Доступність посилання

ТОП новини

Бензин в Україні не подешевшає – економісти про наслідки падіння гривні й нафтових цін


За встановленим на сьогодні (11 березня ) Нацбанком курсом гривня продовжує падіння. Долар тепер коштує 25 гривень 31 копійку, а євро – 28,79. У зв’язку з просіданням курсу національної грошової одиниці й на тлі світового падіння цін на нафту економісти роблять поганий і хороший прогнози для українців. На їхню думку, вартість бензину на українських автозаправках не зменшиться, водночас ціни на товари й послуги не зростуть.

Національний банк України докладає зусиль для втримання курсу гривні. Зокрема, напередодні НБУ вийшов з інтервенцією з продажу валюти, і до середини дня продав 250 мільйонів доларів.

Однак успереч цим зусиллям під час торгів гривня втратила відносно долара ще 39 копійок, упавши до 25 гривень 31 копійки, а відносно євро падіння становило 56 копійок – до 28,79. Востаннє іноземні валюти стільки коштували в серпні минулого року. Незважаючи на таку тенденцію, Нацбанк запевняє, що має достатньо резервів для стабілізації. Мовляв, зараз міжнародні резерви України становлять понад 26 мільярдів доларів США – найвищий рівень з листопада 2012 року. У регулятора переконують, що нинішня ситуація на валютному ринку України – і міжбанківському, і готівковому – склалася під впливом насамперед психологічного чинника, «який, імовірно, має короткостроковий ефект». У НБУ визнають посилення «надмірних коливань обмінного курсу гривні», пояснюючи їх також невизначеністю учасників ринку щодо розгортання у світі коронавірусу та обвалом на світових фінансових і товарних ринках.

Під час «чорного понеділка» 9 березня падіння зазнали всі провідні світові біржі – це був найгірший день ринку починаючи від 2008 року. Детонаторами стали поширення коронавірусу (попит на нафту в перші місяці поширення цієї недуги впав у Китаї на 20%. Хоча КНР в останні роки забезпечувала дві третини світового зростання попиту на нафту), а також провал угоди нафтового картеля ОПЕК та його партнерів. У межах ОПЕК+ не лише не домовилися про додаткове скорочення видобутку, але й не продовжили попередні обмеження. Між найбільшими за обсягами учасниками угоди, Росією та Саудівською Аравією, фактично почалася цінова війна.

9 березня відбувся найбільший з 1991 року обвал цін на нафту. Вартість бареля марки Brent упала на 30 відсотків – до 33 доларів. Щоправда наступного дня, напередодні ціни на нафту дещо піднялися. Барель Brent коштував 36,54 долара. Але провал угоди Росії і ОПЕК про зменшення видобутку нафти ще довго даватиметься взнаки, дуже малоймовірно, що ціна за барель повернеться до рівня півсотні доларів за барель, констатують експерти.

«Ціни рости не будуть»

А чого чекати тепер пересічним українцям після падіння гривні й зниження цін на нафту? Україні вигідно опустити курс долара ще більше – наприклад до 27-ми гривень за долар, стверджував у коментарі Радіо Свобода експерт, член Економічного дискусійного клубу Олег Пендзин.

«Це приблизна така сама цифра, що є у державному бюджеті України на 2020 рік. Будемо відвертими – українці від цього нічого не втратять. Чому? Тому що в тих цінах на імпортні товари, які ми купуємо, вже закладені валютні ризики по курсу значно більше за 27. А саме 28-28 з половиною. Бо імпортери завжди страхуються. Вони бояться, що рідна держава їх у черговий раз ошукає. Тому українцям немає чого боятися. Ціни рости не будуть. В силу того, що вона там і так «сидить», – зауважив Олег Пендзин.

Олег Пендзин
Олег Пендзин

Національну валюту слід бодай потрошку, але укріплювати

Для української економіки, для споживачів дуже важливим є зміцнення гривні, зазначає зі свого боку інший експерт, ексвіцепрем’єр України Володимир Лановий. І варто враховувати, що курс гривні за останні 20 років упав у середньому в 15-16 разів.

«Це не нормально, така девальвація валюти є великим негативом. Національну валюту слід бодай потрошку, але укріплювати, варто відновлювати позиції внутрішнього споживача. Адже гривня – це внутрішній споживач. І промисловий, і побутовий. Але укріплення гривні залежить від фундаментальних причин (базових чинників). Що таке фундаментальні причини? Це зростання експорту, забезпечення позитивного сальдо торгівлі, збільшення притоку прямих іноземних інвестицій. Причому інвестиції, кредити в Україну мають перебільшувати ті, що йдуть з України. Також фундаментальним фактором є переказ коштів заробітчан з-за кордону. Все перелічене в комплексі – нормальні, базові підстави для укріплення гривні. Наприклад, торік було певне зміцнення гривні. Але не за рахунок фундаментальних причин у комплексі. Тому і стався неминучий відкат», – констатував Володимир Лановий.

Володимир Лановий
Володимир Лановий

Бензин не подешевшає

А чи варто автомобілістам очікувати зниження цін на бензин у зв’язку зі здешевленням у світі нафти?

«Те, що відбулося (обвал цін на нафту-ред.) – абсолютно випадкове явище. Росіяни не домовилися з ОПЕК. Але вже поволі ситуація відігрується, бо за великим рахунком це невигідно ані Саудівській Аравії, ані іншим виробникам нафти. Тому треба чітко розуміти – ціна нафту – одна з невідомих питань геополітики. Де американці (з їхніми демократичними поглядами) ведуть боротьбу з росіянами (з їхніми тоталітарними підходами). І це протистояння відображується в різних сферах. У тому числі знову ж таки – щодо цін на нафту. А українці мають абсолютно чітко налаштуватися – ціна на нафтопродукти знижуватися не буде. По-перше, між зниженням ціни на нафту і виробництвом нафтопродуктів із цієї дешевої нафти проходить як мінімум 4,5 – 5 місяців. Доки її закуплять, доки вона надійде на нафтопереробний завод і зрештою прийде на наші заправки. Протягом цього періоду ціна на нафту однозначно не буде такою низькою – вона повернеться достатньо швидко якщо не до 70 доларів за барель, то до 50-60 точно. Наразі на заправках є нафтопродукти, куплені нашими трейдерами з дорогої нафти. Поки їх не розпродадуть, годі чекати зменшення ціни на бензин. А те, що заявляють в Антимонопольному комітеті… Там сидять політики і говорять те, що хоче почути президент і голова уряду», – стверджував Олег Пендзин.

Ціни на певні товари на ринках встановлюються не від витрат на їхнє виробництво, а залежно від попиту-пропозиції, зазначив Володимир Лановий. Тому падіння цін на нафтопродукти, яке об’єктивно має відбутися, пов’язано з тим, що покупці цих енергетичних ресурсів купують менше – у них упав попит. Чому це відбулося? Тому що вони свою продукцію не можуть продати в тих обсягах, в яких продавали вчора. А той же коронавірус послабив позиції всіх країн-виробників, зокрема Китаю. А значить КНР споживає менше нафти, газу, електроенергії. І саме тому на ринку попиту-пропозиції нафти падають ціни – її не купують.

  • Зображення 16x9

    Олександр Лащенко

    На Радіо Свобода – з березня 2005 року. До того працював три роки на Громадському радіо. Народився 1969 року в Києві. Закінчив Київський національний університет імені Тараса Шевченка.

ВИБІР ЧИТАЧІВ

XS
SM
MD
LG