Доступність посилання

ТОП новини

«Дуже добре, що ЄС для України – не банкомат» – Портников


Діти під час святкування Дня Незалежності України. Київ, 24 серпня 2014 року
Діти під час святкування Дня Незалежності України. Київ, 24 серпня 2014 року
(Рубрика «Точка зору»)

У статті, що з’явилася на сайті представництва Європейської комісії у Києві, високий представник ЄС із закордонних справ і політики безпеки Жозеп Боррель наголосив, що Європейський союз не є благодійною організацією або банкоматом. І що найкращий спосіб підтримати Україну для європейців – це допомогти у реформуванні країни.

Високий представник ЄС із закордонних справ і безпекової політики Жозеп Боррель під час пресконференції в Києві, 22 вересня 2020 року
Високий представник ЄС із закордонних справ і безпекової політики Жозеп Боррель під час пресконференції в Києві, 22 вересня 2020 року
В України і ЄС спільний інтерес – успіх нашої країни. Але успіх через реформи

Жозеп Боррель, який побував нещодавно в українській столиці, відверто сказав про це українському президенту Володимиру Зеленському. І, звичайно, не приховав занепокоєності європейських друзів України у зв’язку із сповільненням реформування держави. Так що розмова на майбутньому саміті Україна – ЄС буде непростою. І це – дуже добре.

Так, дуже добре, що є ЄС – не банкомат. І що Міжнародний валютний фонд – не банкомат. І що допомогу Україні наші європейські друзі і міжнародні фінансові організації пов’язують із жорсткими умовами реформування країни і не дають можливості українській владі навіть на крок відступити від потрібних реформ.

Глазьєву вдалося переконати Януковича. Але не вдалося переконати український народ

Потрібних зовсім не Європейському союзу, зовсім не Міжнародному валютному фонду. Потрібних саме українцям. Але й Європейському союзу, і МВФ також потрібних. Бо, ніде правди діти, якщо ти хочеш, щоб тобі повернули гроші, ти маєш робити все можливе, щоб мати справу із успішною й багатою державою, здатною заробити і на свій добробут, і на повертання старих боргів. Так що можна сказати, що в України і Європейського союзу спільний інтерес – успіх нашої країни. Але успіх через реформи.

Це саме те, що свого часу намагався пояснити радник Володимира Путіна Сергій Глазьєв, коли запитував у тодішнього українського президента Віктора Януковича і прем’єра Миколи Азарова, чи читали вони текст Угоди про асоціацію з Європейським союзом.

Довоєнне фото. Президент Росії Володимир Путін (праворуч) і його радник Сергій Глазьєв на конференції «Православно-слов’янські цінності – основа цивілізаційного вибору України», організованій проросійською організацією «Український вибір». Київ, 27 липня 2013 року. Нині прокуратура України звинувачує Сергія Глазьєва у воєнних злочинах і причетності до так званої «русской весни»
Довоєнне фото. Президент Росії Володимир Путін (праворуч) і його радник Сергій Глазьєв на конференції «Православно-слов’янські цінності – основа цивілізаційного вибору України», організованій проросійською організацією «Український вибір». Київ, 27 липня 2013 року. Нині прокуратура України звинувачує Сергія Глазьєва у воєнних злочинах і причетності до так званої «русской весни»

Бо Глазьєв точно розумів, що після підписання такої угоди в Україні не вдасться зберегти авторитарний режим російського зразка, що українській владі доведеться рахуватися із цивілізованим світом, проводити важливі реформи, зменшувати вплив держави в економіці, відмовлятися від послуг олігархічних кланів. Що держава вже не зможе бути президентською власністю, навіть якщо сам президент цього бажатиме. І знаєте, Глазьєву вдалося переконати Януковича. Але не вдалося переконати український народ.

Від нас вимагають реформ, щоб антикорупційні органи були незалежні від президентського офісу і олігархів

І те, що ми зараз бачимо, це і є важкий, але поступовий процес європейської інтеграції України. Коли від нас вимагають реформ. Вимагають, щоб ми забезпечували ефективне функціонування державних інституцій. Вимагають щоб антикорупційні органи були незалежні від президентського офісу і олігархів. І я впевнений, що досягнуть свого. Якісь російські пропагандисти скажуть що це і є «зовнішнє управління». А я скажу, що це просто здоровий глузд.

Путін просто дає Лукашенку гроші, щоб він мав можливість розганяти протести, щоб не дозволяв проведення чесних виборів

На сході все інакше. Володимир Путін не вимагає реформ в Олександра Лукашенка, як раніше не вимагав їх у Віктора Януковича. Він просто дає Лукашенку гроші, тільки щоб він ігнорував волю власного народу, тільки щоб він мав можливість розганяти протести, тільки щоб він не дозволяв проведення чесних виборів у своїй країні. Бо ці чесні вибори рано чи пізно призведуть до європейського вибору Білорусі. А значить, і до реальних реформ. І Білорусь може піти зовсім іншим шляхом, ніж тим, яким вона йде сьогодні разом із Росією.

Кажуть що гроші не пахнуть. Ще як пахнуть. Російські гроші пахнуть нафтою, газом і неволею. А гроші європейців і американців – це важко зароблені гроші платників податків, якими з українцями діляться, щоб ми самі могли досягти політичної і економічної свободи й добробуту у власній країні.

Віталій Портников – журналіст і політичний коментатор, оглядач Радіо Свобода і Крим.Реалії

Думки, висловлені в рубриці «Точка зору», передають погляди самих авторів і не конче відображають позицію Радіо Свобода

НА ЦЮ Ж ТЕМУ:

Політична карикатура художника Олексія Кустовського
Політична карикатура художника Олексія Кустовського
  • Зображення 16x9

    Віталій Портников

    Співпрацює з Радіо Свобода з 1990 року. Народився в 1967 році в Києві. Закінчив факультет журналістики МДУ. Працював парламентським кореспондентом «Молоді України», колумністом низки українських, російських, білоруських, польських, ізраїльських, латвійських газет та інтернет-видань. Також є засновником і ведучим телевізійної дискусійної програми «Політклуб», що виходить зараз в ефірі телеканалу «Еспресо». У російській редакції Радіо Свобода веде програму «Дороги до свободи», присвячену Україні після Майдану і пострадянському простору.

ВИБІР ЧИТАЧІВ

XS
SM
MD
LG