Лідерка білоруської опозиції Світлана Тихановська 24 листопада виступила в Європарламенті, закликавши його депутатів до більш рішучих дій щодо режиму Олександра Лукашенка. «Зараз у Білорусі більше політичних ув'язнених, ніж тут членів палати», – ці слова екскандидата у президенти Білорусі зустріли овацією. В інтерв'ю Радіо Свобода та телеканалу «Настоящее время», створеного Радіо Свобода з участю «Голосу Америки», одразу після цього виступу Світлана Тихановська розповіла, яких саме активних дій вона чекає від Євросоюзу.
– Виступаючи перед Європарламентом, ви сказали, що чекаєте на більш активний тиск на владу Білорусі. Скажіть, у чому саме він має полягати і яких рішучих дій ви чекаєте від Євросоюзу?
– По-перше, треба закрити всі прогалини в санкціях, які виникли після четвертого пакету санкцій, секторальних санкцій. Також п'ятий пакет санкцій, який зараз обговорюється, стосується найбільше міграційної кризи. Ми завжди говоримо про те, що тільки тиск на економіку, на ті підприємства, які монополізовані Лукашенком та його родиною, можуть призвести до змін, тому ми говоримо про більш рішучі дії.
Близько 80% калійних добрив, які є одним із головних джерел підживлення режиму, опинилися не в списку санкцій
Це [значить] не запроваджувати санкції, потім чекати пів року, дивитися, спрацюють чи не спрацюють, бо за ці пів року, на жаль, ми знаємо, як це працює: з'являються нові дочірні підприємства, щоб обходити ці санкції. У цей час інші країни можуть скористатися моментом і прийти на ринок зі своєю продукцією, замінивши цим санкційні продукти.
Тобто треба зменшувати ці ризики та бути швидкими з такою конкретною, зрозумілою санкційною політикою, з одного боку. З іншого боку, допомога громадянському суспільству. Тобто все, що робиться зараз, лише трохи активніше.
– Якщо говорити про ті санкції, які запроваджувалися раніше, то як ви оціните їхню ефективність?
– Вони могли б бути дуже ефективними, як я вже сказала, якби не залишили прогалини. Тому що близько 80% калійних добрив, які є одним із головних джерел підживлення режиму, опинилися не в списку санкцій, їх можна оминати. Такі ось «діряві» санкції.
Санкції працюють, і я про це намагаюся весь час донести європейцям
Але все одно це була дуже відважна спроба, і я впевнена, що Європейський союз має пишатися собою, такою швидкою реакцією. Санкції працюють, і я про це намагаюся весь час донести європейцям, де працюють пропагандисти і кажуть: «Ось санкції не працюють, тільки люди страждають». Ні, це не так. Люди страждають через дії режиму, через репресії. Санкції ще не почали працювати на повну силу, тому що вони не були поки що досить конкретними та потужними.
– Якщо говорити про п'ятий пакет санкцій, який зараз узгоджується з Європейським союзом, чи зможе він заповнити прогалини, про які ви говорите?
Ми кажемо про напрямки, за якими треба працювати, ми не подаємо людей чи підприємства у списки санкцій – є спеціальна організація, яка цим займається
– Я думаю, що п'ятий список санкцій стосується переважно тих туристичних компаній, які пов'язані з доставкою людей з інших країн. Можливо, там будуть транспортні компанії, я не можу припускати. Але мені здається, що там не буде тих підприємств, які надають реальну допомогу режиму всередині країни. Буде видно.
– Які люди та які підприємства, які надають реальну допомогу режиму, мають опинитися у списку санкцій?
– Це підприємства, які монополізовані режимом: це нафтові підприємства, калійні добрива, азотні добрива, транспортні компанії, деревообробка. Я не називатиму поіменно.
– Ви говорите про це з керівництвом Євросоюзу, з американським керівництвом, з яким ви зустрічаєтеся?
– Ми кажемо про напрямки, за якими треба працювати, ми не подаємо людей чи підприємства у списки санкцій – є спеціальна організація, яка цим займається.
– І що вам відповідають? Додаватимуть вони компанії в списки санкцій за цими напрямками?
– А тут уже справа за Євросоюзом, справа за американськими організаціями, які складають списки санкцій. Ми маємо розуміти, що працюють лобісти. Чому в останній момент іноді виключаються прізвища чи цілі підприємства зі списків санкцій? Тому що десь у когось свої інтереси ми це все розуміємо. Ми продовжуємо [збирати] докази того, що та чи інша компанія підтримує режим.
– Ви були незадоволені прямим діалогом із Олександром Лукашенком. Ангела Меркель дзвонила йому двічі, після чого вона зателефонувала вам – і, власне, як пояснила цю пряму комунікацію?
– «Незадоволена» – напевно, невідповідне слово, тому що я була вкрай здивована.
В моїй країні тисячі людей зараз перебувають у найжахливіших умовах у в'язницях, їх катують, їх щодня принижують
Я розуміла, чому це було зроблено з її боку. Вона все-таки людина дуже добра і, щоб деескалувати ситуацію на кордоні, щоб допомогти людям, дітям, вона вирішила цей дзвінок зробити.
Але з боку білоруски – а в моїй країні тисячі людей зараз перебувають у найжахливіших умовах у в'язницях, їх катують, їх щодня принижують – мені це було незрозуміло. Тому що понад рік Європейський союз веде політику невизнання Лукашенка легітимним та від своєї стратегії не відступає. Такий дзвінок – напевно, це було дуже несподівано та дивно, але ми поговорили. Так, як ми й припускали, це було зроблено з гуманітарних міркувань, ні про яке визнання не йдеться.
– В інтерв'ю ВВС Лукашенко сказав, що Меркель до нього зверталася «пане президенте». Меркель це не спростовувала. Як Меркель до вас звертається? Ви обговорювали цей момент із нею?
– Це не той момент, який обговорюється за таких телефонних розмов. Ми маємо більш глобальні питання. Як хтось там когось називав, напевно, немає значення, хоча ми знаємо, що не було до нього звернення, яке не відповідає його посаді.
– Скажіть, будь ласка, ви б самі сіли з Олександром Лукашенком за один переговорний стіл, щоб були звільнені політв'язні, якби це допомогло? Ті політв'язні, імена яких ви згадували у Європарламенті.
Міграційна криза на кордоні могла бути відволікаючим маневром від чого завгодно
– За переговорним столом мають бути представники режиму та представники демократичних сил, а також медіатори, щоб усі домовленості, які досягаються за цим імпровізованим столом переговорів, виконувались. Якби виникла така необхідність і це було б точною гарантією того, що ми обговорюємо нові вибори – як ви знаєте, умовою для таких переговорів було звільнення політв'язнів – ми розмовлятимемо з ким завгодно з представників режиму.
– Лукашенко сказав, що сяде з вами за один стіл лише у випадку, якщо Путін з Навальним – ми розуміємо, що це в галузі фантастики, – опиняться за одним столом переговорів.
— Це була відповідь не мені, це була відповідь пану Путіну. Потрібно запитати, як там сприйняли таку відповідь.
– Останнє запитання. Лунали заяви від литовського керівництва, зокрема, що міграційна криза могла бути спровокована спеціально, щоб відвернути увагу від того, що Росія накопичує війська на кордонах з Україною. Скажіть, будь ласка, наскільки реальною є загроза військової операції проти України з боку Росії?
– Ви знаєте, завжди дуже багато конспірології довкола таких подій. І міграційна криза на кордоні могла бути відволікаючим маневром від чого завгодно. Ми поки не бачимо жодних військових загроз, тож будемо жити, подивимося.
