Доступність посилання

ТОП новини
10 серпня 2020, Київ 09:23

Кремль зацікавлений у ворожнечі між Україною і Польщею – історик (огляд преси)


Учасники маршу солідарності з Україною у Польщі. Варшава, 23 листопада 2014 року

Про суперечливі сторінки історії України і Польщі, і про те, хто найбільше зацікавлений у загостренні відносин між державами, пише газета «День».

Упродовж багатовікової історії між сусідніми народами бувало різне. «Саме тому історичний діалог між українцями і поляками є найважчим і найзапеклішим, а дражливі питання минулого наздоганяють українське і польське суспільства», – констатує дописувачка видання доктор історичних наук Оксана Каліщук.

Вона зазначає, що чи не головною в історичному плані була, є і найближчим часом буде «тема Волині». Суперечки довкола цього питання уже традиційно стають каменем спотикання у міждержавних та міжнаціональних відносинах.

Адже, як твердить історик Богдан Гудь, від поділів Речі Посполитої, коли Правобережна Україна, і Волинь зокрема, потрапили до складу Російської імперії, формувалися українсько-польські конфлікти, апогеєм яких стали події 1943-1944 років.

Оксана Каліщук нагадує, що «у відносинах Києва і Варшави впродовж багатьох століть тінню проглядається Москва». Як тоді, так і нині Кремль зацікавлений у підтриманні ворожнечі між Україною і Польщею, союз між ними абсолютно невигідний Росії.

Експерти не випадково твердили про російські провокації, які проглядалися у «війні пам’ятників», яка особливо загострилася саме з початком українсько-російської війни. За оскверненнями українських могил на горі Монастир у Верхраті, у Грушовичах, Радружі, Пікуличах та інших місцях простежувався іноді слабко прихований російський слід. Зрештою, згадка про «волинську різанину» в нещодавній статті самого президента Росії Володимира Путіна, присвяченій урокам Другої світової війни, є лише підтвердженням очевидного. Стаття називається «Від наших суперечок виграють лише наші вороги».

А в статті «Якою буде Польща після 12 липня» газета «День» коментує перемогу у другому турі президентських виборів чинного президента Анджея Дуди. Видання звернулося до польських та українських експертів із проханням поділитися думкою, якою буде Польща після виборів і її політика щодо України.

Так, експосол Польщі в Україні Яцек Ключковський вважає, що у відносинах Варшави з Києвом слід очікувати продовження політики дуже тісної підтримки у геополітичних питаннях і протистоянні Росії. Щодо історичної політики, то навряд чи буде загострення. Тут експосол не пророкує жодних змін.

Україні варто зайнятися делімітацією морського кордону з Росією в Азовському морі, але це неможливо доти, поки діє Договір про співробітництво у використанні Азовського моря і Керченської протоки. Про це в інтерв'ю виданню «Сьогодні» заявив міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба.

Глава МЗС назвав укладення даної угоди з Росією помилкою, але зазначив, що на момент її підписання 2003 року українська сторона не могла здогадуватися, що Кремль піде на агресію проти України і здійснюватиме «повзучу агресію та окупацію Азовського моря».

Докладніше йдеться в матеріалі «На Україну чекає максимальна дезінтеграція з простору СНД: Кулеба розкрив деталі».

Газета «Україна молода» в публікації «Кабмін апокаліпсису» коментує можливу відставку уряду Дениса Шмигаля. Про те, що цей уряд довго не втримається, почали говорити невдовзі після його призначення, нагадують газетярі. Нині ж експерти видання прогнозують відставку Кабміну у вересні. Мовляв, нинішній Кабмін стане громовідводом для президента Зеленського, щоб хоч трохи припинити падіння рейтингу Зе-влади, переписавши провали на уряд Шмигаля перед виборами до місцевих рад.

Так, політолог Віктор Таран зазначає: «Восени цей уряд з тріском відправлять у відставку, «повішавши» всіх собак. І повірте – це підніме рейтинги Зеленського перед виборами».

«Промовистим показником того, що цей уряд апріорі – розмінна монета, стало те, що його програму ще з середини весни профільний комітет ВР та фракційні лідери, постійно вказуючи на слабкі місця цього документа, відправляли на доопрацювання, – пише далі газета. – Однак у сесійній залі так і не підтримали, незважаючи на те, що за два тижні уряд розширив свою програму з 10 сторінок до 85».

Відтак Шмигаль зі своїм урядом залишився під куполом влади на високому канаті без річної страховки, тобто імунітету. Де чимдалі – все важче й важче буде балансувати.

Сам Денис Шмигаль стверджує, що уряд працюватиме за цією програмою незалежно від того, схвалили її депутати, чи ні.

Щодо наступника Шмигаля, то ним, як це все «частіше озвучується політично-експертним середовищем», може стати керівник МВС Арсен Аваков. Про його шанси очолити Кабмін видання розповідає в рубриці «Політика».

  • Зображення 16x9

    Ірина Біла

    На Радіо Свобода працюю з кінця 1990-х. Закінчила Київський університет культури і мистецтв – інформаційна, бібліотечна та архівна справа.

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

ІНШЕ З МЕРЕЖІ



Загрузка...
XS
SM
MD
LG