На президентських виборах у Чехії переміг колишній очільник Військового комітету НАТО, генерал у відставці Петр Павел. Йому віддали голоси понад 58 відсотків виборців, а за його опонента – колишнього прем'єра Андрея Бабіша – проголосувало майже 42 відсотки виборців. Майбутній чеський президент Петр Павел активно підтримує Україну, яка відбиває російську агресію ось уже майже рік. Що відомо про відставного генерала, який на п’ять років стає новим президентом Чехії, заступаючи на посаду в березні?

Під час балканських воєн 1990-х років Петр Павел служив у міжнародній миротворчій місії. З того часу відомо про два випадки, які говорять про нього як людину.

Одного разу міна вибухнула неподалік від тоді ще молодого офіцера, але він не рушив з місця і продовжив розмову з місцевими жителями, які страждали від сербсько-хорватської війни. Власне, оцей спокій, холодний характер і врівноваженість так і залишились з Павелом, і це сподобалось чеським виборцям.

А другий момент – Павела нагородили французьким Орденом військового хреста за безпечне виведення французьких миротворців із зони бойових дій на Балканах…

«Ми часто потрапляли в напружені ситуації, але він завжди виходив із ситуацій із упевненістю і спокоєм», – каже чеський генерал Алес Опата, який служив разом з Павелом на Балканах.

Кар’єра в часи соцтабору

61-річний Павел починав військову кар’єру в соціалістичній тодішній Чехословаччині, яка була членом Варшавського договору, в якому домінував Радянський Союз. Павел пішов стопами свого батька, який теж був професійним військовим.

У 1988 році Павел був на курсах військової розвідки. Він навіть встиг чотири роки побувати членом Компартії Чехословаччини, яка втратила владу внаслідок Оксамитової революції 1989 року. До речі, членом Компартії був і опонент Павела в другому турі експрем’єр Андрей Бабіш.

Потім Павел робив успішну кар’єру, очоливши навіть Генеральний штаб Чеської армії у 2012 році, коли чеські солдати служити в місії НАТО в Афганістані.

А в 2015–2018 роках він очолював Військовий комітет НАТО – це найвища військова посада в альянсі, а найвищим політичним посадовцем є генсекретар НАТО.

Павел говорить англійською і французькою мовами.

Із 2018 року Павел став генералом у відставці і, як кажуть наближені до нього, невдовзі почав думати про президенство.

Той факт, що президентом європейської Чехії може бути військовий генерал, трохи відлякувало ліберальну інтелігенцію. Надто ж, коли перед першим туром виборів Павел використовував гасло про спокій і порядок.

Перед другим туром виборів гасло трохи змінилось: «Повернемо Чехії порядок і достоїнство». Також кампанія Павела використала гасло «Досить хаосу» – що зіграло, напевно, свою роль, коли люди згадували 10-річний президентський термін дуже суперечливого президента Мілоша Земана.

Павел йшов на вибори як незалежний кандидат, але все ж заручився підтримкою право-центриського уряду прем’єра Петра Фіали – теж палкого прихильника України.

Ключовими виборчими посилами Павела були тісні союзницькі зв’язки Чехії з НАТО та ЄС – це контрастує з намаганнями Земана орієнтуватись на Китай і Росію.

Павел виступає за запровадження Чехією євро – спільної грошової одиниці ЄС – і він зможе це, вочевидь, проштовхнути, бо президент Чехії призначає голову Центробанку.

Хоча назагал чеський президент має більш представницькі функції, проте він призначає прем’єра, суддів, впливає на засади зовнішньої політики і взагалі до думки президента прислухаються.

Павел і Україна

Павел також підтримує військову допомогу Україні і навіть сам збирав для цього кошти з власної ініціативи. Його вважають великим другом України.

Для тих, хто голосував за Павела, і для тих, хто стежить за чеською політикою, він є людиною принциповою і порядною.

Конкурент Павела у фіналі виборів 68-річний експрем’єр, мільярдер Андрей Бабіш йшов на вибори під популістськими гаслами, граючи на настроях певної частини чеського суспільства, хто вважає, що комфортне життя є важливішим від, наприклад, допомоги Україні та українським біженцям. Бабіш має приязні стосунки з угорським прем’єром Віктором Орбаном, який має прокремлівські симпатії.

«Солідарність має бути навіть ціною тимчасового зниження комфорту нашого життя. Війна в Україні – це і наша війна, бо стосується нас. Ми не є прямим учасником бойових дій, але це не означає, що ця війна не наша. Це війна за майбутнє міжнародних відносин, за майбутнє безпечної Європи», – казав Павел під час теледебатів перед другим туром виборів.

«В такому разі, навіть коли ми тимчасово обмежуємо комфортність нашого життя – це найменша жертва, яку ми можемо зробити. Ніхто не вбиває тисячі наших людей. Ніхто не руйнує вщент міста в нашій країні», – додав генерал у відставці, нагадавши, яку ціну платять українці у війні з Росією.

Раніше як очільник Військового комітету НАТО Павел був ініціатором встановлення «гарячої лінії» з російським Генштабом і мав контакт із начальником російського Генштабу генералом Валерієм Герасимовим у 2017 році. Тоді обговорювали Крим після окупації півострова Росією в 2014 році та війну на Донбасі. Як очільник Військового комітету НАТО Павел побував в Україні в 2018 році.

Він твердо відданий основоположному принципу НАТО: «Один за всіх – і всі за одного». А на запитання, що робити, якби Росія напала на Польщу або країни Балтії, відповів, що Чехія як член НАТО має не лише отримувати безпеку, але й давати щось навзаєм – тобто підтримувати військово союзників по альянсу в разі небезпеки.

«Чеська республіка буде залишатись прозахідною, вона збереже свої стратегічні відносини з ЄС та НАТО, вона залишатиметься на боці України», – каже незалежний чеський політичний експерт Ян Кубачек, говорячи про Чехію за президента Петра Павела.

На мотоциклі і в джинсах

Павел любить їздити на мотоциклі в шкіряній куртці і джинсах. Він це часто робив, коли відбувався збір підписів за висування його кандидатури – в Чехії треба зібрати 50 тисяч підписів, а Павел зібрав понад 80 тисяч.

Близькі до Павела люди кажуть, що він не прагне влади, він цілком почувається вже зараз самореалізованою людиною і що для нього важлива не президентська посада і влада як такі, а в нього радше є сильне прагнення служити Чехії і стати їй ще раз у пригоді.

Під час виборчого мітингу перед другим туром на Старомєській площі в самому серці Праги Павел сказав: «Коли я служив в армії, я повністю служив своїй країні, незважаючи на політичні вподобання. І я прагну служити країні як президент. Ми всі хочемо демократії, свободи, толерантності, порядності та вирішення проблем через співпрацю».