторка і ведуча програми «Свобода за тиждень», яка виходила кілька років на «Радіо НВ». Авторка програми «Подкаст Свобода за тиждень із Людмилою Ваннек», яка виходить щосуботи. Цікавлюся соціальними темами та мистецтвом. Багато перекладаю з білоруської, англійської, німецької, сербської та болгарської.

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

ІНШЕ З МЕРЕЖІ



Загрузка...
XS
SM
MD
LG