Доступність посилання

ТОП новини
14 липня 2020, Київ 01:36

«Хаос вигідний Коломойському та Росії, а також «Опоблоку» – ексміністр Милованов (огляд преси)


Під час акції «Прибери руки» біля Шостого апеляційного суду, на якій вимагали не допустити повернення олігарху Ігорю Коломойському «ПриватБанку». Київ, 19 грудня 2019 року

Сьогодні в Україні борються дві ідеології: хаосу і розвитку. Докладніше з їхніми ознаками, кому з політиків вони вигідні та яка з цих ідеологій перемагає, досліджує дописувач тижневика «Новое время», ексміністр розвитку економіки Тимофій Милованов.

«Хаос вигідний Ігорю Коломойському та Росії, а також «Опоблоку» і загалом опозиції. Розвиток вигідний українському суспільству, більшості бізнесу і чинній владі», – зазначає він.

У Коломойського чітка мета – виграти судові справи щодо «ПриватБанку» і зупинити кримінальні справи проти нього в США та Великій Британії. Якщо олігарх програє поза Україною, він втратить свої активи, можливість впливати на владу і навіть може опинитись у тюрмі.

«Тому дії Коломойського легко зрозуміти. Він робитиме все, щоб не сісти. І чим слабша українська держава, тим легше йому цього досягти», – наголошує автор. Ексміністр вважає, що «сильні і незалежні інституції, ідейні чиновники, якісні юристи та чесні судді – все це становить загрозу для Коломойського. Звідси атаки на незалежність Нацбанку, тиск на зменшення зарплат наглядових рад держбанків і підприємств, треш навколо Центренерго, дискредитація антикорупційних реформ та інституцій в Україні».

Ситуативно, це грає на руку Росії. Мета Росії також зрозуміла – Україна має бути слабкою державою, в якій постійно відбуваються політичні та економічні негаразди.

Нарешті, всій українській політичній опозиції теж вигідні проблеми в державі. Бо чим гірша ситуація, тим нижчий рейтинг у влади і, відповідно, більше шансів у опозиції. Тому дехто з опозиціонерів пропонує легкі рішення. Але ті, які не працюють. Бо їх не можна виконати, або на які ніколи не погодиться уряд, наголошує дописувач. Одне таке рішення, яке системно просуває дехто з опозиції, – це дефолт або реструктуризація державних боргів України.

Однак це означатиме, що Україна буде виключена зі світового ринку капіталу як мінімум на кілька років. А ставки за кредитами у майбутньому зростуть для того, щоб покрити вищі ризики роботи з недоброчесним партнером. А в сьогоднішніх умовах, коли Україна вже в економічній кризі через пандемію, дефолт значно поглибить цю кризу, зупинить підприємства, зробить бідними людей і відкине Україну в розвитку на 5-10 років назад. Дефолт буде політичною смертю для президента та уряду.

Ба більше, сьогодні немає жодних економічних причин для дефолту – НБУ має високі золотовалютні резерви, державний борг становить менше від 50% ВВП. Тому всі розмови про дефолт чи реструктуризацю – це суто політична історія створення хаосу, наголошує ексурядовець. І наводить ще один приклад – ринок землі.

Політичні ефіри забиті дискусіями про те, що іноземні партнери вимагають дозволити продаж землі. МВФ не вимагає ринку землі чи, боронь Боже, продажу, – стверджує ексурядовець. Ринком землі займається Світовий банк. А Світовий банк хоче переконатися, що землю не розкрадуть під час «впровадження» ринку землі. Світовий банк не за продаж землі, а проти безоплатної приватизації землі «обраним», та ще й за хабарі. А саме так відбувається зараз, – наголошує дописувач. Тому Світовий банк каже, що, якщо землю вже і так приватизовують, то давайте робити це прозоро і відкрито. Не за хабарі чиновникам, а через сплату ринкової ціни державі.

Те, що прописано в умовах співпраці України та потрібно МВФ і Світовому банку, передусім потрібно українцям самим. Але українцями маніпулюють і розповідають про те, що міжнародні партнери вороги і щось там вимагають.

Вороги насправді інші – корупціонери, олігархи та Росія. Це партія хаосу в Україні. Вони тримають Україну в заручниках. І не дають Україні спокійно розвиватись. Вони зацікавлені в слабкій державі і в дискредитації прогресивних ідей та людей, які в ці ідеї вірять.

Але це не спрацює, переконаний дописувач. Партія хаосу програє з однієї простої причини. Україна маленька (ВВП України становить 0,2% світового ВВП) та відкрита (експорт становить 45% ВВП) економіка. І тому в України немає іншого шляху, крім інтеграції в глобальну економіку та торгівлю. А це означає, що потрібна стабільність, гарні стосунки з міжнародними партнерами, і ніякого хаосу. Виграє партія розвитку. Хоч вона зараз і в меншості. На цьому наголошується в статті «Справжні вороги України».

Чи справді епідемія COVID-19 спонукатиме українців шукати сильну руку, досліджував «Український тиждень». Видання пише, що більшість похмурих пророцтв базуються на припущенні, що налякані пандемією суспільства поступляться громадянськими свободами в обмін на ефективний захист. Адже на жорсткий і довготривалий карантин українці погодилися майже одностайно й без жодного активного спротиву, зазначає автор статті Максим Віхров. Він зазначає: «Цілком природно, що таку ситуацію вважають сприятливою для запуску авторитарного сценарію. Тим паче, що неготовність української влади до епідемії вже зараз створює сприятливі умови для перетікання повноважень за встановлені Конституцією межі, а відтак – до ерозії всієї системи влади».

Теперішня готовність суспільства прийняти суворі обмеження громадянських свобод справді заслуговує на увагу. Але вважати її свідченням високого авторитету чинної влади (і готовності громадян коритися цьому авторитету) не варто, переконаний автор. Навпаки, до влади українці ставляться доволі скептично й без особливої довіри.

Пандемія COVID-19 справді не мине безслідно, але навряд чи створить політичне підґрунтя для новітнього тоталітаризму, переконаний дописувач. Стверджувати таке – те саме, що пояснювати антидемократичні тенденції в міжвоєнній Європі пандемією «іспанки» 1918–1920 років. Заголовок статті – «Спокуса диктатури».

У справах Майдану стався черговий сумнівний поворот, стверджує «Український тиждень». Підставою для такого твердження дописувач тижневика Станіслав Козлюк вважає обшуки та затримання колишньої депутатки «Народного фронту» та учасниці Майдану Тетяни Чорновол. Причиною цього стали події 18 лютого 2014 року, а саме підпал офісу Партії регіонів у Києві на вулиці Липській.

Після шести років розслідувань і зміни слідчих органів ДБР дійшло висновку, що до цього може бути причетна Чорновол. Врешті, жінка отримала підозру в умисному вбивстві одного з працівників офісу регіоналів.

Заява ДБР про підпал офісу Партії регіонів 18 лютого 2014-го як перший акт насильства, який учинили саме протестувальники, дивним чином співзвучна із заявами адвокатів президента-втікача Януковича, які впродовж кількох років говорять про державний переворот і захоплення влади Петром Порошенком, Андрієм Парубієм, Олександром Турчиновим та ще низкою політиків.

Дописувач робить припущення: «Держбюро розслідувань вирішило дослухатися до адвокатів Віктора Федоровича та починає переглядати офіційну версію подій. А справа Чорновол у цій ситуації – лише показовий епізод, який може стати одним із багатьох у майбутньому». Стаття називається «Переписування історії».

А в публікації «ДБР приходить зранку» інший дописувач «Українського тижня» Юрій Макаров стверджує, що «Тетяна Чорновол – кістка в горлі для всіх, хто проти вільної, незалежної й чистої від корупції України. Серед її особистих ворогів Віктор Янукович, Віктор Медведчук і Андрій Портнов, не кажучи вже про дрібнішу рибку на кшталт Онищенка чи Насірова, або деяких кримінальних авторитетів, або «сявок» на кшталт Шарія».

  • Зображення 16x9

    Ірина Біла

    На Радіо Свобода працюю з кінця 1990-х. Закінчила Київський університет культури і мистецтв – інформаційна, бібліотечна та архівна справа.

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

ІНШЕ З МЕРЕЖІ



Загрузка...

Recommended

XS
SM
MD
LG