Доступність посилання

ТОП новини
03 липня 2020, Київ 13:41

«Атомний вузол»: в Україні розгортається найбільша енергетична криза від початку незалежності – експерти


Ілюстраційне фото: символічна мапа України на території Южно-Української АЕС

Українська енергетика входить у період кризи, яку частина експертів вважає наймасштабнішою від початку незалежності. Серед її причин називають, зокрема, зменшення споживання електроенергії через економічне падіння та карантин, а також стрімке зростання сонячної та вітрової генерації, що держава проголошувала однією зі своїх стратегічних цілей, але до чого виявилася неготова. Атомна енергетика, яка є основою галузі та джерелом прибутку для держави, нині несе збитки, вимушена зменшувати потужність своїх енергоблоків, а то й зупиняти їх. Про передумови енергетичної кризи та способи виходу з неї Радіо Свобода розпитало експертів та представників галузі.

В Україні різко падає споживання електроенергії: у квітні в порівнянні з березнем цього року українські підприємства та прості громадяни спожили електрики на 11% менше, повідомляє державна компанія «Укренерго», яка є регулятором галузі.

Це падіння є не просто сезонною реакцією на кінець опалювального сезону, оскільки квітневий обсяг споживання країни, а це 9028 мільйонів кіловат-годин, є на 8% меншим, ніж у квітні 2019 року. В «Укренерго» це пояснюють карантином та падінням економіки.

За останній тиждень українська енергетика (передовсім компанія «Енергоатом») створила профіцит електроенергії обсягом 50 мільйонів кіловат-годин, який не вдалося продати кінцевим споживачам.

Надлишок електроенергії та кризові явища в галузі вже суттєво змінили баланс на ринку електроенергії, визнав виконувач обов'язків голови правління НЕК «Укренерго» Володимир Кудрицький.

Криза в електроенергетичному секторі спричинена різким зниженням споживання
Володимир Кудрицький

«Сьогодні криза в електроенергетичному секторі спричинена різким зниженням споживання, на тлі якого в енергосистемі виник профіцит електроенергії. І він призвів до серйозних наслідків не лише з точки зору балансування енергосистеми, але й функціонування самого ринку електроенергії», – сказав Володимир Кудрицький.

Як пояснив посадовець, надлишкову електроенергію викуповують інші гравці ринку, в рамках послуги «розвантаження».

Як це працює:

Якщо в атомних електростанцій є непродана електроенергія, її може викупити інший виробник енергії, який має теплові або гідроелектростанції, отже, здатен швидко вимкнути частину власного виробництва на ту ж саму потужність. Він купує «атомну» енергію зі знижкою 45% (від ціни ринку на добу наперед) і перепродує її своїм покупцям як власну.

Цей запобіжний механізм, передбачений правилами енергоринку, а також планове зменшення генерації на АЕС, суттєво не вплинуть на ціну струму для споживачів, обіцяє Кудрицький.

Водночас про вимушене зменшення свого виробництва говорять і атомники, і представники теплової генерації, і гідроенергетики. Хоча в останніх зниження викликане природними причинами: цього року поменшало води в українських річках. Не знизили виробництво лише сонячні та вітрові електростанції: їхнє право продавати всю вироблену енергію захищено законом.

Тим часом в «Енергоатомі» говорять про збиток та про роботу частини енергоблоків «упівсили», в тепловій генерації – про зупинку вугільних енергоблоків та шахт. Експерти згадують про накопичення боргів на ринку електроенергії, при цьому інвестори у ВДЕ та західні дипломати говорять про неприпустимість одностороннього перегляду умов роботи сонячної та вітрової генерації, якщо не буде домовленостей між урядом і виробниками.

Український «мирний атом»: найбільша криза в історії?

НАЕК «Енергоатом», який об'єднує чотири українські АЕС – донор українського бюджету і виробник більш ніж половини електроенергії для держави. Яка, до того ж, є чи не найдешевшою на енергоринку: 56,7 копійки за кіловат-годину. Проте зараз основний актив української енергетики переживає дуже непрості часи.

З початку року «Енергоатом» отримав збиток 1,57 мільярда гривень, свідчить статистика підприємства.

Для порівняння:

  • за перший квартал 2019 року атомний «гігант» мав прибуток 2,36 мільярда гривень;
  • за весь 2019 рік – прибуток 3,8 мільярда гривень;
  • за 2018 рік – 4,6 мільярда гривень.

Новий енергетичний баланс, ухвалений Міністерством енергетики і захисту довкілля на 2020 рік, на 8,6% скорочує виробництво енергії на АЕС, порівняно з минулим роком, та змушує ядерників тримати вимкненими щонайменше три енергоблоки, стверджують в НАЕК «Енергоатом». Цей час вимушеного простою ядерники намагатимуться використати для ремонту цих енергоблоків.

Наразі виробляють електроенергію лише 10 з 15 українських атомних енергоблоків. Зупинені на запланований капітальний ремонт лише два з них: це третій та п'ятий блоки Запорізької АЕС.

За даними «Укренерго», на початку травня цього року українські АЕС вимушено виробляють приблизно на 20% менше електроенергії, ніж це було на початку травня торік. Зараз атомна генерація менша, ніж, відповідно, у квітні та березні 2020 року.

Сергій Дяченко: «До 2025 року половину виробництва в атомній енергетиці буде втрачено. А електроенергія для споживачів подорожчає в півтора раза»
Сергій Дяченко: «До 2025 року половину виробництва в атомній енергетиці буде втрачено. А електроенергія для споживачів подорожчає в півтора раза»

Голова «Бюро комплексного аналізу та прогнозів» Сергій Дяченко пояснює: зупинений енергоблок АЕС не створює прибутку, але потребує витрат; недовантажений енергоблок виробляє менше електроенергії, але витрати на його роботу майже не змінюються. В цьому контексті експерт згадує свої прогнози, які він робив ще вісім років тому.

«У 2012, працюючи в Центрі Разумкова, я порахував: якщо відновлювані джерела енергії (ВДЕ) розвиваються необмежено, тариф залишається великим, і цю електроенергію гарантовано викуповують, то до 2025 року половину виробництва в атомній енергетиці буде втрачено. А електроенергія для споживачів подорожчає в півтора рази. Щось схоже зараз і відбувається. До того ж, зупинка АЕС з залишенням палива на станції означає, що й далі працюють системи безпеки. А витрата на них – це половина вартості тарифу для атомної енергії. Тобто виробництво припиняється, але все одно треба платити гроші», – визнає експерт.

Як зараз працюють енергоблоки українських АЕС та чи можна поліпшити ситуацію в галузі, пояснює голова комітету Верховної Ради з питань енергетики Андрій Герус. Як приклад, він наводить роботу української енергосистеми у п'ятницю, першого травня.

Андрій Герус
Андрій Герус


«У п'ятницю вночі був зупинений на капітальний ремонт блок №4 Запорізької АЕС потужністю 1000 мегават. Капітальні ремонти, звичайно, мають бути. Але разом із тим два тижні тому був у резерв зупинений блок Запорізької АЕС також потужністю 1000 мегават, який зараз простоює. Також не на повну потужність працюють блоки Рівненської АЕС №2, №3 та №4 (недовантаження на 470 мегават), блоки №1 та №3 Південноукраїнської АЕС (недовантаження на 595 мегават), блок №2 Хмельницької АЕС (недовантаження на 255 мегават). Це означає, що можна було один блок вивести у ремонт, а замість нього або підняти інший, або збільшити потужність недовантажених блоків», – пояснює голова енергетичного комітету парламенту. Він додає: АЕС працюють як базова (незмінна упродовж дня) потужність, а коливання забезпечують або гідроенергетика, або теплові електростанції, або ж диспетчер може ненадовго обмежити виробників енергії з сонця та вітру.

Щоб збільшити частку дешевої атомної енергії в енергосистемі, диспетчери до 18 квітня тримали в роботі не більше від одного енергоблоку на ТЕС. За словами Геруса, відтоді ситуація змінилася.

«Давайте подивимося, як працювали виробники електричної енергії після зупинки ще одного атомного блоку у п'ятницю вночі, тобто у період мінімуму споживання: Вуглегірська ТЕС – 2 блоки. (482 Мвт), Курахівська ТЕС – 3 блоки (529 Мвт). Запорізька ТЕС – 2 блоки (612 Мвт). Зміївська ТЕС – 2 блоки (272 Мвт), Трипільська ТЕС – 1 блок + 1 корпус (298 Мвт). Тобто, якби ці ТЕС у період нічного мінімуму працювали на одному блоці, як це було до 18 квітня, то це дозволило би атомним станціям працювати додатковою потужністю близько 1000 мегават. Раніше, до 18 квітня, «Укренерго» обмежувало крупних «зелених» в окремі години вихідних днів. Я вважаю, обмеження дорогих «зелених» на декілька годин за тиждень, щоб могло більше працювати дешевого «Енергоатому», у теперішній складний період є допустимим. У такому випадку змогло би працювати (сумарно) плюс 1000 мегават атомних блоків», – пропонує депутат профільного комітету.

Сьогодні атомна галузь України потерпає від цілого комплексу проблем, наголошує в розмові з Радіо Свобода медіадиректор асоціації «Український ядерний форум» Ольга Кошарна.

Йдеться про:

  • Зменшення споживання електроенергії в Україні через кризу та карантин.
  • Тариф для ядерників (56,7 копійки за вироблену кіловат-годину), який є занизьким: для нормальної роботи цього сектору його треба збільшити принаймні до 70 копійок, пропонує Кошарна.
  • Швидке неконтрольоване будівництво ВДЕ, яке українська влада погоджувала, не прораховуючи майбутніх наслідків, та «лобістські», на думку Ольги Кошарної, закони для них.
  • Те, що блоки АЕС витісняються з ринку сонячними та вітровими електростанціями, які, до того ж, мають гарантований державою найвищий тариф. Фактично є тенденція до заміщення ядерної енергії з ціною 56,7 копійки за кіловат-годину удев'ятеро дорожчою сонячною та частково – утричі дорожчою тепловою.
  • Поспішне запровадження ринку електроенергії з липня 2019 року, попри те, що не була розв'язана низка суперечностей, наприклад, недостатньо якісне програмне забезпечення для роботи ринку та перехресне субсидіювання дешевої електроенергії для громадян за рахунок дорогої – для промисловості.
  • Відсутність будівництва нових маневрових потужностей, які могли б балансувати і незмінне впродовж дня виробництво атомної енергії, і ВДЕ, які суттєво коливаються через пору дня і погоду (за даними «Укренерго», на початку травня в окремі години сонячна та вітрова генерація становила 5% від всього виробництва енергії, а в періоди максимуму – понад 11%).
  • Покладання на «Енергоатом» так званих «спеціальних обов'язків»: він зобов'язаний продавати 85% своєї електроенергії за низької ціною – і відтак не може виходити з нею на «ринок двосторонніх договорів» та продавати вироблений струм більш вигідно.
  • Бажання Міненерго зберігати контроль над «Енергоатомом», каже Кошарна, замість того, щоб за прикладом «Нафтогазу» перетворити його на автономне суперприбуткове акціонерне товариство.
  • Збереження низького тарифу для населення, додає вона, тоді як оптимальним для ринку було би його підвищення до двох гривень за кіловат.
  • Накопичення боргів перед «Енергоатомом» за вироблену ним електроенергію: підприємства «Гарантований покупець» та «Укренерго» заборгували атомникам 5,4 мільярда гривень, зокрема і через судові рішення про збереження нижчих тарифів для феросплавних заводів.

Частини цих проблем можна було б уникнути завдяки фаховим діям влади, вважає Ольга Кошарна.

«Розміщення більшості сонячних та вітрових електростанцій на півдні, де Україна має вісім енергоблоків АЕС, є нелогічним. Але на все це держава давала згоду, погоджувала технічні умови. Те, що ВДЕ, які неконтрольовано зростають, витіснятимуть з енергосистеми атомні електростанції, було точно відомо ще з 2017 року. Але ніхто нічого не робив. А тепер ми чуємо непрофесійні коментарі колишніх народних депутатів та експертів про те, що це нібито на користь Ріната Ахметова та його компанії «ДТЕК». Це все неправда. А правда в тому, що українська об'єднана енергосистема ще з 2012 року відчувала дефіцит маневрових потужностей для покриття ранкових та вечірніх піків споживання. Тоді як АЕС можуть працювати рівним графіком, без великих коливань генерації, – пояснює Ольга Кошарна. – В цій ситуації відключення блоків атомних електростанцій є логічним з точки зору безпеки функціонування об'єднаної енергосистеми».

Експертка додає, що ця тенденція є згубною для атомної генерації. За оцінками Ольги Кошарної, українська атомна галузь опинилася у небувалій кризі, найбільшій за весь час її існування. Для порівняння, вона пригадує ситуацію, коли через російську агресію на Донбасі та втрату доступу до українського вугілля для ТЕС атомні електростанції впоралися з дисбалансами енергосистеми і давали дві третини потрібної Україні енергії. Тодішня криза в енергетиці була значно менш руйнівною, ніж нинішня, підсумовує Ольга Кошарна.

До кризи в українській енергетиці призвели два основні чинники: прогнозоване ще декілька років тому зростання частки відновлюваних джерел і падіння споживання внаслідок пандемії Сovid-19, зауважив у коментарі Радіо Свобода голова «Бюро комплексного аналізу та прогнозів» Сергій Дяченко.

Що зараз відбувається? Ми замінюємо дорогою електроенергією з ВДЕ дешеву атомну
Сергій Дяченко

«Перше: зменшилося споживання через коронавірус, оскільки зупинилася сфера послуг, зменшила свою потужність низка підприємств. Зараз ситуація опинилася на межі: ще трішки, і відновлювані джерела енергії (ВДЕ) почнуть «випихати» з енергобалансу «атом». Що зараз відбувається? Ми замінюємо дорогою електроенергією з ВДЕ дешеву атомну», – визнає експерт.

Зі свого боку в компанії «ДТЕК», яка володіє більшістю теплових електростанцій та частиною ВДЕ, висловили Радіо Свобода свою позицію: основною причиною зменшення виробництва енергії на АЕС є адміністративне втручання в ринок та некоректне управління галуззю, а також падіння споживання через карантин.

«Головний фактор, який спричинив системну кризу, – адміністративне втручання та відмова від переходу на ринкові умови, що були закладені енергореформою. Невиправдані обмеження вітчизняних виробників через непрофесійне управління галуззю та популізм призвели до того, що сьогодні всі види генерації та всі учасники ринку перебувають у кризовому стані. Скорочення попиту на електроенергію через падіння виробництва та пандемію коронавірусу лише загострило ситуацію. У першому кварталі 2020 року споживання електроенергії в Україні скоротилося на 5,6% (до 39,6 мільярда кіловат-годин). Цей негативний тренд триватиме надалі», – наголошують у компанії.

Теплові електростанції теж потерпають від кризи і карантину?

Криза в українській енергетиці зачепила майже всі її складові, а не лише атомну генерацію, визнають учасники ринку. Так, у компанії «ДТЕК» наголошують, що не лише державні АЕС, а й теплові електростанції скоротили виробництво. В цьому вони посилаються на новий «Енергетичний баланс» – документ, ухвалений Міненерго для управління енергетикою у 2020 році.

«Зниження споживання призвело й до зменшення обсягів виробництва електроенергії, яке у першому кварталі скоротилося на 7,7%, до 40,3 мільярда кіловат-годин. Новий «Енергобаланс» вводить пропорційне зниження обсягів виробництва всіма видами генерації. При цьому частка АЕС у загальному виробництві складатиме 52%, а ТЕС – 27%. За нашою оцінкою, такий підхід дозволить зберегти баланс між базовими і маневреними потужностями, щоб уникнути масштабних аварій в енергосистемі, – пояснюють у «ДТЕК».

Зі свого боку Сергій Дяченко стверджує, що теплова генерація, яка забезпечує маневрування, нині перебуває у дещо кращій ситуації, ніж атомна енергетика.

Теплова генерація значною мірою зберігає позиції з двох причин. Це лобізм, адже бізнес Ахметова вміє за себе постояти. А ще теплові електростанції можуть маневрувати
Сергій Дяченко

«Теплова генерація значною мірою зберігає свої позиції з двох причин. Це лобізм, адже бізнес Ахметова вміє за себе постояти. А ще теплові електростанції можуть маневрувати, вони потрібні для регуляції української енергосистеми, чого АЕС робити не можуть. Останні забезпечують базову (незмінну) потужність, але саме з цієї ніші їх витісняє відновлювана енергетика», – пояснює аналітик.

«Зелений» камінь спотикання

Чинник відновлюваної енергетики та його вплив на галузь експерти оцінюють неоднозначно. З одного боку, зростання частки ВДЕ – це користь для українського довкілля та менші викиди оксидів вуглецю, що відповідає міжнародним зобов'язанням України.

З іншого боку – тарифи на сонячну та вітрову генерацію в Україні наразі є найвищими в Європі. Вони прив'язані до курсу євро (плата за «сонячну» кіловат-годину – 15 євроцентів) та розписані в законодавстві до 2030 року.

Найвигідніший у Європі тариф призвів до сплеску будівництва нових сонячних електростанцій у державі. Однак зараз виникають питання, де взяти кошти на компенсацію «зеленого тарифу»: доходів усіх державних електростанцій для цього вже замало. Підняти ж тариф для населення уряд не ризикує, щонайменше до місцевих виборів.

За різними підрахунками, компенсація «зеленого тарифу» у 2020 році може сягнути 48 мільярдів гривень: Радіо Свобода піднімало це питання у попередніх публікаціях.

Ще минулий склад уряду почав переговори з інвесторами у ВДЕ, щоб переконати їх погодитися на певне зниження «зеленого тарифу», і натомість – на продовження терміну його дії й після 2030 року. Наразі переговори не завершилися.

Тим часом будь-які заяви українських посадовців про те, що умови для «зелених» інвесторів можуть змінитися без їхньої згоди, викликають жорстку критику на Заході.

Так, посли Німеччини, Франції, Великої Британії, Швеції, Бельгії, Канади, Норвегії та Південної Кореї закликали український уряд та Офіс президента не переглядати умов для «зеленої енергетики» заднім числом.

Втім, навіть нинішнє законодавство, лояльне до ВДЕ, дає право диспетчерам української енергосистеми обмежувати сонячні чи вітрові електростанції, якщо вичерпані всі інші способи збалансувати виробництво та споживання енергії. Щоправда, навіть відключена сонячна електростанція має право отримати всі гроші за електрику, яку могла виробити в період простою.

Ольга Кошарна стверджує: за її інформацією, великі виробники енергії з відновлюваних джерел не завжди реагують на такі вимоги.

Диспетчери української енергосистеми – це такі ж героїчні люди, як і лікарі, що стримують коронавірус
Ольга Кошарна

«Один з диспетчерів зізнався у розмові зі мною, що мав такий випадок: він дав команду великій сонячній електростанції (не називатиму її власника) відімкнутися. Але вона цю команду не виконала. Я вважаю, що зараз диспетчери української енергосистеми – це такі ж героїчні люди, як і лікарі, що стримують коронавірус. Вони в ручному режимі виконують надскладну роботу. Але великі СЕС та їхні власники мають нахабство не виконувати рішення диспетчерів, і це загрожує навіть не віяловими відключеннями, а загальним блекаутом і розпадом енергосистеми», – наголошує енергетична експертка.

Водночас, за її словами, великі та малі сонячні й вітрові електростанції впливають на українську енергетику зовсім по-різному.

«Не можу нічого поганого сказати проти малих виробників сонячної енергії. Це розподілена по всій території України генерація, і вона корисна для енергетики: вона не створює таких дисбалансів, як велика. До того ж, ця електроенергія споживається в тому ж місці, де виробляється», – пояснює Ольга Кошарна.

Ситуація, коли зростання сонячної та вітрової енергетики негативно впливає на решту галузі, стало наслідком лобізму, вважає Сергій Дяченко.

Україні пропонують підходи, які Євросоюз сповідував десять років тому
Сергій Дяченко

«Те, що відбувається навколо «зеленої енергетики» – це лобістські зусилля групи людей, які просто маніпулюють темою євроінтеграції. Тому що Україні пропонують підходи, які Євросоюз сповідував десять років тому. Зараз країни Європи розвивають ВДЕ, але там не такі високі тарифи; вони думають про балансування і можуть собі дозволити дорогу енергію, якщо вона є чистішою. І населення знає про це і все розуміє. Для балансування країни Європи залучають потужну гідроенергетику Австрії та ще деяких країн. Україна ж іде кудись не туди, – вважає експерт. – «Зелена енергетика» – це добре, але не забуваймо, що вона проблемна. Україна в пікові періоди виробляє енергії вдвічі більше, ніж може спожити. І це лише початок. Так ми можемо взагалі розвалити українську енергосистему. Однак будуються нові й нові сонячні електростанції».

Влада в цих умовах не має права в односторонньому порядку зменшити «зелений тариф» або відмикати ВДЕ, не оплачуючи їхню роботу, пояснює Сергій Дяченко. Оскільки Україна внесла до законодавства гарантії «зеленим» виробникам до 2030 року, а змінювати закон «заднім числом» не можна. Частково може полегшити ситуацію обмеження пільгових умов для нових електростанцій та проведення аукціонів за право працювати за «зеленим тарифом», пропонує експерт.

Що думають про ситуацію самі виробники електроенергії з сонця та вітру?

Голова енергетичного кооперативу «Сонячне місто» Андрій Зінченко говорить Радіо Свобода: розвиток ВДЕ в Україні не можна називати безконтрольним. Адже держава погоджує кожен новий проєкт, бачить динаміку розвитку галузі, та зрештою сама ж запропонувала інвесторам ті правила гри, які нині намагається скасувати.

Держава створила певні умови для відновлюваних джерел енергії. І тепер хоче «дати задки» – відмовитися від умов, які сама ж запропонувала
Андрій Зінченко

«Через коронавірус зменшилося споживання, і тепер говорять, що це винні «погані «зелені»? Держава створила певні умови для відновлюваних джерел енергії, ухвалила закони, підписала з ними договір. І тепер хоче «дати задки» – відмовитися від умов, які сама ж запропонувала. Один з варіантів виходу – підвищення вартості електроенергії... Частка електрики – це ж не більше ніж 10-15% в комуналці. Але зробити будь-який рух із ціною уряд боїться. Боятиметься він до місцевих виборів, а потім перестане... Коли говорять про «неконтрольоване будівництво сонячних електростанцій» – це дуже дивно. Адже держава видає дозволи. До прикладу – ми, маленька 200-кіловатна станція, пройшли безпрецедентну паперову тяганину для того, щоб відкритися», – зауважує Андрій Зінченко.

Криза в енергетиці виникла не через інвесторів у ВДЕ, а через погане державне регулювання, наголошує інвестор.

Він говорить про кілька складових проблеми:

  • Труднощі в енергетиці назрівали дуже давно, це підтверджується випуском державних облігацій для того, щоб погасити борги, які накопичив колишній оператор – ДП «Енергоринок».
  • Виникли проблеми з реалізацією закону «Про ринок електроенергії», який діє з липня минулого року.
  • Держава не змогла розумно обмежити розбудову «зеленої» генерації та втілити у життя дієвий механізм формування і розподілу «зеленого тарифу» на кшталт аукціонів.
  • Розв'язати вузол проблем заважають популізм влади та занизькі ціни на електроенергію, які є нижчими за її вартість на енергоринку.

Між тим, компанія «ДТЕК», яка володіє, зокрема, сонячними та вітровими електростанціями, наголошує: в Україні зменшується виробництво гідроенергії, блоки АЕС і ТЕС старіють, відтак нові ВДЕ, що будуються, компенсують цю тенденцію.

«Україна створює нові генеруючі потужності лише у відновлюваній енергетиці. З кожним днем питання зміни потужностей стає все більш нагальним, зважаючи на поважний вік ТЕС та наближення кінцевих термінів експлуатації АЕС», відповіли Радіо Свобода у пресслужбі «ДТЕК».

Зрештою, наскільки серйозною є нинішня криза в українській енергетиці? Дисбаланси, які накопичилися, і багатомільярдні борги на енергоринку збіглися у часі з економічною кризою, а карантин зменшив споживання електроенергії та лише поглибив ці труднощі. Кілька років тому медіа наввипередки писали про те, як саме Україні варто замінити дефіцитне антрацитове вугілля, коли низка шахт опинилася на окупованій частині Донбасу. Нині ж шахти закриваються вимушено: просто тому, що українські громадяни та підприємства купують значно менше електроенергії. При цьому атомні електростанції, що мають найнижчу собівартість електроенергії в Україні, які є основою галузі та донором бюджету, тепер накопичують збитки та зупиняють енергоблоки. При цьому домовленості про майбутнє «зеленого тарифу» між урядом та інвесторами немає, як немає й достатніх джерел для того, щоб сплатити цей тариф у 2020 році. До цього додаються бідність українців, яка зростає в час карантину, та неготовність уряду змінити вартість електроенергії до місцевих виборів. Виходячи із цього, енергетичні експерти називають кризу–2020 в енергетиці, й особливо її «атомну» частину – найглибшим піке під початку української незалежності.

  • Зображення 16x9

    Євген Солонина

    На Радіо Свобода працюю журналістом з 2008 року.  Народився 1979 року в місті Мелітополь Запорізької області. Закінчив факультет журналістики Запорізького Національного університету. Як журналіст найбільше цікавлюся економічною, екологічною та соціальною тематикою. На дозвіллі захоплююся садівництвом та альпінізмом.

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

ІНШЕ З МЕРЕЖІ



Загрузка...
XS
SM
MD
LG