Переговорний процес щодо Донбасу фактично тупцює на місці, зазначає газета «День». Видання зазначає, що останнім часом українська делегація доволі часто відвідує німецьку та французьку столиці, координуючи свої пропозиції і дії з європейськими партнерами з «норманського формату».
За повідомленням низки ЗМІ, представники України і Росії – Андрій Єрмак та Дмитро Козак – зараз не контактують напряму, як це було раніше. Більшість переговорів ведуться через Берлін та Париж.
«Добре, що подібні зустрічі відбуваються, але прикро, що Російська Федерація своєї позиції не міняє, – коментує ситуацію «Дню» колишній міністр закордонних справ України Володимир Огризко. – Відтак говорити про якісь кроки до майбутнього саміту лідерів «норманської четвірки» дійсно складно… Те, що Росія фактично висуває ультиматуми, свідчить, що на зустріч погодиться лише у тому випадку, якщо ми підемо на її умови. Якщо не змусити Росію змінити позицію, тоді навряд чи варто чекати серйозних змін».
Газета стверджує, що всі сьогоднішні події навколо мінського процесу – це наслідок дипломатичної пастки, в яку потрапила українська влада на чолі з Петром Порошенком, підписавши рік тому рукою Леоніда Кучми домовленості в столиці Білорусі. Розпочавши переговори в Женеві, Україна, за твердженням газетярів, не витримала тиску і погодилася на прямий контакт із бойовиками і представником Кремля. Про це йдеться в статті «Ультиматум після «нуля».
Коментують останню зустріч у Берліні політичних радників «нормандської четвірки» і «Факти». Видання цитує політолога Кирила Сазонова, який зазначив: «Путін не хоче припинення війни і миру з Україною. Не хоче. І повернення Донбасу він бачить тільки як російський анклав в Україні. Як тимчасове рішення до повного повернення Києва в статус російської колонії».
Україну такий сценарій не влаштовує категорично, і це є головною передумовою, яка в даний момент зводить нанівець всі зусилля переговірників і посередників, переконаний експерт.
Українська економіка намагається самоадаптуватися до посткарантинної реальності. Втім, як пише газета «Україна молода», це виходить у неї не завжди і не зовсім так, як би хотілося урядовцям: в Україні зростає безробіття, посилюються також темпи зростання заборгованості з виплати зарплат.
У Міністерстві економіки підрахували: тіньовий сектор в Україні торік скоротився, а це значить, що українська економіка стає більш прозорою. За підрахунками урядовців, напередодні запланованої податкової реформи рівень тіньової економіки в Україні за підсумками 2019 року скоротився на три процентні пункти в порівнянні з рівнем 2018 року.
Тим часом чимало експертів видання зазначають: під час виходу із затяжної економічної кризи серйозно говорити про зниження тіньового сектору – надто оптимістично. Хоча би з однієї вагомої причини: «післякарантинний» світ і, зокрема, Україна вже зіткнулися з масовим безробіттям. Яке навряд чи найближчим часом зменшиться. Стаття називається «Криза глибшає: в Україні зростає безробіття та заборгованість із зарплат».
Одна з найбільших інтриг місцевих виборів у жовтні – це боротьба за посаду міського голови Львова, переконує газета «Голос України». Найцікавіший сценарій розгортатиметься, якщо участь у перегонах візьмуть політики Андрій Садовий і Олег Синютка. Поки що обидві команди зайняли позицію очікування і не роблять гучних заяв, хоча соціологія свідчить, що ці претенденти входять у трійку найрейтинговіших кандидатів. Хто третій претендує на крісло міського голови Львова, і які партії там найавторитетніші, розповідає парламентське видання.
