Доступність посилання

ТОП новини
01 квітня 2020, Київ 13:52

Зими більше не буде: як вплинуть на Україну та українців глобальні зміни клімату


Україна долучилася до Міжнародного маршу на захист клімату. Київ, 20 вересня 2019 року

Цього року глобальні зміни клімату помітно «неозброєним оком»: календарна зима в Україні вже завершилася, проте зимова погода так і не настала. Відтак Україні доведеться не лише обмежувати викиди парникових газів, а й адаптуватися до глобального потепління, яке вже стало реальністю. Про це говорять і посадовці Мінекоенерго України, і експерти, і представники різних галузей економіки. Радіо Свобода зібрало інформацію про те, що зміниться для українців після теплої зими – 2020, і як держава може адаптуватися до цих змін.

Лютий 2020 року – місяць кліматичних рекордів. Ночі 15 та 17 лютого в Києві, зі стабільною плюсовою температурою, виявилися найтеплішими за весь час спостережень, визнали у Центральній геофізичній обсерваторії імені Бориса Срезневського. Наступний день, 18 лютого, став, за даними фахівців, найтеплішим за середньодобовою температурою за останні 130 років.

Більше того, стабільна весняна погода в українській столиці настала 10 лютого, але «кліматична зима» (зі сніговим покривом та морозами) взагалі не прийшла – звітують метеорологи.

«Відсутність зими» в Україні наочно продемонструвала глобальні зміни клімату і потребу в національній кліматичній стратегії, визнає заступниця міністра енергетики та захисту довкілля Ірина Ставчук. За її словами, уряд готовий взятися за розробку цієї стратегії.

«Цього року ми бачимо чи не найбільше проявів та наслідків зміни клімату. Так, було побито одразу кілька температурних рекордів… Також ми бачимо низку складних ситуацій, зокрема, пожежі по всьому світу. В Україні ми всі бачимо аномально теплу зиму, а відтак і критично низький рівень водності в річках. На жаль, в Україні ще немає загальнодержавної всеохопної стратегії адаптації до зміни клімату, однак є бачення і готовність розробити стратегічний рамковий документ для цієї стратегії», – каже посадовиця.

Тим часом, визнає Ірина Ставчук, Україна вже робить спільно з західними партнерами конкретні великі та малі кроки для уповільнення глобальних змін клімату та для адаптації до них людей і природних систем.

Як пристосовуватися до потепління та погодних «гойдалок»? На це запитання має відповісти пілотний конкурс проєктів які сприятимуть адаптації до змін клімату екосистем у біосферних резерватах (заповідних регіонах – ред.) «Деснянський» (Сумська область), «Розточчя» (Львівська область) та «Західне Полісся» (Волинська область). Проєкти пропонуватимуть самі ж місцеві мешканці та юридичні особи, які працюють у цих регіонах, а фінансуватиме цю роботу – уряд Німеччини і німецький Фонд Міхаеля Зуккова.

Ірина Ставчук зауважила Радіо Свобода, що ця програма напрацює досвід для такої роботи в інших регіонах України.

Тим часом цілі економічні галузі та сфери життя в Україні змушені будуть перебудуватися для того, щоб вижити в умовах змін клімату. Але якщо адаптуються, то навіть зможуть отримати від цих змін певний економічний зиск.

Аграрний сектор: чи вродять банани в степах України?

Сільське господарство – один з локомотивів української економіки, який у деякі роки забезпечує до 40% ВВП країни. Торік Україна зібрала рекордний врожай зернових: глобальні зміни клімату наразі не завдали відчутної шкоди українським селянам. Однак ситуація швидко змінюється і змушує село адаптуватися, визнають посадовці та експерти. Так, Ірина Ставчук визнає, що в Україні зростатиме ризик посух і збільшиться частка земель, на яких не можна збирати хороший врожай без зрошування. Але при цьому водних ресурсів у державі щороку меншає. Відтак звичайна розбудова систем поливу, без зміни технологій, до глобального потепління не адаптує, наголошує еколог Олег Листопад.

«Укргідрометцентр» повідомляє, що через малу кількість снігу та опадів загалом умови для весняного водопілля є несприятливими, і весняної повені не буде – вперше за понад 120 років спостережень за погодою.

Член наглядової ради організації «ЕкоПраво – Київ» Борис Васильківський констатує, що зимові опади в Росії та Білорусі, звідки частково наповнюється басейн Дніпра, значно нижчі за норму. Тож «сподіватися, що за рахунок танення снігу води «зверху» прийде більше, марно», визнає він.

Життя місцевих громад, зокрема і стан сільського господарства, можуть поліпшити місцеві природоохоронні проєкти, таким є досвід Німеччини, який згодиться і для України, вважає менеджер проекту, фонд Міхаеля Зуккова Іна Романн.

«Ми, представники фонду Міхаеля Зуккова, опікуємося біосферними резерватами, і тому вважаємо, що дуже важливо працювати із громадськістю. Коли громада поінформована і розуміє, що відбувається в резерваті, які зміни мають місце (опускаються ґрунтові води, падає обсяг врожаю) – тоді її можна максимально залучати до процесу екосистемної адаптації. Адже якщо населення користується екосистемними послугами (всім тим, що забезпечує місцева природа – ред.) – вони мають право на голос і на участь у процесі. Тут ми бачимо два рівні: політичний, де ухвалюються стратегічні рішення, і місцевий, локальний, де уже робляться конкретні кроки з адаптації»,– каже Іна Романн.

Експерти пропонують конкретні кроки для того щоб український аграрний сектор вистояв перед змінами клімату.

  • Відновлення і заліснення прибережних водозахисних смуг, збільшення частки лісосмуг і захисних лісів загалом. Залучення до цього місцевих громад. (Іна Романн).
  • Перехід на вибіркові вирубки замість суцільних, відновлення змішаних та листяних лісів на місці монокультурних хвойних, запровадження правила залишати певну кількість мертвої деревини після рубок у лісі. (Анатолій Смалійчук, національний координатор проєктів Фонду Міхаеля Зуккова в Україні).
  • Створення систем моніторингу і попередження пожеж в лісах. (Анатолій Смалійчук).
  • Використання крапельного зрошування, мульчування, покривних культур і тих видів оранки, які зберігають вологу в ґрунті. (Анатолій Смалійчук, Марія Колесник, заступниця директорав ProAgro Information Company).
  • Повторне заболочування осушених територій, з яких беруть початок водні артерії. Це збільшить водні запаси і знизить виділення вуглецю, збереже біорізноманіття та зменшить ризик пожеж. (Анатолій Смалійчук, Іна Романн).
  • Перехід на більш теплолюбні культури та більш посухостійкі сорти у сільському господарстві, адаптація посіву та збирання врожаю до зміни сезонів в Україні. (Анатолій Смалійчук, Марія Колесник).
  • Перехід на рідкі добрива під час весняного підживлення, щоб не посилювати дефіцит вологи у ґрунті. (Марія Колесник).
  • Вчасна боротьба зі шкідниками, які розмножуються завдяки теплим зимам (Марія Колесник)

Українські теплі зими дедалі більше нагадують європейські, проте зростає дефіцит вологи у ґрунті та зміщуються ареали поширення шкідників для сільськогосподарських культур: ці чинники, викликані зміною клімату, змушують змінюватися і український аграрний сектор,аж до конкретних змін технологій, пояснює в коментарі Радіо Свобода заступниця директорав ProAgro Information Company Марія Колесник.

«Є вплив короткостроковий, який виявиться цього сезону, і є – довгостроковий. Тепла зима, яка мала місце, вже спричиняє нестачу вологи в грунтах. Тож доведеться застосовувати більше хімічних засобів захисту рослин, бо в теплу зиму більше розвиваються шкідники. Зараз в Україні зміщуються їхні ареали. Озимі відновлювали вегетацію взимку через тепло. З одного боку, це позитив: краще розвинулися. З іншого – вони при цьому втрачали поживні речовини. Отже, навесні треба вносити добрива. Але мало вологи, і до цього треба ретельно підходити; можливо, варто застосовувати рідкі добрива, – радить експертка, – Зростає імовірність посухи в південних, центральних, і навіть північно-східних регіонах України. Тож деякі культури треба сіяти вже: весна буде короткою. Надважлива мета: зберегти вологу. Доведеться змінити глибину оранки, щоб не випарувати з полів усе».

Окрім того, Марія Колесник радить українським фермерам переймати досвід країн з теплішим кліматом, і звертати увагу на посухостійкі сорти.

Український клімат стає ближчим до західноєвропейського
Марія Колесник


«Український клімат стає ближчим до західноєвропейського, тож краще працюватимуть технології західних країн, а деякі традиційні – можуть стати неефективними. Змінюється і структура посівів. Кукурудза (культура, що походить з субтропіків і тропіків) – стала звичною для півночі України. Раніше вона там просто не визрівала, а тепер північ – суцільний кукурудзяний пояс. Тоді як на півдні кукурудзу стало ризиковано вирощувати без поливу. Втім, не обов’язково замінювати культури як такі: згадайте, що пшениця росте навіть у Африці. Але є сенс змінювати сорти на більш посухостійкі, та міняти сівозміну», – наголошує Марія Колесник.

Водночас є прогнози, які не виключають, що потепління підвищить врожайність деяких теплолюбних культур та опосередковано зменшить ціну певних продуктів харчування в Україні. Йдеться не лише про поліпшення умов для озимої пшениці, а й про дині, кавуни, виноград та низку теплолюбних овочів та фруктів, ареал вирощування яких стрімко посувається на північ.

Якщо потепління підвищує врожайність, то Україна має використовувати глобальні зміни клімату в національних інтересах, закликає фахівець із державної політики у паливно-енергетичному комплексі Геннадій Рябцев.

Бізнес: що будівництву добре, те металургії – смерть?

Бізнес в Україні вже відчув глобальне потепління «на власній шкурі». І відчуття ці є неоднозначними. З одного боку – економія сезонних витрат через холодну погоду. З іншого – ризики, пов’язані з виробництвом і продажем сезонних товарів та послуг, наголошує виконавча директорка Європейської бізнес асоціації Ганна Дерев’янко. Але, пояснює вона, бізнес здатен швидко пристосовуватися, за умови його організованості та продуктивності.

«Дехто каже, що потепління вже негативно вплинуло на торгівлю: такі товари, як тепле взуття і одяг, зимові шини, обігрівачі тощо – йшли повільніше. Що робити? пристосовуватися. Якщо маєш сезонний товар, то треба враховувати ризики. З іншого боку – значно спростилася логістика: майже не було снігу, тож стало легше доїхати і доправити товар. Додаймо сюди і менші витрати на опалення», – згадує Ганна Дерев’янко. Але, за її словами, є низка чинників, яка впливає на бізнес значно більше, ніж температура в лютому чи глибина снігу.

Треба пристосовуватися до нових погодних умов і при цьому зберігати свій успіх
Ганна Дерев'янко


«Візьмімо країни Скандинавії чи Швейцарію: там може випасти понад метр снігу, але вони вміють гарно давати цьому раду. Тож нам в Україні треба навчитися самоорганізуватися і справлятися з різноманітними викликами. Але, мені здається, з самоорганізацією та з продуктивністю є питання. Треба вчитися пристосовуватися до нових погодних умов і при цьому зберігати свій успіх», – резюмує Ганна Дерев’янко.

Що зміниться для бізнесу (на думку експертів та підприємців):

  • Уповільняться або стануть нестабільними продажі теплого одягу і взуття.
  • Зростуть ризики для роботи гірськолижних курортів, вони більше потребуватимуть систем ґенерації та захисту снігу.
  • Зменшить оберти ринок нагрівачів і опалювальних систем, натомість виростуть продажі систем кондиціонування повітря і водоочищення.
  • Спроститься логістика, зокрема на рівні автотранспорту і морських портів.
  • Будівництво отримає стимул: мертвий сезон для нього фактично зникне.
  • Будівельній галузі доведеться враховувати високі літні температури, зокрема в системах теплоізоляції та кондиціонування; ці зміни поступово вплинуть і на українські будівельні норми.
  • У харчовій галузі зростуть вимори до холодильного обладнання і витрати на охолодження продукції.
  • Виростуть екологічні вимоги до низки галузей, зокрема до металургійної та хімічної, які будуть змушені зменшувати викиди парникових газів.
  • Основним галузям економіки доведеться подбати про зменшення водовитратності, а водночас – про мінімізацію шкідливих речовин у стоках.

Глобальні зміни клімату трансформують екологічне законодавство ЄС. І це дуже скоро вплине на Україну, яка експортує продукцію до Євросоюзу, пояснює Радіо Свобода виконавчий директор Асоціації «Енергоефективні міста України» Святослав Павлюк.

Буде впровадження «вуглецевого кордону» Євросоюзу – оподаткування товарів і послуг, виробництво яких спричиняє великі викиди вуглецю
Святослав Павлюк


«Є нова Європейська зелена угода, яка передбачає інвестиції у промисловість, комунальний сектор та інші галузі для виконання цілей Паризької угоди. Будуть вноситися відповідні зміни до законодавства країн ЄС. Ну і буде впровадження так званого «вуглецевого кордону» Євросоюзу – оподаткування тих товарів і послуг, виробництво яких спричиняє великі викиди вуглецю. Це обмежить і зробить неконкурентними українську хімічну та металургійну галузі. Тому Україні варто вносити нові європейські «вуглецеві» правила до своїх законів, щоб привести свою економіку у відповідність до норм ЄС і не втратити ці галузі як неконкурентні», – закликає експерт.

Напередодні український віцепрем’єр Дмитро Кулеба запевнив, що в уряд України вже реалізує норми Європейської зеленої угоди, зокрема, координує з ЄС зусилля задля подолання наслідків зміни клімату.

Водночас енергоємність ВВП України є однією з найвищих у світі: у 2,5 рази вище, ніж у Польщі та у 3,3 рази вище, ніж у Німеччині. Це призводить до низької конкурентоспроможності економіки, визнають самі ж посадовці Мінекоенерго.

Українські міста: змінитися, щоб вижити

Грізні стихійні явища, які траплялися в Україні час від часу, ставатимуть звичними, попереджає Марія Колесник.

«Якщо в певному регіоні спека та посухи траплялися епізодично, то відтепер вони стануть регулярними та більш тривалими. І навпаки: міста, які потерпали від підтоплень – стикнуться з тим, що масштаби підтоплення зростуть», – вважає експертка.

Низка прогнозів стверджує, що через глобальні зміни клімату підтоплення загрожує низці приморських міст України, через танення полярних льодовиків і підняття рівня Чорного і Азовського морів. Однак є й інші виклики.

Українські міста і міська інфраструктура мають змінитися для мінімізації наслідків для городян, із цим погоджуються більшість експертів, опитані Радіо Свобода. Вони сформулювали таке собі «домашнє завдання для міст України».

  • Адаптація енергосистеми та комунального господарства до тепліших зим та різкіших температурних коливань, підвищення маневровості на рівні енергосистеми і на рівні подачі теплоносія в окремі будинки.
  • Проєктування будівель та мереж електропостачання з урахуванням високих літніх температур: це і теплоізоляція, і централізовані системи кондиціонування повітря тощо.
  • Запровадження систем оцінки, прогнозування і управління ризиків, пов'язаних зі змінами клімату; розробка дорожніх карт та планів з адаптації для регіонів і місцевих громад.
  • Використання збільшення середньозимових температур для зменшення використання викопного палива і викидів вуглецю.
  • Перегляд будівельних норм (ДБН), які би включали ВДЕ на житлових будинках, зелені дахи і фасади. А також – більш якісні технології, через зростання кількості циклів замерзання і танення взимку.
  • Водоощадні технології в побуті та в комунальному господарстві. (Анатолій Смалійчук, представник Фонду Міхаеля Зуккова в Україні)
  • Зменшення використання фосфатів у побуті та мінімізація їхньої частки у побутових стоках, щоб захистити річки від забруднення в умовах падіння водних запасів в Україні. (Олег Листопад)
  • Збільшення резервів теплових та енергетичних потужностей для міст.
  • Збільшення площ абсорбування опадів у містах – це сквери, парки, газони, несуцільна бруківка.
  • Підвищення ефективності роботи муніципалітетів та швидкості їхнього реагування на екстремальні явища.
  • Зміна планування міст, виходячи з нових кліматичних умов. (Святослав Павлюк, Виконавчий директор Асоціації «Енергоефективні міста України».)

Раніше на порядку денному стояло питання запобігання змінам. Зараз – ідеться про адаптацію до них, визнає виконавчий директор Асоціації «Енергоефективні міста України» Святослав Павлюк.

Планування міст має змінитися. Площі абсорбування опадів треба збільшувати
Святослав Павлюк


«Загальне споживання енергії на комунальні послуги буде, імовірно зменшуватися. Але дедалі частіше матимуть місце екстріми (пікові рівні) випадання дощів. Зливова каналізація в такі моменти вже не може відвести всю воду, тож українські міста час від часу підтоплює.Тож планування міст має змінитися. Зокрема, площі абсорбування опадів треба збільшувати, щоб вони краще приймали опади. Так само частіше траплятиметься одномоментне випадання великої кількості снігу і різке падіння температури. Треба тримати в резерві значно більші енергетичні потужності, аніж раніше. Але треба розуміти, що вони будуть задіяні максимум два тижні на рік. Тому можна або забезпечувати великі резерви на цей період, або ж змиритися з труднощами, які виникатимуть упродовж цих двох тижнів. Кількість гарячих дні влітку так само зросте»,– попереджає експерт.

Святослав Павлюк наполягає: ефективна адаптація цілої країни до змін клімату неможлива, якщо муніципалітети та інфраструктура конкретних міст до неї не готові.

І навпаки: якщо міста адаптуються до потепління – то можуть і отримати переваги. Наприклад, зменшення платіжок за тепло та гарячу воду. Тепла зима вже вплинула на кон’юнктуру на європейському газовому ринку і відтак газ для українських споживачів подешевшав.

«У січні 2020 року вартість газу була на 25% меншою, ніж у січні 2019 року», – повідомляє підприємство «Укргазвидобування».

Втім менше морозів – менші й прибутки компаній, які видобувають газ, вугілля, або ж виробляють електроенергію. Тому вони заплатять і менше податків. Зокрема про падіння своїх доходів із цих причин говорить паливно-енергетичний гігант «ДТЕК Енерго». Але це вже стосується адаптації до глобальних змін клімату української енергетики.

Енергетиці буде «гаряче»

Українська енергетика, з одного боку, отримує менше навантаження в опалювальний сезон. З іншого – паливно-енергетичні компанії недоотримують прибутки. А крім того, потерпають від перепадів погоди і «температурних гойдалок». Адже глобальне потепління – це не лише тепла зима і спекотне літо. Це ще й різкі зміни погоди з ясної на дощову та вітряну (перепади генерації сонячних та вітрових електростанцій), «стрибки» від морозів до відлиг, які різко змінюють споживання газу, тепла й електроенергії.

Але є ще ціла низка труднощів, які енергетиці доводиться долати, розповідає Радіо Свобода голова «Бюро комплексного аналізу та прогнозів» Сергій Дяченко, який є співавтором міжнародних досліджень впливу глобального потепління на українську енергосистему.

Дійсно, зменшаться витрати на опалення, але зростуть – на кондиціонування
Сергій Дяченко


«Проблеми виникають просто зараз: наприклад, це підвищення температури води в річках. А звідси і проблеми в роботі АЕС, розрахованих на інші температури водойм. Нині в них нештатно працює система охолодження, і це впливає також на графік простоювання блоків. Сподіватися, що українці зекономлять через зміни клімату? Ні, це так не працює. Дійсно, зменшаться витрати на опалення, але зростуть на кондиціонування, – пояснює експерт. – Вітрові режими і процеси можуть змінитися, і це вплине на відновлювані джерела енергії (ВДЕ). Нестабільність погоди зростатиме, але і виросте вітрове навантаження та виробництво енергії з вітру».

Окрім того, падіння рівнів води у річках зумовить і проблеми гідроенергетики, а ще – обмежить потенціал для добудови українських атомних станцій, попереджає Дяченко.

«Україна має потенціал ГЕС приблизно два гігавати – але врахуймо зменшення рівня води і замулювання. Треба в цьому контексті зважати і на те, що обмежується розвиток АЕС, які потребують водних ресурсів для охолодження. А ще змістяться піки споживання, з ранкових і вечірніх – на денні, коли всі вмикатимуть кондиціонери», – аналізує експерт.

Для нормального балансування енергосистеми потрібні маневрові потужності – ті, які можна майже миттєво вмикати чи вимикати. В ідеалі їх має бути 15% від всього виробництва енергії. Традиційно «маневр» забезпечує гідроенергетика, але вона може дати удвічі менше, а тим часом в Україні збільшується дефіцит водних ресурсів, попереджає Сергій Дяченко.

В цих умовах «маневрувати» доводиться вугільними теплоелектростанціями, які не відповідають західим екологічним нормам. Тож найближчим часом Україні доведеться або розбудовувати заміну для ТЕС, або робити «вугільну» енергетику більш екологічно чистою.

Для приєднання української енергосистеми до європейської Україна потребує якісних і достатніх маневрових потужностей, підсумовує голова «Бюро комплексного аналізу та прогнозів».

Одним з елементів адаптації енергетики до змін клімату є так званий «зелений перехід», коли основну частину енергії держава починає отримувати з відновлюваних джерел.

Тим часом кількість сонячних електростанцій в Україні зростає настільки швидко, що у Верховній Раді, у компанії «Укренерго» та в уряді говорять про дефіцит коштів для покриття «зеленого тарифу» для ВДЕ. Цей дефіцит у 2020 році більш ніж удвічі перевищить доходи НАЕК «Енергоатом», найбільшого виробника електроенергії та своєрідного донора української енергетики.

На цьому тлі тривають непрості переговори уряду та інвесторів у зелену енергетику. Кабмін пропонує зменшити розміри зеленого тарифу в обмін на довший термін його дії. Раніше міністр енергетики та захисту довкілля Олексій Оржель зауважував, що частку ВДЕ треба поступово збільшувати в рамках адаптації до змін клімату, та що орієнтир для української енергетики – 70% виробництва енергії з відновлюваних джерел до 2050 року.

Зараз частка електрики, що виробляється із сонця, вітру та біомаси є меншою приблизно вдесятеро. Але енергосистемі вже нині непросто впоратися з її балансуванням, а до цього додаються ще й дисбаланси від дефіциту води для ГЕС та від різких змін погоди, викликаних глобальним потеплінням.

2019 рік став найтеплішим за історію спостережень в Києві. За даними Центральної геофізичної обсерваторії України, всі 12 місяців минулого року були теплішими за норму. Особливо відзначився червень – середня температура першого літнього місяця досягла 23,6 градусів, і він став найтеплішим за період спостережень. Лютий 2020 року – так само побив кілька температурних рекордів.

  • 16x9 Image

    Євген Солонина

    На Радіо Свобода працюю журналістом з 2008 року.  Народився 1979 року в місті Мелітополь Запорізької області. Закінчив факультет журналістики Запорізького Національного університету. Як журналіст найбільше цікавлюся економічною, екологічною та соціальною тематикою. На дозвіллі захоплююся садівництвом та альпінізмом.

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

В ІНШИХ ЗМІ

Загрузка...

Recommended

XS
SM
MD
LG