Доступність посилання

ТОП новини
06 липня 2020, Київ 00:17

«Рейв – це те, чого вимагає Донбас»: хто створює музичну сцену українського сходу


30 травня фестиваль соціальних інновацій і нової музики «На карантині з Plan B» проводить онлайн-вечірку Plan B Night зі Слов'янська –​ одного з найбільших міст підконтрольної частини Донбасу. Гратимуть діджеї Anna Herliakh, Podryzhanya, DAXA та Skober. Візуальний супровід — проект Actova Zala від медіа-перформерок Lenoczka и Daria Veshtak. З 21:00 до 3:00 цієї суботи ви можете приєнатися до вечірки на сторінці фестивалю Plan B або Донбас.Реалії.

А як взагалі виглядає сьогодні сцена Донбасу? Разом з творцями фесту ми попросили чотирьох музикантів та організаторів вечірок в містах сходу України розповісти, як вони створили свої формації та як це можна повторти, якщо вам також кортить.​

Євген Скрипник, Shum.Rave, Слов'янськ

Євген Скрипник
Євген Скрипник

– Мені 23 роки, заробляю на інтернет-маркетингу і роблю Shum.Rave у Слов'янську. У 2015 році почав співпрацювати з платформою ініціатив «Теплиця», дістав певні навички організації і зрозумів, що це те, чим я хочу займатися в майбутньому. Через деякий час вирішив, що хочу створити щось своє, де зможу втілити власне уявлення про те, як повинна виглядати вечірка.

Спершу був вибір між техно і репом. Мені близьке і те, й інше, але зупинився на техно, адже рейвів у Донецькій області зовсім мало, а люди цього хочуть. Зараз вже провів 3 рейв-тусовки спільно з E-bar.

Спочатку, роблячи Shum, ми вирішили, що не будемо підлаштовуватися під локальний контекст. Наша команда привозить тих діджеїв, яких обирає сама, знаходить ті місця проведення, які хочемо саме ми, обирає світло, що подобається нам і т.д.

Це місце втілює собою свободу: одягаєшся, як хочеш, танцюєш, як відчуваєш


До «Шуму» в Слов'янську був лише один заклад, який працював до 4 ранку. Це «клуб» з високим середнім чеком і попсовою музикою. Бачачи цю плачевну картину, ми вирішили створити особливе місце. Це місце втілює собою свободу: одягаєшся, як хочеш, танцюєш, як відчуваєш, розмовляєш будь-якою мовою. Приходячи на Shum, ти можеш бути впевнений, що тебе приймуть таким, яким ти є.

Для нас важливо, щоб аудиторія почувалася розкуто, говорила чесно про захід, вимагала більше й більше. Команда «Шуму» хоче, щоб був сформований запит на якість серед аудиторії. Люди мають право вимагати максимально хороший рівень, якісний алкоголь, світло і звук.

Shum 2.0 був організований у дату, яка є Днем пам'яті жертв Голодомору. Хоч і старт рейву був о 22:00, це все одно стало великою проблемою. Для вечірки потрібна охорона, медична допомога, оскільки багато що може трапитися, але безпека – це наша задача. Охоронці не хотіли приїжджати. «Вся країна приспускає прапори, а ви влаштовуєте танці», – говорили вони. Благо, що в підсумку цю проблему вдалося вирішити тонною слів.

Ми вважаємо, що на Донбасі є особливий звук, який повинен почути весь світ


Коли з'явився Shum, багато людей змінили своє уявлення про нічне життя. Рейв – це те, чого вимагає Донбас, так що люди охоче приїжджають до нас з різних міст. З'явилася маса нових знайомств, які дали неймовірне бажання робити рейв далі. У планах – створити діджей-школу в Слов'янську. Ми вважаємо, що на Донбасі є особливий звук, який повинен почути весь світ.

Антон Лапов, «​Луганська контемпорарі діаспора»

– Електронний музикант, художник, дослідник медіа-арту. З 2010 в рамках проекту lap0fvw пишу музику, натхненну IDM 1990-х.
У 2011-2014 роках організовував концерти електронної музики, вечірки і курирував арт-проекти в Луганську. З 2015 року в нових умовах вимушеної «еміграції» з рідного міста беру участь у художніх проектах «Луганської контемпорарі діаспори» (ЛКД) – неформального об'єднання донбаських художників і музикантів, які працюють з темою військового конфлікту, його соціокультурними причинами і наслідками.

В рамках ЛКД займаюся проектом «ВОСТОК» – цифровим майданчиком для репрезентації донбаської електронної музичної сцени. Лейбл заснований у 2019 році в результаті успішної серії однойменних вечірок за участю локальних донбаських діджеїв і продюсерів.


Наш перший реліз – збірка VOSTOK – був підготований до випуску минулого літа разом з донецькою формацією «Призма», і за підсумком року увійшов до топ-60 найкращих українських музичних релізів за версією радіо «Аристократи».

Наша мета – інформаційна підтримка і промоція музики музикантів-початківців з Донбасу. Оскільки частина з них – переселенці, розкидані по світу, а інша частина живе на Донбасі в умовах ізоляції від українського культурного поля, то наша головна складність – підтримка креативної комунікації одне з одним на відстані.

Зараз же головна складність загальна у всіх промоутерів та музикантів – пандемія. Ми розраховували ще в квітні-травні провести низку подій в різних містах України, приурочених до випуску нових релізів – тепер же шукаємо способи організувати музичні стріми.

Антон Лапов
Антон Лапов

Для мене досвід спільної діяльності в Луганську в 2011-2014 роках є незамінним – саме тоді я став глибоко переконаний в унікальності електронної музичної сцени Донбасу і в необхідності будувати горизонтальні зв'язки між музикантами з Донецької та Луганської області, не беручи до уваги авторитетність великих культурних центрів. Уся моя діяльність в рамках проекту «ВОСТОК», по суті, – це логічне продовження тієї довоєнної ситуації. Моя переконаність у правильності нашого шляху базується на досвіді колективної творчості з хлопцями, які робили і продовжують створювати крутий і унікальний продукт у Луганську, Краснодоні, Донецьку, Сєвєродонецьку, Рубіжному, Старобільську. Зараз ми шукаємо шляхи, як зберігати творчі імпульси на відстані і залучати нову творчу молодь, що перебуває в ізоляції.

Чому навіть довоєнні Луганськ та Донецьк були ворожі для романтиків та ідеалістів, як луганські музиканти перемкнулися із «металу» на електронну музику – аж до того, що це стало явищем в українській електроніці? У першому випуску подкасту Радіо Донбас.Реалії Фронтир з Антоном Лаповим:

Рейви і молодість в окупації. Подкаст Фронтир
Будь ласка, зачекайте

No media source currently available

0:00 0:54:11 0:00
ЗАВАНТАЖИТИ

Костянтин Одинець, Школа діджеїв Praktika, Торецьк

– Мені 34 роки, з підліткового віку займаюсь роботою в сфері IT. У 13 я був помічником у місцевого діджея на дискотеці. Так як у мене, чи не єдиного у нашому селищі, був комп’ютер, всі підготовки до вечірок проходили через мене. Потім став співорганізатором вечірок у Донецьку, який на той час був центром нічного дозвілля в нашій області. Любов до електронної музики трансформувалася в спроби її написання. Саме це захоплення дозволило більш-менш без стресів пережити події, які відбуваються на Донбасі з 2014 року.

Задача – показати городянам справу, яка буде їх надихати


Діджей-школа виникла тоді, коли під час різних заходів, у яких ми брали участь, питань про сферу діджеїнгу стало надто багато. Так у нас сталися перші лекції та практичні заняття. Потім ми почали виступати на різних заходах у Торецьку. Коли все починалося, це була можливість всім нам організувати цікаво, весело своє дозвілля. Зараз, особисто в мене, на меті стоїть задача показати та надати можливість нашим городянам, молоді спробувати справу, яка буде їх надихати, захоплювати, розвивати.

Важко уявити, але на старті не було майже ніяких проблем. А коли вони з’являлися, завжди приходив хтось з нашої спільноти з готовою пропозицією вирішення. Але зараз хочеться певного росту та розширення формату.

До наслідків військових дій додалися ще глибша економічна криза та обмеження карантину


Коли ми почали грати на відкритих майданчиках, то зрозуміли, що у справі «виховання» та пошуку свого музичного прихильника важлива регулярність. На літо 2020 року були великі плани. Але, звісно, карантин вніс свої корективи. В цілому, на місто це дуже сильно вплинуло, бо до наслідків військових дій додалися ще глибша економічна криза та обмеження карантину. Наразі ми думаємо про власний постійний майданчик для вечірок та школи.

Найголовніше, що нам вдалося в рамках школи стати друзями. Ми так чи інакше впливаємо один на одного. А у місті, де з дозвіллям є певні проблеми, розуміти, що ти можеш зібрати вечірку та поспілкуватися про музику – завжди додає сил. Так між нами з’явилась певна синергія.

Клікніть, щоб відкрити
Клікніть, щоб відкрити

Kostya Skober, Дружківка

– Так склалося, що музикою захопився з раннього дитинства. Мій батько грав у групі на синтезаторах, тому я мав вдома 2 аналогових синтезатори, на яких швидко навчився грати щось просте вже у 6 років. З віком зайнявся рок-музикою, грав у невеликій групі, де вдалося випробувати більшість музичні інструментів. Ближче до 17 років почув хаус музику на Garage FM. З того моменту став більше вникати в електронну музику.

Перші виступи були досить спонтанними. Зі своїми друзями відпочивали на місцевій дискотеці, а після вони запропонували принести свою музику, що я і зробив. Виявилося, що моя музика подобається слухачам, тож тоді вирішив займатися цим серйозно. Почався пошук перших лейблів, я вигадав собі перший нік – Black Z. У той період почав осмислювати те, що я хочу писати.

Поставив собі за мету потрапити на найбільший техно-лейбл – Drumcode. Надіслав туди свої найкращі треки, але більш, ніж півроку, відповіді не було. Почали опускатися руки, але несподівано прийшла звістка від лейбла 4 Big. Цей лейбл є золотою серединою, на яку хоче потрапити маса артистів і цей шанс випав мені. Після першого релізу на 4 Big пішла перша хвиля популярності: маса заявок у facebook, сотні відгуків і реакцій, на які я так довго чекав.

Обставини склалися так, що мене помітила Моніка Крус, у якої свій величезний лейбл Terminal M. Для неї я зробив ремікс, який став неймовірно популярним. Після цього реміксу мене помітив Адам Бейер: повідомив, що хоче взяти мій трек до себе в реліз на лейблі Drumcode Records. Адам попросив у мене трек, який спочатку був реміксом на невідомого виконавця: як тільки ремікс був готовий, мені здалося, що він аж надто добрий; прибрав звідти все чуже й зробив уже цілісний власний трек. Цей трек відкрив мені дорогу в Європу.

Рік тому я запустив власний лейбл під назвою Reboks (Skober навпаки). Матеріалу у мене багато, і хочеться, щоб музика жила й знаходила свого слухача. Зараз я також допомагаю маловідомим діджеям, таким же, яким був колись я. Адже вони роблять класну музику, яку потрібно доносити до масового слухача.

Plan B не обмежується однією подією. Раніше фестиваль проходив у Харкові, а далі вже планують Івано-Франківськ, Київ і Ужгород, розповідає в ефірі Радіо Донбас.Реалії директорка фестивалю Аліна Ханбабаєва.

Поговоримо, як нам всім разом вибиратися з цієї ситуації


«Друга частина нашого фестивалю – це велика міжнародна конференція, на яку ми збираємо авторів різних соціокультурних проектів, це близько 15 країн. Зараз ми перейшли в онлайн і розтягнули її в часі через ситуацію з коронавірусом – це буде серія дискусій. Поговоримо, як нам всім разом вибиратися з цієї ситуації», – розповідає Аліна.

Також проєкт «На карантині з Plan» приєднується до збору коштів на лікування 3-річної Василини Пушкіної, якій нещодавно діагностували рак. Детальніше про лікуання і як допомогти ви можете дізнатися тут.
Під час дискусії @Q DAY та вечірки @На карантині ви зможете перейти за посиланням в описі відео, щоб перевести будь-яку суму на порятунок Василини від важкої хвороби.

Вечірка у прямому ефірі 30 червня з 21:00 до 3:00: Plan B, Донбас.Реалії.

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

XS
SM
MD
LG