Доступність посилання

ТОП новини
12 липня 2020, Київ 00:50

«Феміда з партквитком «Слуги народу»: як Ірину Венедіктову призначали генпрокурором


Після голосування за призначення Венедіктової президент Володимир Зеленський потис їй руку, хоча в умовах карантинних заходів і поширення коронавірусу це не рекомендовано робити

Ірина Венедіктова – нова генпрокурор. Так вирішило 269 народних депутатів. Її призначення стало одним із кількох питань порядку денного позачергового засідання Верховної Ради 17 березня. До його розгляду перейшли одразу після голосування за зміни у законодавстві у зв’язку з COVID-19.

Про те, що Ірина Венедіктова може стати новим генпрокурором, заговорили ще 5 березня, до офіційного звільнення попереднього очільника ГПУ Руслана Рябошапки. Хоча найбільш ймовірним його наступником на той момент називали іншу людину – «слугу народу» Сергія Іонушаса, нинішнього заступника голови парламентського комітету з питань правоохоронної діяльності та патентного повіреного Володимира Зеленського.

Саме прізвище Іонушаса як кандидата лунало на зібранні фракції монобільшості за участі президента ввечері 3 березня. Співрозмовники Радіо Свобода у «Слузі народу» тоді зазначали, що озвучив цю пропозицію Андрій Холодов.

Сам Іонушас підтвердив це Радіо Свобода, а от Холодов відмовився коментувати, чому вирішив це зробити, втікши обидва рази від запитань Радіо Свобода.

Співрозмовники у «Слузі народу», втім, зазначили, що на пропозицію Холодова щодо Іонушаса Володимир Зеленський відреагував тоді без ентузіазму.

Без особливого ентузіазму реагував на всі запитання журналістів і сам ймовірний кандидат, неодноразово наголошуючи, що «потрібно дочекатись офіційного подання президента».

Останнє на сайті Верховної Ради з’явилось пізно ввечері 16 березня. І в ньому Володимир Зеленський запропонував депутатам призначити новим генпрокурором не багатьма обговорюваного Іонушаса, а на той момент в.о. директора ДБР Ірину Венедіктову.

Призначення «на контрастах»

«Враховуючи ситуацію у нашій державі, необхідність забезпечення ефективної та високопрофесійної роботи усіх органів державної влади (особливо правоохоронних органів), мною було ініційовано розгляд на позачерговому засіданні Верховної Ради України питання щодо надання згоди на призначення генерального прокурора України» – із такими словами Володимир Зеленський звернувся до народних депутатів перед початком розгляду питання про призначення Венедіктової на позачерговому засіданні Ради 17 березня.

Сама кандидатка під оплески колишніх однопартійців, президента і голови його офісу Андрія Єрмака наголосила: «Я обіцяю не продавати справи, не зливати їх. Я обіцяю не повертати прокурорських перевертнів. Я обіцяю прокурорам відновити потужну державну інституцію, щоб вони відчували себе незалежними, захищеними, потрібними цій державі. Я обіцяю стояти на засадах верховенства права, я обіцяю будувати прокуратуру за міжнародними стандартами».

От тільки підтримати її кандидатуру, як виявилось, готові були далеко не всі.

Найбільш критичну позиції щодо призначення Венедіктової новим генпрокурором зайняли дві фракції: «Європейська солідарність» та «Голос».

Перші наголошували: як в.о. директора ДБР Венедіктова вже перетворила цей орган на «інструмент політичних репресій і переслідувань», так під її керівництвом такою може стати і Генпрокуратура.

«Богиня Феміда – жінка, але вона була з пов’язкою на очах, а не з партквитком «Слуги народу». Богиня Феміда має бути дійсно незаанґажованою і такою, що не дивиться, хто з якої партії, а нам що дають?.. Рябошапка був на 100 відсотків ваш хлопець. А тепер ви хочете, щоб на 1000 відсотків була ваша дівчина?.. Яка історія успіху в ДБР привела Венедіктову на посаду генерального прокурора? Тільки одна: те, що вона слухняно виконувала вказівки президента і Офісу президента», – так з трибуни Верховної Ради обурювався член «ЄС» Олексій Гончаренко.

Його колега по фракції Микола Княжицький тим часом вимагав від Венедіктової публічних пояснень того, наскільки незалежним від президента Зеленського генпрокурором вона може бути.

На це Венедіктова зазначила: «Кожен правник в цій державі має стояти на принципах верховенства права, тому не треба згущувати фарби».

Утім, цього пояснення для частини депутатів виявилось недостатньо і членкиня фракції «Голос» Інна Совсун звернулась до Венедіктової з більш конкретним проханням: «Чи можете ви зараз повернутися до президента і сказати йому напряму, тут, коли на вас дивиться вся Верховна Рада і весь український народ, що ви зможете сказати йому «Ні!»?»

Однак Венедіктова цього не зробила, аргументувавши тим, що «президент України Зеленський Володимир Олександрович жодним чином не дає жодних вказівок якому-небудь правоохоронному органу».

«Я два місяці виконувала обов’язки (директора ДБР – ред.), тому для того, щоб говорити такі речі, які ви пропонуєте, треба знати що говорити. Президент Зеленський хоче, щоб у всій державі був порядок, і дав максимальну свободу правоохоронним органам це робити», – наголосила Венедіктова.

Але і на цьому претензії частини фракцій до її кандидатури на пост генпрокурора не закінчились.

«Це генеральний прокурор, яка не змогла скласти іспит, щоб стати суддею Верховного суду. «Не залік» – це «не залік». Після «не заліку» студентів виганяють з університету, а не переводять на наступний курс», – намагалася переконати депутатів все та ж членкиня фракції «Голос» Інна Совcун.

До її аргументів у своєму виступі приєднався і Олексій Гончаренко з «Європейської солідарності», але «слуги народу» спершу почали перекрикувати його, а зрештою один із депутатів виніс Гончаренку до трибуни медичну маску, намагаючись прикрити йому рот.

На усе це сам депутат зазначив, що їм його не перекричати, а маску порадив віддати президенту Зеленському, який у цей час з невдоволеним виразом обличчя слухав Гончаренка, ймовірно, згадуючи свій нещодавній конфлікт із ним.

«Обираємо не генерального прокурора всієї країни, а генерального прокурора «Слуги народу», – закінчив зрештою Гончаренко.

«Изя, мы работаем на контрастах», – підсумував його виступ депутат від ОПЗЖ Микола Скорик.

Не мовчали і депутати від монобільшості. Наприклад, член «Слуги народу» Олександр Качура можливе призначення Венедіктової генпрокурором оцінив схвально, припустивши, що їй вдасться вписати своєї ім’я в історію золотими буквами, хоча і попередив її: «Ви повинні розуміти, що якщо ми не будемо бачити рішучих дій з вашої сторони, то доля можливо буде така ж сама, як у попереднього генерального прокурора».

Підсумовуючи усе почуте, Венедіктова відзначила, що цінує свободу слова і буде робити все для того, аби вона, як і демократія, зберігалась. Водночас із критикою на свою адресу не погодилась.

«Не всі іспити не в усі установи треба здавати. Що стосується безпосередніх тестів (до Верховного суду – ред.), я їх пройшла… А в ДБР за два з половиною місяці було зроблено вже дуже багато, – зазначила вона і зрештою додала: – Все буде Україна».

Генпрокурором її зробили 269 народних депутатів. Необхідні голоси дали 224 «слуги народу», 3 члени ОПЗЖ, а також 22 депутати групи «За майбутнє» і по 13 членів групи «Довіра» та позафракційних.

Двоє представників провладної фракції – Єлизавета Ясько та Юрій Кісєль – під час розгляду цього призначення не голосували, решта 22 вказані як «відсутні».

Президент Володимир Зеленський та керівник його офісу Андрій Єрмак на це відреагували аплодисментами та потисли їй руку, а останній ще й поцілував Венедіктову, що в умовах карантинних заходів і поширення коронавірусу не рекомендовано робити.

Критика від антикорупціонерів і похвала від Портнова

За останні 8 місяців для Ірини Венедиктової це вже третій злет по кар’єрних щаблях.

Влітку минулого року вона стала народною депутаткою, пройшовши до парламенту як третій номер у списку «Слуги народу». Працюючи у Верховній Раді Венедиктова очолювала комітет з питань правової політики та стала ініціатором 39 законодавчих ініціатив, 26 із яких набули чинності.

Та вже за п’ять місяців роботи вона склала повноваження, адже її призначили в.о. директора ДБР. На цій посаді Венедіктова, зокрема, запам’яталась тим, що:

Тепер, після майже трьох місяців у Держбюро розслідувань, Венедіктова стала генпрокурором.

Це призначення уже встигли похвалити ексзаступник голови Адміністрації президента часів Віктора Януковича Андрій Портнов:

І відеоблогер, який просуває російську пропаганду, Анатолій Шарій:

Тим часом антикорупціонери її призначення на посаду очільниці ГПУ критикують. Зокрема, через провальну участь у конкурсі до нового Верховного суду (за результатами іспиту вона набрала низькі бали та вибула) і за можливі зв’язки з нинішнім головою МВС Арсеном Аваковим (сама вона запевняє, що особисто з ним не знайома).

Депутати запитували Венедіктову перед призначенням на посаду про те, як вона бачить у майбутньому розслідування справ щодо п’ятого президента України Петра Порошенка та одеського активіста Сергія Стерненка, а також про те, чи збирається вона скасовувати закон про амністію для учасників Революції гідності.

Щодо Порошенка і Стерненка Венедіктова відповіла: «Все, що може бути швидко і законно завершено, все буде швидко і законно завершено».

Щодо амністії зазначила: «Ви знаєте, що справа 1455 стоїть на паузі і тому, або ми мусимо зрозуміти: чи ми виконуємо закон спеціальний, який суперечить кримінально-процесуальному законодавству, і стоїмо на паузі, чи ми хочемо всебічного об’єктивного розслідування і щоб наші спеціальні закони відповідали законам, які по своїй силі стоять вище».

Із юристки – в політика

У велику політику Ірина Венедіктова прийшла з юридичної сфери. Вона – докторка юридичних наук і професорка. Закінчила Харківський національний університет внутрішніх справ.

Раніше Венедіктова:

  • була завідувачкою та професоркою кафедри цивільно-правових дисциплін ХНУ імені В. Каразіна;
  • була радницею у низці юридичних фірм;
  • під час президентських виборів 2019 року була радницею та експерткою у команді Володимира Зеленського.

У трудовій біографії Венедіктової є і такі пункти:

  • членкиня редакційної колегії журналів «Приватне право», «Медичне право»;
  • віцепрезидентка «Фонду медичного права та біоетики України».
  • голова спеціалізованої вченої ради юридичного факультету ХНУ імені В. Каразіна;
  • суддя постійно діючого третейського суду при ВГО «Фундація медичного права та біоетики України»;
  • членкиня професійних організацій «Chartered Institute of Arbitrators» та «Асоціація правників України»
  • членкиня науково-консультативної ради Верховного суду.
  • очільниця власної наукової школи.

Чоловік Венедіктової – працівник кіберполіції Денис Колесник. Разом вони виховують двох дітей: дочку Аделіну та сина Данила.

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

ІНШЕ З МЕРЕЖІ



Загрузка...

Recommended

XS
SM
MD
LG