Доступність посилання

ТОП новини
29 лютого 2020, Київ 09:10

«Зеленому тарифу» можуть дати «червоне світло»


Сонячна електростанція «Старі Богородчани-1», Івано-Франківська область

У 2020 році виробництво енергії з відновлюваних джерел в Україні стрімко виросте і виникне проблема з компенсацією «зеленого тарифу», а частину блоків атомних електростанцій доведеться відключати. Це, зокрема, прогнозує голова паливно-енергетичного комітету Верховної Ради Андрій Герус. Водночас у планах Мінекоенерго – збільшити частку «зеленої енергетики» до 70% за найближчі три десятиліття. Експерти говорять про те, що проблема виникла ще за часів колишнього українського президента Януковича, який втік до Росії, коли найвищий в Європі «зелений тариф» було сформовано в інтересах окремих фінансово-промислових груп. Водночас власники малих сонячних електростанцій припускають, що влада піднімає це питання, готуючи громадську думку до зменшення «зеленого тарифу» та до інших обмежень для малої «зеленої» генерації.

З настанням весни в Україні стане більш сонячно, а тому різко збільшиться виробництво електроенергії з відновлюваних джерел (ВДЕ), особливо якщо врахувати новозбудовані сонячні електростанції; відтак виплати за «зеленим тарифом» у державі зростуть в 1,8 раза. Такий прогноз робить голова паливно-енергетичного комітету Верховної Ради України Андрій Герус. Він спрогнозував й інші труднощі в українській енергетиці через швидке нарощування ВДЕ і закликав шукати вихід із ситуації.

У нас буде багато електроенергії з відновлюваних джерел і для того, щоб вони могли залишатися в роботі, доведеться зупиняти блоки «Енергоатому»
Андрій Герус

«Енергонезалежність повинна бути, але треба все робити з розумом, інакше ми прийдемо до ситуації, коли у нас буде дуже багато електроенергії з відновлюваних джерел і для того, щоб вони могли залишатися в роботі, нам доведеться зупиняти блоки державного «Енергоатому», який видає найдешевшу електроенергію», – припускає Герус.

Чи буде літо-2020 «зеленим» та «сонячним»

Нині українські та зарубіжні інвестори (як великі, так і малі) можуть опинитися без компенсації «зеленого тарифу», закладеного в український закон «Про альтернативні джерела енергії». Нині це 15 євроцентів (або близько 4 гривень) за кіловат для сонячних електростанцій, які не мають надбавки за використання українського обладнання. Щоквартально НКРЕКП індексує тарифи, враховуючи курс євро. Зараз регулятор визначив, що переважна більшість СЕС отримують по 3,95 гривні за кіловат-годину виробленої енергії. Зелені тарифи поетапно зменшуватимуться і діятимуть до кінця 2029 року.

Спроби залишити частину «сонячників» без прибутків уже були: так, навесні 2019 року Верховна Рада попереднього скликання позбавила «зеленого тарифу» приватні електростанції, які будують або вже збудували на землі, а не на дахах чи фасадах житлових будинків. Однак вже у серпні президент України Володимир Зеленський підписав зміни до законодавства, які повернули «зелений тариф» малим наземним електростанціям. Але на цьому проблеми не завершилися: так, власникам приватних сонячних електростанцій на Західній Україні більш ніж на два місяці затримали виплату компенсацій за «зеленим тарифом».

Побоювання представників «сонячного» бізнесу про те, що «зелені тарифи» значно зменшать, а то й скасують, озвучує, зокрема, народний депутат, заступник голови фракції «Голос»​ Ярослав Желєзняк.

«Зараз ситуація є майже патовою. Інвестори вкладають кошти, а держава не може їм забезпечити, компенсувати той «зелений тариф», який закладено в законодавстві. І саме паливно-енергетичний комітет спільно з урядом має це врегулювати», – вважає депутат, закликаючи колег підготувати відповідні зміни до законодавства для розгляду в сесійній залі парламенту.

Нині триває торг чинної влади із «зеленими» гравцями ринку електроенергії, таку думку висловив Радіо Свобода один з малих виробників енергії з відновлюваних джерел, голова енергетичного кооперативу «Сонячне місто» Андрій Зінченко. Втім, припускає він, сторони ще не наблизилися до спільного знаменника.

У владі була популярною ідея «обрізати» тариф ретроспективно. Проте, зустрівшись із перспективою судових позовів, влада вирішила запропонувати «добровільну реструктуризацію» «зелених тарифів»
Андрій Зінченко


«На проблему треба дивитись у контексті взаємодії поточної влади із «зеленими» гравцями ринку електроенергії. Спочатку у владних колах була популярною ідея «обрізати» тариф ретроспективно. Проте, зустрівшись із перспективою судових позовів інвесторів у ВДЕ-генерацію в європейських судах, влада вирішила запропонувати «добровільну реструктуризацію» «зелених тарифів». Тому що наслідки судів для українського бюджету будуть вкрай плачевними – йдеться про мільярди доларів виплат. Не з енергоринку, а з бюджету. В цьому контексті між поточною владою та виробниками енергії з ВДЕ йде своєрідний «торг». Урядовці хочуть реструктуризацію на довший час із більшим відсотком зменшення тарифу. Позиція виробників та інвесторів – інакша», – визнає представник сонячної генерації.

Зі свого боку Андрій Герус вважає, що чинний «зелений тариф» для сонячних електростанцій є зависоким, і пояснює це лобізмом окремих фінансово-промислових груп.

В Україні тариф для СЕС – 15 євроцентів, у Німеччині – 4,7, в Узбекистані – 6. Де ж тоді Україна: з «розумними» чи з «красивими»? Чи, може, в нас своя, окрема історія, яку ще колись давно створив Андрій Клюєв, а інші люди її потім очолили?
Андрій Герус

«В Україні тариф для сонячних станцій – 15 євроцентів, у Німеччині – 4,7 євроцента. Добре, це розвинена країна, і в ній дешевші кредити. Візьмімо Узбекистан – 6 євроцентів. Це не Німеччина, це інша сторона медалі. Де ж тоді Україна: з «розумними» чи з «красивими»? Чи, може, в нас своя, окрема історія, яку ще колись давно створив Андрій Клюєв, а інші люди її потім очолили? Але також є іноземні інвестори, які зайшли в Україну. Тож нам треба бути дуже акуратними. Зараз ніякого законопроєкту не зареєстровано. Ми не поспішаємо. Адже зараз іде діалог (з інвесторами), він непростий: деякі компанії кажуть: ну це ж було в законі, тож ви завжди можете підвищити тариф на електроенергію, щоб це виплатити, в тому числі й для населення, і це ваші проблеми, де взяти гроші. Але ж в минулому році на «зелену» енергетику виплатили 27 мільярдів гривень, цього року буде виплачено 48 мільярдів, але ж ці кошти треба десь взяти», – озвучує проблему Андрій Герус.

З іншого боку, депутат наголосив, що нинішній імпорт електроенергії, обсягом близько 0,6 % від всього споживання, натомість створює конкуренцію на ринку та призводить до зниження вартості електроенергії для промислових споживачів. Водночас українська енергосистема (за винятком Бурштинського енергоострова) технічно може імпортувати електроенергію лише з Росії, Білорусі та Молдови, причому з цих трьох країн значні надлишкові потужності має саме Росія, стверджують енергетичні експерти.

«Зелений тариф», відповідно до українських законів, має рік від року поетапно зменшуватися, тоді як уряд планує, що інвестори й далі розбудовуватимуть сонячні електростанції в Україні. Так, міністр енергетики та захисту довкілля Олексій Оржель пропонує концепцію «зеленого переходу» української енергетики, за якою до 2050 року на відновлювані джерела має припадати до 70% енергетичного балансу країни.

Олексій Оржель (праворуч) під час газових переговорів у Брюсселі. 19 вересня 2019 року
Олексій Оржель (праворуч) під час газових переговорів у Брюсселі. 19 вересня 2019 року

«До 2050 року частка ВДЕ в енергобалансі має становити близько 70%. У нас є оцінки, різні графіки і сценарії реалізації цієї цифри, але найголовнішим є те, що цей розвиток має бути економічно обґрунтованим», – запевнив Оржель. Він прогнозує поступову мінімізацію вугільної генерації та скорочення ядерної енергетики до 25% від енергобалансу.

Такі плани збігаються із загальноєвропейською стратегією поетапного переходу на ВДЕ.

Всі сонячні електростанції України, підключені до енергосистеми, мають встановлену (максимально можливу) потужність близько 3800 мегават, це трохи більше ніж 7% від номінальних потужностей всіх українських електростанцій разом узятих, свідчить статистика «Укренерго».

Водночас добовий графік виробництва електроенергії в Україні показує, що в лютому відновлювані джерела (сонячні, вітрові електростанції та потужності на біомасі) разом виробляють приблизно до 1800 мегават, або до 8% всієї генерації, причому пік припадає на обідні години.

Якщо Україна цілком серйозно, на урядовому рівні, планує наростити частку ВДЕ до 70%, то чому досягнення лише десятої частини від цих урядових планів та очікуваний цього року прогрес викликає тривогу в представників парламентського комітету з питань енергетики та в експертів?

Хто дає гроші на «зелений тариф»

Правила чинного ринку електроенергії зобов’язують «Укренерго» компенсувати різницю в «зеленому тарифі» тим, хто купує електроенергію з відновлюваних джерел, зокрема і в сонячних електростанцій. Це державне підприємство «Гарантований покупець» та регіональні енергетичні підприємства – «постачальники універсальних послуг». І першим, і другим «Укренерго» сплатило навіть більше, ніж закладено в тарифи, які це підприємство отримує за свої послуги, ідеться на сайті цієї державної компанії.

Загалом на українському енергоринку високі тарифи для сонячних та вітрових електростанцій компенсують за рахунок дешевої електроенергії атомних та гідроелектростанцій, яку вони продають за фіксованим низьким тарифом. Окрім того, розглядаються варіанти наповнювати «зелений тариф» за рахунок прибутків державної компанії «НАЕК «Енергоатом». Так, АЕС виробляють і продають струм за ціною 56,7 копійки за кіловат, а це значно дешевше, ніж теплова чи сонячна енергія. Також це удвічі або втричі менше (залежно від тарифу), ніж платять за світло прості українці.

Втім, якщо порахувати річні прибутки «Енергоатому», а також податки, які він сплачує до бюджету за рік, то ця сума буде у два з половиною рази меншою, ніж буде потрібно на компенсацію «зеленого тарифу» цього року, якщо зважити на прогнози Андрія Геруса.

Більше того, місцеві державні енергетичні підприємства (постачальники універсальних послуг) в частині українських регіонів вже зараз не встигають сплачувати малим сонячним електростанціям «зелений тариф». Саме це відбувалося на Львівщині, де виникли двомісячні борги перед «сонячниками». Водночас малі електростанції, приватні та кооперативні – це лише чверть «сонячного ринку», на якому домінують великі українські та західні інвестори.

На цьому тлі заяви представників влади про ризики через зростання потужності ВДЕ можуть свідчити про спробу чинної влади домовитися із «зеленими» гравцями ринку електроенергії, таку думку висловив Радіо Свобода один із малих виробників енергії з відновлюваних джерел, голова енергетичного кооперативу «Сонячне місто» Андрій Зінченко.

Сприймаю це як частину «торгу» між великими інвесторами та урядом
Андрій Зінченко

«Влада хоче більших поступок від виробників електроенергії із ВДЕ, тому інформаційно на них впливає і намагається заручитись підтримкою інших гравців на ринку. У даному випадку – тих же атомників, яким сценарій, озвучений Андрієм Герусом, зовсім не подобається. Я сприймаю це як частину «торгу» між великими інвесторами та урядом. Особливо зважаючи на те, що медіація, яку зараз проводять європейські структури між «зеленими» та урядом, швидше за все, за кілька тижнів провалиться. Тож владі потрібно посилювати свої позиції», – пояснює виробник сонячної енергії.

На основі припущень експертів, посадовців та частини гравців ринку сонячної енергетики можна окреслити декілька варіантів розвитку подій із «зеленими тарифами».

Що чекає на сонячні електростанції?

  • Ситуація може розв’язатися разом з поступовим подорожчанням електроенергії для всіх споживачів, а відтак – зі зменшенням різниці між звичайним тарифом і «зеленим», яку треба компенсувати. Однак на це навряд чи підуть до місцевих виборів.
  • Влада може без погодження з інвесторами обрізати «сонячний тариф» – і власники бізнесу стануть масово вимагати компенсацію недоотриманих прибутків в українських та в європейських судах.
  • Держава спробує вмовити гравців ринку на зниження «зеленого тарифу» і (або) на зменшення ціни, за якою продають електроенергію інші її виробники. Водночас нинішню відпускну ціну «Енергоатому» профільні експерти вже зараз вважають занадто низькою для розвитку галузі та для витрат на інвестиції.
  • Як компроміс держава запропонує виробникам ВДЕ зменшити «зелений тариф», але розтягти його у часі: щоб він діяв і після 2029 року.
  • В Україні запрацюють «аукціони» на відновлювану енергетику: багаторічний контракт отримуватиме той із виробників, хто погодиться продавати струм за фіксованою ціною, але нижчою, ніж дають конкуренти. Закон про енергетичні аукціони вже ухвалений, але механізм їхнього проведення не запрацював, а також уряд ще не визначив, які саме квоти на виробництво електроенергії цього року підуть «з молотка».
  • Оператор енергосистеми періодично відмикатиме електростанції ВДЕ, щоб збалансувати енергосистему та зменшити «зелені» виплати їм. Ця потреба зменшиться після того, як Україна інтегрується до об’єднаних енергосистем Європи.
  • За умови збереження «зелених тарифів» коштів не вистачатиме і виплати затримуватимуть, як це вже відбулося на Львівщині. Або ж «Укренерго», «Гарантований покупець» чи постачальники універсальних послуг виділятимуть на «зелений тариф» більше, ніж заробляють, і це поставить їх на межу банкрутства, ці підприємства, ймовірно, рятуватимуть за рахунок бюджету.

Про який саме шлях домовляться влада та виробники електроенергії та чи домовляться взагалі? Ситуація стане зрозумілою вже навесні, коли разом із сонячними днями та з пуском нових потужностей виробництво електроенергії з відновлюваних джерел стрімко зросте.

Відновлювана енергетика: хвороба росту чи ризик колапсу?

Цього року галузь відновлюваної енергетики стикнеться зі значними викликами: як технічними, так і фінансовими; і ті, й інші викликані стрімким будівництвом сонячних та вітрових електростанцій, пояснює Радіо Свобода директор з досліджень аналітичного центру «Діксі Груп» Роман Ніцович.

«Перший виклик – технічний: чи здатна енергосистема прийняти всю енергію з ВДЕ і збалансувати нестабільний графік її виробництва? Крім балансуючих потужностей, потрібна досить точна система прогнозування виробництва електроенергії з вітру і сонця. Другий виклик – фінансовий. Адже для виплат по «зеленому тарифу» треба акумулювати кошти. Згідно з законом, їх має накопичувати ДП «Гарантований покупець». А його доходів (зокрема від продажу дешевої ядерної та гідроенергії з націнкою – ред.) може не вистачити, тож прогнозується його дефолт. Доведеться приймати певні непопулярні рішення, щоб розв’язати питання. Розглядається такий варіант: «зелений тариф» знижується, але натомість продовжується після 2029 року», – вважає аналітик.

Зі свого боку представники відновлюваної енергетики визнають: значна частина інвесторів готова і до діалогу, і до компромісів.

«Ринок відновлюваної енергетики потребує термінових змін. Стратегічні інвестори, які мають на меті будувати станції в Україні, розуміють, що тариф для нових об'єктів необхідно приводити до економічно обґрунтованого рівня та запроваджувати конкурентні механізми формування ціни», – заявила в одному зі своїх інтерв’ю директорка з розвитку Української асоціації відновлюваної енергетики Олена Колтик.

Між тим, на думку Романа Ніцовича, тягар компенсації «зеленого тарифу», а також відмикання блоків через перевиробництво «зеленої енергії» мали б нести не лише державні атомні, а й приватні теплові електростанції. Водночас найкращим рішенням він вважає енергетичні аукціони, які застосовуються для сонячної та вітрової генерації на Заході.

«Зелені» виробники на Заході конкурують за ціну. Доки в Україні не буде аукціонів, ситуація не поліпшиться
Роман Ніцович

«Зелені» виробники енергії на Заході конкурують за ціну. І доки в Україні не буде аукціонів, ситуація не поліпшиться. Як розвиватимуться події влітку 2020 року – важко сказати. Досі ВДЕ відбирали хліб у вугільних ТЕС: диспетчери переважно відключали їх, а не ядерні блоки. Втім, диспетчер має повне право давати команду на обмеження генерації для всіх, від теплових і до сонячних електростанцій. Первинно дуже високий «зелений тариф» в Україні запроваджували для своїх. Але коли знялися бар’єри на інвестування у цей сектор, відбувся «стрибок», на який, звісно ж, не розраховували автори первинної схеми «підтримки своїх за «зеленим тарифом». Але за рахунок аукціонів та конкуренції, а також здешевлення сонячних технологій та майбутніх податків на викиди вуглецю в ЄС сонячні електростанції знизять собівартість виробництва енергії та стануть значно більш конкурентними», – прогнозує Роман Ніцович.

Наразі собівартість електроенергії, виробленої з сонця, оцінюють від 2 гривень за кіловат-годину. Собівартість постійно знижується разом із вдосконаленням технологій виробництва сонячних панелей. Галузь не потребуватиме «зеленого тарифу» для свого розвитку, коли вироблятиме електроенергію дешевше, ніж її купують українські громадяни та промисловість.

Тим часом більшість українських атомних енергоблоків вичерпають свій ресурс до 2050 року, а на той час собівартість енергії з вітру і сонця суттєво зменшиться, відтак за 30 років на них дійсно зможе припадати дві третини генерації, припускають експерти.

Деякі розвинені держави вже наближаються до цих показників. Так, в Німеччині вже у першій половині 2019 року сумарно виробництво енергії з ВДЕ перевищило частку, яку країна отримала з ТЕС та АЕС.

Однак є і негативні приклади: Іспанія спершу невдало визначила «зелений тариф», не змогла спрогнозувати наслідків зростання відновлюваної енергетики, а коли коштів на це забракло, зменшила тарифи на сонячну та вітрову генерацію, що призвело до колапсу галузі у 2009 році.

Наразі саме в Україні «зелені тарифи» є найвищими у Європі. До останнього часу їх стабільно отримували великі виробники. Тоді як власники малих СЕС спершу мали бюрократичні перепони на етапі запуску, а з 2019 року – тимчасове скасування «зеленого тарифу» для наземних електростанцій, а згодом – і взагалі затримки з виплатами.

  • 16x9 Image

    Євген Солонина

    На Радіо Свобода працюю журналістом з 2008 року.  Народився 1979 року в місті Мелітополь Запорізької області. Закінчив факультет журналістики Запорізького Національного університету. Як журналіст найбільше цікавлюся економічною, екологічною та соціальною тематикою. На дозвіллі захоплююся садівництвом та альпінізмом.

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

В ІНШИХ ЗМІ

Загрузка...
XS
SM
MD
LG